§ 17. Пам'ять про Українську революцію та боротьбу за незалежність 1917 — початку 20-х років XX ст. Практичне заняття № 4

1. Збереження історичної пам'яті

Проаналізуйте джерело 1 і виконайте завдання. Проведіть дискусію за запропонованими запитаннями. • 1. Що таке Інститут національної пам’яті України? • 2. Які заходи до відзначення подій 100-річчя Української Революції було заплановано на державному рівні? • 3. Які ще заходи ви би порадили провести на державному чи локальному рівні для залучення молоді? Запропонуйте концепцію проєкту в рамках пунктів 3 (пп. 5, 6, 7), 4 та/чи 7 Указу Президента. • 4. Дізнайтеся, чи був реалізований монумент Соборності України (пп. 8 п. 3 Указу). • 5. Чому пп. 9 та 10 п. 3 приділяють увагу Аскольдовій могилі та Холодному Яру? Як ці місця пов’язані із Українською Революцією 1917-1921 рр.? • 6. Проаналізуйте пам'ятні монету та марки. Яку історичну інформацію вони містять?

Джерело 1

Указ Президента України №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років» від 22 січня 2016 року

З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних із визвольною боротьбою початку XX століття та утвердженням української державності у формі Української Народної Республіки, Української Держави і Західноукраїнської Народної Республіки, їх значення для відновлення Україною незалежності у 1991 році, утвердження історичної єдності земель, консолідації суспільства, зміцнення міжнародного авторитету України та у зв’язку зі 100-річчям подій Української революції 1917—1921 років постановляю:

1. Проголосити 2017 рік Роком Української революції 1917—1921 років.

2. Визначити вшанування подій та видатних учасників Української революції 1917—1921 років одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017—2021 роки.

Музей Української Революції 1917-1921 років. Будинок Вчителя, м. Київ

3. Кабінету Міністрів України:

1) утворити в місячний строк Організаційний комітет з підготовки і проведення заходів [...];

2) забезпечити підготовку в двомісячний строк Українським інститутом національної пам’яті разом із Національною академією наук України та представниками громадськості Переліку найважливіших пам’ятних дат і визначних діячів Української революції 1917—1921 років;

Монета «До 100-річчя подій Української революції 1917—1921 років»

3) розробити відповідно до Переліку найважливіших пам'ятних дат і визначних діячів Української революції 1917—1921 років, на основі пропозицій Організаційного комітету, науковців, представників громадськості, затвердити у тримісячний строк і забезпечити виконання плану заходів на 2017-2021 роки щодо відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників, передбачивши, зокрема:

проведення відповідних урочистих та інших державних заходів у зв'язку із 100-річчям подій Української революції 1917—1921 років та вшанування пам’яті її учасників;

підготовку та публікацію наукових праць, збірок документів і матеріалів, енциклопедичних, довідкових та інших видань, присвячених 100-річчю подій Української революції 1917—1921 років, її ролі в історії України та Європи, а також життю і діяльності учасників українського визвольного руху початку XX століття;

проведення у місті Києві та інших населених пунктах України тематичних міжнародних наукових конференцій, науково-практичних конференцій, круглих столів;

організацію тематичних інформаційних, навчально-виховних, культурно-мистецьких, інших заходів у навчальних закладах та закладах культури, спрямованих на донесення інформації про події Української революції 1917-1921 років, виховання патріотизму та підвищення у громадян, передусім учнівської та студентської молоді, інтересу до історії України;

проведення тематичних виставок архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, а також оновлення діючих експозицій музеїв, зокрема краєзнавчих, кімнат-музеїв визначних подій та діячів Української революції 1917-1921 років;

створення та демонстрацію на загальнонаціональних і регіональних каналах телебачення документальних фільмів, присвячених подіям Української революції 1917—1921 років;

забезпечення разом із Національним банком України виготовлення та випуску в обіг у встановленому порядку серії ювілейних монет на відзнаку 100-річчя подій Української революції 1917—1921 років;

випуск в обіг серії поштових марок і конвертів, присвячених 100-річчю подій Української революції 1917-1921 років, здійснення спецпогашення поштових марок;

всебічне сприяння науковим, краєзнавчим дослідженням з історії українського державотворення та українського визвольного руху, їх популяризації;

сприяння реалізації ініціатив громадськості, спрямованих на збереження та відновлення національної пам’яті, популяризацію української історії та культури, консолідацію на цій основі суспільства;

4) забезпечити опрацювання заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Київською міською державною адміністрацією, органами місцевого самоврядування за участю Національної академії наук України питань:

меморіалізації подій та визначних постатей Української революції 1917-1921 років;

створення всеукраїнської туристичної програми «Шляхами Української революції 1917-1921 років»;

дальшого розвитку Музею Української революції 1917—1921 років Національного музею історії України, зокрема щодо розширення сучасної експозиції та можливого відтворення меморіальних кабінетів Голови Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевського та першого голови уряду Української Народної Республіки В. Винниченка в історичній будівлі Української Центральної Ради (м. Київ, вул. Володимирська, 57);

5) забезпечити підготовку інформаційних матеріалів про Українську революцію 1917-1921 років та її роль у європейській і світовій історії, організацію роботи із розповсюдження згаданих матеріалів в іноземних державах;

6) забезпечити проведення конкурсу громадських проєктів щодо створення інформаційно-просвітницького інтернет-порталу «Українська революція 1917—1921 років», а також мультимедійних та інших високотехнологічних проєктів, залучивши до реалізації зазначених завдань фахівців наукових установ та вищих навчальних закладів;

7) забезпечити реалізацію заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Київською міською державною адміністрацією, органами місцевого самоврядування за участю Національної академії наук України всеукраїнського проєкту «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років»;

Поштові марки «Стрілець Української Галицької Армії» і «Козак кінного полку Чорних запорожців»

8) вжити заходів з метою завершення проєктування та спорудження у місті Києві монумента Соборності України та його урочистого відкриття до 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22 січня 2019 року);

9) опрацювати за участю Київської міської державної адміністрації, інших заінтересованих органів виконавчої влади питання віднесення території урочища Аскольдова могила у місті Києві до заповідної території, а також збереження історичної спадщини у місцях, пов’язаних з подіями українського державотворення та українського визвольного руху;

10) забезпечити за участю Черкаської обласної державної адміністрації облаштування та благоустрій на території філії «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» місць, пов'язаних із подіями Української революції 1917—1921 років.

[...]

7. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років, організувати серію тематичних теле- і радіопередач.

[...]

Президент України П. ПОРОШЕНКО

https://www.president.gov.ua/documents/172016-19736

Проаналізуйте джерело 2 і виконайте завдання. Проведіть обговорення медіатексту за запропонованими запитаннями. • 1. Проведіть дослідження щодо актуальності викладеної в тексті інформації. Коли опубліковано текст? Чи змінилася ситуація від моменту публікації джерела? Як саме? • 2. Чому пам’ятники, меморіальні дошки, назви вулиць на честь діячів Української Революції 1917—1921 років важливі? • 3. Чи потрібно замінювати совєтські пам’ятки й назви? Які діячі й діячки для вас є більш значимими для увічнення?

Джерело 2

Мінкульт досі не зняв з держобліку пам’ятник Щорсу і не планує його демонтувати: причини

Міністерство культури та інформполітики зняло з державного обліку ряд пам’ятників діячам радянської доби. Проте серед цього переліку немає пам'ятника одному з військових більшовицьких ватажків Миколі Щорсу на бульварі Шевченка.

Пам’ятник військовому діячеві М. О. Щорсу на бульварі Т. Г. Шевченка у м. Києві як пам'ятка монументального мистецтва національного значення занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928, охоронний № 260055-Н). Також у Мінкульті не володіють інформацією щодо планів про перенесення пам'ятника одіозному більшовицькому військовому ватажку на іншу локацію.

Як відомо, в Українському інституті національної пам’яті раніше заявляли, що пам’ятник Миколі Щорсу перенесуть у музей «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі на Сумщині. Київрада у 2017 році підтримала це рішення. Після погроз радикально налаштованих київських активістів взагалі зруйнувати статую Щорса, її закутали у жовто-блакитне полотно. Пізніше банер замінили великими плакатами благодійного фонду «Повернись живим», а згодом з Шорса зняли всі завіси.

У 2022 році з початком російсько-української війни невідомі знову облили фарбою пам'ятник Щорсу. Відповідальність за цю акцію взяли на себе ініціатори флешмобу “Знеси мене повністю”, в рамках якого закликають демонтувати пам’ятники російським діячам.

Пам’ятник Миколі Щорсу в Києві. Сучасне фото

Нагадаємо, пам’ятник Миколі Щорсу був встановлений у 1954 році на перетині нинішніх вулиці Симона Петлюри та бульвара Тараса Шевченка з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Авторами монументу є скульптори Михайло Лисенко, Микола Суходолов, Василь Бородай та архітектори Олександр Власов і Олексій Заваров. Ідея встановлення пам’ятника Щорсу у Києві виникла у 1936 році за наказом Йосипа Сталіна. З початком Другої світової роботи зупинилися. Після війни пішу скульптуру полководця планували встановити на площі Льва Толстого. Зрештою, у 1949 році пішу статую замінили на кінну і вирішили встановити на бульварі Тараса Шевченка. До цього на місці пам’ятника Миколі Щорсу у 1872—1926 роках був пам’ятник Олексію Бобринському - будівничому залізниці у Києві.

За матеріалами вебсайту «Великий Київ» https://bigkyiv.com.ua/minkult%E2%80%8B-dosi%E2%80%8B-ne-znyav-z-derzhobl%E2%80%8Bi%E2%80%8Bku%E2%80%8B-%E2%80%8Bpamyatnyk-shhorsu-i-ne%E2%80%8B-%E2%80%8Bplan%E2%80%8Buye%E2%80%8B-jogo-demontuvaty%E2%80%8B-prychyn/

Проаналізуйте джерело 3 і виконайте завдання. Обговоріть візуальні джерела за запропонованими запитаннями. • 1. Які діячі зображенні на цих плакатах? • 2. Як ви розумієте їхні висловлювання — цитати наведені поруч з ними? • 3. Чи є така «соціальна реклама» потрібною й ефективною?

Джерело 3

Соціальна реклама від Інституту національної пам’яті України

https://old.uinp.gov.ua/page/sotsialna-reklama-0

Як ваше село / громада / місто відзначають події Української революції? Чи були перейменовані на честь українських діячів того часу вулиці, відкриті пам’ятні таблички тощо? Які «місця пам’яті» того періоду вам відомі?

2. Важливість досвіду повсякдення в умовах революцій та воєн

Намалюйте «хмару слів» щодо того, як події 1917—1921 рр. стосуються сьогодення - держави, рідного краю та вас особисто. У «хмарі» можна використати, зокрема, слова і словосполучення: Досвід, Пам'ять, Герої, Пережити нестабільність, Досвід державотворення, Ведення війни, Захист Батьківщини, Патріотизм, Розвиток культури. Мистецтво у складний період, Розвиток суспільства під час війни.

Проаналізуйте джерела 4, 5 і виконайте завдання. Проведіть обговорення за запропонованими запитаннями. • 1. Чи можна провести паралель між «стратегіями виживання» під час подій 1917-1921 рр. та російсько-української війни сучасності? Свою думку обґрунтуйте. • 2. Що, на вашу думку, у повсякденні минулого й сучасності є спільним та відмінним?

Джерело 4

Потрошку ми зі своєї хатинки робимо мініатюрну фортецю. Вчора зроблено до вікон з дошок віконниці. Сьогодні приробив підпорку до дверей. Гадаю, що, коли прийде банда з 3-5 чоловік, то облогу можна буде витримати. Коли прийде 8—10, то єдина надія на поміч згори, з дачі Біляшевського. В кожному разі ми твердо постановили битися до останнього. Нема ніякої практичної рації впускати в хату без бою, все одно вб'ють. Тепер грабіж набув цілком закінчену й рішучу форму: всіх убивають, чи знайдено гроші, чи ні, все одно. При такій умові було б дуже легковажно не лишити собі хоч одного-двох шансів на рятунок.

В. Винниченко. «Щоденник». Червень 1918 р.

Джерело 5

Як зробити свій дім безпечнішим під час війни

Окупанти й далі бомбардують українські міста, знищуючи все довкола. Ми вже розповідали, як треба поводитися під час повітряної тривоги, та ознайомили з головними правилами виживання на війні. У новому матеріалі сфокусуємося на правильному облаштуванні дому.

Вікна можуть стати як першою лінією захисту під час обстрілу будинку, так і додатковим джерелом небезпеки. Все залежатиме від їхньої підготовки. Щоб вікно стало хоч якимось захистом, його треба повністю закрити, а потім заклеїти вікна скотчем. Це буде перша перешкода для вибухової хвилі.

Під час вибуху крихкі предмети інтер’єру та невеликі побутові предмети, які містяться на відкритій поверхні, розіб’ються. Вибухова хвиля знесе їх зі своїх місць і зруйнує вщент. Тому треба винести з кімнати все зайве. Скляні предмети — меблі, люстри, настільні чи підлогові лампи, посуд та інше - радимо зняти й покласти на підлогу, накрити одягом або відразу винести в комору.

Якщо у вашому місті почалися бойові дії або увімкнулася повітряна тривога, а поряд нема бомбосховища - вам треба сховатися в місці, яке відповідає правилу двох стін. Це означає, що між вами та вулицею має бути дві стіни - перша бере на себе удар, а друга захищає від уламків.

18 березня 2022 р.

https://vogue.ua/ua/article/culture/lifestyle/yak-zrobiti-sviy-budinok-bezpechnishim-pid-chas-viyni.html

3. Історичні уроки Української революції та боротьби за незалежність

1. Порівняйте державотворчі процеси в Українській Народній Республіці, Українській Державі, Західноукраїнській Народній Республіці, за такими параметрами.

• 1. Коли, як та ким було утворено й легітимізовано?
• 2. Території, на які поширювалася влада.
• 3. Державні органи, які передбачалися та/чи були утворені.
• 4. Основні результати державної діяльності, що вдалося впровадити.

2. Які історичні уроки можна винести із діяльності українських державних утворень 1917-1921 рр.?

3. Сформулюйте власне судження про причини перемог і поразок українських політичних сил у боротьбі за збереження незалежності. Якими є уроки Української Революції для сучасної України?

Враження від уроку. 1. Хто, на ваш погляд, мав більше шансів на створення й розбудову незалежної української держави: УЦР, гетьман П. Скоропадський чи Директорія С. Петлюри? 2. Чому, попри поразку визвольних змагань, ця сторінка історії України замовчувалася за часів СРСР? Складіть перелік позитивних результатів Української революції. 3. Що зрештою, як на вас, зумовило трагічний фінал революції — історичні обставини чи брак відповідальних провідників? Позицію обґрунтуйте.

Проведіть самооцінювання за алгоритмом, описаним на с. 4 підручника.