Практична робота. Галицько-руська матиця

1. Причини заснування і початок діяльності товариства

• Проаналізуйте інформацію поданих джерел і поясніть, що таке «матиця». Чому засноване товариство отримало таку назву? Які обставини, на вашу думку, сприяли утворенню товариства? Що стало причинами його створення саме з такими завданнями?

Матиця — громадське культурно-освітнє товариство в південно- й західнослов’янських країнах у XIX — на початку XX ст.

1. «Повстання сербської (1828) та чеської “Матиці” (1830), як культурно-освітніх центрів тих народів, примусило й галицьких українців продумувати над організацією аналогічної установи ще перед 1848 роком. Але щойно на засіданні Головної Руської Ради з дня 16 червня 1848 р. проголошено заснування “Галицько-руської матиці”, що по статуту мала видавати й поширювати в масах “добрі й корисні книжки для укріплення віри й моральності, поширення знання, розвитку красномовства, каліграфії, техніки, господарства й педагогії”» (Микола Голубець).

2. «Діячі, які претендували на роль представників усіх галицьких русинів і на початку травня 1848 р. об’єдналися у Головну Руську Раду (ГРР), загалом розуміли, що склалася сприятлива ситуація вирішити багато актуальних проблем. Одним із найважливіших завдань тоді було піднести загальний рівень просвіти серед народу. Під “просвітою” розуміли, як правило, комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня освіти населення, пропаганду нових знань, а також розвиток національної літератури і гуманітарних наук (передовсім вітчизняної історії). Це мало поєднуватися з підвищенням рівня моральності населення, тому особливу увагу звертали на навчання основ християнської релігії, прив’язаність до Церкви та східного обряду, боротьбу із забобонами та зловживанням алкоголем. Досить швидко члени ГРР вирішили заснувати окрему інституцію, яка би сприяла поширенню просвіти серед галицьких русинів через друк і продаж відповідної літератури.

Безпосереднім ініціатором створення такого товариства, яке отримало назву (за аналогією з подібними товариствами в інших слов’янських народів) “Галицько-руської матиці”, був Іван Гуркевич. Він зробив відповідну пропозицію на засіданні Головної Руської Ради.., а вже 28 травня Рада схвалила статут товариства... На наступному засіданні 4 червня голова ГРР отець Михайло Куземський оголосив про заснування товариства і запросив охочих вступати до нього. Відразу близько 50 русинів, переважно зі Львова, стали першими засновниками “Матиці”» (Олександр Седляр).

2. Мета і завдання товариства

• На основі інформації з поданих джерел поясніть, коли і як було прийнято статут товариства. Як уявляли собі його діяльність учасники з'їзду руських учених? Якими були мета і завдання товариства?

1. «Незабаром після заснування “Галицько-руської матиці” виявилося, що необхідно не лише зібрати гроші на друк, але й скликати потенційних авторів і взаємно порадитися. Це і зробили, скликавши на 19-26 жовтня 1848 р. З’їзд (Собор) руських вчених, який одночасно став загальними зборами “Матиці”»...

2. «З’їзд руських вчених... не лише остаточно легітимізував “Галицько-руську матицю” як заклад, який мав би займатися поширенням просвіти серед галицьких русинів, а ще й спробував принаймні окреслити її програму дій. Як виявилося згодом, більшу частину пропозицій З’їзду було неможливо втілити у життя зусиллями одного товариства. Однак, незважаючи на труднощі, “Галицько-руська матиця” продовжила діяти й існувала аж до 1939 р.»

3. «...члени-засновники “Галицько-руської матиці” бачили головним завданням товариства поширення просвіти серед народу, яке мало відбуватися через видання і розповсюдження відповідної літератури. Ця ідея була належно відображена у статутах “Матиці”. Так, у... статуті зазначалося: “Соєдиненіє къ розширенію письменности въ головном граде Львові під именем: Галицка руска матиця старатися будетъ печатати и подавати народові по найменшій ціні... книги к утвержденію веры и обичайності, к розширенію відомостей, к розвитію красноречія, краснописанія, техники (ремесла), господарства і педагогіки або доброго виховання”»...

4. «У різний час існували різні категорії членів “Галицько-руської матиці”. У статуті 1848 р. згадані лише члени-засновники, які могли бути колективними (сільські громади, товариства, інституції) та індивідуальними. У статуті 1851 р. зазначено, що товариство складається із членів-засновників, дійсних, почесних членів і членів-дописувачів. Членами-засновниками можуть бути лише ті особи або громади, які сплатили або сплачують членські внески... Дійсними членами вважали осіб, чиї праці “Галицько-руська матиця” публікувала. Ті, хто листувався з виділом товариства у різних справах, мали статус членів-дописувачів. Нарешті, почесними членами обирали осіб, які “або стали відомими у справі просвіти, або іншим способом долучились до справи просвіти народу руського”» (Олександр Седляр).

5. «Ініціатором з’їзду і його програми був молодший товариш Маркіяна Шашкевича — Микола Устиянович. Одною з основних точок програми з’їзду була справа збереження української мови перед засиллям польської та московської й нівелюючими впливами церковнослов’янської мови...

З’їзд поділився на дев’ять секцій: богословська секція вирішила, що поза щоденними молитвами та псалмами, всі інші молитви мають бути перекладені на українську мову. Господарська секція підкреслила потребу заснування господарського товариства й видання загальної господарської енциклопедії. В секції історії і географії говорилося про загально доступний підручник української історії для шкіл. Говорилося про перероблення для цеї ціли історії Миколи Маркевича.

На з’їзді порушено теж справу окружних читалень, з яких перша повстала того ж таки року в Коломиї... В справі мови й правопису, доручено по довгих дебатах реферат питання отцю Іванові Жуківському, який склав раніше свою “Розправу писовні рускої” з проєктом уживання народної мови й фонетичного правопису» (Микола Голубець).

«...як вже відомо, повстало товариство “Руска матиця”. Уже на першому зборі, а пізніше на загальному зборі в 1865 р. були установлені такі кардинальні завдання: 1) Триматися того язика, яким говорить народ. 2) Писати так, як більшість народу вимовляє» (зі статті «Яка єсть ціль Галицко-руської матиці?» Стефана Качали).

І. Згарський. Перший з'їзд руських вчених під синьо-жовтими прапорами у Львові в жовтні 1848

3. Основні етапи діяльності товариства

• Проаналізуйте інформацію з поданих джерел і поясніть, чим займалося товариство. Які книжки переважно видавали? Чому їх було небагато?

«Мета “Галицько-руської матиці” — видання для народу популярних книг із різних галузей знань. Отримавши значні кошти як перші внески членів-засновників, товариство досить швидко змогло розпочати друк своїх видань. Їх “Галицько-руська матиця” замовляла у Львові (так було й пізніше), в друкарні Ставропігійського Інституту. Протягом перших півтора року друкувалися книжки переважно або для учнів початкової школи (чи для тих, хто навчається взагалі), або для освіченіших співвітчизників, що цікавилися рідною мовою та культурою...

Видавнича діяльність “Галицько-руської матиці” була особливо активною до середини 1880-х років. До цього часу старанням товариства видано понад 80 книжок, серед яких переважали роботи загальноосвітнього змісту, праці з ремесла, сільського господарства, педагогіки, шкільні поручники, серед яких була і “Читанка” Маркіяна Шашкевича... видана Товариством релігійна, навчальна, художня література відіграли свого часу вагому культурно-просвітницьку роль, наукові збірники гідно презентували науковий потенціал галицьких українців серед інших слов’янських народів» (Феодосій Стеблій).

«...наклади більшості матичних видань виявилися завеликими, книжки, з часом втрачаючи актуальність, розпродавалися дуже довго. Розглянемо, як приклад, процес підготовки до друку “Читанки” Маркіяна Шашкевича. Вдова автора Юлія Шашкевич передала “Матиці” рукопис читанки за умови винагороди... Відділ товариства 30 листопада 1849 р. вирішив дати рукопис на перегляд.

5 лютого 1850 р. голова “Матиці” Михайло Куземський запропонував на розгляд виділу “Читанку” “відому як корисну для народу, для дітей”. Тоді ухвалили її друкувати... 27 березня виділ “Матиці” дізнався про ціну (80 ринських), визнав її завеликою і обговорював можливість друку книжки за кошти спонсора — львівського адвоката Климентія Рачинського. Нарешті, 18 травня 1850 р. передали рукопис до друку, а 23 травня виділ “Матиці” остаточно ухвалив друкувати “Читанку”... накладом 5000 примірників коштом товариства... Наклад “Читанки” швидко розійшовся, і 1852 р. додрукували з виправленнями ще 1000 примірників.

Подібним чином готувалися до друку й інші видання “Галицько-руської матиці”. Щоправда, були й дві суттєві розбіжності. По-перше, автори практично ніколи не отримували грошову винагороду (іноді діставали кількадесят примірників своєї книжки). Це пояснювалося браком вільних коштів у товариства, яке лише почало діяти. Окрім того, передбачалося, що автори пишуть не для заробітку, а, — як справжні патріоти, — для покращення долі свого народу і Батьківщини. По-друге, друки “Матиці”, окрім молитвословів, не перевидавалися, адже перший наклад, як правило, розходився довго. Загалом “Галицько-руська матиця” від 1848 р. до кінця 60-х років XIX ст. була єдиною галицькою українською культурно-просвітницькою громадською організацією, що мала поширювати нові знання за допомогою власних видань. Вона мала хорошу можливість вплинути на розвиток українського суспільного та культурного життя. Спочатку товариство виправдовувало сподівання співвітчизників, однак згодом знизило активність. “Матиця” так і не змогла стати справді популярною громадською організацією... Її публікації займають скромне місце навіть у загалом невеликому переліку галицьких українських видань» (Олександр Седляр).

• Перевірте себе.

cutt.ly/fTDSZ8h