§ 26. Розвиток живопису та архітектури

1. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві

У другій половині XIX ст. в українському образотворчому мистецтві співіснували романтизм і реалізм. Романтизм із його увагою до почуттів, сильних особистостей-героїв, захопленням фольклором і народністю, ідеалізованим минулим відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов’янських народів, зокрема українського. Він вирізнявся динамізмом композиції, стрімкими рухами зображень, яскравими кольорами, контрастом світла й тіні, певною нереалістичністю сюжетів. Данину українському романтизму віддали послідовники Тараса Шевченка, для яких тема України стала домінувальною у творчості. Це, зокрема, Лев Жемчужников, Іван Соколов та Костянтин Трутовський.

• Визначте на прикладі поданих творів характерні ознаки романтизму.

Л. Жемчужников. Кобзар на шляху. 1854

І. Соколов. Збирання вишень у поміщицькому саду. 1858

На відміну від романтизму, реалізм — напрям у літературі та мистецтві, який сповідував необхідність правдивого відображення дійсності. Відтак у центрі уваги художників-реалістів було буденне життя з його проблемами, конфліктами, людськими думками, зображення подій вітчизняної історії, типові образи людей та природи.

Сформувалася також українська національна школа пейзажного живопису, серед майстрів якого постать Сергія Васильківського є найбільш масштабною й багатогранною. Він відкрив український живопис Європі, де був удостоєний честі виставляти свої картини на Паризькому салоні «поза чергою». Пейзаж у творчості Васильківського органічно поєднувався з історичними сюжетами доби козацтва («Козачий пікет», «Запорожець у розвідці») або з побутовими картинами («Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»).

До побутового жанру, пейзажу й історії тощо, звертався також Опанас Сластіон («На жнивах», «Весна», «Волинь»).

• На прикладі наведених полотен розкажіть про особливості українського реалізму.

І. Рєпін. Українка біля тину. 1876

С. Васильківський. Козак в степу. Тривожні ознаки. 1905

Для образотворчого мистецтва останніх десятиліть XIX — початку XX ст. характерним стало поєднання реалізму й модерну. Воно під впливом національних культурних традицій, народної творчості, зразків народною декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури, а також новітніх тенденцій модернізму — імпресіонізму, абстракціонізму — дало початок національному художньому напряму Серед найбільш відомих його представників був Микола Пимоненко («Засватана», «В розлуці», «Весілля в Київській губернії» «Свати» тощо). У жанрі ліричного українського пейзажу працювали такі митці, як Володимир Орловський та Сергій Світославський.

• Поясніть на прикладах поданих полотен, що називають українським напрямом у живописі на межі століть.

М. Пимоненко. Збирання сіна. 1900-ті

І. Труш. Леся Українка. 1900

Серед художників, які застосовували нові засоби втілення дійсності — імпресіонізм та символізм, — одне з провідних місць посідав Олександр Мурашко. Його найвідомішими творами були «Карусель», «Дівчина в червоному капелюшку», «Парижанки біля кафе». Помітний слід залишив Мурашко і як діяч культури та педагог. Так, у 1912 р. він створив приватну студію, а у 1916 р. виступив ініціатором створення Товариства київських художників.

Яскравим представником цієї генерації малярів був Микола Бурачек, відомий зображеннями Дніпра та Києва. До вітчизняних імпресіоністів належить жінка-маляр Зінаїда Серебрякова, багато творів якої присвячено українському селу та темам Сходу. Прихильниками модерністських експериментаторів були також Василь і Федір Кричевські та інші. Першим українським імпресіоністом, «пілігримом фарб і сонця» називали Івана Труша — живописця, майстра пейзажу і портретиста, мистецтвознавця і видавця.

• На основі поданих ілюстрацій поясніть, які нові течії виникли у живописі на початку XX ст.

О. Мурашко. Дівчина в червоному капелюшку. 1902-1903

Ф. Кричевський. Автопортрет. 1911

З. Серебрякова. За туалетом. Автопортрет. 1909

2. Модерн і стилізація в архітектурі

На межі століть в архітектурі з’явився новий стиль — модерн, що ґрунтується на застосуванні нових конструкцій і матеріалів (криця, цемент, залізобетон, каркасна система, величезні покриття склепінно-купольної системи, козирки, що висять, тощо). Однією з основних ідей модерну є краса, що спирається на зручність (корисність). Комфорт і зручність в організації простору цінували перш за все. Тому в модерні з’явився новий принцип зведення будинків — «ізсередини назовні»: спочатку планували внутрішній простір, що формував зовнішній вигляд будівлі. Це неминуче привело до асиметрії планів та фасадів, до вільної багатооб’ємної композиції, що принципово відрізняється від класичних будівель.

Українські архітектори-модерністи прагнули поєднувати новітні технології з народними традиціями. Вони широко використовували стилізацію — творчий прийом, завдяки якому майстри надають новим будівлям схожості зі спорудами одного зі стилів минулих часів. Основною рисою стилізації є відтворення історичних архітектурних форм у нових умовах та нових матеріалах.

Прикладом архітектурної стилізації модерну можуть слугувати зведені в Києві, Харкові, Одесі так звані прибуткові будинки, архітектура яких повторює ренесансні, готичні, романські риси.

• Спираючись на ілюстрації, прокоментуйте основні риси модерну.

К. Шиман, О. Гілевич. Будинок у Києві на розі вулиць Володимирської та Прорізної. Сучасне фото

Будинок Полтавського губернського земства. Сучасне фото

Й. Главка. Чернівецький національний університет. Сучасне фото

Прижиттєвої слави майстра стилізаторства зажив київський архітектор Владислав Городецький. Він збудував католицький костел у Києві в готичних формах, будинок у вигляді давньогрецького храму (нині — Музей українського мистецтва), караїмську кенасу в мавританських формах. Видатними архітекторами того часу називають також Лева Влодека (Одеса), Олексія Бекетова (Харків), Володимира Ніколаєва (Київ), Юліана Захаревича (Львів).

• Як ви думаєте, у чому полягала геніальність В. Городецького?

Костел Святого Миколая. Сучасне фото

Будинок з химерами. Сучасне фото

3. Зміни в міській та сільській забудові

• Які характерні риси забудови міст визначає дослідниця Гелена Коптєва?

«Насичення міст підприємствами, транспортом, торговельними закладами та зростання чисельності населення призводили до розширення їхньої території. Осідаючи на околицях, промисловість і зовнішній транспорт утворювали "індустріальний бар'єр", що перешкоджав територіальному зростанню міста. Забудова всередині такого кільця ущільнювалась, зростала поверховість споруд.

Основним типом міської забудови стали багатоквартирні будинки, що давали домовласникам прибуток... більшість будинків мали секційне розпланування. Входи до квартир заможних мешканців були з парадних сходів від вулиці. У дворових флігелях квартири були скромнішими. Основну увагу приділяли фасаду, який слугував своєрідною візитівкою його мешканців».

Харківський університет. Фотолистівка. 1900-1910

Бердичів. Фотолистівка. Поч. XX ст.

Вулиця Шосова у Рівному, район сучасної Театральної площі. Фотолистівка. Поч. XX ст.

Київ. Хрещатик. Фотолистівка. 1900-ті

• Які характерні риси забудови сіл XIX — початку XX ст. визначає дослідниця Тамара Косміна?

«Залежно від типів сільських поселень в Україні виділялося чотири зони: північна, центральна, південна, карпатська. Північна — охоплювала Українське Полісся. Тут домінував вуличний тип поселень, що виникли на місці давніх дворищ. У центральній лісостепової зоні переважали безсистемні поселення, але в XIX ст. за проєктуванням з'явилися радіальні та квартальні поселення.

На півдні (землі колишньої Запорозької Січі та частково Слобожанщини) більшість поселень виникла в результаті державної і поміщицької колонізації в попередні два століття. У XIX ст. забудова тут велася за вказівкою властей і мала квартальну форму. Але існували й окремі поселення вуличного типу.

Зазнала змін і селянська оселя. Її все частіше стали зводити як трикамерну будівлю (хата — сіни — комора). У сінях відокремлювали місце для кухні. При вільній забудові сільське житло зводили без єдиного регулювання, прив’язуючись до особливостей рельєфу та потреб господарства.

• Які запитання ви б поставили до цих ілюстрацій, якби досліджували їх як історик?

Хата із с. Красна Попівка Луганської обл. Кін. XIX ст. Сучасне фото. Музей «Пирогово»

Село Волосянка, поруч Ужоцький перевал у Карпатах. Фотолистівка. 1916

• Виконайте онлайн-вправу.

cutt.ly/3TLvwRK

Домашнє завдання

1. Опишіть 2-3 пам’ятки модерну в живописі та архітектурі.

2. Визначте роль меценатства в культурному розвитку України.

3. Чи відображались у живописі та архітектурі процеси українського національно-культурного відродження? Як саме?