Шановні дев’ятикласники і дев’ятикласниці!

У восьмому класі ви вивчали історію України ранньомодерної доби. В цьому підручнику ви ознайомитеся з «довгим» XIX століттям в історії нашої країни, яке тривало з кінця XVIII століття до 1914 року. Цей період означився суттєвими змінами в усіх сторонах життя суспільства. В економіці — індустріальна революція, в суспільно-політичному бутті — національне відродження, формування національної ідеї, створення проектів політичного майбутнього України, у повсякденні — покращення умов життя і праці населення. Разом із вами будуть вивчати історію України цього періоду ваші ровесники — Марічка та Ігор.

Користуватися підручником стане зручніше, коли ви ознайомитеся з тим, що означають спеціальні позначки — піктограми.

На початку роботи з новим матеріалом ми пропонуємо згадати, що ви вивчали раніше.

Згадайте... Як ви розумієте значення... Чи пам’ятаєте ви, що...

Рубрика «Упродовж уроку...» про те, що саме можна з’ясувати, вивчаючи історичну інформацію, подану в параграфі.

Упродовж уроку з’ясуйте, як Кримська (Східна) війна вплинула на життя українців та кримських татар.

Такими стрілками позначені питання, які є після закінчення кожного підпункту параграфа, — по одному до кожного абзацу.

1. Які науки досягни успіхів у першій половині XIX століття? Як ви вважаєте, чому серед науковців не вказано прізвища жінок?

2. В яких установах здійснювали науково-дослідну роботу?

3. Узагальніть результати діяльності наукових та культурно-освітніх товариств.

Рубрика «Життєтека» ознайомить вас із біографіями історичних постатей того часу.

Рубрика «Жінка в історії» ознайомить вас із біографіями жінок, які жили і творили історію в тому часі.

Рубрика «Детальніше про...» конкретизує ваші знання про окремі історичні події.

Детальніше про... особливості міського майдану Полтави

Найвизначнішим українським архітектурним ансамблем доби класицизму став центральний міський майдан Полтави — Олександрівський (Круглий)...

Відлуння минулого.

Відчути дух епохи вам допоможуть джерела, вміщені в цій рубриці.

Уривок з новели Василя Стефаника «Камінний хрест»:

«Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґаздині. Іван спродав усе, що мав, бо сини з жінкою наважилися до Канади, а старий мусив у кінці податися. ... То як часом якась ... хвиля викарбутить великий камінь із води і покладе його на беріг, то той камінь стоїть на березі тяжкий і бездушний».

Ця рубрика допоможе вам зорієнтуватись, які події відбувались одночасно на теренах України й у світі.

У той час, коли на теренах України

в Києві було добудовано «Будинок з химерами», ...

Тоді у світі

біля містечка Кітті-Хок (США) Орвілл Райт здійснив перший у світі політ на аероплані «Флаєр-1». Дальність польоту становила 37 метрів, а тривалість — 12 секунд.

Підсумуйте свої знання

У цій рубриці ви зможете перевірити, як засвоїли матеріал параграфа, повторити дати, відповісти на питання, виконати творчі завдання.

У тексті підручника вам трапляються слова, виділені напівжирним шрифтом, наприклад національне відродження, громади, народовці. Їх потрібно запам’ятати і вміти пояснити.

Кожен розділ підручника завершує рубрика «Узагальнення за розділом». Виконавши запропоновані завдання, ви зможете перевірити, як засвоїли матеріал розділу.

З повагою — авторський колектив

§ 1. Вступ. Українські землі в добу модернізації

• До яких держав увійшли українські землі наприкінці XVIII століття?

• Як 1764 рік та 1775 рік пов’язані з історією української державності?

• Поясніть значення термінів: «абсолютизм» та «кріпосництво».

Упродовж уроку з’ясуйте особливості розвитку України в добу модернізації.

1. «Довге» XIX століття: доба модернізації і національного відродження в Європі

Історики розрізняють календарні століття, котрі тривають сто років, й історичні століття, котрі бувають довшими і коротшими за цей термін. Так, XIX століття вчені називають «довгим», оскільки воно охоплює події від початку Французької революції 1789 року до початку Великої війни 1914 року, а це справді більше, ніж сто років. За основу такої періодизації взято не хронологічну межу, а зміст перетворень, які відбувались упродовж цього часу. Визначальною рисою розвитку людства стала модернізація (осучаснення), що охопила всі сторони життя суспільства. В економіці відбулась індустріалізація (промисловий переворот): перехід від ручного до машинного виробництва. Виникли нові соціальні групи: промислова буржуазія (підприємці) та вільнонаймані робітники, зросла чисельність інтелігенції (осіб інтелектуальної праці). Новації торкнулись і політичного життя: в багатьох європейських країнах утвердилися конституційні монархії або республіки. Відбулися зміни в житті та побуті людей: виникли нові види транспорту, електричне освітлення, телефон, телеграф, кінематограф, поліпшилося медичне обслуговування, зріс освітній рівень населення.

В Європі відбувалися процеси національного відродження — пробудження національної самосвідомості народів. «Довге XIX століття» — це час формування націй, тобто великих груп людей, пов’язаних спільною територією, економічними зв’язками, мовою, культурою, національним характером, політичними прагненнями.

Упродовж «довгого XIX століття» українські землі входили до Російської й Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперій. Імперські уряди намагалися проводити щодо українських територій колонізаційну політику: створювали перепони для розвитку української економіки й культури, сприяли денаціоналізації та перетворенню українських земель на ринок збуту своїх товарів і джерело сировини й дешевої робочої сили. Тому перехід від аграрного до індустріального суспільства на українських землях відбувався пізніше та повільніше. Однак, незважаючи на перешкоди, тут розгорталися модернізаційні процеси, які суттєво вплинули на українське національне відродження. Історики поділяють його на три етапи. Перший — фольклорно-етнографічний (романтичний) — тривав упродовж 1830-1850-х років і характеризувався збиранням та публікацією народних пісень, вивченням традицій, звичаїв, мови свого народу. Другий — академічний або українофільський — розпочався у 1860-х роках і завершився наприкінці XIX століття. Основний його зміст — дослідження історії українського народу, боротьба за розширення сфери вживання рідної мови, поширення літературних і наукових творів, написаних українською мовою. Третій етап — політичний — тривав з кінця XIX століття до 1914 року. В цей період утворюються політичні організації, які за мету обрали здобуття автономії та незалежності України.

• 1. Які зміни відбулися в економіці та політиці в добу модернізації?
• 2. Що називають національним відродженням?
• 3. Чому модернізаційні процеси на українських землях відбувалися повільніше, ніж в інших регіонах імперій, до яких вони налеали?

Схема «Розгортання модернізаційних процесів»

Детальніше про... поняття, що характеризують імперську колоніальну політику

Уніфікація — зведення різноманітних проявів життя в різних національних районах держави до єдиних зразків, які затвердила імперська влада.

Бюрократизація — посилення ролі чиновників, за допомогою яких імперські уряди управляли населенням, позбавляючи його будь-яких елементів самоврядування.

Денаціоналізація — насадження мови панівної нації, поглинання національних культур культурою імперської нації.

2. Українські землі в складі Російської й Австрійської імперій

Наприкінці XVIII століття внаслідок трьох поділів Польщі, російсько-османських війн, ліквідації Слобідських полків, Гетьманщини й Запорозької Січі українські землі потрапили до складу Російської й Австрійської імперій. В історії України розпочалась імперська доба, яка тривала з кінця XVIII століття до 1917 року.

До Російської імперії належали чотири історико-географічних регіони України: Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя, Південь. На них поширювався територіально-адміністративний устрій Російської імперії. Утворено три генерал-губернаторства: Київське — з Київської, Волинської та Подільської губерній; Малоросійське — з Чернігівської, Полтавської та Слобідсько-Української (з 1835 року — Харківської) губерній; Новоросійсько-Бессарабське — з Катеринославської, Таврійської, Херсонської губерній та Бессарабської області. Губернії поділялися на повіти. Відтак генерал-губернаторствами керували генерал-губернатори, котрі володіли майже необмеженою владою; губерніями — цивільні губернатори. Як перших, так і других призначав та звільняв імператор. Повітами управляли капітан-справники.

Українці Буковини

Під владу Австрійської імперії потрапили Галичина, Буковина, Закарпаття. Західноукраїнські землі належали до різних адміністративних одиниць держави. Галичина входила до Королівства Галичини і Лодомерії з центром у Львові й поділялася на округи — дистрикти. До 1848 року адміністрацію краю очолював губернатор (намісник). Органом крайового самоуправління був сейм, де засідали представники шляхти і вищого духовенства. В 1786 році до Королівства Галичини і Лодомерії на правах автономного краю увійшла Буковина. Її адміністративним центром стало місто Чернівці, в якому утворили окружне управління на чолі зі старостою. Закарпаття належало до угорської частини імперії і не було окремою адміністративною одиницею, а поділялося на жупи (комітати) на чолі з жупанами. Імперські уряди не враховували географію розселення українців, відтак значна їхня частина проживала поза межами утвердженого в імперіях територіально-адміністративного поділу українських земель.

• 1. Який період в історії України називають імперською добою?
• 2. Назвіть адміністративно-територіальні одиниці підросійської частини України.
• 3. Назвіть адміністративно-територіальні одиниці підавстрійської частини України.

Українські землі на початку XIX століття

• 1. Спираючись на інформацію параграфа, візуально окресліть території українських генерал-губернаторств.

3. Населення: соціальний, національний склад. Село. Міста та містечка

Упродовж XIX століття на українських землях спостерігалося демографічне піднесення (зростання чисельності жителів). Однак соціальна структура зазнала незначних змін. Населення за становою ознакою поділялося на поміщиків (дідичів), духовенство, містян і селян. Наймасовішою соціальною групою були селяни, становище яких змінювалось і різнилося залежно від регіону. Із розгортанням модернізаційних процесів ускладнилася соціальна структура населення: зросла чисельність робітників, підприємців, торговців, чиновників та інтелігенції.

На українських землях мешкали представники різних народів і релігій. Наприкінці XIX століття майже три чверті населення становили етнічні українці. Але поряд з ними проживало чимало росіян, поляків, євреїв, німців, кримських татар та інших народів. Найбільший природний приріст був у євреїв, які жили тут здавна. В 1791 році російський уряд визначив «смугу осілості» — територію для компактного проживання євреїв, за межами якої їм заборонили селитися. Тим самим влада прагнула зберегти патріархальне російське суспільство від конкуренції єврейського, більш рухливого і фінансово розвинутого. Неукраїнські етнічні групи в українських землях зосереджувалися переважно в містах та промислових селищах. Вони були зайняті здебільшого у промисловості й торгівлі. Сільське господарство залишалося сферою діяльності здебільшого українського населення.

Харківська канатна фабрика на початку XX століття. Світлина Олексія Іваницького

Розвиток промисловості та ринкових відносин спричинив виникнення нових міст як промислових центрів та зростання чисельності населення в уже наявних. При цьому значну роль у появі нових міст відіграло залізничне будівництво, що розгорнулося в Україні з 60-х років XIX століття. Наприкінці XIX століття у Наддніпрянщині було 130 міст, з-поміж яких найбільші — Одеса, Київ, Харків, Катеринослав. На західноукраїнських землях найбільшими містами були Львів, Чернівці. Отже, модернізаційні процеси на українських землях упродовж ХІХ — початку XX століття відбувалися в руслі загальноєвропейських тенденцій та суттєво змінили життя населення.

• 1. Яких змін зазнала соціальна структура українського суспільства?
• 2. Що таке «смуга осілості»?
• 3. Назвіть причини зростання кількості жителів міст.

Історія в цифрах

Етнічний склад населення українських земель (%): 1 — Наддніпрянської України (1897 р.); 2 — міського населення Наддніпрянської України (1897 р.); 3 — Східної і Західної Галичини (1851 р.); 4 — Північної та Південної Буковини (1851 р.); 5 — Закарпаття (1851 р.).

У той час, коли... на теренах України

були втрачені всі ознаки автономії, ...

Тоді... у світі

у Північній Америці 13 британських колоній розпочали боротьбу проти колоніального визиску метрополії.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1789-1914 роки — «довге» XIX століття.

2. Поясніть значення понять: «довге» XIX століття, «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Модернізація в українському суспільстві».

4. Скориставшись схемою, складіть розповідь про адміністративно-територіальний устрій українських земель, підлеглих Російській та Австрійській імперіям.