§ 11. «Русалка Дністровая». Практична робота № 2

Мета. У процесі складання історичної довідки дослідити причини впорядкування, місце, час, обставини і результати видруку та поширення «Русалки Дністрової».

Хід заняття

Завдання 1. Пригадайте:

1) Коли зорганізувалася «Руська трійця»?

2) Хто були засновники «Руської трійці»?

3) Де й коли була видрукувана «Русалка Дністровая»?

Завдання 2. Користуючись схемою та інформацією, що є в параграфі, складіть письмову історичну довідку «Русалка Дністровая» (за вибором учителя роботу можна здійснювати індивідуально, в парах або групах).

Схема

«Русалка Дністровая»

• упорядники альманаху «Русалка Дністровая»;
• місце і час створення та видання;
• причини укладання альманаху;
• обставини його створення;
• зміст «Русалки Дністрової»;
• особливості тексту з прикладами;
• результати створення «Русалки Дністрової».

Життєтека

Маркіян Шашкевич

(1811-1843)

Ім’я (повне). Маркіян Семенович Шашкевич.

Народження. Народився в селі Підлісся Золочівського повіту (нині — Золочівського району Львівської області).

Походження. Із сім’ї священників.

Освіта. Бережанська гімназія, Львівська семінарія, Львівський університет (вільний слухач).

Особистість та суспільно-політичний рух. Студентом Маркіян Шашкевич почав замислюватися над тим, чому освічені українці соромляться мови рідного народу. Свої думки розкрив у вірші «Руська мати нас родила...». А будучи студентом Львівської греко-католицької семінарії, створив разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем літературно-громадський гурток «Руська трійця». Ті, хто хотів приєднатися до цього гуртка, мали присягнути все життя «діяти на користь народу й відродження руської народної словесності». В 1836 році в музеї семінарії Маркіян Шашкевич уперше проголосив наукову промову українською мовою. Того ж року написав полемічний твір польською мовою «Азбука й Абецало», в якому виступив проти введення в українську мову латинської абетки. Для народних шкіл склав українську «Читанку». Учасники гуртка «Руська трійця» з ініціативи Маркіяна Шашкевича вивчали історію українського народу, збирали фольклор, підготували збірки авторських поезій «Син Руси», «Зоря». Закінчивши семінарію, Маркіян Шашкевич став священником, але продовжив літературну діяльність: переклав «Слово о полку Ігоревім» і частину Святого Письма українською мовою. Життя великого українця обірвала хвороба.

• 1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Маркіяна Шашкевича: письменник, організатор, фольклорист, перекладач, священник.

Фрагмент титульної сторінки «Русалки Дністрової». 1837 рік

Музей «Русалки Дністровому дзвіниці зруйнованої церкви Святого Духа при Львівській семінарії, в якій навчався Маркіян Шашкевич із товаришами

З передмови до «Русалки Дністрової». Маркіян Шашкевич (співукладач «Русалки Дністрової»):

«Не журися, Русалочко з-над Дністра, щось не прибрана, в наряді, який від природи і простодушного, і добросердного народа твойого приймилась, стаєш перед твоїми сестрицями. Они добрі, вибачат ти, приймут тя і прикрасят».

Зі спогадів Якова Головацького про причини створення «Русалки Дністрової».

«Горстка людей — словенці, дальматинці, лужицькі серби, словаки — видають часописи, а три мільйони українців у Галичині не може виказатися нічим, що вказувало б на їх літературне життя. Навіть у мусульманському ярмі болгари дають познаки своєї духової праці, а українці під Австрією живуть без літератури, без часопису, без національного виховання, як варвари».

Із листа Франца Курелаца, сучасника подій, про причини заборони «Русалки Дністрової».

«Дорогі брати русини! Почувши від мого друга Петровича... про нещастя і неприємності, яких ви мусили зазнати через невинну дівчину «Русалку», я не міг інакше, ніж у міру своїх можливостей, втішити Вас... Коли я нещодавно був у Буді у цензора Надя, він спитав мене, що такого є в «Русалці», що вона заборонена. Коли я йому сказав, що нема нічого, крім любові, ворожих нападів, він, подумавши, сказав: «Перешкоди, нічого, крім перешкод. Вони не хочуть допустити піднесення руської літератури».

Детальніше про результати видання «Русалки Дністрової».

«Русалка Дністровая» викликала цілу бурю в Західній Україні. То був виступ проти консерватизму, проти національного гноблення українського народу, за національну гідність і єднання українських земель. Після цензурної заборони збереглася незначна кількість примірників «Русалки Дністрової», та вона відіграла велику роль в історії культурного відродження в Західній Україні. Цією збіркою було заперечено консервативні церковні книжні й застарілі мовні традиції, розкріпачено літературу від станової залежності.

Твори з «Русалки Дністрової»

Переклади (пісня народна сербська)

Дівчина а риба

Дівчина край моря сиділа,

Сама до себе так говорила:

«Ой милий ти, мій Боже!

Чи є що ширше за море?»

Чи є що довше над поле...

Обрядова пісня (короваєва)

Ой роже, мій раю,

Пшеничний короваю!

З семи кирниць водице,

З семи стогів пшенице —

А в нашої печи

Золотиї плечи.

А срібнії крила,

Щоб коровай гнітила.

Веснівка

Цвітка дрібная

Молила неньку

Весну раненьку:

«Нене рідная!

Ввали ми волю,

Дай мині демо;

Щоб я зацвіла,

Весь луг скрасила,

Щоби я була,

Як сонце, ясна,

Як зоря, красна...

Старина

Літай, літай, сивий орле, по глибокій долині!

Засилают ляхи листи по всій Україні.

Живіт, живіт, Українці, не бійтесь нічого,

Повішано в П’ятигорках козаченьків много!

Уривок із вірша Маркіяна Шашкевича «Погоня»:

Сам затужив, та й заплакав,

Та й став ся сумненьким,

Та й затужив, та й заспівав

Голосом тихеньким:

«Як би я в сей сторононьці,

Як би я безрідний жив? —

Батько, ненька в могилоньці,

Та й сестрицю враг вмертвив.

Ходім, коню, в чужиноньку

Думучку думати,

Ходім, коню, на Украйноньку

Степами блукати».

Завдання 3. Підготуйтеся до захисту історичної довідки, яку ви створили у процесі виконання практичної роботи.

Вид на річку, назву якої використано в альманасі Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького