§ 41. Живопис. Архітектура. Міський та сільський простір

• Згадайте, у чому особливість романтизму і класицизму як мистецьких напрямків.

• Як ви розумієте значення понять «регулярна забудова», «монументальна скульптура»?

• Чи пам’ятаєте ви, що наприкінці XVIII — першій половині XIX століття окрасою міст були палацаво-паркові ансамблі та декоративно-пейзажні парки? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, які нові течії виникли у мистецтві та визначте їхні особливості.

1. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Скульптура

У живописі середини XIX століття продовжував зберігати свої позиції романтизм. Представником романтичної лінії у малярстві був Іван Айвазовський, який створив всесвітньо відоме полотно «Дев’ятий вал». Упродовж останніх десятиліть XIX — початку XX століття розвивалися два провідних стилі епохи — реалізм і модерн. Типовим для художників-реалістів було зображення буденного життя, побуту народу. З-поміж жанрів переважали пейзаж та портрет. Сільський побут, пейзаж, звичаї провінції відображені у художніх полотнах Архипа Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»; Миколи Пимоненка «Святочне ворожіння»; Кирияка Костанді «В люди». Серію пейзажів створив Іван Трупі, зокрема «Дніпро біля Києва». Художник написав також галерею портретів сучасників — відомих діячів української культури. Майстер історичних та побутових сюжетів — Ілля Рєпін — є автором картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Картина Миколи Пимоненка «Святочне ворожіння». 1888 рік

Картина Киріяка Костанді «В люди». 1885 рік

Картина Івана Труша «Портрет Лесі Українки». 1900 рік

Картина Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі». 1902-1903 роки

Наприкінці XIX — на початку XX ст. поширився модерн. Поєднання естетики модерну з національними живописними традиціями започаткувало український стиль у живописі модерну. Він був властивий творчій манері художника Федора Кричевського («Наречена»). У творчості Сергія Васильківського пейзажний живопис органічно поєднувався з історичними сюжетами доби козацтва, зокрема у картині «Козаки в степу», або з побутовими сюжетами, як у картині «Чумацький Ромоданівський шлях».

Картина Івана Айвазовського «Дев'ятий вал». 1850 рік

Картина Івана Труша «Дніпро біля Києва. 1910 рік

Картина Архипа Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі». 1880 рік

Картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880-1891 роки

Картина Федора Кричевського «Наречена». 1910 рік

Картина Степана Васильківського Чумацький Ромоданівський шлях. XIX століття

Картина Степана Васильківського «Козаки в степу». 1890 рік

Реалістичний напрямок переважав у скульптурі. Монументальна скульптура набувала громадського звучання. У різних містах на громадські кошти споруджували пам’ятники відомим історичним діячам, поетам, прозаїкам. Встановлений 1888 року на Софійському майдані у Києві, пам’ятник Богданові Хмельницькому Михайла Микешина став одним із символів міста. Засновником української жанрової скульптури був Леонід Позен, автор скульптурних композицій «Скіф», «Переселенці».

Пам’ятник Богданові Хмельницькому в Києві. Михайло Микешин, 1888 рік

Скульптура Леоніда Позена «Скіф». 1889-1890 роки

Скульптура Леоніда Позена «Переселенці». 1884 рік

• 1. Які жанри переважали у реалістичному живописі?
• 2. Наведіть приклади творів модернізму в мистецтва.
• 3. Назвіть приклади монументальної і жанрової скульптури.

2. Стилізація та модерн в архітектурі

У другій половині XIX — на початку XX століття будівництво охопило усі великі міста, набуваючи в кожному з них особливих рис. Почався розквіт еклектики (з давньогрецької — свобода вибору) як провідного напрямку в оздобленні будинків. У архітектурі — це свобода використання різних архітектурних стилів і декору, які склалися ще раніше в будівельній практиці. Вважалося, що головну роль відіграє раціональне планування, а вибір стилів оформлення залежить від призначення будівлі й смаків замовника. У цей час були споруджені Одеський оперний театр, Львівський оперний театр, резиденція православних митрополитів у Чернівцях (нині — Чернівецький університет). У Києві працював архітектор Олександр Беретті, за участю якого збудовано Володимирський собор.

Одеський оперний театр, 1883-1887 роки

Львівський оперний театр, 1897-1900 роки

Резиденція митрополитів у Чернівцях, 1864-1873 роки

Володимирський собор у Києві, 1862-1896 роки

В останні десятиліття XIX — на початку XX століття утвердився новий стиль — модерн. Його прихильники створювали нові архітектурні форми будинків, як єдиний художній образ, використовували залізобетонні та інші будівельні матеріали. Українські архітектори-модерністи прагнули поєднати новітні технології з народними традиціями. Утвердження модерну збіглося з добою індустріалізації, тому масштабним стало будівництво приміщень індустріального і громадського призначення — банків, бірж, театрів, клубів, народних будинків, пасажів, ринків, прибуткових будинків.

Яскравими зразками українського архітектурного модерну є «Будинок з химерами» у Києві архітектора Владислава Городецького, будинок Полтавського губернського земства, споруджений за проектом Василя Кричевського. Взірцем раціоналістичного модерну став Бессарабський ринок у Києві — перший критий ринок в Україні. На західноукраїнських землях поєднання елементів модерну і народної архітектури втілив Іван Левинський у будівлі страхової компанії «Дністер» у Львові.

«Будинок з химерами» у Києві, 1901-1903 роки

Будинок Полтавського губернського земства, 1903-1908 роки

Бессарабський ринок, 1910-1912 роки

• 1. Які будівлі були споруджені в Україні в період поширення еклектики?
• 2. У чому особливості модерну в архітектурі?
• 3. Назвіть будівлі — зразки українського архітектурного модерну.

3. Зміни у міському та сільському просторі

Упродовж другої половини XIX століття міста стрімко збільшувалися за рахунок приєднання до своїх територій передмість, сіл і хуторів, що спричинило зміни в їхньому плануванні. Навколо старих центрів, сформованих відповідно до вимог класицизму, поставали нові райони, які забудовували нерівномірно та примхливо, створюючи мозаїку вулиць і провулків. Промислові центри обростали підприємствами, що й були індустріальною межею міста.

На прилеглих до центра майданах, вулицях і проспектах будували громадські споруди. Навколо залізничних вокзалів зводили готельні комплекси. Біржі, банки та кредитні установи утворювали діловий центр міста, магазини й пасажі — криті галереї з крамницями по обидва боки проходу — торговельний центр. Базарні площі поступово замінювалися критими ринками. У великих містах діяли електричне освітлення вулиць, дороги з твердим покриттям, водогони і каналізація, громадський транспорт.

Зміни в невеликих містах та сільській окрузі були менш значними. Зростання чисельності заможних селян спричинило розбудову приватного житла — переважали трикамерні хати (хата, сіни, комора). Окремі селяни почали будувати житла із цегли, покриваючи їх бляхою або черепицею. У селищах при заводах зводили для колективного проживання робітників бараки. За можливості робітники будували землянки або хати-мазанки.

• 1. Чим були зумовлені зміни у міському просторі?
• 2. Як оновлювали архітектуру центра міста?
• 3. Які зміни відбулися у спорудженні приватного житла?

У той час, коли... на теренах України

у Києві було добудовано «Будинок з химерами», ...

Тоді... у світі

біля містечка Кітті-Хок (США) Орвіл Райт здійснив перший у світі політ на аероплані «Флайер-1». Дальність польоту становила 37 метрів, а тривалість — 12 секунд.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте архітектурні споруди та їхні назви.

2. Поясніть значення понять: реалізм, модерн, еклектика.

3. Оберіть серед зображених у параграфі картин ту, яка вам найбільше сподобалася. Охарактеризуйте її за алгоритмом: автор, назва картини, рік написання, хто (що) зображений на картині. Обґрунтуйте свій вибір.

4. За допомогою схеми і методу «Прес» доведіть, що українське мистецтво XIX — початку XX століття було полікультурним. Доповніть схему переліком митців-українців та їхніх робіт.