§ 4. Практичне заняття: «Статус українських земель у складі Австрійської і Російської імперій наприкінці XVIII — на початку XIX ст.»

Що визначало становище українців у складі Австрійської та Російської імперій? Які чинники були ключовими у соціально-економічному, політичному, культурному розвитку українських земель у складі двох імперій?

1. РЕКОНСТРУКТОРИ

Розгляньте схему. Визначте адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської і Російської імперій. Заповніть у зошиті схеми: впишіть у них назви історико-географічних регіонів. Схарактеризуйте за допомогою тематичних карт соціально-економічний розвиток кожного із регіонів (скористайтеся навчальним атласом).

2. ІСТОРИЧНА ГАЛЕРЕЯ

Розгляньте ілюстрації. Визначте їхній зміст. Висловте припущення щодо особливостей соціально-економічного розвитку українських земель наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Запишіть план віртуальної екскурсії історичною галереєю. Схарактеризуйте становище українського народу у зазначений період.

Чумак (художник — Костянтин Трутовський, 1860 р.)

Кріпаків міняють на собак (художник — Іван Їжакевич, 1939 р.)

Мені тринадцятий минало (художник — Іван Їжакевич, 1926 р.)

Собор Святого Юра в м. Львів (художник — Карел Ауер, 1837 р.)

2. ДОКУМЕНТОЗНАВЦІ

Визначте відмінності у розвитку українських земель у складі Російської і Австрійської імперій, на які вказує український історик Ігор Коляда. Які чинники, на думку автора, впливали на становище українського народу в складі обох імперій? Заповніть у зошиті порівняльну таблицю.

Особливості розвитку української нації в Російській і Австрійській імперіях (уривок із книжки Ігоря Коляди «Історія України»)

Російський цивілізаційний чинник визначався тим, що для українських земель у складі Росії розпочався новий етап української історії. Включивши українців за правління Катерини II в коло «теж росіян», імперський уряд скористався надбанням українців у культурній і релігійній сферах. Найбільшого відображення ці процеси набули в Лівобережній Україні наприкінці XVIII ст., коли найкращі її представники працювали поза межами контексту української культури, але при цьому залишалися яскравими постатями...

Ще одним вагомим чинником, що визначав долю України, було включення її західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії. Потреба самозбереження й рівноваги імперської політичної системи призвела до того, що, керуючись принципом «поділяй і володарюй», який став провідним у галузі міжнаціональної політики, Відень, поряд із обмеженням всевладдя місцевих феодалів, був змушений підтримати в тому числі інших — українську громаду. У Галичині українцям вдалося домогтися певних соціальних поступок, підвищити рівень освіченості.

4. МИСЛЮ ТВОРЧО

Ознайомтеся з міркуваннями канадського історика українського походження Ореста Субтельного щодо особливостей модернізації в Україні. Підготуйте відповіді на запитання:

1. На які головні особливості модернізації України вказує О. Субтельний?

2. Чи погоджуєтеся ви із думкою, що перетворення традиційних аграрних країн у сучасні індустріальні є глобальною тенденцією? Відповідь аргументуйте.

Особливості модернізації в Україні

(уривок з книжки Ореста Субтельного «Україна: історія»)

Висвітлюючи історію України, я зосереджуюсь переважно на двох темах. Одна з них — це відсутність в українців власної держави... Друга головна тема... — модернізація українського суспільства. Перетворення традиційних аграрних країн у сучасні індустріальні й постіндустріальні є, поза всяким сумнівом, тенденцією глобальною. Але в цьому загальному процесі існує різноманіття національних і регіональних форм і варіантів.

Зрозуміло, що історія України значно багатша за те, що можна підвести під ці теми... Утім, саме відсутність держави і наявність панування не українців у процесі модернізації є вирішальними моментами, котрі допомагають висвітлити надзвичайно широке, барвисте й химерне плетиво, що його утворює історія України.

5. ІСТОРИЧНЕ ЛОТО

Уявіть себе сучасником/сучасницею подій в українських землях на початку XIX ст. За допомогою «Історичного лото» схарактеризуйте своє ставлення до питання національного руху в українських землях з точки зору: 1) українського селянина; 2) інтелігенції; 3) польського духовенства.