§ 25. Реформи 1860-1870-х років

1. Назвіть соціальні наслідки аграрної реформи 1861 р. 2. На вашу думку, які сфери суспільного життя потребували реформування у зв’язку з особистим звільненням мільйонів селян?

Після селянської реформи було проведено й реформи адміністративно-політичного управління. Їх здійснювали з метою пристосувати імперію, у тому числі її складову частину — Наддніпрянську Україну, до нових умов, які виникли після ліквідації кріпосного права. Як і селянська, ці реформи мали суперечливий характер.

Діємо: практичні завдання

1. Опрацюйте текст параграфа, проаналізуйте зміст реформ 1860-1970-х років за прикладом схеми, яка розкриває суть і особливості земської реформи 1864 р.

2. Визначте суперечності у проведенні реформ. Поясніть, чим вони були зумовлені. У ході роботи укладіть у зошиті таблицю.

Реформи 1860-1870-х років у Наддніпрянській Україні

Одним із заходів уряду, спрямованих на вдосконалення системи управління, стала земська реформа 1864 р., яка передбачала введення місцевого (земського) самоврядування.

• 1. Поясніть значення поняття «земства».
• 2. У чому полягало позитивне значення діяльності земств?
• 3. Висловіть припущення, чому земська реформа мала обмежений характер? Чи могли земства становити загрозу пануванню самодержавства?

Земства багато зробили для народної освіти. Земства в Україні розбудували мережу початкових шкіл, а згодом — середніх і професійних. У 1910 р. в цих школах навчалися 420 тис. дітей. Великі заслуги земств у налагодженні системи охорони здоров’я. У 1865-1870 рр. земські установи прийняли під свою опіку дрібні лікарні і всю медичну справу в повітах. У наступні роки мережа лікарняних закладів, які утримували земства, постійно зростала. У 1870 р. працювали 73 земські лікарні, а в 1910 р. — 576. Медична допомога була, за невеликим винятком, безкоштовною.

Історичні подробиці

Ставлення до земств в суспільстві

Значна частина суспільства вбачала в земствах не лише вияв самоврядування на місцях, а й шлях до конституційних перетворень. Земські діячі походили переважно з демократично налаштованих кіл інтелігенції і дворянства. Серед службовців земських установ було чимало таких, що владою зараховувалися до неблагонадійних. Земці брали участь як у загальнодемократичному русі (ставлячи, наприклад, питання про обмеження царського абсолютизму), так і в національному. Зокрема, вони постійно клопотали перед урядом про впровадження у своїх школах української мови. Іноді земські діячі «не помічали», що деякі вчителі таки послуговуються у викладанні рідною мовою, хоча були зобов’язані їх за це звільняти.

Суперечливий характер реформування позначився й на судовій реформі, яку провели в 1864 р. Раніше суд був становий, закритий і цілком залежав від царської адміністрації, зокрема губернатора. Тепер судочинство відбувалося за участю сторін обвинувачення і захисту. По частині карних справ рішення ухвалювали присяжні засідателі, яких обирали з громадян усіх станів, включаючи селян (крім осіб, що працювали по найму). Обвинувачені отримали право захисту, яке здійснювали або самі, або через адвокатів. Суд став відкритим. На його засіданнях могли бути присутні представники преси і взагалі всі охочі. Розв’язанням дрібних справ займалися мирові судді, яких обирали на трирічний термін повітові земства і міські думи. Їхні рішення могли переглядатися повітовими з’їздами мирових суддів.

Однак залишалася нерівність для осіб різних станів. Існували окремі суди для духовенства й військових. Збереглися волосні суди у справах селян, які не були пов’язані із загальною судовою системою і мали право засуджувати селян до принизливого покарання — биття різками. Проте в цілому судова реформа виявилася найбільш послідовно демократичною, що сприяло підвищенню законності в судочинстві, впливу громадськості на судовий процес.

Сергій Іванович Зарудний (1821-1887 рр.) — один із авторів судової реформи 1864 р., походив з українського козацького старшинського роду з Куп’янського повіту на Харківщині (фото XIX ст.)

Карикатура 1850-х років, що зображує дореформену судову систему Російської імперії

1. Подумайте, які проблеми в судовій системі Російської імперії хотів підкреслити автор карикатури.

2. Чому, на вашу думку, імперська судова система потребувала реформування?

З 1870 р. здійснювався перехід і до міського самоврядування. У містах України створювалися думи. Вибори до них проводили власники нерухомого майна, що сплачували податки. Дума обирала виконавчий орган — управу, на чолі якої стояв голова. Управи займалися благоустроєм міст, промисловістю, торгівлею, іншими господарськими питаннями, а також охороною здоров’я та освітою. У цих сферах вони мали такі самі позитивні результати, як і земства.

Реформи торкнулися й шкільної справи. Технічний прогрес потребував розширення мережі освітніх закладів. У рамках освітньої реформи з 1864 р. упорядковувалася система освіти. Створювати початкові школи дозволялося як державним і громадським установам і відомствам, так і приватним особам. Програма початкової школи була доволі обмеженою. Крім обов’язкового викладання Закону Божого та церковного співу, вводилося навчання грамоти та чотирьох дій арифметики, географії, малювання. Освітня реформа здійснювалася в умовах збереження заборони на використання в навчанні української мови.

Київська міська дума (фото XIX ст.)

Суперечності реформи

• Система тілесних покарань школярів;

• Висока плата за навчання в середніх школах й університетах — недоступність освіти нижчим станам;

• Полегшена програма навчання дівчат;

• Право вступати до університету мали чоловіки-випускники лише класичних гімназій;

• Відсутність права на вищу освіту в жінок

• 1. Визначте прогресивні зміни і суперечності в системі освіти за реформою 1864 р.
• 2. Чим, на вашу думку, були зумовлені роздільне навчання хлопців і дівчат?
• 3. Як можна пояснити те, що навчання дівчат відбувалося за полегшеною програмою, а також діяла на заборону навчання жінок в університетах?

Окрім того одночасно з лібералізацією освіти уряд посилив контроль за видавничою діяльністю. За новим цензурним законом 1865 р. цензурні установи передавали з відання Міністерства освіти до Міністерства внутрішніх справ. Для цього в ньому відкривали управління у справах друку й комітет іноземної цензури. Одночасно діяла й церковна цензура.

Зміни торкнулися й організації та побудови армії. За військовою реформою територія імперії поділялася на округи, система яких зберігалася протягом усього XIX ст.

Українські губернії ввійшли до складу Київського, Одеського і Харківського округів. Але головним у реформі був перехід у 1874 р. до загальної військової повинності чоловіків після 20-ти років. Умови проходження служби полегшувалися, хоча й зберігалися муштра та побиття солдат офіцерами. Рекрути служили в армії не 25 років, а шість-сім років. Цей термін значно зменшувався для тих, хто мав освіту.

Серед реформ 60-70-х років XIX ст. проведено й фінансову. У I860 р. створено Державний банк, діяльність якого в Україні позитивно вплинула на розвиток промисловості й торгівлі, сприяла розширенню мережі приватних банків. Була сформована більш-менш чітка податкова система, хоча при цьому ще довго діяв невиправдано високий подушний податок.

Отже, поява після ліквідації кріпацтва мільйонних мас вільних селян зумовила потребу в проведенні й інших реформ. Метою реформ було пристосування самодержавного ладу Російської імперії до потреб суспільства, що перебувало на етапі модернізації.

Водночас, перебудовуючи різні сфери життя, російський уряд мало зважав на місцеві й національні особливості і навіть нові установи, що з’явилися внаслідок реформ, прагнув використати для зміцнення централізації та уніфікації, для посилення імперського характеру Російської держави. Справжня модернізація Росії була неможлива без перетворення її на конституційну монархію і правову державу. Але на це російська влада так і не наважилася.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Утворіть логічні пари із назв реформ і опису їхнього змісту.

1 Земська

2 Судова

3 Освітня

4 Військова

А Скорочення служби з 25 до шести-семи років

Б Упровадження системи виборних органів самоуправління в сільській місцевості

В Упорядкування податкової системи

Г Упровадження змагальності сторін, відкритості процесу

Д Створення єдиної системи початкової освіти дітей

2. Назвіть реформи, які сприяли:

• а) розвиткові громадянських компетентностей населення Наддніпрянської України;
• б) зростанню ролі жінок у суспільному житті;
• в) підвищенню освітнього рівня населення України;
• г) модернізації громадського простору міст і сільської місцевості.

3. Укладіть тематичні речення за змістом уроку, використовуючи слова хмаринки.

4. Виконайте тренувальні вправи.

https://cutt.ly/FjxWeKF

https://cutt.ly/LjxWcXD

Обговорюємо в групі

1. Об’єднайтеся з однокласниками/однокласницями в дискусійні групи. Розгляньте схему «Оцінка реформ «1860-1870-х роках» і доберіть аргументи на користь кожного із положень схеми.

2. Проаналізуйте за схемою реформи 1860-1870-х рр. У вигляді інфографіки у групах візуалізуйте 1) негативні прояви реформ 2) позитивні прояви реформ

Мислю творчо

Об’єднайтеся у творчі групи художників-карикатуристів і на основі здобутих знань про реформи 1860-1870-х років намалюйте карикатури, які відображатимуть суперечливий характер проведених реформ (проілюструйте одну на вибір).

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1864 р. Судова, земська і шкільна реформи

1870 р. Міська реформа

1865 р. Реформа в галузі цензури

1874 р. Перехід до загальної військової повинності