Практичне заняття: «Вплив Валуєвського циркуляра та Емського указу на українське національне відродження»

§ 31. Практичне заняття: «Вплив Валуєвського циркуляра та Емського указу на українське національне відродження»

1. Як позначилися проведені за наказом імператора Олександра II реформи на Наддніпрянській України на становищі українського народу? 2. Чим була спричинена реакційна політика російської влади щодо мовного питання?

1. ПОРТРЕТНА ГАЛЕРЕЯ

Розгляньте портрети громадсько-політичних діячів Наддніпрянщини. До яких організацій вони входили? Схарактеризуй кожну із них, заповнивши таблицю.

Організація

Роки існування

Члени

Основні ідеї

Громади

Хлопомани

«Братство тарасівців»

2. ДОКУМЕНТОЗНАВЦІ

Ознайомтеся із уривком документа Михайла Лемке «Епоха цензурних реформ». Визначте його головну думку. Підготуйте відповіді на такі запитання:

  • а) Як обставини зумовили появу Валуєвського циркуляра 1863 р.? Що мав на увазі П. Валуєв, кажучи про «теперішнє тривожне становище суспільства»?
  • б) Про що свідчить той факт, що П. Валуєв у своєму листі не використовує термін «український», а послуговується словом «малоросійський»?
  • в) Що мав на увазі Валуєв, кажучи про «сепаратистські задуми», пов’язані з поширенням у народі української книжки? Чому він говорив, що ці задуми «ворожі для Росії і згубні для Малоросії»?

З листа міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва міністру освіти 18 липня 1863 р.

Давно триває суперечка в нашій пресі про можливість існування самостійної малоросійської літератури. Приводом до цієї суперечки були твори деяких письменників, які відзначилися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю. За останній час питання про малоросійську літературу набуло іншого характеру, внаслідок обставин чисто політичних, що не мають жодного відношення до інтересів власне літературних. Попередні твори малоросійською мовою були розраховані лише на освічені класи Південної Росії, а тепер прибічники малоросійської народності звернули свої погляди на масу неосвічену, і ті з них, які прагнуть здійснити свої політичні задуми, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти, видавати книжки для початкового читання, буквар, граматики, географії і т. ін. В числі подібних діячів було багато осіб, про злочинні дії яких проводилася слідча справа в особливій комісії.

У Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книжок південноросійською говіркою. Багато з них надійшли на розгляд до Петербурзького цензурного комітету. Немало таких книжок буде представлено і в Київський цензурний комітет. Цей останній відчуває деякі утруднення з розглядом згаданих видань через такі обставини: навчання в усіх без винятку училищах проводиться загальноросійською мовою і вживання в училищах малоросійської мови ніде не допущено; саме питання про користь і можливості вживання в школах цієї говірки не тільки не розв’язане, але навіть порушення цього питання прийнято більшістю малоросіян з обуренням, яке часто висловлюється в пресі. Вони досить ґрунтовно доводять, що ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і не може бути, і що говірка їх, яка вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі, що загальноросійська мова так само зрозуміла для малоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша, ніж тепер створювана для них деякими малоросами, і особливо поляками, так звана українська мова. Особам того гуртка, який намагається довести протилежне, більшість самих малоросів докоряє в сепаратистських задумах, ворожих Росії і згубних для Малоросії.

Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього вирішення в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне, надалі до погодження з міністром народної освіти і шерифом жандармів щодо друкування книжок малоросійською мовою, дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книжок малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити... Це розпорядження було передано на височайший государя імператора розгляд і його величності бажано було удостоїти це монаршого схвалення.

Джерело: М. Лемке. «Епоха цензурних реформ»

3. МИСЛЮ ТВОРЧО

Уявіть себе журналістом/журналісткою, що працює над статтею на тему: «Обмеження у культурній сфері на землях Наддніпрянщини після Валуєвського циркуляра та Емського указу». Напишіть текст, порівнюючи умови цих документів. Висловіть власну позицію із представленої проблематики. Визначте актуальність проблеми в умовах сучасності.

Під час роботи використайте запропоновану схему.

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду