Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в середині XIX — на початку XX ст.

§ 46. Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини

Пригадайте основні тенденції розвитку українських земель у складі Російської та Австрійської імперій. Визначте наслідки реалізованих реформ середини — другої половини XIX ст.

Господарське, суспільно-політичне і духовне життя людства в другій половині XIX — на початку XX ст. значно ускладнилося. Модернізаційні процеси, які охопили розвинуті країни світу, викликали різке збільшення попиту на освічених людей. Без них був неможливий ні технічний, ні соціально-економічний прогрес, які вимагали й більш високого рівня освіти населення, висококваліфікованих спеціалістів з різних галузей знань, нових наукових розробок. Лише ті народи світу, які зуміли істотно підняти свій освітній рівень, домогтися масової освіти, здатні були належним чином відповісти на модернізаційні виклики епохи.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак

Те, що український рух на початку XX ст. стояв перед потребою національного усвідомлення селянства, не було свідченням його катастрофічної відсталості. Французький історик Юджин Вебер у своїй... праці «Із селян — у французи: Модернізація сільської Франції 1870-1914» показав, що перед подібним завданням наприкінці XIX ст. стояв і французький уряд. Жителі сільської Франції тоді ще не були свідомими французами. Вони стали такими лише після того, як французьке суспільство перетворилося з переважно сільського, аграрного, неписьменного на переважно урбанізоване, промислове і письменне — одним словом на модерну націю. Новітні розвідки з історії Великобританії і Німеччини підтверджують, що навіть серед західноєвропейських... народів перетворення «селян на націю» є досить пізнім феноменом.

• Які умови, на вашу думку, були потрібні в Україні для перетворення «селян у націю»? Яка роль освіти і культури у цьому процесі?

Важливим аспектом модернізації було формування національної інтелігенції, яка заявила претензії на лідерство в українському русі. У другій половині XIX — на початку XX ст. інтелігенція стала самостійною соціальною верствою, представники якої мали відповідний рівень освіти, займалися кваліфікованою розумовою працею, а головною соціальною функцією вважали створення культурно-духовних цінностей. Згідно всеросійського перепису 1897 р. в українських губерніях налічувалося 128,8 тис. осіб, які відносились до інтелігенції за родом занять. Це становило 0,5% від усього населення, темпи формування української інтелігенції були нижчими, ніж у російських столицях, але частка інтелігенції Російської імперії, яка зосереджувалась в українських регіонах, була досить високою — тут працювало близько 20% всіх вчителів і медиків.

Модернізація суспільства сприяла розвитку наук — як природничих, так і гуманітарних. Деякі з учених-природознавців, які працювали в Україні (Володимир Вернадський, Данило Заболотний, Іван Пулюй, Ілля Мечников та ін.), вийшли на передові позиції світової науки. Вчені-гуманітарії, зокрема історики, етнографи, мовознавці, вивчали минуле і сучасне народу, його історичні корені, на численних фактах підтверджували його самостійний історичний розвиток і вказували на перспективу національно-державного відродження.

В умовах модернізації традиційна роль церкви в житті народу змінюється. У суспільстві стають популярними гасла релігійної терпимості, свободи віровизнання, відокремлення церкви від держави, школи від церкви тощо. Одним з проявів цього було поширення в суспільстві атеїстичних поглядів. Така ситуація підштовхувала духовенство до реформування церкви, пристосування її до швидкозмінних запитів мирян.

Одним з важливих наслідків модернізації і великим досягненням українства була поява у другій половині XIX — на початку XX ст. української преси. Першою газетою українською мовою була «Зоря Галицька», яка виходила в 1848-1857 рр.

Українська преса та видавництва Зоря Галицька — перша газета українською народною мовою

Іван Франко підкреслював, що «Зоря Галицка» стала «першою руською політичною часописю». Як ви розумієте слова українського поета? Чому І. Франко називає газету саме «політичним часописом»? Чи є назва газети символічною?

Після революції 1848 р. умови для існування українських газет і часописів в Західній Україні покращилися. Вони виходили в Галичині і Буковині. Виданням українських книжок і газет опікувалися місцеві «Просвіти» і «Українсько-руська видавнича спілка». Наприкінці 1906 р. діяло декілька українських видавництв і виходило близько 20 періодичних видань — від наукових до гумористичних і дитячих.

Прагнучи обмежити розповсюдження українських видань, російська адміністрація на Наддніпрянщині вдавалася до переслідування видавців і передплатників. Учителям, наприклад, заборонялося передплачувати «Раду». Інспектори заявляли: «Або «Рада», або посада». Але заборони ігнорувалися. Українська преса була одним з важливих чинників зростання національної свідомості населення.

Поміркуймо!

Як ви розумієте вислів «Або «Рада», або посада»? Подумайте, чому, не дивлячись на обмеження і заборони, українська преса не втрачала популярності.

ПРОТИРІЧЧЯ МОДЕРНІЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ

Проте у політично залежних країнах, до яких належала й Україна, вплив освіти на суспільний розвиток був суперечливий. Відкриваючи доступ до світу знань, вона разом з тим використовувалася як ефективний засіб асиміляції. Для того щоб здобути вищу освіту, зробити кар’єру і забезпечити пристойний матеріальний рівень, українець мусив сприйняти мову і культуру іншого народу. У багатьох випадках так і було. Але серед українців, попри всі несприятливі умови, залишалося чимало таких, які свій талант і здобуті знання без найменших вагань віддавали на службу рідному народу. Саме таким неоднозначним був вплив освіти - важливої передумови модернізації - на розвиток українського народу.

Національна інтелігенція робила все, щоб освіта в Україні не була засобом зросійщення (у Наддніпрянщині), полонізації, зугорщення чи румунізації (у Західній Україні), щоб вона стала знаряддям самозбереження і розвитку української нації. Деякі земства Наддніпрянщини виносили ухвали про рідну мову, але уряд відхиляв ці прохання, а вчителів, які викладали українською мовою, звільняли. В окремих випадках земства, йдучи назустріч запитам народу, «не помічали» викладання гуманітарних предметів забороненою українською мовою.

Полтавські семінаристи (фото 1902 р.)

Свідчать документи

Український громадський діяч Осип Гермайзе

Українські науковці пристосовувались до обставин, використовували ті можливості, що випливали з установлених звиклих форм життя і побуту організації наукового життя, не договорювали своїх настроїв і думок до кінця, весь час прикривали свої напівсвідомі часто бажання фразеологією російського благонадежного обивателя, уживалися з крайньою малоросійщиною, поміркованим українофільством, а іноді з відкритим українофобством»

• Якими обставинами політичного життя Російської імперії було викликано, на вашу думку, таке становище?

І все ж, намітилися позитивні зрушення. Національна інтелігенція ставала силою, спроможною стимулювати культурний і освітній розвиток народу. Активно формувалася національна свідомість українців. Модернізація сприяла також емансипації українського жіноцтва, його залученню до освіти й громадської діяльності.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

Утворіть логічні пари

1 1848 р.

2 1906 р.

3 1905 р.

А Початок виходу газети «Громадська думка»

Б Початок виходу «Зорі Галицької»

В Початок виходу газети «Хлібороб»

Обговорюємо в групі

Обговоріть у групах поняття «секуляризація» та «модернізація». Спробуйте самостійно дати визначення цим поняттям. Результати роботи оформіть схематично.

Мислю творчо

1. Напишіть коротке історичне есе «Протиріччя модернізаційного процесу на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій».

2. Відскануйте QR-код та виконайте онлайн-вправу.