Розділ 3. Козацька революція середини XVII ст.

ІСТОРИЧНІ АКЦЕНТИ

У середині XVII ст. в українських землях вибухнула Козацька революція. Головною її причиною стала боротьба козацтва за визнання його привілейованим соціальним станом Речі Посполитої, рівним шляхті за статусом, та вперте небажання влади його надати. Спочатку конфлікт мав форму громадянської війни, бо представники обох ворогуючих таборів були громадянами Речі Посполитої.

Перемоги козацького війська на першому етапі революції спричинили утворення автономії у складі Речі Посполитої — Війська Запорозького, або Гетьманщини. Це утворення мало майже всі ознаки держави. Козаки стали привілейованим станом та утворили «політичний народ» за зразком річпосполитської шляхти. Революція привела до важливих перетворень: селяни стали вільними, поширилася наймана праця, набули розвитку промислове виробництво і торгівля, підвищився статус православної церкви. Козаки і все населення Гетьманщини відчули свою окремішність від Речі Посполитої.

Найбільшою проблемою, яка не дозволяла здобути повну незалежність та утворити повноцінну державу, була відсутність власної української династії монархів. Адже саме династична спадкоємність королів, князів за поняттями того часу дозволяла державі набути справжнього суверенітету. Крім того, козацтву було не під силу перемогти Річ Посполиту самотужки. Тому гетьман був змушений шукати протектора — законного монарха сусідньої держави, який взяв би під захист Гетьманщину на умовах васальної залежності українських земель.

Історичні обставини склалися так, що був укладений договір із царем Московського царства. Проте виявилось, що козаки та московити від початку мали різне бачення цього договору. Влада Гетьманщини вважала воєнний союз із Московією тимчасовим протекторатом на чітко визначених умовах. Натомість царська влада намагалася представити договір як «релігійний церемоніал», спотворено окреслюючи його як «вияв всенародної волі» підпорядкування Московії. Царська влада ігнорувала юридичні положення договору, які Москва від початку не дотримувалася. Московія прагнула повного підкорення Гетьманщини та приєднання України, тому конфлікт був невідворотним.

§ 16. Передумови Козацької революції середини XVII ст. Богдан Хмельницький

• Пригадайте, якими були причини конфліктів між козацтвом та урядами Речі Посполитої і шляхтою у період із кінця XVI ст. — до кінця 1630-х років.

У 1648 р. на українських теренах спалахнуло нове козацьке повстання під проводом Богдана Хмельницького. Уряд Речі Посполитої спочатку не завважив можливих масштабів виступу. Проте дуже швидко козацьке повстання перетворилося на справжню переломну подію — Козацьку революцію 1648-1657 рр., яку підтримала значна частина селянства і міщанства. Значно ширшими порівняно з попередніми виступами були й географічні масштаби події. Події Козацької революції охопили Лівобережну, Наддніпрянську Україну й значну частину Правобережжя. Революція спричинилася до значних змін в житті суспільства на українських теренах. Ці зміни — утворення козацької держави Війська Запорозького, зміни в соціально-економічному устрої суспільства — саме й спричинилися до визначення подій 1648-1657 рр. як революції.

1. Передумови Козацької революції

Читаємо й розуміємо

За текстом підручника на с. 100-101 визначте, хто і чому був невдоволений своїм становищем в Речі Посполитій.

Невдоволення становищем у Речі Посполитій

Передумови Козацької революції визрівали протягом тривалого часу. Тривожними сигналами про суперечності у відносинах Речі Посполитої з її підданими на українських теренах слугували попередні козацькі повстання. Проте, придушуючи ці повстання, уряд відкладав вирішення гострих проблем. Але вони не зникали і загрожували новими виступами. «Золотий спокій», що за переконанням влади Речі Посполитої настав після придушення козацьких повстань 1620-1630-х рр., був нетривким.

Спроби козацтва утвердитися у соціальній структурі Речі Посполитої були невдалими. Якщо козак не потрапляв до реєстру, йому загрожувало опинитися поза законом або повернутися до залежного стану селянства.

В умовах зростання фільваркового господарювання посилився наступ українських і польських магнатів на дрібніших власників. Вони викуповували землі, нерідко тиснучи на місцевих, організовували власні ярмарки, брали під контроль основні доходи краю. Управлінський апарат формувався не з місцевої, а коронної шляхти.

Ще більше утисків зазнало селянство. Власники фільварків примусово відбирали у селян найкращі землі. Поступово зростала панщина, збільшувалися податки. Погіршувалося становище населення слобід на Південній Київщині, Брацлавщині й Лівобережжі. Завершення пільгових періодів слобід призводило до перетворення їхнього населення на залежних селян.

Обмежувалося в правах й українське міщанство. Магнати концентрували економіку навколо своїх приватних міст, а містяни повинні були виконувати повинності й сплачувати податки.

Права власності українського козацтва, міщанства, селянства й навіть шляхти влада Речі Посполитої часто ставила під сумнів, а почасти — не визнавала.

Збільшенню невдоволення різних станів суспільства сприяло і скрутне становище православ’я.

Масла у вогонь напередодні повстання підлила й політика короля Владислава IV. Він виношував плани війни з Османською імперією, до якої мав намір залучити козаків. Однак категорично проти війни виступила шляхта, погрожуючи збройним опором. Тоді король вступив у таємні переговори з козаками, обіцяючи їм у разі воєнних дій 12 тис. реєстру та дозвіл на будування чайок. Водночас Владислав IV звернувся по допомогу до магнатів, які мали власні приватні армії і становили неабияку силу. Він підготував листа, яким передавав князеві Яремі Вишневецькому контроль над усім Запорожжям. Цей лист не вийшов із королівської канцелярії і, ймовірно, не був відомий козакам. Але Олександр Конецпольський та князь Вишневецький у 1647 р. почали готувати похід на Крим. Богдан Хмельницький на чолі загону козаків вирішив випередити їх й організувати свій морський похід до турецького узбережжя Чорного моря. Про це стало відомо гетьманові Конецпольському і Б. Хмельницького взяли під варту. Однак він утік на Січ та закликав до повстання.

Для вибуху нового повстання не вистачало лиш приводу та лідера. Проте навесні 1647 р. відбулися події, які й запалили іскру нового козацького виступу.

2. Підготовка і початок повстання під проводом Богдана Хмельницького

• Пригадайте, у чому полягає відмінність між причинами й приводом до історичних подій.

Приводом для повстання, що згодом переросло в революцію, став конфлікт між Б. Хмельницьким та чигиринським підстаростою Д. Чаплинським. Навесні 1647 р. Чаплинський напав на хутір Суботів. Він пограбував майно Б. Хмельницького, захопивши документи. Крім цього, було побито сина майбутнього гетьмана. Коли Б. Хмельницький почав доводити свої права і вимагав відшкодування через суд, староста О. Конецпольський відмовив у захисті прав Б. Хмельницькому під приводом недійсності документів щодо власності на хутір.

Те, що така відома і впливова людина стала жертвою свавілля, справило велике враження на суспільство. Кількість прихильників Б. Хмельницького швидко зростала.

Поміркуймо!

Уявіть себе на місці Богдана Хмельницького — до яких кроків ви вдалися б, готуючи повстання. Працюючи з текстом п. 2, визначте чи, збіглися ваші міркування із підготовчими заходами Б. Хмельницького.

Важливою була внутрішня дипломатія гетьмана. Під час попередніх повстань більшість селян і міщан залишалася пасивною, а духівництво і шляхта ставилися вороже до дій козацтва. Розкол у середовищі козацтва був серйозною причиною невдач попередніх козацьких виступів. Тепер Б. Хмельницький спромігся підняти на повстання представників всіх станів суспільства Особливо важливим стало приєднання до повстанців значної частини реєстрових козаків — найорганізованішої і найкраще озброєної частини козацтва.

4 лютого 1648 р., розбивши коронну залогу, Б. Хмельницький за сприяння козаків Черкаського полку захопив Запорозьку Січ. На козацькій раді його було обрано гетьманом. Таким чином, Б. Хмельницькому вдалося заручитися підтримкою запорожців, що мали неабиякий воєнний досвід. Січ стала осередком підготовки до боротьби з Річчю Посполитою — саме звідси гетьман розсилав універсали із закликом підніматися на повстання.

Потрібно пам’ятати, що козаки вважали українцями («руським народом») лише повстанців та їхніх прибічників. Усіх своїх супротивників вони називали «поляками» чи «ляхами». Насправді козаки воювали зі шляхтою («політичним народом») Речі Посполитої, яка представляла цю державу. Водночас у їхньому середовищі тривалий час зберігалася пошана до королівської влади, адже вони як військо присягали монархові. Щоб послабити цей зв’язок, посланці Б. Хмельницького поширювали чутки, що король дав дозвіл козакам на війну зі шляхтою.

Козацька революція (події 1648-1649 рр.)

Гетьман Хмельницький, окрім пошуку союзників, опікувався створенням боєздатної армії. Спершу чисельність війська Б. Хмельницького була невеликою — до трьох тисяч козаків. Було проведено озброєння вояків, готувалася військова амуніція, боєприпаси, запасалася їжа. Особливу увагу було приділено артилерії. Гетьман намагався зробити її максимально мобільною.

Готуючись до повстання, Б. Хмельницький розумів, що козацьке військо не зможе протистояти військовій потузі всієї Речі Посполитої. А тому потребував союзників. Московське царство хоч і було зацікавлене в ослабленні Речі Посполитої, однак розпочинати з нею війну не поспішало. Залишалися татари, з якими козаки й раніше намагалися зав’язати союзницькі відносини. На жаль, платнею за допомогу був ясир. Врешті, освоєння земель магнатами перешкоджало не лише козакам, а й татарам, адже магнати мали достатньо військової сили для захисту своїх здобутків. Кримський хан був також зацікавлений у контролі над політичною ситуацією в регіоні.

Угода про воєнну допомогу з Кримським ханством поєднала дуже ефективну козацьку піхоту та добре навчену й досвідчену ханську кінноту у війні проти Речі Посполитої.

Свідчать документи

З літопису Самійла Величка

Після великодніх проводів попросив зараз Хмельницький хана, щоб той відпустив його з Криму на Україну. Він привів перед хана свого старшого сина Тимоша і віддав його під опіку й заклад до певного часу. Тиміш мав щодня з’являтися перед ханове лице...

• Про що свідчить необхідність для Б. Хмельницького залишити свого сина в Криму?

3. Богдан Хмельницький — політик і полководець

Богдан-Зиновій Хмельницький народився 6 січня 1596 р. у родині шляхтича чигиринського підстарости Михайла Хмельницького, на хуторі Суботів (нині село в Черкаській області). Богдан здобув добру освіту, зокрема навчався в єзуїтському колегіумі у Львові. Володів українською, польською, турецькою, татарською і латинською мовами. Був тричі одружений. Мав семеро (за іншими даними 10) дітей.

У 1620 р. як козак Чигиринського полку брав участь у Хотинській війні. В одному з боїв із турками потрапив у полон. У полоні пробув два роки.

Богдан Хмельницький (портрет з гравюри Вільгельма Гондіуса, XVII ст.)

Б. Хмельницький зробив стрімку кар’єру в січовому товаристві. У 1637-1638 рр. він згадувався як військовий писар. Пізніше обіймав посаду Чигиринського сотника. Брав участь у походах козаків і повстаннях 1630-х років, добре знався на військовій справі сусідів, був відомий у польських урядових колах. Неодноразово брав участь у посольствах козаків на сейм і до короля.

Свідчать документи

Альберто Віміна, венеціанський посол (1650 р.)

Росту він скоріше високого, ніж середнього, кремезний і міцної будови. Мова його і спосіб управління показують, що він має тверезе судження й проникливий розум... У поводженні він лагідний і простий, чим притягає до себе любов воїнів, але, з другого боку, він тримає їх у дисципліні суворими карами. Всім, хто входить у його кімнату, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки.

Павло Алепський, антіохійський архидиакон (1654 р.)

Цей Хміль літня людина, але щедро наділений дарами щастя: не лукавий, спокійний, мовчазний, не цурається людей; всіма справами займається сам особисто, в міру їсть і п’є, і одягається... Всякий, хто побачить його, дивом здивується і скаже «так ось він, цей Хміль, слава і ім’я якого рознеслися по всьому світі»...

• Які висновки щодо рис характеру та зовнішності Б. Хмельницького можна зробити із цих уривків документів?

Думки істориків

Вероніка Візнюк, українська історикиня, про Богдана Хмельницького

Б. Хмельницькому вдалося стати найвідомішим українцем у Європі XVII ст. Він пробудив до повнокровного політичного життя, підвів з колін уярмлену, але не скорену Україну. Керована ним Запорозька Січ зробила можливим становлення Гетьманщини, держави зі своєю територією, владою, власною армією, що мала дипломатичне визнання. Його критикували за невдачі, помилки та прорахунку хоча український народ з любов’ю називав його «батьком», в людській пам’яті він залишається визволителем, героїчною постаттю, що вказала людям шлях до національного та соціально-економічного звільнення.

• Як, на вашу думку, ставиться авторка до постаті Б. Хмельницького? Які здобутки гетьмана вона вважає найвагомішими?

Діємо: практичні завдання

Роздивіться марку та розтлумачте її символіку. Які факти біографії Б. Хмельницького були покладені в основу дизайну марки. Уявіть, що ви маєте завдання розробити проект марки, присвяченої славетному гетьману. Що б ви зобразили насамперед?

Гетьман Богдан Хмельницький (поштова марка України, 1995 р.)

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Передумови Козацької революції середини XVII ст. Богдан Хмельницький».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Обговоріть передумови Козацької революції та поміркуйте, чи почалася б вона у разі відсутності в українського народу сильного лідера. Яка, на вашу думку, роль особистості в історії?

МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Розгляньте постери кінофільмів, присвячених Б. Хмельницькому, але створені в різні роки. Якими рисами наділили художники образ Богдана Хмельницького на постерах?

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1648—1657 рр. — Козацька революція під проводом Б. Хмельницького