Козацько-кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір
§ 17-18. Козацько-кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір
- Назвіть особливості становища населення українських земель, які спричинили розгортання Козацької революції 1648-1657 рр. Якими були цілі Козацької революції?
1. Розгортання воєнних дій у 1648 р.
Діємо: практичні завдання
Започаткуйте укладання хронологічної таблиці «Події Козацької революції середини XVII ст.». Простежте дії татар як союзників Б. Хмельницького та зробіть висновок про їхню надійність.
|
Дата |
Подія |
Результат |
Наслідки |

Схема бою під Жовтими Водами (сучасна реконструкція, автор Алекс Тора, 2009 р.)
Опишіть за схемою перебіг бою під Жовтими Водами. У чому була перевага козаків? Хто виступив їхніми союзниками в бою?
Б. Хмельницький виграв час на збирання армії, адже військове командування Речі Посполитої вагалося із застосуванням сили та провадило з козаками мирні переговори. Король теж сподівався на мирне врегулювання. Коли великий коронний гетьман Миколай Потоцький врешті вдався до дій, було вже пізно. Спроба придушити повстання на Запорожжі і не дати поширитися йому далі провалилася. На бік січовиків перейшли реєстрові козаки. Помилкою Потоцького був і поділ війська на три частини. У першій великій битві на Жовтих Водах 29 квітня — 16 травня 1648 р. козацько-татарському війську Б. Хмельницького вдалося здобути перемогу над частиною коронного війська, яке очолював син гетьмана Стефан Потоцький.
Перемога підняла бойовий дух козаків і справила гнітюче враження на решту коронного війська. Гетьман М. Потоцький, довідавшися про загибель сина і його загону, почав відступ. Але його військо 26 травня 1648 р. потрапило в заздалегідь підготовлену пастку і було вщент розгромлене під Корсунем. У полон до Б. Хмельницького потрапили коронні воєначальники М. Потоцький і М. Калиновський.
Факт чи фейк?
Тривалий час історію Корсунської битви ілюстрували картиною видатного українського художника М. Самокиша, що зображала двобій черкаського полковника М. Кривоноса з князем Я. Вишневецьким. Проте в сучасних істориків є сумніви щодо достовірності історичного епізоду.
Опрацюйте додатково розвідку на сайті «Локальна історія» та доберіть аргументи критиків достовірності історичного епізоду. Визначте, на які джерела вони опираються, відстоюючи свою думку.

Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким (картина Миколи Самокиша, 1934 р., Національний художній музей України, м. Київ)

Стаття «Двобій, якого не було» (сайт «Локальна історія»)
https://surl.li/suwine
Після перемоги під Корсунем повстання охопило всі стани суспільства. Міщани й селяни масово переходили в козацький стан — «покозачувалися». До козацьких лав влилася частина шляхти. Ідеологічним підґрунтям у закликах до спротиву, як правило, були релігійні мотиви «боротьби за віру». Козацьке повстання за своїм масштабом перетворилося на Козацьку революцію.

Адам Кисіль — постійний представник Речі Посполитої під час переговорів з представниками козацтва протягом 1648-1657 рр. (автор невідомий, до 1653 р.)
Після розгрому коронної армії єдиною військовою силою, що могла протистояти козацько-татарській потузі, залишалася приватна армія Яреми Вишневецького. Розуміючи, що князь не схильний до переговорів, Б. Хмельницький вирішив заблокувати його на Лівобережжі. Упродовж однієї ночі були знищені всі переправи на Дніпрі вздовж 120 км. Однак талановитому воякові Вишневецькому вдалося вислизнути.
Ситуацію непевності в Речі Посполитій посилила смерть наприкінці травня короля Владислава IV. Владні кола розділилися на два табори: партія миру бачила вихід у переговорах із козаками (канцлер Єжи Оссолінський, православний сенатор Адам Кисіль), партія війни вимагала придушення повстання силою (Ярема Вишневецький).
Несподівано в середині червня Б. Хмельницький призупинив наступ і надіслав посланців до Варшави. Причин було кілька: далі вести війну потрібно було на землях, неохоплених повстанням; з повстанців потрібно було організувати дієздатну армію; татари не хотіли йти вглиб Речі Посполитої. Гостро стояло питання організації безпеки з півночі й сходу, адже до війни не долучилося військо Великого князівства Литовського, а у Московії був договір із Річчю Посполитою про взаємодопомогу в боротьбі з Кримським ханством.
Тим часом Б. Хмельницький намагався використати невдоволення селян і міщан в інших українських воєводствах. Багато селянсько-міщанських загонів діяли самостійно, нищачи шляхетські маєтки та допомагаючи просуванню козацьких військ. Водночас Хмельницький організовував підвладні йому землі у варіант козацької держави, використовуючи як зразок полковий устрій ранішого часу. Полки ставали адміністративними одиницями. На середину 1649 р. їх було понад двадцять.
Улітку 1648 р. козаки почали військові дії на території Великого князівства Литовського, а також на Волині й Поділлі. Талановитий козацький полковник Максим Кривоніс отримав завдання розгромити загони князя Вишневецького, які курсували Правобережжям. Вже 26-28 липня 1648 р. в битві під Старокостянтиновом (нині Хмельницька область) М. Кривоніс завдав поразки князю та змусив його відступити. Однак загони Вишневецького не були розбиті, а козаки побачили слабкість неорганізованих селянсько-міщанських загонів. Та навіть за цих умов Кривоносові вдалося захопити Полонне (нині місто в Хмельницькій області) і Бар (нині місто у Вінницькій області), де зберігалися військова амуніція і зброя коронного війська.
Свідчать документи
З листа Максима Кривоноса до князя Владислава Заславського
Те, що було зачалося, заспокоїлося, і вже ми не хотіли пустошити землі польської, тільки уївся нам князь Єремія: людей мордував, стинав, на палю садив — скрізь, в кожнім місті серед міста шибениця, а тепер виявляється, що на палі були невинні люди... Коли ваша милість пришлеш на певний час до нас послів — я можу затриматись, а коли не буде — мушу боротися.
- 1. Чим мотивує свої дії на Поділлі Максим Кривоніс?
- 2. Зіставте свідчення М. Кривоноса з позицією Я. Вишневецького. Поясніть, чому відрізняються мотиви сторін у діях на Поділлі влітку 1648 р.?
Свідчать документи
З листа Яреми Вишневецького до Адама Киселя
Якщо Хмельницький і його гультяйство... доб’ється своїх вимог і лишиться при давніх вольностях — я в такій вітчизні волію не жити. Божі справді нам краще вимерти, ніж над нами запанує поганство і гультяйство.
- 1. Про що свідчить наведена думка князя Яреми Вишневецького?
- 2. Як ви вважаєте, чи можна було досягти примирення між ворожими сторонами?
Діємо: практичні завдання
За допомогою карти (с. 103) відстежте шлях козацького війська і місця переможних битв початкового періоду війни. Окресліть території, які опинилися під владою Б. Хмельницького.
Отже, влітку 1648 р. козацтво контролювало Київське, Брацлавське, Чернігівське та частину Подільського воєводства. Не змирившись з поразками, у вересні 1648 р. влада Речі Посполитої виставила нове військо проти повстанців. Очолили його одразу три полководці.
Історичні подробиці
Б. Хмельницький жартома назвав польських керманичів «Перина, латина, дитина», бо Домінік Заславський був розніженим, Микола Остророг славився своєю ученістю, а Олександр Конецпольський був ще досить молодою людиною.
21—24 вересня 1648 р. повстанці здобули перемогу над коронним військом у битві біля с. Пилявці (нині Хмельницька область).
Окрилене перемогою військо Б. Хмельницького разом із татарськими союзниками рушило на захід. Був узятий в облогу Львів, однак за домовленістю з Б. Хмельницьким міщани виплатили контрибуцію і порятували місто від спустошення. Спалення Замостя відкрило шлях на Люблін і Варшаву. Однак досягши межі Руського воєводства, татари з великою здобиччю повернулися в Крим. Б. Хмельницький лишився без союзників і змушений був повернути військо на схід. На цей час у козацького полководця ще не було ані ідеї створення своєї держави в межах усіх українських воєводств, ані належної підтримки місцевого населення. Б. Хмельницький та його оточення хотіли утворення козацької автономії у складі Речі Посполитої. Старшина вважала Військо Запорозьке королівським, Річ Посполиту — «милою Вітчизною», а своїм ворогом — головних конкурентів, магнатів і шляхту. Козаки вплинули на обрання королем брата Владислава IV — Яна II Казимира. Було оголошене тимчасове перемир’я, а козацька територія була обмежена р. Случ.
На плани Б. Хмельницького вплинуло його перебування в Києві. 23 грудня 1648 р. Київ вітав його як Мойсея-визволителя. Переможця особисто зустрічали єрусалимський патріарх Паїсій і київський митрополит Сильвестр Косів.

В’їзд Богдана Хмельницького до Києва (робота Миколи Івасюка, 1912 р.)
Виконайте мінідослідження картини як джерела історичної інформації за власним планом. Результати дослідження представте у класі.
У лютому 1649 р. під час перемовин із послами Речі Посполитої про перемир’я у Переяславі Б. Хмельницький виступив із промовою, яку історики визначають як програму державотворення. У ній чувся голос духовенства і шляхти, що приєдналися до повстанців. Адже це вони перед козацьким повстанням виробили ідею Русі як третьої рівноправної складової Речі Посполитої.
Свідчать документи
Із промови Б. Хмельницького у Переяславі
Виб’ю з лядської неволі весь народ руський. Поможе мені в тому вся чернь, по Люблін, по Краків, якої я не відступлюся, бо то права рука наша. За кордон на війну не піду, шаблі на татарів і турків не здіймаю; досить маю на Україні і Поділлі, також зараз на Волині. Досить у цім часі достатку і пожитку в землі і князівстві моєму по Львів, Холм і Галич.

Перемир’я було ухвалене, однак обидві сторони розуміли, що воно тимчасове. Відомо, що Б. Хмельницький намагався створити широку коаліцію проти Королівства Польського за участю Кримського ханства, Великого князівства Литовського, Молдовського та Семигородсього князівств, також за можливості Московського царства. Однак плани були марні. Козацькі війська упродовж зими 1649 р. майже були вибиті з південних білоруських земель. Гетьман Великого князівства Литовського Януш Радзивил, хоч і не симпатизував новому королю, однак вороже ставився до повстанців. Улітку він розпочав воєнні дії проти козаків. У битві під Лоєвом загинув київський полковник М. Кричевський, який очолював північну частину козацького фронту. Радзивил однак відмовився йти на Київ, у цьому була заслуга загиблого М. Кричевського.
2. Воєнна кампанія 1649 р. Зборівський договір
Тим часом (10 липня — 22 серпня 1649 р.) козацька армія під керівництвом Б. Хмельницького зосередилася на облозі Збаража (нині місто в Тернопільській області), де перебувало військо на чолі з Яремою Вишневецьким.
За приблизними підрахунками козацько-татарське військо в шість разів перевищувало кількість оточених. Ситуація видавалася безнадійною — у замку розпочався страшний голод. На допомогу заблокованим у Збаражі рушило свіжозібране на чолі із самим королем Яном II Казимиром.
Йому назустріч з-під Збаража рушила краща частина козацько-татарського війська. 15—16 серпня 1649 р. відбулася битва під Зборовом (нині Тернопільська область). Королівське військо, оточене татарами, від поразки урятували підступні дії хана Іслама III Ґерая. Він погодився на переговори з королем, ігноруючи козацькі інтереси. Схоже, що хан хотів ослаблення Речі Посполитої, а не її знищення козаками. Ці обставини змусили Б. Хмельницького погодитися на перемовини.
У підсумку 18 серпня 1649 р. було підписано польсько-козацький Зборівський договір.
ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1649 р.: основні положення
- Король визнавав автономію (самоуправління) Війська Запорозького в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.
- На землях Війська Запорозького влада належала гетьману; урядові посади мали обіймати лише православні.
- На контрольованій козаками території не мали права розміщуватися коронні війська.
- Чисельність реєстрового війська мала становити 40 тисяч козаків, усі інші повинні були повернутися до своїх власників.
- Проголошувалася амністія (помилування) усім учасникам повстання.
- Заборонялася уніатська церква на території козацької автономії.
Зборівська угода принесла нові проблеми: неможливість вмістити всіх «покозачених» у реєстр, відмови селян повертатися до свого становища підданих. До всього, війна принесла спустошення, неурожай і голод.
Селяни нарікали на козаків, кажучи: «Воліли б удесятеро ляхів, аніж козаків, бо віддавши чинш панові, були б від усього вільні, а тепер хто прийде, той бере, а справедливості не маєш».
Угодою були незадоволені і козаки, і шляхта. Кожна зі сторін очікувала підступу; у кожній були свої партії миру й війни.
Хоч офіційно створена у результаті перших перемог Б. Хмельницького держава Військо Запорозьке зі своєю територією, гарантованою договором, залишалося у складі Речі Посполитої, проте багато сучасників вважало, що на карті світу з’явилася нова держава. Серед українців дедалі частіше Б. Хмельницького називали «самодержцем Русі».
Поміркуймо!
Зборівський договір, вигідний для козацької верстви, повертав у підданство селянську масу, яка долучилася до повстання, проливала нарівні з козаками кров у боях і нині вважала себе вільною. Утім, її інтересів під час мирних переговорів до уваги ніхто не брав, а полковник Антон Головацький прямо казав селянам під Зборовом, що їм уже годі воювати з панами, пора йти гречку сіяти.
- Поміркуйте, у чому полягала суперечність між роллю селянства у подіях революції та його становищем за Зборівським договором. Висловіть припущення щодо можливих наслідків такого становища.
ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання
Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Козацько-кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір».

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
3. Обговоріть у групах події початкового етапу Козацької революції у 1648-1649 рр. Визначте успіхи Б. Хмельницького та його прибічників, а також труднощі/суперечності, які ускладнювали боротьбу.
МИСЛЮ ТВОРЧО
4. Як ви знаєте, вирішальну роль у ході битв відіграють полководці. Дізнайтеся більше про діяльність командувачів українських і річпосполитських військ. Підготуйте постер-презентацію про одну з історичних постатей. У роботі зверніть увагу на ролі в подіях Козацької революції.
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:
29 квітня — 16 травня 1648 р. — Битва на Жовтих Водах
26 травня 1648 р. — Битва під Корсунем
21—24 вересня 1648 р. — Битва біля с. Пилявці
10 липня — 22 серпня 1649 р. — Битва під Збаражем
15—16 серпня 1649 р. — Битва під Зборовом
18 серпня 1649 р. — Зборівський договір
