Розділ 4. Козацька Україна наприкінці 50-х років XVII на початку XVIII ст.

ІСТОРИЧНІ АКЦЕНТИ

Після блискучих перемог і створення власної держави, козаки зіткнулися з новими викликами. Козацька старшина перетворилася на провідну верству Гетьманщини — політичну еліту. Але різні групи старшини по-різному уявляли майбутнє своєї держави. Не було згоди щодо вибору протектора. Частина козаків бачила можливість автономії у складі Речі Посполитої з її традиціями демократії. Частина схилялася до протекторату могутньої Османської імперії. Були й ті, хто сподівався на захист з боку православного Московського царства. До цих протиріч додалася боротьба за владу всередині самої старшини.

Щодо козацьких низів, які уособлювала Січ, то вони фактично протистояли державі. Адже козацькі низи не мали приватної власності, відстоювали рівність та не мали «вищих» і «нижчих» за посадою, цінували побратимські зв’язки між собою. Такі вольні порядки здавалися державі « анархічними ».

Замість діалогу та пошуків порозуміння для блага всієї України, різні політичні групи намагалися відстояти свої інтереси силою зброї. При цьому вони стали запрошувати на допомогу сусідні держави, які скористалися цим для пограбування та підкорення України. Цю тяжку добу розбрату й занепаду назвали Руїною.

Одним із наслідків Руїни став розділ України по Дніпру. Правобережжя залишилося у складі Речі Посполитої, козацький устрій тут був ліквідований, а селяни закріпачені. Лівобережжя зберегло обмежену козацьку автономію Гетьманщини під владою Московського царства. Саме завдяки приєднанню українських земель воно перетворилося на Російську імперію. Під її впливом перебували ще два окремих регіони України — Слобожанщина та землі Запорозької Січі.

Спробу зміцнити козацьку автономію здійснив гетьман Іван Мазепа. Під час Північної війни московський цар відмовився надати допомогу для захисту Гетьманщині, що було порушенням умов протекторату. Скориставшись цим, гетьман спробував розірвати угоду з Москвою. Але військова поразка Івана Мазепи призвела до важких наслідків. Російська влада істотно обмежила козацьку автономію, ліквідувала Запорозьку Січ та жорстоко покарала своїх противників.

Побічним наслідком поразки було утворення української політичної еміграції — гетьманом «на вигнанні» став Пилип Орлик. Саме він розробив проект Конституції Війська Запорозького, де вперше запропонував ідею розбудови модерної демократичної козацької держави в Україні. На жаль, гетьман-емігрант не мав можливості реалізувати свій проект.

Вивчення подій цього періоду дають можливість засвоїти уроки історії, важливі й для сьогодення. Історія Руїни свідчить про те, що нездатність співвітчизників до порозуміння призводить до занепаду держави, а поступки ворогу не приносять мир та посилюють агресію.

§ 25. Іван Виговський. Гадяцька угода. Українсько-московська війна. Конотопська битва

• Пригадайте основні напрями зовнішньої політики Б. Хмельницького. Поміркуйте, які виклики стояли перед наступниками Б. Хмельницького на посаді гетьмана?

Діємо: практичні завдання

Проаналізуйте політику І. Виговського: якими були досягнення та прорахунки гетьмана. Визначте, які обставини завадили гетьману досягти поставленої мети. На основі отриманих результатів роботи заповніть таблицю.

1. Іван Виговський

Напередодні смерті Б. Хмельницький скликав старшинську раду та за її згодою передав булаву своєму 16-літньому синові Юрієві. 4 вересня 1657 р. в Чигирині старшинська рада на період до повноліття Юрія обрала гетьманом генерального писаря Івана Виговського. На раді були присутні посли всіх держав, з якими Українська козацька держава взаємодіяла в попередні роки. Попри певні суперечності в інтересах, І. Виговському вдалося укласти домовленості зі Швецією, Оттоманською Портою, Кримським ханством, Трансильванією, Валахією та Молдовою. Він зробив акцент на військово-політичному союзі з Москвою, водночас провадячи слідом за Богданом Хмельницьким перемовини з Яном II Казимиром.

Гетьман Іван Виговський (портрет роботи невідомого художника, XIX ст.)

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про зовнішньополітичну орієнтацію І. Виговського

Антимосковські настрої генеральної старшини з оточення нового гетьмана, незадоволення вищого духівництва, врешті — ближче знайомство з політичними звичаями Московського царства пришвидшили те, що розпочалося в останні місяці життя Богдана Хмельницького, коли козацька дипломатія гарячково шукала альтернативних варіантів союзництва. Іван Виговський, виконавець дипломатичних мережив старого гетьмана, продовжив цей курс, остаточно налагодивши дипломатичні контакти з Польщею, розпочаті Хмельницьким.

• 1. Визначте, до налагодження відносин з якою державою схилявся гетьман І. Виговський.
• 2. Які мотиви скеровували гетьмана І. Виговського віддалитися від Московського царства? Хто підтримував політику гетьмана?

Його дипломатичні місії сягали Бранденбурга і Пруссії.

Однак відносна рівновага в Гетьманщині була порушена Запорозькою Січчю, яку Б. Хмельницькому вдавалося утримувати репресивними заходами. Формальною підставою для незадоволення стало те, що запорожців не запросили на вибори гетьмана. У відповідь вони почали грабувати заможні козацькі господарства.

Насправді для Січі з її традиціями рівності всіх членів військової спільноти була неприйнятною традиційна держава з владною ієрархією та примусом до права. Січовики вбачали в старшині зрадників істинних козацьких цінностей. На Січ із Гетьманщини стікалися всі найбільш анархічні елементи, незадоволені сильною гетьманською владою.

І. Виговський одразу спробував придушити виступ запорожців, яких очолював Яків Барабаш. Однак незадоволених підтримали козацькі низи двох лівобережних полків. Полтавський полковник Мартин Пушкар вирішив позмагатися з І. Виговським за гетьманську булаву. У конфлікт втрутилися московити, які почали підбурювати старшину виступити проти гетьмана. І. Виговський у червні 1658 р. придушив заколот та стратив його очільників. Чимало козаків із обох сторін конфлікту загинуло.

2. Гадяцька угода 1658 р.

Внутрішня війна, яку провокувала Московія, знесилювала державу. У середовищі старшини, яка останніми роками близько пізнала політичні звичаї московитів, посилилися антиросійські настрої. Адже це були люди, які мали інше бачення держави й політики. Тому І. Виговський продовжив курс Б. Хмельницького, який він посилював наприкінці свого життя, на зближення Гетьманщини з Річчю Посполитою.

Свідчать документи

Із промови комісара Речі Посполитої Станіслава-Казимира Беневського на козацькій раді під Гадячем (16 вересня 1668)

Вітчизна озивається до вас: «Я вас породила, не москалі, я вас вигодувала, викохала, уславила. Схаменіться, будьте рідними дітьми, не виродками».

Із промови державного і військового діяча України і Речі Посполитої, генерала, полковника війська Запорозького, канцлера Великого князівства Руського Юрія Немирича на сеймі (квітень 1669)

Від імені «войовничого, славного з давніх віків на морі й на суші Народу Руського»:

«Ми народжені у свободі, виховані у свободі, і як вільні люди нині повертаємося до неї. І готові умирати за неї... з усією нашою вітчизною. Свобода була нашою спонукою, цим ґрунтом, якого не розірвали ні відмінність у мовах, ні навіть релігія».

• Визначте за документами, у чому полягали принципові відмінності між політичною традицією Речі Посполитої та козацтва, з одного боку, і Московщини — з іншого.

За основу об’єднання послужила концепція, вироблена руською шляхтою в останні десятиліття перед Козацькою революцією — Річ Посполита як федерація трьох народів. Головними перемовниками з українського боку були Юрій Немирич і Павло Тетеря.

За підсумками переговорів 16 вересня 1658 р. в м. Гадяч (нині місто в Полтавській області) було підписано Гадяцьку угоду.

ГАДЯЦЬКА УГОДА 1658 р.: основні положення

• Військо Запорозьке входило до Речі Посполитої — федерації Королівства Польського, Великого князівства Литовського як третя рівноправна складова — Велике князівство Руське (у межах Київського, Брацлавського, Чернігівського воєводств).
• Збройні сили Великого князівства Руського становили 60 тис. реєстровців і 20 тис. найманого війська.
• Щороку 100 козаків мали отримувати шляхетство. Козацтву гарантувалася амністія і збереження всіх привілеїв.
• Православне міщанство урівнювалося в правах з католиками.
• Києво-Могилянська академія визнавалася вищим навчальним закладом на рівні з іншими польськими університетами.
• Митрополит і четверо єпископів отримували місця в сенаті триєдиної держави.
• Відкриття ще одного вищого православного навчального закладу, шкіл і друкарень.
• Шляхті надавався дозвіл повернутися до своїх колишніх володінь в Україні.

Свідчать документи

З Гадяцької угоди

Фрагмент тексту Гадяцької угоди (1658 р.)

I

У той спосіб постановили ми вічний, який ніколи не можна розірвати, мир.

...У містах коронних і Великого князівства Литовського, скрізь, куди поширилися церкви грецької віри, мають заживати вольностей, свобод і ніякою перешкодою до магістрату грецька релігія не може бути.

Академію Київську дозволяє його королівська милість і стани коронні установити, вона такими прерогативами та вольностями має задовольнятися, як і академія Краківська...

Гімназії, колегії, школи і друкарні, скільки їх буде потрібно, буде вільно відкривати без утруднень і вільні науки відправляти...

II

Війська Запорозького має бути число шістдесят тисяч, або як вельможний гетьман подасть на реєстрі...

...Жодних військ польських і литовських або чужоземних ніхто не буде впроваджувати у воєводства Київське, Брацлавське, Чернігівське...

• Опрацюйте уривок із Гадяцької угоди і знайдіть у тексті документа уривки, у яких ідеться про пункти, наведені в схемі «Гадяцька угода 1658 р.: основні положення» (с. 148). Дайте оцінку умовам Гадяцької угоди. Чи сприятливими вони були для українців? Які положення Гадяцької угоди свідчать про її антимосковську спрямованість?

Гадяцька угода могла б стати вирішальною для примирення з Річчю Посполитою. Однак бажаний для І. Виговського і його прибічників мир не настав. Уже на сеймі в травні 1659 р. польська сторона звузила домовленості. До складу української держави мали ввійти тільки землі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств — кордони повторювали Зборівську угоду. Козацьке військо скорочувалося до 30 тис. осіб. При гетьмані могли перебувати 10 тис. найманців. Особу гетьмана мав затверджувати король із чотирьох запропонованих козаками кандидатів.

Гадяцька угода була важливим досягненням І. Виговського. Однак її реалізація була зірвана позицією сейму Речі Посполитої, а водночас опозицією частини козацької старшини, яка не хотіла замирення з Річчю Посполитою. Гадяцька угода так і не була реалізована.

3. Українсько-московська війна. Конотопська битва

Укладення Гадяцької угоди загострило протистояння із Московією. 21 вересня 1658 р. цар видав грамоту, якою закликав усунути від влади І. Виговського і розпочати відкриті воєнні дії. Московське військо рушило на Лівобережжя. Завдяки рішучим діям українців його наступ було зупинено та укладено перемир’я.

Конотопська битва (картина Артура Орльонова, 2010 р.)

Відео «Конотопська битва» («Історія: поле битви», тривалість 00 хв 56 с)

https://qr.orioncentr.com.ua/UCa0j

Визначте на полотні ворогуючі сторони. Яке озброєння використовували протиборні сторони в битві? За допомогою яких засобів художник передав переможний результат битви для І. Виговського?

Усю зиму сторони готувалися до нових воєнних дій. І. Виговський зміг повернути контроль над більшістю Лівобережжя. Навесні 1659 р. велике московське військо чисельністю до 100 тис. осіб рушило на Україну. 21 квітня московити оточили Конотоп і розпочали його облогу. Двомісячна героїчна оборона Конотопа дала змогу І. Виговському зібрати козаків, а також заручитися підтримкою Речі Посполитої та Кримського ханства.

8 липня 1659 р. відбулася генеральна Конотопська битва, у якій перемогли козаки на чолі з І. Виговським. Втрати московитів налічували до 30 тис. осіб.

Думки істориків

Олексій Сокирко, український історик, про значення Конотопської битви

Якщо добирати до Контопської битви якісь однопорядкові історичні аналогії то для порівняння годяться такі гучні поразки росіян, як Орша 1514 р. або втрата Смоленська 1634 р. Приголомшливий ефект, який вона справила на російське суспільство, цілком зрозумілий: на бойовищі загинуло кілька тисяч нащадків старовинних князівських і дворянських родів — справжні вершки московського війська та двору. Для молодої козацької держави битва під Конотопом стала першим масштабним зіткненням із грізною армією колишнього союзника і протектора — Московської держави.

• Поміркуйте, які можливості перед українською козацькою державою відкривала перемога в Конотопській битві. Дізнайтеся з наступних матеріалів параграфа, чи були вони реалізовані. Чому?

Однак подальший перебіг подій звів Конотопську перемогу нанівець. Спочатку запорожці на чолі з Іваном Сірком напали на терени Кримського ханства й хан був змушений повернути військо додому. Серед реєстрового козацтва також зростало невдоволення. У серпні 1659 р. на бік московитів перейшов колишній соратник І. Виговського Тиміш Цицюра. Він отримав з рук московитів посаду наказного гетьмана й об’єднав навколо себе значні сили із числа лівобережного козацтва. Незабаром загинув найближчий соратник І. Виговського Юрій Немирич.

Історичні подробиці

Юрій Немирич — український магнат, державний діяч і дипломат, автор проекту Гадяцького договору. Навчався в Раківській социніанській академії та в кількох європейських університетах. У часи Козацької революції королем і сеймом Речі Посполитої неодноразово призначався комісаром на переговори з Б. Хмельницьким. З 1657 р. перейшов на службу до Б. Хмельницького, отримавши чин полковника. У 1659 р. був учасником Конотопської битви. Загинув неподалік Ніжина в сутичці з налаштованими проти І. Виговського козаками.

• 1. Що, на вашу думку, вплинуло на перехід Ю. Немирича на службу до І. Виговського?
• 2. За допомогою додаткових джерел інформації доповніть біографічну довідку про постать Ю. Немирича.

У цей час старшина, розуміючи, що І. Виговський втратив підтримку козацтва і всього українського суспільства, вирішила повернути владу Ю. Хмельницькому. Тому у вересні 1659 р. на Генеральній раді в Германівці неподалік м. Обухів (нині Київська область) гетьманом було обрано Юрія Хмельницького. Його підтримали не лише городові козаки, які жили в містах і селах, а й запорожці. І. Виговському нічого не лишилося, як рятуватися в польських володіннях.

Отже, частина козацтва була невдоволена невдалою внутрішньою політикою І. Виговського та його безуспішними спробами порозуміння із сусідами, досягнення миру після 10-річної війни. Суперечності в українському суспільстві робили козацьку державу беззахисною.

Поміркуймо!

• 1. Чому, на вашу думку, І. Виговський не зміг втримати гетьманську владу?
• 2. Які політичні табори почали формуватися в середовищі козацької старшини після смерті Б. Хмельницького?

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Іван Виговський. Гадяцька угода. Українсько-московська війна. Конотопська битва».

2. Упорядкуйте події лінії часу в хронологічній послідовності і виконайте завдання:

• а) назвіть дати згаданих історичних подій;
• б) визначте, які події відбувалися в Європі у хронологічних межах цієї послідовності

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Чи можна події гетьманування І. Виговського назвати громадянською війною? Аргументуйте свою думку.

4. Спрогнозуйте, як розвиватимуться події в Україні після усунення з гетьманства І. Виговського.

МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Пригадайте, у яких подіях брали участь персонажі історичної хмаринки. Складіть речення, що розкриватимуть роль цих діячів у подіях 1657-1659 рр.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1658 р. — Укладення Гадяцької угоди

8 липня 1659 р. — Перемога Івана Виговського над московським військом у Конотопській битві