§ 26. Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави

• Пригадайте, на які політичні угруповання поділилася козацька старшина після смерті Б. Хмельницького. Які загрози, на вашу думку, несла внутрішня боротьба для існування Української козацької держави?

Діємо: практичні завдання

Започаткуйте укладення в зошиті таблиці «Військово-політичні події в Україні за доби Руїни». Роботу продовжуйте протягом вивчення теми.

Згубні і жорстокі події кінця 1650—1680-х років в історії українського народу дістали назву «Руїна». Для цього періоду характерними є часті зміни гетьманів, а в окремих регіонах одночасно обирали кількох ватажків, які ворогували між собою. У таких умовах ще більших проблем і шкоди Українській козацькій державі завдавали воєнні дії претендентів на володіння українськими землями — поляків, московитів, кримців, османів. Невдалі воєнні кампанії закінчувалися підписанням мирних угод, ледь не кожна з яких була менш вигідною для козацької держави, ніж попередня.

Варто запам’ятати!

Руїна — період історії України кінця 1650-х — 1680-х років, що відзначився розпадом Української козацької держави, загальним занепадом, збройним громадянським протистоянням та агресією сусідніх держав щодо українських земель.

1. Юрій Хмельницький і Переяславські статті

Історичні подробиці

Юрій Хмельницький був молодшим сином Богдана Хмельницького. Хворобливий з дитинства, за настановою батька навчався в Києво-Могилянській академії. Однак смерть старшого сина Тимоша і загроза зруйнування династичних планів змусила Б. Хмельницького скоригувати виховання Юрія саме як спадкоємця гетьманської влади.

Під керівництвом героїв війни І. Богуна й Г. Лесницького, соратників Б. Хмельницького Юрій навчався військової справи. У 1657 р. він виступив офіційним очільником козацьких військ на західних кордонах держави.

Гетьман Юрій Хмельницький (портрет роботи невідомого художника, XVII ст.)

Новообраний гетьман спробував примирити суперечності в середовищі старшини. Він присягнув на вірність Речі Посполитої, а водночас запропонував московському представникові новий варіант договору. Та внаслідок змови промосковськи налаштованої старшини під тиском московського війська Юрій Хмельницький був змушений 17 жовтня 1659 р. підписати так звані Переяславські статті.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про обставини підписання Переяславських статей

Трубецькой (московський воєвода), спираючись на прихильників з-поміж лівобережної промосковськи налаштованої верхівки, 27 жовтня 1659 р. скликав раду, оточену 40-тисячним московським військом. Після того, як ця «вільна» рада прокричала Хмельниченка гетьманом, князь запропонував йому на підпис зовсім не ті статті, що були передані в посольстві, а фальсифікований варіант Березневих статей 1654 р.

• 1. Чому Ю. Хмельницький поставив свій підпис під невигідними умовами Переяславських статей? Чи був у нього вибір?
• 2. Якою була роль частини козацької верхівки у подіях підписання угоди? Спрогнозуйте наслідки Переяславської угоди на розвиток подій в Українській козацькій державі.

2. Розкол Гетьманської держави

У серпні-жовтні 1660 р. козацьке військо на чолі з Ю. Хмельницьким та Т. Цицюрою на боці Московії долучилося до Чуднівсько-Слободищенської воєнної кампанії. Московити прагнули завдати поразки Речі Посполитій і змусити її до миру. Проте під Чудновом у результаті злагоджених дій королівських, татарських військ і козацьких загонів на чолі з І. Виговським московсько-козацьке військо було оточене. Зазнавши невдачі в Чуднівській кампанії, під тиском козацької старшини Ю. Хмельницький погодився на підписання в другій половині жовтня Слободищенського трактату (Чуднівського договору). За ним анулювалася Переяславська угода 1659 р. гетьмана з Московією. Трактат базувався на Гадяцькій угоді, проте з певними змінами. Зокрема, в угоді вже не було положення про Велике князівство Руське. Водночас полковник Яким Сомко, рідний дядько Ю. Хмельницького, і частина козаків знову присягнули на вірність московському цареві. Я. Сомко був проголошений наказним (тимчасовим) гетьманом на Лівобережжі. Таким чином, Військо Запорозьке було розділено на право- й лівобережні гетьманати, кожний зі своїми гетьманом, адміністрацією і військом.

Ю. Хмельницький спробував силою відібрати владу в Я. Сомка. Проте похід на Лівобережжя закінчився невдало. Зростало невдоволення і на Правобережжі, яке розорювали війни за участі татарських загонів. За цих умов у січні 1663 р. Ю. Хмельницький зрікся гетьманської влади й постригся в ченці.

Таким чином, слабкість влади Юрія Хмельницького та суперечності в середовищі старшини, зорієнтованої на різні центри — Москву та Варшаву, призвели до глибокої кризи у Війську Запорозькому. У результаті козацька держава практично розпалася на дві частини, які дедалі більше почали залежати від Речі Посполитої та Московії.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність:

• а) назвіть дати історичних подій;
• б) укажіть їхні причини й наслідки;
• в) доберіть з історії вивчених європейських держав події, що відбулися одночасно із запропонованими подіями.

3. Обговоріть з однокласницями/однокласниками події Руїни. Доберіть із вивченого історичні факти, що ілюструють внутрішні та зовнішні причини Руїни, наведені в схемі на с. 153.

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Канадський історик Орест Субтельний зазначав: «Окупована польськими і російськими військами, розірвана на шматки соціальними конфліктами і чварами між політичними фракціями, Козацька Україна розділилася на дві окремі частини, кожна на чолі з власним гетьманом. Доба Руїни тепер сягнула свого апогею».

Чому саме поділ козацької України на дві частини дослідник вважав апогеєм Руїни? Поміркуйте, чи можна було уникнути розколу Гетьманщини в тих історичних умовах? Свою думку обґрунтуйте.