§ 27. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я

• Пригадайте, яку роль у військово-політичних подіях 1657-1662 рр. відіграли персонажі історичної хмаринки. Які події призвели до поділу Війська Запорозького на два гетьманати? Які загрози для подальшого розвитку подій становив цей поділ?

Діємо: практичні завдання

Започаткуйте укладення схеми/карти пам’яті «Гетьмани доби Руїни». Додавайте в схему коротку характеристику зовнішньополітичної орієнтації гетьманів. Будьте уважними, можливо комусь із діячів вдасться об’єднати під своєю булавою обидва береги Дніпра — Правобережжя і Лівобережжя. Обов’язково позначте це в схемі.

1. «Чорна рада» 1663 року

Історичні подробиці

Павло Тетеря походив із волинської родини шляхтичів Моржковських. Здобув добру освіту в Київському колегіумі. Вправно володів ораторським мистецтвом. Із середини 1650-х років П. Тетеря був активним учасником багатьох дипломатичних місій українського уряду. У 1659-1662 рр. обіймав посаду спеціального секретаря при польському королеві Яні II Казимирі. У 1662 р. став генеральним писарем у Ю. Хмельницького.

Гетьман Павло Тетеря (портрет роботи невідомого художника, XVIII ст.)

Після зречення Ю. Хмельницького на Генеральній раді в Чигирині у січні 1663 р. гетьманом було обрано Павла Тетерю.

Тим часом претендентами на лівобережний гетьманат були Яким Сомко, Василь Золотаренко й Іван Брюховецький. І поки два перші воювали між собою, демонструючи перед московськими покровителями свою лояльність та очорнюючи супротивника, Брюховецький здобував прихильність запорожців. Він усіляко спекулював на їхніх антистаршинських настроях. Водночас Брюховецький заручився підтримкою московського воєводи, який представляв його цареві як найкращого промосковського кандидата.

Гетьман Іван Брюховецький (портрет роботи художника Віктора Штеця, 2008 р.)

У червні 1663 р. під Ніжином відбулася Генеральна, або «чорна» рада. На ній розгорнулася жорстка боротьба між претендентами на гетьманську булаву. Але результат визначила велика кількість присутніх на раді запорожців і представників козацьких низів, які виступали за Брюховецького, і промосковська програма цього кандидата. Його підтримувало також духовенство. Тим часом до Ніжина були завбачливо підтягнуті російські війська.

Варто запам’ятати!

«Чорна рада» — рада, у якій, крім старшини, брали участь представники всіх прошарків українського козацтва, а також селяни і жителі міст.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про І. Брюховецького

Як вправний демагог і майстер впливати на юрбу, Брюховецький за три роки свого перебування на Січі завоював авторитет серед простодушної голоти... Разом із загоном січовиків у вересні 1662 р. він приїздить до князя Григорія Ромодановського... демонструючи підкреслену лояльність, Брюховецький настільки увійшов у довіру до князя, що той рекомендував його цареві як найбільш відданого претендента на гетьманство. Запорозька ж агітація проти старшини, поширюючи думку, ніби Брюховецький як людина з Січі є захисником інтересів черні, привернула на його бік рядову козацьку масу.

• Які причини успіху І. Брюховецького називає історикиня?

Я. Сомка та В. Золотаренка новообраний гетьман наказав заарештувати. Вони були страчені, а окремих представників старшини вивезли до Сибіру. Так Московія вперше вдалася до прямого покарання тих українців, кого вважала недостатньо лояльними до своєї влади.

Обрання гетьманами право- та лівобережної України Павла Тетері й Івана Брюховецького остаточно розділило Військо Запорозьке на дві частини. У війні Речі Посполитої з Московською державою, яка відновилася у 1663 р., козацькі війська опинилися по обидва боки воєнних дій.

Річ Посполита востаннє спробувала повернути Лівобережну Україну під свою владу. Однак похід короля Яна Казимира, що розпочався вдало, не досяг успіху. Козаки не виявляли активності, а Іван Богун, прославлений соратник Богдана Хмельницького, взагалі був звинувачений у зраді королю і загинув.

Під час походу вибухнуло козацьке повстання в тилу гетьмана П. Тетері — на Київщині та Брацлавщині. Головним підбурювачем до повстання називали Івана Виговського, який невдовзі був розстріляний. Брацлавський полковник Остап Гоголь оголосив себе підданим московського царя. Повстанців жорстоко упокорювало козацьке військо П. Тетері за участі татар і коронний корпус Стефана Чарнецького. Врешті гетьман, зрозумівши своє безнадійне становище, відійшов від політичного життя та доживав свій вік на Волині.

Ця війна остаточно дискредитувала не лише П. Тетерю, а й додала неслави І. Брюховецькому.

Поміркуймо!

У 1857 р. світ побачив перший історичний роман українською мовою Пантелеймона Куліша «Чорна рада» (повна назва «Чорна рада. Хроніка 1663 року»). У романі детально описано обставини скликання «чорної ради», настрої тогочасного суспільства та вплив зовнішніх сил на перебіг подій в Україні.

• Поцікавтеся, які особливості має жанр історичного роману. Поміркуйте, чому письменник звернувся до такої непростої сторінки української історії.

Титульний аркуш першого видання роману (1857 р.)

Ескіз ілюстрації, намальований П. Кулішем до свого твору (1855-1856 рр.)

2. Іван Брюховецький і Московські статті

Ставши гетьманом, І. Брюховецький підтвердив невигідні для козацької держави умови Переяславської угоди 1659 р. Зміцнивши свою владу, І. Брюховецький швидко забув свої обіцянки, дані на «чорній раді». Він удався до жорсткого зміцнення влади гетьмана, посилення впливу козацької адміністрації на населення самоврядних міст. Невдоволення серед населення наростало. Проте підтримка Московією гетьмана позбавляла противників І. Брюховецького реальної сили.

Воєнні дії, експлуатація, зростання повинностей і податків, провокували посилення невдоволення гетьманом. А загроза нового вторгнення Речі Посполитої і Кримського ханства ще більше змушувала його шукати допомоги в Московії. У 1665 р. І. Брюховецький першим із гетьманів прибув з офіційним візитом до Москви. Він сподівався отримати від царя додаткові гарантії і допомогу щодо посилення своєї влади. У Москві гетьман підписав новий договір — Московські статті.

МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665 р.: основні положення

• Царські воєводи контролювали управління фінансовим, господарським і військово-адміністративним життям Української козацької держави.
• Збір податків передавався московським управлінцям.
• Розширювався перелік міст, куди були введені московські залоги.
• Утримання всіх московських військ повністю покладалося на українське населення.
• Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархові.

Підписання Московських статей і дії І. Брюховецького щодо їхнього впровадження в Україні остаточно підірвали авторитет гетьмана серед населення. Посилення тиску Москви, Андрусівське перемир’я та антимосковські настрої населення спонукали гетьмана поступово відмовитися від промосковської орієнтації.

3. Андрусівське перемир’я

9 лютого 1667 р. Річ Посполита й Московське царство підписали Андрусівське перемир’я. Сторони фактично вдалися до розподілу іншої держави без її згоди.

АНДРУСІВСЬКЕ ПЕРЕМИР’Я 1667 р.: основні положення

• Лівобережна Україна відходила Московії, Правобережна — Речі Посполитій.
• Запорозька Січ була спільним володінням обох країн.
• Московія сплачувала Речі Посполитій компенсацію за Лівобрежжя.
• Київ до 1669 р. мав залишатися під владою Московії.
• Спільні дії Московії та Речі Посполитої у разі нападу кримців і османів.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про значення Андрусівського перемир’я

Таким чином, прецедент фактичного існування двох Україн — Ліво- і Правобережної — закріплювався юридично, перекреслюючи криваві змагання за Козацьку державу, що тривали вже майже двадцять літ.

• Про які наслідки Андрусівського перемир’я говорить історикиня?

Андрусівська угода повністю порушила і перекреслила всі домовленості між Військом Запорозьким та Московією і Річчю Посполитою, починаючи з 1654 р.

Договір викликав гостру реакцію Османської імперії й Кримського ханства. Саме відтоді розпочалося зростання османського впливу на українські події.

У цілому Андрусівський договір означав значне послаблення позицій і стану Української козацької держави. Проте провідні групи населення виступили за відновлення її єдності і впливу. Людиною, яка очолила цю боротьбу, став новий гетьман Петро Дорошенко.

Поміркуймо!

З відозви І. Брюховецького

«Москва, побратавшись з ляхами, вирішила всіх православних християн в Україні, від старшин до немовлят, винищити мечем або загнати в Сибір, славне Запорожжя і Дон зруйнувати й до решти винищити, аби ті місця, де живуть славні війська Запоріжжя і Дону, на дикі поля для звіриного життя обернути, або ж іноземцями заселити».

• Яке ставлення до Москви висловлює І. Брюховецький? Поміркуйте, до кого міг звертатися гетьман із такою відозвою.

Бюст Івана Брюховецького на подвір’ї Успенської церкви в с. Лютенька на Полтавщині

Діємо: практичні завдання

Упорядкуйте хронологічну послідовність подій після 1957 р.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Розгляньте створену за допомогою ШІ історичну карикатуру. Визначте, яку історичну дію на ній зображено. Розпізнайте образи на карикатурі. Чому саме такими їх зобразила програма? Дайте оцінку достовірності згенерованих ШІ історичних образів.

МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Уявіть себе гетьманом, який прагне об’єднати Україну. Підготуйте промову, з якою ви виступили б на козацькій раді з обґрунтуванням об’єднання країни.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

9 лютого 1667 р. — Андрусівське перемир’я