§ 32. Гетьманщина за часів Івана Мазепи

• До яких наслідків для українських земель призвела доба Руїни? Пригадайте, яку роль відіграв І. Мазепа в подіях на Правобережжі на початку XVIII ст.

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом підручника, складіть тези до статті «Іван Мазепа — державник і меценат». У тезах відобразіть головні етапи політичної діяльності гетьмана, політичну мету гетьмана, чинники, що впливали на його рішення та внесок І. Мазепи у розвиток української культури.

1. Іван Мазепа, прихід до влади

Історичні подробиці

Іван Мазепа належав до роду шляхтичів. Його батько брав участь в укладенні Гадяцької угоди. Мати також була непересічною жінкою. Втративши чоловіка, вона опікувалася громадськими і церковними справами, була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря. І. Мазепа здобув добру освіту: навчався в Києво-Могилянській колегії та єзуїтській школі у м. Варшава. Служив при дворі короля Яна II Казимира. І. Мазепа, крім української, добре володів польською, латинською, італійською, французькою і татарською мовами.

Гетьман Іван Мазепа (фоторепродукція гравюри роботи Мартіна Бернігерота, перша половина XVIII ст.)

І. Мазепа став гетьманом Лівобережжя після усунення від влади І. Самойловича в 1687 р. Цього самого дня він підписав нову угоду з Московією під назвою Коломацькі статті. Ця угода, в основі якої лежали Глухівські статті 1669 р., ще більше звужувала права Української козацької держави. Усі нові положення суттєво обмежували права козацтва, гетьмана та українців в цілому.

Упроваджувалася політика денаціоналізації українців — закладалися основи майбутньої асиміляції. У договорі значився пункт про заохочення шлюбів між українцями і московитами.

Поступово І. Мазепа, показавши свої політичні здібності, здобув авторитет у московського царя Петра І та підняв статус гетьманської влади. Це дало йому можливість рішуче діяти як у внутрішній, так і зовнішній політиці. Як і деякі попередники, він прагнув об’єднати під своєю владою Лівобережну та Правобережну Гетьманщину. Це йому вдалося після придушення антипольського повстання під проводом Семена Палія на Правобережжі в 1702-1704 рр.

2. Внутрішня політика І. Мазепи

За гетьманування І. Мазепи відбулося економічне й культурне піднесення Української козацької держави.

Завдяки продовженню міграції населення на Лівобережжя і відносного спокою на землях Гетьманщини, відбувся значний приріст населення. Зросла кількість поселень, міст, хуторів.

За наявності письмових документів за селянами визнавалося право на землю, вони повністю зберігали право вільного переходу з можливістю забрати своє рухоме майно. Панщина поступово ставала постійним явищем як спосіб відробітку за використання приватної або державної землі. Водночас було видано універсали, що обмежували можливості зловживання козацької старшини.

Діємо: практичні завдання

Гетьман Іван Мазепа уславися як щедрий меценат. За допомогою відкритих джерел інформації розгляньте гравюру детальніше, прочитайте текстові написи. Дізнайтеся, хто міг вплинути на розвиток у гетьмана потреби до меценатської діяльності. На основі здобутої інформації складіть повідомлення про меценатську діяльніть І. Мазепи.

Гетьман Іван Мазепа серед своїх добрих справ (гравюра роботи Івана Мигури-Плаксича, 1706 р.)

Було остаточно створено професійне військо, яке складалося з піхоти (сердюки) та кінноти (компанійці). Збільшилося і військове виробництво, створено Дніпровську флотилію.

У відносинах із Запорозькою Січчю І. Мазепа мав періодичні конфлікти. Він намагався підпорядкувати січове товариство своїй владі, однак отримував рішучий спротив. У цілому Українська козацька держава за гетьманування І. Мазепи значно зміцніла.

3. Виступ І. Мазепи проти Московії

У зовнішній політиці гетьман протягом тривалого часу змушений був орієнтуватися на Московську державу.

Поворотним моментом у політиці й кар’єрі гетьмана І. Мазепи стала Північна війна (1700-1721 рр.) між Московією і Швецією.

На вимогу московського царя Петра І Гетьманщина забезпечувала ведення війни численними людськими й матеріальними ресурсами. Українські війська кілька разів рятували московитів від цілковитої поразки. Проте у відповідь права козаків грубо порушувалися або ігнорувалися. У 1708 р. І Мазепа наважився виступити проти Петра І. Було укладено таємний договір зі шведським королем Карлом XII, згідно з яким після війни Україна ставала вільною державою, а шведський король — гарантом її державності. У жовтні 1708 р. І. Мазепа з прихильниками прибув до ставки Карла XII. На звістку про підтримку І. Мазепою шведського короля Петро І знищив гетьманську столицю Батурин. У травні 1709 р. за наказом царя було повністю зруйновано Чортомлицьку Січ, яка виступила на підтримку повсталого гетьмана. Запорожці мали тікати у володіння кримського хана, де заснували Кам’янську й Олешківську Січі.

Свідчать документи

Іван Мазепа на сторінках однієї з перших друкованих видань Європи французької «Gazette» XVIII ст.

У першому номері газети за 1709 р. опублікована стаття про події в Україні.

А саме про те, що відбулося після таємних перемовин І. Мазепи зі шведським королем Карлом XII: «...Ми дізналися, як шведська армія, продовживши свій похід у бік України, за Бористеном (Дніпром), прибула до Князівства Чернігівського: що 6 листопада король Швеції прагнув заснувати свою штаб-квартиру в місті Чернігові, столиці Князівства, на Десні: що він уклав договір з Козаками, згідно з яким вони мали допомагали забезпечувати продовольством його військо та певну кількість Козаків».

У XVIII ст. на сторінках газети чітко вирізняють Україну як окрему країну.

За весь 1709 р. повідомлень у головній французькій газеті, де згадувалась б Україна, було більше 20. Козаків згадують за рік більше 40 разів.

За матеріалами онлайн-видання «Історична правда», 30 вересня 2021 р.

Різня в Батурині (фрагмент картини художника Андрія Івахненка, 2000 р.)

• 1. Розгляньте картину, визначте дійових осіб трагедії в Батурині.
• 2. Висловіть припущення, як вплинула каральна акція на настрої в українському суспільстві до постаті І. Мазепи. За допомогою інформації з додаткових джерел підтвердіть або спростуйте свої припущення.

8 липня 1709 р. у Полтавській битві шведське військо Карла XII зазнало поразки. Союзники змушені були відступити до Бендер (нині місто в Молдові). Тут з 21 на 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер. З його смертю закінчився важливий етап історії Української козацької держави.

Факт чи фейк?

З «Енциклопедії історії України»

Установлення точного часу і змісту українсько-шведського договору є однією із нерозв’язаних наукових проблем. Щодо часу укладення і змісту договору існують різні версії. Істотні розбіжності між ними викликані відсутністю як оригіналів, так і копій договорів.

Найбільш аргументованою вважається версія про укладення угоди у Великих Будищах (нині Полтавська область) наприкінці березня 1709 р. після переходу запорожців на чолі з К. Гордієнком на бік І. Мазепи.

Договір складався зі статей, переданих українською стороною на затвердження шведському королю Карлу XII:

• 1) мир між Карлом XII і російським царем укладатиметься лише з урахуванням українських інтересів;
• 2) Україна буде звільнена від московської влади;
• 3) українцям гарантувалося збереження їхніх давніх вольностей і привілеїв;
• 4) узгоджено питання безконфліктних взаємин шведів з українським населенням (українці мусили надавати шведському війську все необхідне продовольство та фураж; король обіцяв дисциплінувати ставлення його вояків до українського населення).

Таку версію договору обстоювали дослідники Б. Крупницький, Б. Кентржинський та О. Субтельний, спираючись на матеріали офіційного шведського історіографа Г. Нордберга.

• 1. Визначте на основі уривку із довідникової статті, що ускладнює дослідження умов українсько-шведської угоди між І. Мазепою та Карлом XII?
• 2. Який державний статус для України передбачав договір?
• 3. Чи рівноправним, на вашу думку, був договір?

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Гетьманщина за часів Івана Мазепи».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Ознайомтеся з думкою науковця щодо рішення І. Мазепи про повстання проти Московії. У чому, на думку дослідника, полягала мудрість рішення гетьмана? Чому він характеризує події як трагедію? Як визначає історичне значення повстання І. Мазепи?

Віктор Горобець, український історик

Вибір гетьмана був не просто непростим, він був вистражданим. Це був вибір політика, який думав не про свою участь, а шукав такого по-справжньому мудрого рішення Володаря. І тому найперше означення для всіх тих подій - очевидно, це підпадає під означення «трагедія». Але це була та трагедія, яка, власне, і уможливила збереження української самої ідентичності.

МИСЛЮ ТВОРЧО

3. За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проект (лепбук, колаж, презентація) на тему «Храми Івана Мазепи».

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

8 квітня 1708 р. — Українсько-шведський союз

13 листопада 1708 р. — Зруйнування московитськими військами Батурина

25 травня 1709 р. — Зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі

8 липня 1709 р. — Полтавська битва