§ 33. Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні

• Назвіть ознаки наступу царизму на автономію Гетьманщини на початку XVIII ст.

Діємо: практичні завдання

Прихильників І. Мазепи, які покинули разом із ним Україну називають першою українською політичною еміграцією. Дізнайтесь ознаки політичної еміграції та доберіть з тексту параграфа аргументи на користь запропонованої тези.

1. Пилип Орлик і його Конституція

Історичні подробиці

Пилип Орлик походив із шляхетської родини. Здобув добру освіту, навчаючись у Віленському єзуїтському колегіумі, а потім у Києво-Могилянській академії. Знав близько десяти іноземних мов. У 1707 р. став генеральним писарем при І. Мазепі. Виступав як прихильник союзу з Річчю Посполитою та Швецією. Підтримував І. Мазепу до самої смерті гетьмана.

Пам’ятник Пилипу Орлику в м. Київ (робота скульптора Анатолія Куща й архітектора Олега Стукалова, 2011 р.)

Після смерті І. Мазепи на раді в Бендерах 5 квітня 1710 р. гетьманом було обрано П. Орлика. Причому присутніми були не лише козаки, а й шведи та османи. Саме в цей час було укладено угоду між П. Орликом, старшиною і запорожцями. Документ дістав назву «Пакти і Конституції законів, вольностей Війська Запорозького».

Остання сторінка Конституції Пилипа Орлика з підписом гетьмана та печаткою Війська Запорозького (1710 р.)

Пам’ятний знак, присвячений П. Орлику, ум. Крістіанстад, Швеція (відкритий у червні 2011 р. до 15-ї річниці Конституції України та 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика)

Цей документ був зводом норм, які повинні були, у разі звільнення Лівобережної і Правобережної України, регулювати діяльність державної влади. Також Конституція визначала взаємодію між гетьманом і старшиною. Мала на меті упорядкувати церковне, політичне, економічне, фінансове управління, судову систему і правові відносини. На дипломатичному рівні вона була маніфестом до країн Європи.

П. Орлик виступав за повну незалежність України, а її союзниками вбачав Швецію і Кримське ханство.

Конституція відображала основні ідеї гетьмана щодо реформування управління державою. Головним постійно діючим державним органом мала бути Генеральна рада, до якої повинні входити полковники, генеральна старшина, представники Запорозької Січі та делегати від полків. Вводилася виборність місцевої адміністрації.

Свідчать документи

Ознайомтеся з витягами з Конституції П. Орлика.

З Конституції Пилипа Орлика

...Також Ясновельможний гетьман повинен буде просити в найяснішого королівського маєстату, аби в договорах Його Величності з державою Московською було викладено, щоб полонених наших, які нині в державі Московській знаходяться, по закінченні війни нам вільних повернули...

...Оскільки нам завжди необхідна сусідська дружба з Кримською державою, ... то, на скільки на цей час це можливо буде, Ясновельможний гетьман ... має дбати про відновлення давнього з Кримською державою братерства і єднання військового й підтвердження вічної приязні...

...Вдови-козачки й осиротілі діти козацькі, двори козацькі й жінки в час відсутності козаків, які перебувають у походах або на якійсь іншій військовій службі, щоб до всяких громадських повинностей не притягалися і сплатою податків не обтяжувалися — так погоджено й ухвалено.

• 1. Чи захищала Конституція права громадян, які потребували соціального захисту?
• 2. Визначте, у чому полягав демократизм, гуманізм Конституції.
• 3. Які завдання зовнішньої політики визначав документ для гетьмана?

2. Гетьман в еміграції

Головним напрямом його діяльності став пошук союзників для боротьби проти Московії. Ще на початку 1711 р. П. Орлику вдалося створити антимосковський союз. Військову допомогу мали надати кримський хан, шведи і поляки. У лютому військо союзників рушило на Правобережжя. Від імені гетьмана розсилалися спеціальні універсали. Вони закликали до повстання проти Московії. П. Орлик спробував налагодити контакт з новообраним гетьманом Лівобережної Гетьманщини І. Скоропадським.

Спочатку похід П. Орлика був успішним. Він звільнив низку міст і здобув перемогу в першій битві під Лисянкою (нині селище Черкаської області). У цей час кримське військо, що виступало союзником П. Орлика в поході вимагало плати за послуги. Оскільки в Орлика не було грошей, військо залишило табір і рушило на південь, по дорозі захоплюючи полонених серед місцевого населення. Такі дії союзників не лише ослабили сили гетьмана, а й спонукали козацтво повернутися захищати свої домівки.

Незважаючи на те, що похід закінчився невдачею, П. Орлик не залишав сподівання на створення нового союзу. Гетьман до кінця життя проводив активну дипломатичну діяльність з метою отримати військову і дипломатичну допомогу різних країн у справі визволення України.

3. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні

• З матеріалів параграфа 30-31 пригадайте, коли і за яких обставин на Правобережній Україні було відновлено козацтво.

Відомо, що внаслідок тривалої боротьби за владу над півднем Правобережжя як поміж українськими козацькими лідерами, так і між великими державами Річчю Посполитою, Московією та Османською імперією ця частина українських земель зазнала цілковитого спустошення. Польський уряд в останній третині XVII ст. заохочував колонізацію краю, дозволяючи відновлювати на цих землях козацький лад. До відновлення козацтва Річ Посполиту спонукало продовження боротьби з османами за володіння цим краєм. Лише в 1699 р. з укладенням Карловицького миру Річ Посполита завершила процес відновлення своєї влади на Правобережжі. За цих умов потреба у козацтві відпала і польський уряд вирішив розпустити козацькі полки. Тож у червні 1699 р. на сеймі було ухвалено постанову про ліквідацію козацьких полків.

Однак виконати рішення одразу не вдалося. Початок Північної війни знову призвів до потреби у козацтві для Речі Посполитої. До цих обставин додався спротив правобережних козаків, що виявився у повстанні під проводом С. Палія 1702-1704 рр. На заваді ліквідації козацтва стали також походи І. Мазепи й П. Орлика.

Після поразки у війні з турками 1711 р. Московія мала повернути Правобережжя Речі Посполитій. Щоб позбавити Пилипа Орлика людських ресурсів для подальшої боротьби було вирішено переселити місцеве населення до Гетьманщини. Новий примусовий згін населення Правобережжя було здійснено в 1712-1713 рр. за допомогою російської армії. Тоді ж польський сейм знову прийняв рішення про ліквідацію козацтва і, як наслідок, наприкінці 1713 р. правобережне козацтво перестало існувати.

Поміркуймо!

Спрогнозуйте наслідки ліквідації козацтва на Правобережжі.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні».

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність, називаючи дати подій. Поясніть причини й наслідки запропонованих подій. Чи існує логічний зв’язок між вказаними подіями?

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Якою була мета політичної діяльності П. Орлика в еміграції?

4. Об’єднайтеся в групи. За допомогою QR-коду прочитайте по одному розділу Конституції Пилипа Орлика. Дайте узагальнену назву кожному з розділів. Поясніть, що робить документ подібним до сучасних конституцій.

Уривок із тексту Конституції П. Орлика

https://qr.orioncentr.com.ua/40uZm

МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Підготуйте туристичний маршрут «Пилип Орлик — гетьман еміграції». За допомогою додаткових джерел прокладіть на карті шляхи гетьмана. Доберіть також локації, де встановлено пам’ятні знаки на його честь.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1710 р. — Конституція Пилипа Орлика

1713 р. — Ліквідація козацтва на Правобережжі