§ 34. Церковне життя. Освіта. Наукові знання. Архітектура. Образотворче мистецтво

• Пригадайте, які чинники мали вплив на українську культуру в XVI — першій половині XVII ст. Яку роль у церковному та культурному житті українських земель відігравало українське козацтво?

Діємо: практичні завдання

Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть у зошиті таблицю.

1. Церковне життя

Для української козацької старшини важливим було підтримувати високий статус православної церкви. Водночас складним було становище Київської митрополії. На перемовинах із Річчю Посполитою і Московським царством неодноразово висловлювалися пропозиції і вимоги щодо її автокефалії.

Проте в 1685-1686 рр. Московії вдалося розколоти середовище православних ієрархів і підпорядкувати Київську митрополію Москві. Це негативно позначилося на розвитку самої церкви.

2. Розвиток освіти

Сучасники відзначали досить високий рівень освіченості населення українських земель. Після Зборівського договору та створення козацької держави постала проблема побудови адміністративної, військової, судової систем козацької держави. Це потребувало великої кількості освіченого населення.

Початкову освіту здобували в дяківських школах, які діяли при церквах. Вчителював дяк, якого наймала й утримувала громада. У цих школах навчали читання, письма й арифметики.

Наступною сходинкою було навчання в колегіумах. На землях Української козацької держави спочатку був лише один заклад такого типу — Києво-Могилянський колегіум (з 1658 р. — академія).

Історичні подробиці

Відповідно до Гадяцького договору 1658 р. між Гетьманщиною і Річчю Посполитою Києво-Могилянському колегіуму було надано статус академії — вищого навчального закладу. Тобто він отримував такі самі права, які мала Краківська академія — сучасний Ягеллонський університет.

У 1667 р. в Новгороді-Сіверському відкрилася слов’яно-латинська школа, що існувала до 1689 р. У 1700 р. було відкрито Малоросійський (Чернігівський) колегіум. У ньому викладали математику, філософію, поетику, риторику, географію, історію, латинську і грецьку мови. У першій половині XVIII ст. з’явилися Харківський і Переяславський колегіуми.

Видатним професором і викладачем був Феофан Прокопович. Учений енциклопедичних знань у своїх працях торкався фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології. Протягом 1710-1716 рр. він був ректором Києво-Могилянської академії.

Феофан Прокопович (портрет роботи невідомого художника, середина XVIII ст.)

За допомогою історичної довідки в інтернет-додатку створіть історичний портрет Ф. Прокоповича. Поміркуйте, у чому полягає суперечність діяльності Ф. Прокоповича.

Історична довідка «Феофан Прокопович»

https://qr.orioncentr.com.ua/UICoI

3. Архітектура

Провідним архітектурним стилем на українських землях був стиль українського бароко, який ще називають козацьким бароко. Він характеризувався пишністю архітектурних форм і багатим оздобленням (як, наприклад, ліпні прикраси дзвіниці Софійського собору в Києві). Найповніше бароко втілилось у сакральній архітектурі. Однією з перших церков у стилі українського бароко вважається церква, збудована в 1653-1656 рр. у с. Суботів на Черкащині (с. 144). У цьому ж стилі зведено Миколаївський собор у Ніжині.

Миколаївський собор у м. Ніжин на Чернігівщині (сучасне фото)

Розгляньте зображення Миколаївського собору в Ніжині. Визначте ознаки стилю українського бароко. Які особливості будівництва об’єднують цю архітектурну пам’ятку із церквою в Суботові?

У цьому стилі побудовані Троїцька монастирська церква в Чернігові (1679-1695 рр.), Лубенський Мгарський монастир (1684-1692 рр.),

Хрестовоздвиженський монастирський собор у Полтаві (1689-1709 рр.), Спасо-Преображенська церква в с. Великі Сорочинці (1734 р.).

Проте переважали все-таки дерев’яні споруди, які, на жаль, мало збереглися до нашого часу.

Свято-Троїцький кафедральний собор у м. Чернігів (сучасне фото)

Розгляньте зображення собору. Назвіть ознаки, за якими споруду можна віднести до пам’яток стилю українського бароко.

Бароко впливало й на дерев’яне будівництво, однак цих споруд збереглося небагато. Прикладом може бути Троїцький собор у м. Самар (1771—1781 рр.) — найбільший дерев’яний храм на території України.

4. Образотворче мистецтво

Продовжували розвиватися два типи образотворчого мистецтва: світське і релігійне, активно розвивалося різьбярство.

Церкви пишно оздоблювали стінописами, як приклад — Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври (розписи тут виконані у 1730-х роках). Головною окрасою храмів були багатоярусні іконостаси, ікони яких обрамлювали пишним золоченим різьбленням (Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях, Троїцький собор у м. Самар на Дніпропетровщині).

У церквах можна було побачити також ктиторські ікони, які поєднували зображення біблійних персонажів із портретами благодійників храму, часом із усією родиною. Прикладом є ікона з портретом, ймовірно, лубенського полковника Леонтія Свічки (1699 р.). Були й світські портрети козацької старшини — Григорія Гамалії, Михайла Миклашевського, парний портрет подружжя Семена та Параскеви Сулимів тощо.

Ікона Вознесіння Христове (фрагмент іконостаса роботи Йова Кондзелевича, кінець XVII — початок XVIII ст.)

Ознайомтеся за допомогою мережі інтернет з іншими роботами Й. Кондзелевича. Які особливості стилю їх об’єднують?

Ще одним чудовим мистецьким зразком того часу є металевий барельєф архангела Михаїла, який прикрашав київську ратушу (у давнину барельєф був розписаний фарбами).

«Розп’яття» із зображенням лубенського полковника Леонтія Свічки (ікона XVII ст.)

Поміркуйте, які причини спонукали іконописців до зображення на іконах світських осіб.

За доби бароко активно розвивалося книгодрукування, а з ним — і мистецтво гравюри, передусім книжкової.

Найяскравішими граверами були брати Олександр і Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський (Київ, Чергінів).

Розвивалося також і декоративно-прикладне мистецтво, в якому з’являлися нові напрямки. Наприклад, ігуменя (очільниця) Київського та Глухівського жіночих монастирів Марія Магдалина Мазепа винайшла техніку гаптування сухозліткою (шиття золотими та срібними нитками) церковного одягу й ікон.

Плащаниця «Христос у труні» (робота М. М. Мазепи, 1696 р.)

Історичні подробиці

Марія Магдалина Мазепа — мати гетьмана Івана Мазепи походила зі шляхетського роду. Уславилася як меценатка й добродійниця, поповнювала церкви та монастирі іконами, книгами.

Марія Магдалина Мазепа (портрет невідомого художника, ймовірно кін. XVII — поч. XVIII ст.)

• 1. Розгляньте картину. До якого суспільного стану, на вашу думку, належав рід Мазепи?
• 2. Чи можуть такі картини слугувати джерелом історичної інформації? Свою думку обґрунтуйте.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Церковне життя. Освіта. Наукові знання. Архітектура. Образотворче мистецтво»

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Зіставте особливості розвитку культури на українських землях за доби Русі-України і за доби козацтва. Визначте спільне й відмінне в культурних процесах.

МИСЛЮ ТВОРЧО

3. За допомогою інтернет-додатка дізнайтеся, яку роль в історії Києва відіграє образ архангела Михаїла. Підготуйте інформацію про «візитівки» XVII—XVIII ст. міст вашого краю.

Архангел Михаїл — небесний покровитель Києва

Опис деяких деталей з Київської ратуші

https://qr.orioncentr.com.ua/NaB4f

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1667 р. — Відкриття слов’яно-латинської школи в Новгороді-Сіверському

1700 р. — Відкриття Малоросійського (Чернігівського) колегіуму