§ 5. Зміни у світогляді й побуті

Пригадайте. Що таке єресь? Які середньовічні єресі вам відомі?

У Середньовіччі вважалося, що людина і Всесвіт створені Богом за єдиним планом, тож між ними панувала гармонія. Нерівність між людьми вважалася справедливою, бо так хотів Бог. Кожному слід було сумлінно виконувати свою роль, зосереджуючись на спасінні душі. На межі Раннього Нового часу цей світогляд почав поступово змінюватися.

1. ЗМІНИ У СВІТОГЛЯДІ ЄВРОПЕЙЦІВ XIV—XVI ст.

У Середньовіччі всі вірили в Бога, але релігія освічених відрізнялася від віри простолюду. Прості люди не знали латини, не могли читати Біблію й не розуміли церковних обрядів. Вони жили у світі «народного християнства», яке поєднувало християнство з язичництвом. Люди вірили в демонів, воскресіння мертвих і у зв’язок земного життя з потойбічним.

Поміркуймо!

Розгляньте картину. Подумайте, які ідеї та образи заклав художник у її сюжет. Як ці ідеї відображають релігійний світогляд європейців XІV—XVІ ст.? Як ідея «Божого Агнця» відображається у релігійних поглядах європейців сьогодні?

Божий Агнець (лат. Agnus Dei). (Ян ван Ейк, 1426-1432 рр.)

Наприкінці епохи Середньовіччя людина почала більше відособлюватися від громади та розраховувати на власні сили, що призвело до зміни цінностей. Освічені люди звернули увагу на біблійний опис створення людини «за образом Божим». Це показало людину не як слабку й грішну істоту, а як найкраще Боже створіння, подібне Всевишньому. Це стало основою християнського гуманізму, який підкреслював повагу до людини та її інтересів. Гуманізм не протистояв релігії, але виводив людину на чільне місце у світі.

Варто запам’ятати!

Християнський гуманізм — течія релігійної думки, спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини як найкращого творіння Божого, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.

Вплив християнського гуманізму на світогляд європейців

2. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РУХ ЗА РЕФОРМУВАННЯ ЦЕРКВИ

Наприкінці XIV — на початку XV ст. у Європі розгорнувся рух за реформу Церкви, покращення її організації та викорінення зловживань духівництва, який отримав назву Реформація. Ідейне коріння його проростало із середньовічних єресей, а особливо з поглядів Джона Вікліфа та Яна Гуса.

Початком Реформації вважають 1517 рік. Саме тоді католицький монах і професор Віттенберзького університету Мартін Лютер проголосив свої 95 тез — програму реформування католицької Церкви. Її загальний сенс полягав у запереченні провідної ролі Церкви у рятуванні душі християнина та необхідності її посередництва між Богом і людиною.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте короткий відеоролик від DW Ukraine «500 років Реформації: як Мартін Лютер змінив церкву?». Критично оцініть відео. Які історичні факти ви дізналися? Що ви можете сказати про ставлення сучасних європейців до постаті Лютера після перегляду відео?

qr.orioncentr.com.ua/WElww

Прибічників Лютера почали називати лютеранами. Пізніше з’явилися прибічники й інших поглядів на вдосконалення релігійного життя. Утворився новий напрям у християнстві, що отримав назву протестантизм. Віра перестала бути традиційною, успадкованою від предків, а стала особистим вибором людини.

Варто запам’ятати!

Реформація — рух за зміни всередині католицької церкви, переосмислення її ролі у суспільстві та житті християн.

Протестантизм — один із трьох основних (поряд з католицизмом і православ’ям) напрямів християнства, що виник у XVI ст. внаслідок Реформації.

З релігійною єдністю Заходу було покінчено, всі суспільні і політичні суперечності з XVI ст. неодмінно набували релігійного забарвлення. Це призвело до численних релігійних конфліктів і війн у Європі.

3. ЗМІНИ У ПОБУТІ. ЖІНКИ І ДІТИ

Після «Великої кризи» у XVI—XVII ст. населення Західної Європи зростало. Цьому сприяли технічні винаходи, розвиток торгівлі, нові сільськогосподарські культури, поліпшення харчування та збільшення народжуваності. За два століття (1600-1800 рр.) населення Західної Європи зросло зі 100 до 211 млн осіб. Тривалість життя подовшала, багато людей доживали до 60-70 років. Водночас смертність від епідемій та дитяча смертність залишалися високими — до віку 10 років доживала лише 1 дитина з 10.

У XVI ст. подвоїлось населення міст Західної Європи. Більшість із них зберігали середньовічний вигляд і були невеликими — до 5 тис. жителів. Виняток становили великі міста, серед яких — Париж (300 тис.), Лондон, Амстердам, Антверпен, Мілан, Брюгге, Генуя, Прага. Ці міста були центрами європейської торгівлі, розвитку культури, політичними центрами.

Завдяки залізним кріпленням і столярним пилкам дерев’яні житла стали міцнішими. У містах почало активно розвиватися кам’яне будівництво. Одяг простолюду залишився без змін, але представники вищих верств почали одягатися розкішніше та різноманітніше. Раціон знаті теж змінився — зменшилося споживання злаків і збільшилося споживання м’яса. У побуті почали з’являтися технічні пристрої, зокрема механічні годинники, що змінили уявлення про час.

Поміркуймо!

Розгляньте репродукції картин. Подумайте, до якого суспільного стану могли належати зображені на полотнах люди. Як можна описати тогочасний одяг, побут?

1) Портрет хлопчика (Якоб Баккер, бл. 1633-1635 рр., м. Краків, Польща)

2) Молочниця (Ян Вермер, 1657-1660 рр., Державний музей Амстердама, Нідерланди)

3) Молитва без кінця (Ніколаес Маес, 1656)

Повільно відбувалися зміни у родинному житті та становищі жінок. Поряд з безумовною владою чоловіків визрівало визнання жінки у багатьох сферах суспільного життя — у релігійних рухах, ремісничих цехах (допускалося навіть існування «жіночих цехів»). У містах сформувалося уявлення про «шановну господиню», у чиїй компетенції перебували церква, домашнє господарство, діти.

Змінилося й ставлення до дитини: виховання залишалося суворим, з беззаперечною владою батька, але дитинство почали визнавати окремим етапом життя. Дитину більше не сприймали як «маленького дорослого». Це знайшло відображення у мистецтві, наприклад, на картинах та іконах немовля Ісуса зображували радісним і красивим.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Дайте визначення поняттям: «християнський гуманізм», «Реформація», «протестантизм».
• 2. Як змінився світогляд європейців у XIV—XVI ст.?
• 3. Як релігія впливала на статус і ставлення до жінок / дітей у XIV—XVI ст.?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. За допомогою додаткових джерел інформації створіть колажі на теми: 1) «Жінки у XIV—XVІ ст.»; 2) «Діти та родина у XIV—XVI ст.»; 3) «Зміни у світогляді європейців у XIV—XVI ст.». Представте результати роботи в класі. Методом сторітеллінгу «озвучте» колажі.

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе жителем / жителькою європейського міста XVI ст. Яким міг би бути ваш побут, якщо ви: 1) чоловік, представник вищого стану; 2) жінка, представниця вищого стану; 3) дитина, народжена в родині середнього достатку; 4) дівчина / хлопець, представники сільської родини?