§ 6. Зародження держав нового типу. Абсолютизм

Пригадайте. Що таке монархія? Які особливості мала монархічна влада в країнах Західної Європи?

У пошуках виходу з «Великої кризи» західноєвропейське суспільство створило новий тип держави — абсолютну монархію. Абсолютизм визначав політичні відносини Ранньомодерної доби в Західній Європі, зокрема в Іспанії, Франції та Англії, а у XVIII ст. поширився на німецькі землі. Інші регіони світу цього типу держави не зазнали.

Варто запам’ятати!

Абсолюютна монархія — форма монархічної влади, за якої вся політична влада зосереджується в руках монарха.

Абсолютизм — форма державного правління у країнах Західної Європи за раннього Нового часу, за якої верховна влада належить монарху та здійснюється без участі представницьких органів.

1. СТАНОВЛЕННЯ АБСОЛЮТНИХ МОНАРХІЙ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

У ранньому Середньовіччі монархи перетворилися з військових ватажків на вищих феодальних сеньйорів та «Божих помазаників» зі спадковою владою. Однак у час політичної роздробленості їхня реальна влада обмежувалася лише власними родовими володіннями. Вони залежали від підтримки прямих васалів, яка часто була непевною. Впливова аристократія не дуже зважала на монарха, сприймаючи його лише як «першого серед рівних».

Поміркуймо!

Пригадайте, чому заможна аристократія вважала монарха тільки «першим серед рівних». Які особливості соціального становища надавали заможним і знатним родинам можливість не дослухатися до монархів?

Щоб зміцнити владу, монархи спиралися на стани — духівництво, шляхту та містян, які прагнули обмежити свавілля вищої аристократії. З XIII ст. у Європі з’явилися станові збори: парламент (Англія), Генеральні штати (Франція), кортеси (держави Піренейського півострова), сейм (Польща). Вони скликалися нерегулярно і мали обмежені функції, але без їхнього схвалення монархи не могли запроваджувати податки. Державний апарат був недостатньо розгалуженим, тому королі покладалися на освічених церковників-урядовців. Попри конфлікти, вищі аристократи зберігали значний вплив, і монархам доводилося з ними домовлятися.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте мініатюру і схему. Яким міг бути вплив станових представницьких органів влади на монархів? Чому монархи змушені були зважати на інтереси різних станів суспільства?

Генеральні штати у Турі 1468 року (мініатюра на пергаменті, бл. 1510-1530 рр., Старовинна колекція Томаса Добрі)

Генеральні штати

Велика криза XIV—XV ст. змусила шукати нові форми державного управління. Великі землевласники стали офіцерами, державними службовцями, придворними і вправними господарями на своїй землі, перетворившись із суперників королівської влади на її опору. Термін «абсолютизм» є умовним, оскільки жодна монархія в Західній Європі не мала абсолютної влади у вигляді необмеженого деспотизму. Монархи, як і всі інші, були обмежені правом і законами, мали не тільки права, а й численні обов’язки. Абсолютна монархія в Західній Європі діяла в межах правових норм, політичних традицій та моральних настанов християнства.

Свідчать документи

Жан Боден, французький юрист і філософ XVI ст.: «Жоден володар у світі не має права на свій розсуд накладати податки на свій народ або свавільно відбирати майно в інших, оскільки суверенний володар не може порушувати закони природи, встановлені Богом — чиїм представником на Землі він є».

• Про яке ставлення до монарха свідчить документ? Як ви розумієте вислів Жана Бодена «закони природи»? Про які саме порушення з боку володаря міг говорити автор?

2. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ РИСИ АБСОЛЮТНИХ МОНАРХІЙ

Головним завданням абсолютних монархій було відновлення та підтримання суспільного ладу. Сильна держава мала контролювати дотримання законів, придушувати повстання, стримувати невдоволення та забезпечувати баланс між землевласниками й буржуазією.

З хаосу і безладу Столітньої війни, Війни Троянд і Реконкісти одночасно виникли «нові» монархії Людовика XI у Франції, Фернандо та Ізабелли в Іспанії, Генріха VII в Англії.

Поміркуймо!

Пригадайте, як називалися продаж і купівля церковних посад у Середні віки. Як ви розумієте поняття «корупція»? Чи існує подібне явище у сучасному світі?

Абсолютистські держави створили постійні професійні армії, чисельність яких сягала від 60 до 300 тис. солдатів і офіцерів. Оскільки монархи не довіряли простолюду, армії складалися переважно з іноземних найманців: швейцарців, німців, ірландців, волохів, угорців, албанців, італійців і запорозьких козаків.

Свідчать документи

Нікколо Мак’явеллі, мислитель XVI ст.: «Володар не повинен мати ані інших думок, ані інших турбот, ані інших справ, крім війни, військових настанов та військової науки — війна є природним обов'язком, який правитель не може покласти на іншого».

• Яке ставлення до війни демонструє автор? Подумайте, чому війні надавалося таке велике значення. Чому, на вашу думку, війни між державами стали частішими?

Загальнодержавна податкова система стала ще однією ознакою абсолютизму. Підвищення податків спричиняло більшість протестів і повстань Ранньомодерного часу. Основний тягар податків лягав на простолюд — селян, ремісників і буржуазію, тоді як землевласники та церква майже всюди були від них звільнені.

Важливою новацією у державній політиці стало втручання держави в економічні відносини та формування державної економічної політики. Така політика отримала назву меркантилізм.

Варто запам’ятати!

Меркантилізм (фр. mercantile — торговець, від лат. mercari — торгувати) — державна політика, яка передбачає втручання держави в економічні відносини, торгова та фінансова політика абсолютистських держав XVI—XVIII ст.

Зародилася дипломатія — система регулювання міжнародних відносин. У ранній Новий час з’явилися постійні посольства, канцелярії іноземних справ і таємні дипломатичні контакти. Держава все ще визначалась монархом і династією, а не територією і кордонами, тому основними дипломатичними засобами залишалися династичні шлюби, а війни часто велися за династичний спадок.

Діємо: практичні завдання

Французька дипломатія визнана найстаршою та найбільш професійною у світі. Її історія бере початок від 1589 р. Чотири французьких державних секретаріати, що спеціалізувались на окремих напрямах зовнішньої політики, були об’єднані, був призначений Державний секретар закордонних справ, який щоденно о 5-й годині ранку доповідав королю про стан зовнішніх справ.

Кардинал Рішельє

Наполеон І

Шарль-Моріс Талейран

• За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, як пов’язані між собою зображені історичні постаті. Коли з’явилася у Франції посада міністра закордонних справ? Хто зараз займає цю посаду (у різних країнах) та які основні функції у державі виконує?

Отже, абсолютистська держава, як і взагалі Ранньомодерний час, була перехідною: нова економічна система і соціальна структура формувалися в межах старої політичної системи, що для свого захисту і стабілізації стала більш централізованою. Абсолютні монархії створили постійні армії, державний апарат, загальнодержавне оподаткування, кодифіковане законодавство та сприяли господарському розвитку і торгівлі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Дайте визначення поняттям: «абсолютизм», «меркантилізм», «протекціонізм», «дипломатія».
• 2. Якими були основні риси абсолютних монархій у Європі?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Обговоріть, про які складові абсолютистської держави ви дізналися з матеріалів параграфа. За результатами обговорення створіть інфографіку. Продемонструйте (прокоментуйте) результати роботи у класі.

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе правителем / правителькою європейської держави XVI ст. Які рішення / дії ви мали б здійснити, щоб побудувати абсолютну владу та перетворити державу на абсолютну монархію?