§ 18. Самодержавна монархія. Московське царство

Пригадайте. Поясніть слова російського філософа XIX ст. Георгія Федотова: «Хан переїхав до Кремля, тобто Москва омонголилась, і російський цар, російський великий князь — це хан».

1. УТВОРЕННЯ МОСКОВСЬКОГО ЦАРСТВА. ІВАН IV ГРОЗНИЙ

До кінця правління Івана III (1462-1505 рр.) в Московському князівстві встановилося самодержавство. Ця система, успадкована від ханів Золотої Орди, відрізнялася від європейського абсолютизму тим, що московський монарх не мав жодних зобов’язань перед підданими. Самодержавство постало у боротьбі з родовою аристократією — удільними князями та боярством і спиралося на залежне від монарха дворянство та православну церкву.

Варто запам’ятати!

Самодержавство — система влади в Московії та Росії, за якої держава вважається власністю монарха, а його влада необмежена.

Поміркуймо!

Чому, на вашу думку, князі та боярство намагалися опиратись самодержавній владі монарха, а дворянство і православна церква її підтримували?

За правління Василія III (1505-1533 рр.) Московське князівство розширилося і стало найбільшою державою Європи. Після його смерті на престолі опинився трирічний син Іван IV (1533-1584 рр.). На кілька років держава потрапила під фактичне правління вищого боярства, але у 1547 р. Іван IV перебрав на себе самодержавну владу і за зразком ординських ханів проголосив себе «царем». Відтоді московські дипломати розпочали боротьбу за визнання їхньої країни Московським царством.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Англійський історик Норман Дейвіс:

«Як великі князі московські, Іван IV і його наступники не мали визнаних прав на титули, які вони звичайно вживали... Титул «цар», «самодержець» і навіть «Росія» вони самі собі повигадували, й довгий час у Європі їх ніхто не сприймав серйозно. Надто нахабними видавались їх претензії полякам, бо велика частина територіальних надбань царя насправді належала Речі Посполитій і ніколи не належала Московії».

• Чим ви можете пояснити імперські претензії московських монархів?

Діємо: практичні завдання

Порівняйте подані зображення. Як можна пояснити відмінності в них? За допомогою онлайн-застосунків на основі ШІ спробуйте самостійно створити портрет Івана IV. Наскільки точним вийшло зображення? Які критерії опису зовнішності царя ви застосували?

1) Іван IV (портрет із «Царського титулярника», 1672 р.)

2) Реконструкція зовнішності Івана IV методом проф. Михайла Герасимова

3) Реконструкція зовнішності Івана IV за допомогою сучасних технологій (2023 р.)

Варто запам’ятати!

Земський собор («зібрання всіх земель») — дорадчий станово-представницький орган Московії у XVI—XVII ст., який складався з представників різних суспільних станів: аристократії, духівництва, іноді вільного простолюду.

Поміркуймо!

Пригадайте, що таке станово-представницька монархія. Чи можна, на вашу думку, вважати Московську державу XVI ст. станово-представницькою монархією? Відповідь аргументуйте.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Історик Сергій Нефьодов:

«Детальне співпадіння помісної і тімарної систем не залишають сумнівів у тому, що російське помістя є копією турецького тімару. Таким чином, помісна система... російської держави була запозичена в Османської імперії. ...Відсутність приватної власності була... тією рисою, що відрізняла європейські монархії від східних імперій. Реформи Івана IV перетворювали Росію на азійську державу...».

• Як історик оцінює Московську державу та реформи Івана IV? У який спосіб він намагається аргументувати свою позицію?

Було вжито низку заходів з метою обмеження зростання боярських вотчин та збільшення помість — дворянських земельних володінь, що надавались за службу царю.

У 1551 р. Стоглавий церковний собор встановив обов’язкові для всієї держави церковні обряди та єдиний пантеон святих. «Єдино правильним» православ’ям проголошується московське, навіть православні з Великого князівства Литовського не визнавалися за єдиновірців, від них вимагалося повторне хрещення за московським обрядом.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Французький історик Ален Безансон:

«У результаті цього російська держава оформилась у закриту спільноту. Впродовж двох століть ця спільнота добровільно замикалася в собі. Ані католики, ані юдеї не могли там перебувати. Для європейців Росія була незвіданою зоною...».

• Як історик оцінює Московську державу з релігійно-культурного погляду? До яких наслідків, на вашу думку, призводило таке становище?

Зовнішня політика Івана IV мала виразно загарбницький характер.

Лівонська війна (1558-1583 рр.) завершилася поразкою

На боці Лівонії виступили Королівство Польське, Велике князівства Литовське, Шведське і Данське королівства. Конкурувати з європейськими державами Московське царство поки що не могло. Під час війни Іван IV влаштував справжній погром у Новгороді, мешканці якого викликали підозру у симпатіях до Великого князівства Литовського. Новгородці були вирізані, а найцивілізованіше місто Московії — перетворене на згарище

Робота з картою

Розгляньте карту «Московське царство у XVI — на початку XVII ст. Іван IV», подану в е-додатку. Покажіть на карті кордони Московського царства за Івана IV. Які нові землі були приєднані за його правління?

qr.orioncentr.com.ua/XbWuE

Невдачі в Лівонській війні призвели до введення опричнини. Державу розділили на земщину з традиційним управлінням і опричнину — особисті володіння царя. В опричнині діяло військо опричників — особиста гвардія царя, яка проводила терор, страти, конфіскації земель, знищувала ворогів царя. Жертвами опричнини стали понад 10 тис. бояр, простолюду, навіть московський митрополит. В 1572 р. Іван Грозний (таке прізвисько пізніше йому дадуть російські історики) скасував опричнину, але країна була виснажена, а сила держави підірвана.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картину С. Єфошкіна «Опричник. XVI ст.». Чи відповідає, на вашу думку, картина сучасного художника історичним джерелам? Складіть характеристику опричника за зображенням.

Опричник XVI ст. (Сергій Єврошкін)

Варто запам’ятати!

Опричнина (від «опричник», «той що поруч царя») — система заходів Івана IV у Московії з метою зміцнення своєї влади.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Французький історик Ален Безансон:

«Іван Грозний залишається поза межами психологічного пояснення. Складний як у своєму божевіллі, так і в своїй політиці; зробивши зі свого царювання і ... зі своєї країни зразок кошмару... суміш Монголії і Візантії; ... монстр із нападами демонічного гніву і мерзенної меланхолії... — він відчував пристрасть до злочинів».

• Як оцінює історик особистість Івана IV? Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Що ви можете до неї додати?

2. СМУТНИЙ ЧАС

На початку XVII ст. Московське царство переживало кризу, відому як Смутний час. Після смерті Івана IV на престол зійшов його син Федір Іванович (1584-1598 рр.). Він був людиною слабкою та вразливою, тому реальну владу перебрав на себе брат дружини царя боярин Борис Годунов. Після жахіть опричнини йому вдалося стабілізувати державні справи. У 1591 р. за непевних обставин загинув молодший син Івана Грозного Дмитро. Після смерті синів Івана IV династія Рюриковичів перервалася, виникла династична криза.

Варто запам’ятати!

Смутний час — період династичної кризи у Московському царстві у 1598-1613 рр.

Земський собор обрав новим царем Бориса Годунова (1598-1605 рр.). Новому монарху не пощастило — в 1601-1603 рр. внаслідок різкого похолодання Московське царство зазнало великого голоду. Поширилися думки про те, що голод є Божою карою за возведения на престол «несправжнього царя», людини немонаршої крові. І в цей час з’явився чоловік, який оголосив себе сином Івана Грозного — Дмитром, тобто законним спадкоємцем престолу. Історики сперечаються з приводу справжньої особи цього юнака — можливо, він дійсно був Дмитром, але більшість усе ж вважає його самозванцем. Супротивники претендента на московський престол назвали його Лжедмитрієм І.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте портрет Бориса Годунова та картину Миколи Ге «Борис Годунов та цариця Марфа, яку викликали до Москви на допит про царевича Дмитрія, коли з’явилися відомості про появу самозванця». За допомогою додаткових джерел інформації з’ясуйте, чи міг бути Лжедмитрій І справжнім нащадком царя. Займіть позицію: «Лжедмитрій І — врятований царевич чи політичний хід опозиції».

1) Борис Годунов (портрет із «Царського титулярника», 1672 р.)

2) Борис Годунов та цариця Марфа, яку викликали до Москви на допит про царевича Дмитрія, коли з’явилися відомості про появу самозванця (Микола Ге)

Потребуючи допомоги, Шуйський уклав союз зі Швецією, і до Московії прибули шведські війська. Але це викликало втручання поляків — Річ Посполита не могла допустити посилення свого традиційного ворога — Швеції. Король Сигізмунд оголосив війну Московському царству. В такій ситуації московські бояри усунули Шуйського з престолу і утворили тимчасовий уряд — «Семибоярщину». На московський престол вони вирішили запросити польського королевича Владислава, який і був коронований у 1610 р. Польський гарнізон увійшов до Москви, на допомогу йому рушило військо українських козаків. Одночасно північ країни окупували шведи.

Загроза покатоличення та втрати держави викликала піднесення патріотизму. У 1610-1611 рр. сформувалися ополчення, в яких взяли участь різні верстви московського населення. У 1612 р. вони захопили Москву, а в січні 1613 р. Земський собор обрав царем 16-річного Михайла Романова. Він був племінником останнього царя династії Рюриковичів і сином впливового митрополита Філарета. Так почалося правління нової династії — Романових.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Чим відрізнялось становище бояр і дворян у Московській державі?
• 2. Що таке самодержавство? Чим воно відрізняється від абсолютизму?
• 3. Якими були причини і наслідки Смутного часу?
• 4. Складіть розгорнутий план доповіді «Реформи Івана Г розного».

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Порівняйте устрій Московського царства з устроєм Османської імперії та абсолютистських монархій Європи. Результати роботи представте у вигляді інфографіки.

ІІІ. Мислимо творчо

Розгляньте постери до різних художніх фільмів про Бориса Годунова. Яким хотіли показати режисери царя? Яке ставлення до постаті Б. Годунова демонструють постери? Уявіть себе кінорежисером / кінорежисеркою. Створіть свій постер до фільму про Бориса Годунова за будь-яким із запропонованих жанрів: 1) історичного; 2) фантастичного; 3) детективного; 4) комедійного.