§ 24. Військо Запорозьке — колиска майбутньої української державності

Пригадайте. Які теорії походження запорозького козацтва вам відомі? Яке значення мало слово «козак»?

Споконвіку територією сучасної України проходив Великий фронтир (кордон), де відбувалися протистояння та взаємодія землеробських і кочових спільнот. Руські князі захищали прикордоння за допомогою «осадженого» вільного військового населення та найманців-кочовиків. Ліквідація удільних князівств у другій половині XV ст. зруйнувала стару систему оборони, а османський васалітет Кримського ханства перетворив його із союзника Великого князівства на його ворога. Оскільки уряд Великого князівства Литовського не зміг забезпечити надійний захист, місцеве населення сформувало військову силу для захисту кордону — козацтво.

Діємо: практичні завдання

Поміркуйте, чому автори обрали саме таку назву для параграфа у підручнику: «Військо Запорозьке — колиска майбутньої української державності». Як ставляться до козацької минувшини сучасні українці? Розгляньте зображення з мережі Інтернет. Створіть власний малюнок на тему, що зазначена в назві цього параграфа.

1. КОЗАЦЬКІ ЗИМІВНИКИ ТА ЗАПОРОЗЬКІ СІЧІ

Існувало два способи «козакування». Один — це здобуття «козацького хліба»: напади козаків на купців, татарські кочовища й османські фортеці.

Цим займалися збіднілі шляхтичі, професійні вояки та шукачі пригод. Інший спосіб — уходництво, коли влітку ватаги уходників вирушали до порогів для рибальства, мисливства та бджільництва, а на зиму поверталися додому. Козаки-вояки і козаки-уходники легко переходили з однієї категорії до іншої, їх об’єднувало прагнення до особистої свободи.

Постійна небезпека нападу кочовиків спонукала козаків засновувати не постійні, а тимчасові поселення — зимівники.

Варто запам’ятати!

Зимівник — вид відокремленого тимчасового поселення, утвореного для уходницького господарства.

Зростання кількості та активності козацтва сприяло появі постійних укріплених поселень у прикордонні. До другої половини XVI ст. вся південна Київщина була вкрита десятками таких укріплених містечок, з яких пізніше виросли сучасні українські міста.

Першими ватажками козацтва були прикордонні старости — Остафій Дашкевич, Бернард Претвич, Преслав Лянцкоронський і Дмитро Вишневецький. Першою Січчю історики вважають укріплення на о. Мала Хортиця, збудоване 1556 р. князем Дмитром Вишневецьким, який у козаків отримав прізвисько Байда.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте портрет Дмитра Вишневецького та за допомогою QR-коду перегляньте відео від «Нової енциклопедії Поділля», випуск 205 «Байда Вишневецький». Яким, на вашу думку, був Байда? Чому він залишився в пам’яті й народній творчості українців? За допомогою додаткових джерел інформації укладіть біографічну довідку про життя й діяльність Дмитра Вишневецького.

qr.orioncentr.com.ua/YL6Lj

Проте після зруйнування першої Січі на Дніпровському острові Томаківці козаки заснували новий укріплений центр — Томаківську Січ.

Варто запам’ятати!

Запорозька Січ — укріплений центр запорізьких козаків, що був розташований за порогами Дніпра.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку, подану на наступній сторінці. 1. Про що свідчить наявність виборних посад на Січі? 2. Чи правильним є твердження істориків, що Запорозька Січ була демократичною республікою?

Варто запам’ятати!

Кіш у козаків — укріплений військовий табір, згодом — назва всього козацтва або органів його управління.

Козацька рада — зібрання козаків для вирішення певних питань.

Кошовий отаман — старшина, який керував кошем. Зазвичай цим терміном позначали керівника Запорозької Січі.

Козацьке військо поділялося на курені, які складалися з земляків та родичів і тому за назвою відповідали тому чи іншому регіону України. Тому існували київський, черкаський, канівський, чернігівський курені тощо. На чолі куреня стояв отаман.

Усі посади були виборні. Вибори відбувалися на раді раз на рік. Як правило, велику раду збирали на Покрову (у жовтні).

Особливе значення для козаків мали козацькі клейноди — символи влади козацтва та козацької старшини. До клейнодів традиційно належали корогва (прапор), булава, бунчук, пірначі, каламар, печатка, литаври.

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про призначення кожного з козацьких клейнодів. Результати роботи представте у вигляді інфографіки.

2. РЕЄСТРОВЕ КОЗАЦТВО

Зростання військового значення козацтва спричинила «військова революція» — поширення вогнепальної зброї. Озброєні мушкетами піхотинці успішно протистояли вершникам, тому піше військо козаків досягло успіхів у боротьбі з кримською кіннотою. А з огляду на нечисленність кварцяного війська та повільність шляхетського ополчення козаки стали основною силою із захисту південного кордону Речі Посполитої.

Історичні подробиці

Після Люблінської унії на всіх українських землях постала військова система Речі Посполитої. Було створене постійне Кварцяне військо, яке формувалося із найманих вояків і фінансувалося з четвертої частини королівських прибутків («кварта» — четверта частина).

Офіційно реєстровців називали Військо Запорізьке або Військо Низове. Згодом очільник реєстрового війська отримав назву гетьман.

До кінця століття чисельність реєстру збільшилася спочатку до 500, а потім до 1000 осіб. Король Стефан Баторій 1578 р. до оплати додав реєстровим козакам низку привілеїв. Реєстровці отримали окреме судочинство та самоврядування, право землеволодіння, звільнення від податків та визнання спадщини загиблих козаків за їхніми родичами. Усе це козаки відтепер сприймали як «невід’ємні права і свободи».

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення. Чому, на вашу думку, козаки погоджувалися переходити на службу до короля та ставали реєстровцями? Які наслідки для українського козацтва мало утворення стану реєстрових козаків?

Старшина перших реєстровців кінець XVI — початок XVII (С. Шаменков)

Реєстровець 1620-х років (С. Шаменков)

Спорядження козаків-реєстровців

На українському прикордонні все населення було озброєне. Завданням реєстровців було не тільки протидіяти татарським нападам, а й приборкувати свавільну козаччину. Проте все козацтво вважало, що реєстр — це офіційне визнання його як окремого суспільного стану і підтвердження його прав. На Січі намагалися не записувати до реєстру козацькі прізвища, а отримати гроші на утримання всього Війська Запорозького. Таке ставлення, а також намагання реєстровців закріпити за собою постійне управління певною територією було причиною конфліктів як усередині козацької спільноти, так і з урядом Речі Посполитої.

Поміркуймо!

Аргументовано доведіть, що з появою реєстру козацтво фактично перетворилося на окремий соціальний стан.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття: «козацтво», «уходництво», «зимівник», «Січ», «клейноди», «реєстр», «гетьман».
• 2. Як та коли виникли козацькі зимівники?
• 3. Що вам відомо про козацькі Січі? Хто такий Дмитро (Байда) Вишневецький?
• 4. За матеріалами параграфа доповніть інфографіку.

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. За допомогою додаткових джерел інформації проаналізуйте становище запорозького та реєстрового козака. Результати роботи представте у вигляді мапи думок або інфографіки.

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе козацьким писарем. Опишіть козацьке поселення / зимівник. Якими ви зобразите побут і житло українського козака?

§ 25. Практична робота № 2: «Побут і військова майстерність українського козацтва»

qr.orioncentr.com.ua/8IGVS

§ 26. Урок узагальнення: «Держави Раннього Нового часу»

qr.orioncentr.com.ua/6fKA8