§ 23. Кримське ханство

Пригадайте. Які державні утворення існували на землях Криму в середні віки? За яких обставин було утворене Кримське ханство?

Діємо: практичні завдання

Розгляньте карту «Кримське ханство в XVI—XVIII ст.», розміщену в е-додатку. Покажіть на карті кордони Кримського ханства на початку XVI ст. Які землі входили до його складу?

1. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ І ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

У XVI—XVII ст. Кримське ханство залишалося єдиним спадкоємцем Золотої Орди, зберігаючи деякі риси степових держав кочовиків. Держава належала роду Ґераїв, нащадків Чингісхана. За весь час існування держави змінилося 44 хани, всі вони були Ґераями. Хан делегував частину повноважень калга-султану, спадкоємцю престолу, та нуреддин-султану. При ханові діяв Диван, який виконував функції уряду та найвищої судової інстанції після хана.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте родовий знак династії Ґераїв — тарак-тамга. Що повинні були, на вашу думку, символізувати герб і прапор Кримського ханства? Чи має цей знак щось спільне з гербом сучасної України?

Хан Хаджі Ґерай

Гербом Кримського ханства був родовий знак династії Ґераїв тарак-тамга. Його використовували на монетах, в оздобленні ханського палацу в Бахчисараї, для скріплення документів печатками. Однак досі тривають дискусії щодо значення цього символу.

У ханстві важливу роль відігравали племена, очолювані родовою аристократією — беями, під керівництвом яких служили мурзи — кримськотатарська шляхта. Племена зберігали автономію, важливі питання вирішував з’їзд племінної знаті — курултай. Знать також брала участь у засіданнях дивану. Беї і мурзи, хоча і вважалися підданими хана, фактично обмежували його владу. Впливове мусульманське духівництво, очолюване муфтієм, контролювало дотримання настанов ісламу. Кримське ханство було обмеженою монархією.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте схему. Чи можна її доповнити? Створіть власну схему, яка б відображала васальний статус Кримського ханства щодо Османської імперії. Як вибудовувалися такі васальні відносини у сфері управління?

Владу кримських ханів обмежував їх васальний статус щодо Османської імперії. Південний Крим з адміністративним центром у Кафі управлявся османами і був насичений військовими гарнізонами. Султан впливав на призначення й усунення ханів, у Стамбулі постійно знаходились декілька близьких родичів хана, які вважалися гостями султана, а насправді були заручниками. Султан використовував кримське військо у своїх війнах. Але Ґераї були саме васалами, а не підлеглими султана. Їх поважали як нащадків Чингісхана, вони отримували виняткові матеріальні та ритуальні почесті, карбували монету та мали право на самостійні дипломатичні відносини.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Агатангел Кримський:

«Польські історики висловлюються, що «турок держав Кримську орду напоготові, як мисливець держить у своїх руках напоготові свору хортів, яку раз у раз може спустити з препони і нацькувати на кого треба»...»

• Як, на вашу думку, ставиться історик до слів «польських істориків»? Чи можна погодитися з їхньою оцінкою?

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Гульнара Абдулаєва:

«З 1502 року... в офіційних джерелах кримські хани називають себе «падишах Великої Орди, Дешт-і-Кіпчака і Криму». В офіційних документах європейських держав кримських ханів називали не інакше, як імператорами, що, власне, і підтверджує факт: Ґераї правили імперією Чингізидів. Велика, або Золота, Орда не розпалася, її центр перемістився до Криму... Тому Кримське ханство за всіх часів залишалося незалежною державою».

• Залучивши додаткові джерела інформації, аргументовано підтвердьте або спростуйте точку зору дослідниці.

Кримська держава мала військовий характер і основну увагу приділяла армії, що складалася переважно з племінного ополчення — швидкої та маневрової степової кінноти. Кримці вправно володіли шаблями, луками та ножами, але слабко знали вогнепальну зброю. Через це їхнє військо майже ніколи не вело облогу міст і було вразливим у відкритому бою. Їхні переваги полягали в раптових нападах і швидкості дій, а кримськотатарська кіннота вважалася однією з найкращих у світі.

Свідчать документи

Гійом Левассер де Боплан «Опис України»: «Татари йдуть фронтом по сто вершників у ряд, що складає 300 коней... Їхній фронт займає від 800 до 1000 шагів, а в глибину складає до 1000 коней... Це виняткове видовище... так як 80 000 татарських вершників мають більше 200 тисяч коней, дерева не такі густі у лісі, як коні в полі... здається, що якась хмара. Здалека здається, що це на обрії наче хмара підіймається, росте й росте все більше і водночас ізближається і наводить страх і на найвідважніших».

• Як очевидець описує кримськотатарське військо? Залучивши додаткові джерела інформації, перевірте достовірність наведеної інформації.

2. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСТВА І КУЛЬТУРИ

Згадайте, які народи жили в Криму до утворення Кримського ханства. Яким було їхнє господарство?

Господарство Кримського ханства визначалось природними умовами півострова. У Криму традиційно проживали народи з багатою землеробською культурою, такі як греки, караїми та генуезці, також кочові скотарі, які перейшли до осілого способу життя і сформували кримськотатарський етнос.

Свідчать документи

Сигізмунд Герберштейн «Записки про Московію»: «Татари не залишаються довго на одному місці... Стравивши пасовища в одному місці, вони переселяються в інше зі стадами, жінками і дітьми, яких везуть з собою на возах».

• Як було влаштоване господарство кримських татар у XVI ст.? Що змінюється у ньому протягом XVII—XVIII ст.?

У Криму зростали міста, найбільшим з яких був Бахчисарай, що з 1532 р. став столицею ханства. У містах виникла цехова організація ремісників, запозичена у греків. Кримські ремісники досягли високої якості виробів з металу, шкіри, вовни і дерева. За кордон експортувалися килими і вишукані шкіряні вироби. Кримські сідла та ножі- «пичаки» були відомі у всій Європі.

Великий попит на рабів у Європі і можливість отримання викупу спонукав ханів та їхніх підданих до набігів на сусідні землі задля полонених — ясиру. Джерелом ясиру були руські, польські, литовські, молдовські, московські й північнокавказькі землі.

Свідчать документи

Османський мандрівник Евлія Челебі: «Вони чинять напади на країну невірних, гострими клинками мечів немилосердно вражають ворогів. Залишених живими невірних... вони тягнуть в країну ісламу і винагороджують наверненням у мусульманство».

• Як оцінює захоплення невільників османський мандрівник? Чому він вважає невільництво «винагородою»?

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Гульнара Абдулаєва:

«Спільні життєві прагнення кримських татар і українців обумовлені схожою системою відносин, таких, що виражалися широким самоврядуванням, повною релігійною свободою, схожою господарською структурою, спільністю поглядів щодо основних питань майнового і міжнародного права...».

• У чому історикиня бачить подібність кримських татар і українських козаків? Залучивши додаткові джерела, продовжте порівняння та обґрунтовано підтвердьте або заперечте думку історикині.

Кримці створили унікальну, яскраву культуру. Бахчисарайський ханський палац був видатним зразком мусульманської архітектури. Ключове місце в архітектурі займали мечеті, зокрема мечеть Хан-Джамі в Ґьозлеві (Кезлеві) та Велика ханська мечеть у Бахчисараї.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Олекса Гайворонський:

«Кримськотатарська культура ханської доби не була варіантом ні ординської, ні турецької..., але поєднувала впливи, занесені в Крим з різних кінців Євразії... З ними міцно переплетені також візантійські, сельджуцькі, середземноморські. ...Вичерпне пояснення цьому феномену надає сама... історія кримськотатарського народу, котрий поєднав у своєму складі далеких нащадків прадавнього населення півострова з численними хвилями прибульців різних часів».

• У чому історик вбачає причини своєрідності кримськотатарської культури?

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення і за допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео від Ютуб-каналу TeleconStudio — «Бахчисарай — палац у саду». Як художники зображують архітектуру Кримського ханства? Залучивши додаткові джерела, підготуйте повідомлення «Пам’ятки кримськотатарської архітектури».

qr.orioncentr.com.ua/whUc6

Бахчисарай (фрагмент рисунка з гравюри, XVII ст.)

Ханський палац (Бахчисарай, 2011 р.)

Поміркуймо!

У чому, на вашу думку, господарство та спосіб життя кримських татар були схожі на спосіб життя османів, а в чому вони були відмінні? Чим ви можете це пояснити?

3. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Найнебезпечнішим противником для Кримського ханства з XVI ст. було Московське царство, яке претендувало на золотоординський спадок. Майже безперервно тривали прикордонні війни. За першу половину XVI ст. було здійснено 43 походи на московські землі, зокрема 1571 р. військо хана Девлет-Ґерая спалило Москву. Аж до початку XVIII ст. московські правителі сплачували кримським ханам данину.

Кримці здійснювали походи на руські та польські землі, інтенсивність яких залежала від міжнародної ситуації. Велика хвиля набігів спостерігалася наприкінці XV — на початку XVI ст., коли було зруйновано Київ і спустошено землі аж до північних кордонів України. Ще одна значна хвиля припала на 1620-1630-ті рр., а найбільш масштабними були набіги часів Руїни (1663-1687 рр.), коли постраждала вся Правобережна Україна. Останній похід на Україну відбувся в 1768-1769 рр.

Українські козаки не лише воювали з кримцями, але й укладали союзні угоди. Добре вишколена та загартована кримська кіннота стала вирішальним фактором у перемогах козацького війська.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Гульнара Абдулаєва:

«Козаки, які представляли собою прикордонні спільноти, бачили в ханстві не... абстрактних «ворогів християнства», а різних людей і спільноти громадян, сусідів по кордону — небезпечних і дружньо налаштованих, підступних і навпаки, пропонували їм неконфліктні відносини. Не можна говорити про існування якоїсь загальної негативної позиції козаків у ставленні до Кримського ханства».

• Як, на вашу думку, ставиться історикиня до українсько-кримськотатарських відносин? У який спосіб вона намагається аргументувати свою позицію? У якому образі на гравюрі зображено кримського хана?

Як васал Османської імперії Кримське ханство узгоджувало свою зовнішню політику із султаном і брало участь в османських війнах.

Кримське ханство у XV—XVIII ст. було важливим фактором міжнародної політики та потужною ранньомодерною державою Східної Європи.

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт «Кримське ханство й українське козацтво: вороги чи партнери?». Підсумки оформіть у вигляді тез доповідей наукової конференції.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Які повноваження мав кримський хан?
• 2. Назвіть органи державного управління та посадових осіб Кримського ханства.
• 3. Які товари вивозилися з Криму на світові ринки?
• 4. У чому були переваги кримськотатарського війська?
• 5. Назвіть основні напрями зовнішньої політики Кримського ханства.

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Визначте основні риси політичної системи Кримського ханства. Як можна схарактеризувати українсько-кримськотатарські відносини в XVI—XVII ст.? Результати роботи представте у вигляді інфографіки або мапи думок.

ІІІ. Мислимо творчо

• 1. Чи можна вважати захоплення ясиру неприпустимим для тих часів? Чи були подібні явища в історії інших країн?
• 2. Чи були спільні риси в устрої Кримського ханства і Війська Запорозького? Відповідь аргументуйте.