§ 28. «Революція цін» та нові торговельні можливості

Пригадайте. Які наслідки мали для світу Великі географічні відкриття? Що називають «революцією цін»? Чому вона виникла?

1. ПЕРЕДУМОВИ ТА НАСЛІДКИ «РЕВОЛЮЦІЇ ЦІН»

Наприкінці XV ст. в країнах Західної Європи відбувся помітний економічний стрибок. Швидко розвивалися міста та ремесла, їхня економічна роль значно зросла, поглибився суспільний поділ праці, збільшилася роль грошей та торгівлі — бурхливо розвивалися товарно-грошові відносини.

Поступово монополія міських цехів почала руйнуватися, а торгівля з міської перетворилася на регіональну. Сприяв цьому і розвиток шляхів сполучення (переважно все ще водних), будівництво численних міжрічкових каналів спростило перевезення товарів.

Коли дослідники говорять про Великі географічні відкриття, фактично мова йде про розширення західноєвропейською цивілізацією свого життєвого простору. Тобто у вузькому розумінні це відкриття нових земель, які були до цього невідомі європейцям, а в широкому — це поява нових тісних економічних і культурних зв’язків з Новим світом, формування світової економіки.

Внаслідок відкриттів торговельні шляхи змістилися із Середземного моря до Атлантичного та Індійського океанів, торгівля набула світового характеру, а її головними центрами невдовзі стали Антверпен і Лондон. Ускладнення грошового обігу, поява нових форм торговельних операцій, посилення ролі торговельних бірж вимагало більшої кількості дорогоцінних металів — золота та срібла як засобів обігу. А саме нові землі були багаті на них.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення № 1. Порівняйте карти. Які зміни відбулися внаслідок Великих географічних відкриттів? Подумайте, як це вплинуло на економку країн Європи та світу.

Розгляньте зображення № 2-3. Як ШІ побачив поняття «революція цін»? За допомогою застосунків на основі ШІ створіть та проаналізуйте власне зображення, яке б відобразило «революцію цін» у Європі.

Значне збільшення кількості золота та, відповідно, падіння його вартості призвело до «революції цін». Золото та срібло видобувалися дешевою працею рабів, а то й просто грабунками місцевого населення Нового світу. Водночас процес виробництва товарів у країнах Західної Європи залишався в основному без змін, що й призвело до різкого зростання цін, особливо на продукцію сільського господарства та предмети першої необхідності.

Як наслідок, «революція цін» призводила до збагачення торговців — скупників, частини землевласників та падіння реальних доходів найманих робітників, дрібних ремісників і більшості селян. Суттєво зросли ціни на продукти харчування та предмети широко вжитку. Так, в Англії ціни на товари підвищились на 155 %, а заробітна плата робітників — тільки на 30 %, в Іспанії зростання цін відбулося на 300 %.

«Революція цін» мала найкращі наслідки для Англії та Голландії, де вона посприяла швидкому розвитку капіталістичних відносин. А в Іспанії та Португалії вона спричинила занепад — дорогоцінні метали та інші ресурси тут опинилися в руках старої аристократії, землевласників і церкви, які використали їх переважно для власного збагачення та швидко втратили перспективи господарського розвитку своїх країн.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео від каналу «WAS: Популярна історія» — «Революція цін: як американське золото зруйнувало Іспанську імперію та економіку Європи». Зробіть висновки за результатами перегляду. Складіть інфографіку або мапу думок «Передумови і наслідки “революції цін” для Західної Європи». Результати роботи представте у класі.

qr.orioncentr.com.ua/RKpCP

2. НОВІ ТОРГОВЕЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ

Із середини XVII ст. панівною формою виробництва стала мануфактура. Спочатку це були просто великі майстерні, які створювалися поза міськими цехами, часто у сільській місцевості. Тут працювала відносно велика кількість працівників, а продукція вироблялася вручну. Поступово на мануфактурах запровадили поділ праці — виконання окремих виробничих операцій різними працівниками. Це підвищило продуктивність, сприяло здешевленню продукції та не потребувало високої кваліфікації працівників. Мануфактури поступово витіснили цехове ремісниче виробництво та стали промисловими підприємствами.

Розрізняли централізовані, змішані та розсіяні мануфактури. Довгий час поширені були розсіяні мануфактури, де підприємець спочатку розвозив робітникам по домівках сировину і визначав обсяг роботи, а потім скуповував готову продукцію. У централізованих вся обробка сировини та виконання всіх операцій до виробництва кінцевого товару відбувалися в одній великій майстерні. Змішані мануфактури поєднували підготовку окремих деталей чи заготовок для виробу працівниками вдома та кінцеве «доведення» виробу в майстерні.

Діємо: практичні завдання

За допомогою матеріалів параграфа доповніть інфографіку.

На мануфактурах виготовляли дедалі більшу кількість різних видів товарів. Напрямок виробництва мануфактур здебільшого визначався природно-географічними умовами, наявністю сировини та господарськими традиціями тієї чи іншої країни. Так, в Англії переважали суконні, металургійні, металообробні та суднобудівельні мануфактури; у Німеччині — гірничі, металообробні та будівельні, у Голландії — текстильні та суднобудівельні, у Франції — виробництво предметів розкоші.

Вагомий вплив на розвиток мануфактурного виробництва і торгівлі мали революції в Нідерландах та Англії. Прийшовши до влади, буржуазія ухвалювала закони, які були спрямовані на розвиток промисловості й торгівлі, зміцнення фінансів. У 1651 р. в Англії було ухвалено так званий «Навігаційний акт», за яким усі товари, що ввозилися до Англії, повинні були перевозитися лише англійськими суднами. Такими діями англійський парламент підтримував нагромадження капіталу в країні, що зміцнювало грошову систему та виробництво. Для укріплення кредитної системи в 1694 р. був відкритий Англійський банк.

Поміркуймо!

Подумайте, чому «Навігаційний акт» був важливим для зміцнення фінансової системи Англії.

Розвиток торгівлі в XVI—XVIII ст. у таких країнах, як Голландія, Англія та Франція, призвів до того, що торгівля стала однією з провідних галузей економіки. Колоніальна торгівля приносила країнам величезні прибутки.

Більшість правителів та урядів тогочасних держав намагалися сприяти промисловому і торговельному розвитку. Досить часто правителі вели політику протекціонізму, спрямовану на захист внутрішнього ринку від проникнення на нього іноземних товарів. Для цього встановлювали високі податки і мита на ввіз будь-яких товарів з-за кордону. Політика протекціонізму заохочувала розвиток власної економіки країни та захищала її від іноземної конкуренції.

Водночас зросли масштаби міжнародної торгівлі. У XVI та XVII ст. в Європі з’явилися численні торговельні компанії, які уклали ділові угоди з іншими країнами про розміщення там своїх факторій та складів. Крім того, вони самостійно підтримували дипломатичні відносини з правителями цих країн і навіть мали власні армії.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте 3D-сцену про Голландську Ост-Індську компанію та дайте відповіді на запитання, виконайте завдання.

• 1. Перелічіть кілька регіонів, з якими компанія вела справи.
• 2. Як називалася офіційна посада керівника компанії?
• 3. Якою була оціночна вартість Голландської Ост-Індської компанії порівняно з компанією Microsoft?

qr.orioncentr.com.ua/HDT70

3. «РЕВОЛЮЦІЯ ЦІН» ТА ТОРГІВЛЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

У XVI ст. «революція цін» спричинила господарське піднесення у Речі Посполитій, зокрема на українських землях. Вони мали всі необхідні умови для збільшення товарного виробництва хліба та інших видів сільськогосподарської продукції, якої дуже потребували країни Західної Європи. Зростанням цін найбільше скористалися великі землевласники — магнати. Вони поширили на українські землі фільварки — великі господарства, де насамперед вирощувалась пшениця для продажу за кордон, у країни Західної Європи. У фільварках будували й власні переробні підприємства — млини, винокурні, а також розводили худобу, такі господарства були багатогалузевими.

Фільварки потребували робочої сили, тому їх створення призвело до збільшення селянських відробітків за користування землею — панщини.

Фільварок. Сучасне зображення

Розвивалося і промислове виробництво. З’явилися суконні, полотняні, шкіряні, паперові, скляні та інші мануфактури. Проте досить швидко Річ Посполита почала купувати іноземні промислові товари замість того, щоб підтримувати власних виробників, як це робили у Західній Європі. Мануфактурне виробництво швидко занепало.

Значний вплив на розвиток економічних відносин в українських землях мало існування Запорозької Січі. Вже з XVI ст. запорожці облаштовували своє життя так, щоб самостійно забезпечувати всім необхідним населення та військо. Досить поширеними в господарюванні запорожців були різного роду промисли. Промисли давали їм додатковий продукт, який використовувався для обміну та отримання у такий спосіб необхідних товарів. Головними місцями торгівлі запорожців з татарами були Січ, Перекоп, Кафа й Козлів. Із Запорожжя вивозили хутра, полотно, шкіри, залізо, зброю, коров’яче масло, тютюн і хліб.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте випуск № 33 історичної передачі «Козацька звитяга». Що нового ви дізналися про побут українських козаків? Яку роль в їхньому побуті відігравали торгівля та промисли?

qr.orioncentr.com.ua/g3C9P

Чумаки (Іван Айвазовський, 1850-1860 рр.)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття: «революція цін», «мануфактура», «протекціонізм».
• 2. Вкажіть причини і наслідки «революції цін».
• 3. Як змінилися торговельні відносини між країнами внаслідок Великих географічних відкриттів?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Обговоріть вплив «революції цін» на стан економіки у країнах: а) Іспанія і Португалія; б) Англія; в) Нідерланди. Скористайтеся матеріалами української вікіпедії. За результатами роботи створіть колаж або інфографіку.

ІІІ. Мислимо творчо

Використавши додаткові джерела інформації, напишіть коротке есе на тему: «“Революція цін” як чинник погіршення життя людини Нового часу».