Капіталізм та ринкове господарство

§ 29. Капіталізм та ринкове господарство

Пригадайте. Що таке натуральне і товарне господарство? Яку роль гроші відігравали в економіці країн світу у Середньовіччі?

1. ТОРГОВЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ ТА КАПІТАЛІЗМ

До кінця XVII ст. зміни в житті держав, де формувалися товарно-грошові відносини, відбувалися дуже повільно. Такі елементи сучасного господарства як гроші, ринки, контракти та права власності, були на початковому щаблі розвитку, але їхнє запровадження тривало.

Варто запам’ятати!

Торговельний капітал — відокремлена частка капіталу, яка функціонує у сфері обігу з метою отримання прибутку.

Капіталізм — соціально-економічна система, за якої засоби виробництва (земля, підприємства) належать приватним особам і використовуються для отримання прибутку їхніми власниками.

У класичному вигляді процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Англії. Ще в XIII—XIV ст. Англія вивозила сиру вовну на переробку за кордон, зокрема до Голландії. У XV ст. почали будувати мануфактури для виробництва сукна з власної сировини, попит на яку з кожним роком зростав. Пасовища стали приносити більший прибуток, ніж ділянки землеробів, тож землевласники почали перетворювати свої господарства на вівчарські ферми, позбавляючи селян земельних наділів. Цей процес отримав назву «обгороджування». У XVI ст. виготовленням вовняних тканин займалося близько половини робочого населення Англії, а на початок XVII ст. 90 % англійського експорту становила продукція суконного виробництва.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте схему і зображення. Прокоментуйте їх. Спробуйте дізнатися, що сталося в Англії. Що спонукало землевласників обгороджувати землі? Що таке громадські угіддя, тобто землі загального користування? Якою була частка громадських та обгороджених земель? Коли відбулися масові загородження? Як пояснити вислів «вівці з’їли людей»?

Другою стороною первісного нагромадження капіталу було зосередження значних сум грошей у руках буржуазії. Зростала вона спочатку завдяки прибутковій торгівлі. Колонії слугували джерелом дешевих ресурсів, а держави почали захищати власних підприємців від іноземної конкуренції. Це надало можливість підприємливим особам в Англії накопичити великі кошти, які були вкладені у розвиток мануфактурного виробництва і перетворилися на промисловий капітал.

2. ПЕРЕХІД ДО РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА. РИНОК І ТОВАР

Отже, XVI—XVIII ст. в історії Європи були періодом переходу від традиційного до індустріального суспільства. Зміст цієї перехідної епохи полягав у зміні традиційного способу життя, формуванні передумов індустріалізації господарства та зародженні ринкової економіки.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте схему, подану на наступній сторінці. За допомогою неї сформулюйте власне визначення поняття «капіталіст».

Формування великих капіталів, використання найманої робочої сили, збільшення майнової та соціальної нерівності призвели до розкладу традиційного господарства. Швидко зростала економічна роль міст, поглибився суспільний поділ праці, розвинулася внутрішня та зовнішня торгівля, посилилася роль грошей.

З розвитком науки й техніки великі зміни відбулися в усіх основних галузях промисловості. До початку XVII ст. відбулося значне удосконалення знарядь праці та технології виробництва.

Поміркуймо!

Пригадайте, як вплинув розвиток науки й техніки на початок Великих географічних відкриттів. Подумайте, чи сприяв розвиток наукових знань переходу від натурального до індустріального виробництва.

У містах Західної Європи поступово зароджувалося промислове й торговельне підприємництво. В містах утворилася нова ринкова економіка, зорієнтована на виробництво товарів для продажу та отримання прибутку. З бюргерів виросла міська буржуазія, а майже всі ремісники та значна частина селян стали перетворюватись на найманих робітників.

Відбулися зміни і в житті села. Частина селян втрачала землю та була змушена переселятись до міста і найматись на мануфактуру. Інша частина — розорювалась і наймалася на роботу до своїх багатших сусідів. Була і меншість, яка збагатилася, працюючи на ринок, та перетворилася на капіталістичних фермерів. Тобто на селі також розвивався капіталізм, поширились ринкові відносини, товарне виробництво, оренда землі за гроші, виникли наймані працівники — батраки та сільська буржуазія.

Отже економічні, соціальні та політичні передумови, які склалися в провідних країнах Західної Європи у XVI—XVIII ст., підготували сприятливі умови для здійснення індустріальної революції, переходу від мануфактури до фабрики.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

  • 1. Поясніть поняття: «капіталізм», «ринкова економіка», «гільдія», «торговельний капітал».
  • 2. Як вплинули Великі географічні відкриття на зародження капіталістичних відносин?
  • 3. Назвіть основні передумови розпаду традиційного господарства.

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Обговоріть запропоновану схему. Визначте, як і чому зароджувалися капіталістичні відносини.

ІІІ. Мислимо творчо

Розгляньте зображення. На ньому ви можете побачити мануфактуру, нову форму виробництва, що з’явилася в ранньому Новому часі. Накресліть у зошитах таблицю та порівняйте мануфактури з цехами за такими критеріями: власник, робітники, розподіл праці, знаряддя праці, конкуренція, кількість і якість продукції, а також ціни.

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду