Реформація і Контрреформація у Західній Європі. Протестантизм
§ 37-38. Реформація і Контрреформація у Західній Європі. Протестантизм
Пригадайте. У чому полягали причини появи середньовічних єресей та основні вимоги їх прибічників? Чому виникла криза католицької церкви у XIV—XV ст. ?
Наприкінці XIV — на початку XV ст. у Європі розгорнувся релігійний рух, учасники якого виступали за реформу католицької церкви, покращення її організації та викорінення зловживань духівництва. Критики самого католицького віровчення спочатку у цьому русі не було. У німецьких землях уже у XV ст. він отримав назву Реформація.
Варто запам’ятати!
Реформація — рух за зміни всередині католицької церкви, переосмислення її ролі у суспільстві.
1. РЕФОРМАЦІЯ У НІМЕЧЧИНІ. ЛЮТЕРАНСТВО
На початку раннього Нового часу релігія все ще була насамперед світоглядом, способом життя, вона пояснювала сенс існування людини. Тому не дивно, що ключовим для багатьох християн стало питання про індульгенції — видані від імені Папи Римського грамоти про відпущення гріхів. Поширилась практика відпущення гріхів за певну суму грошей, внесених грішником на потреби церкви або благодійність. Ціна індульгенції залежала від тяжкості гріхів.
Намагання купити спасіння душі за гроші викликало збурення у відданих християн. 31 жовтня 1517 р. професор Віттенберзького університету, чернець Мартін Лютер оприлюднив «95 тез проти продажу індульгенцій». Далі свою справу зробило книгодрукування — вже за два тижні тези стали відомими у всій Німеччині.

Щоб зрозуміти Божі настанови, кожен християнин має читати Біблію та може навіть трактувати її на власне розуміння, натхнене Святим Духом
• Богослужіння має бути спрощеним та відбуватися зрозумілою вірянам місцевою мовою
• Провідник релігійної громади — пастор — є просто помічником у тлумаченні Біблії
• Церква має стати «дешевою» — відмовитись від багатства і пишності обрядів
• Такі ідеї були спричинені загальним падінням авторитету Церкви та зростанням у сульспільстві відчуття індивідуалізму
Католицька церква намагалась реагувати — Папа Лев X видав буллу (грамоту), у якій погрожував Лютеру відлученням від церкви. Лютер публічно спалив буллу та оголосив Папу Антихристом.

На запитання, чи зрікається він своїх хибних поглядів, Лютер мужньо відповів: «На цьому я стою й інакше я не можу».

Лютер у Вормсі (Антон фон Вернер, 1877 р., Державна галерея мистецтв Штутгарта, Німеччина)
Діємо: практичні завдання
Розгляньте гравюру та за допомогою QR-коду або покликання перегляньте коротке відео. Чому, на вашу думку, сучасні студенти-протестанти називають у своїй пісні Мартіна Лютера «босом з Віттенберга»? Як поставилися прибічники Лютера до його вчинку — спалення папської булли? Які наслідки, на вашу думку, могли бути для самого Лютера?

qr.orioncentr.com.ua/5qVd4

Мартін Лютер спалює папську буллу (гравюра на дереві, 1557 р.)
Прибічники вчення Лютера почали називати себе лютеранами. Серед них були впливові німецькі князі та багато дрібних лицарів. Усі вони прагнули звільнитися від диктату Церкви та відверто зазіхали на її землі й майно. Імператор же був відданим католиком.
На пряме покарання єретика імператор не наважився, але заборонив учення Лютера і піддав його переслідуванням.
Поміркуймо!
Погляди Лютера були суголосні з ідеями, які раніше висловлювали очільники «нових єресей» — Джон Вікліф та Ян Гус. Але їхні погляди були проголошені єресями, а їхні прибічники зазнали поразки. Лютера деякі історики назвали «першим непереможеним єретиком». Чому, на вашу думку, ідеї саме Лютера набули поширення та призвели до появи нової гілки у християнстві?
Притулок Лютеру надали князі, частина з них уже почала запроваджувати у своїх володіннях реформи: закривати монастирі, скасовувати поклоніння іконам і культ святих, конфісковувати церковні землі. У 1529 р. частина німецьких князів і представників міст підписали протест проти рішення імператора про заборону нової віри — звідси пішла назва протестанти.
Намагання Лютера реформувати католицьку церкву призвело до її розколу та появи нового, третього, напряму в християнстві — протестантизму.
2. ПОШИРЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ РЕФОРМАЦІЇ
Свободу віри протестанти сприйняли як свободу від будь-якої влади взагалі. Сповідування віри, на їхню думку, мало визначатись не володарями, а громадою християн або кожним вірянином особисто.
З релігійних настанов робилися політичні висновки. У 1524 р. виступили німецькі селяни.

Свідчать документи
Мюнцер у «Захисній промові» підкреслював: «Вони (пани і князі) пригноблюють всіх людей, руйнують і грабують землеробів, ремісників і цілий світ. Якщо ж у них хто-небудь візьме хоча б малу частину, то його відправлять на шибеницю, а доктор Люгнер [«брехун» — натяк на Лютера] тоді каже: «Амінь!»
• Про що свідчить наведений уривок? Якими, на вашу думку, були причини початку Селянської війни 1524-1525 рр.?
Німецькі князі утримали владу і залишились єдиною реальною силою в Німеччині. Вони поділилися на прибічників і ворогів Реформації та вели між собою запеклу боротьбу, яка закінчилась у 1555 р. Аугсбурзьким релігійним миром. Був ухвалений принцип: «Чия влада, того і віра». Відповідно, залежно від позиції володаря, німецькі землі поділилися на «протестантські» і «католицькі». Верховенство держави над Церквою було встановлене навіть у католицьких князівствах, а надії на єдність імперії підірвані остаточно. Саме це спонукало ревного католика Карла V зректися імперського престолу.
3. ІНШІ НАПРЯМИ ПРОТЕСТАНТИЗМУ
Лютеранство було першим, але не єдиним різновидом протестантизму. У Швейцарії ідеї Лютера підхопив та розвинув Жан Кальвін, який заснував ще один напрям протестантизму — кальвінізм.

В Женеві Кальвін встановив справжню релігійну диктатуру. Обраний релігійною громадою орган управління — консисторія — керував життям міста, контролюючи навіть світську владу. Були заборонені розваги, ігри, музика, носіння прикрас та коштовного одягу. Женева перетворилася на сумне місто, де люди ходили в темному одязі, співали псалми та боялися гніву Божого.
Кальвінізм сприяв утвердженню нових цінностей у суспільстві. Якщо раніше купці й банкіри, здобуваючи прибуток, відчували свою гріховність, то тепер вони через це переконувалися у власній обраності. З’явилися люди, впевнені в собі, працелюбні, заощадливі, скромні за способом життя і вкрай нетерпимі до інакодумців.
Іншим шляхом розвивався протестантизм в Англії. Король Генріх VIII Тюдор спочатку ставився до Реформації негативно та переслідував протестантів. Конфлікт з Папою виник у короля через його бажання розлучитися з дружиною, родичкою імператора Карла V, Катериною Арагонською та одружитися на фрейліні Анні Болейн. Не бажаючи псувати відносини з імператором, Папа дозволу на це не дав. Тоді Генріх VIII вирішив розірвати відносини з католицькою церквою — у 1534 р. парламент ухвалив Акт про супрематію (верховенство), за яким король став очільником нової англіканської церкви. В Реформації король побачив також засіб для поповнення державної скарбниці. У 1536-1539 рр. були закриті монастирі, конфісковані церковні землі та проведені реформи богослужіння. Латина у церковній службі була замінена англійською мовою, скасовані вшанування святих та безшлюбність духівництва.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте схему, подану на наступній сторінці. Порівняйте католицьку та англіканську церкви. Чи всі підтримували нову церкву? Які верстви населення, на вашу думку, були зацікавлені у збереженні католицької церкви?

Англіканська церква стала «серединним шляхом» між католицтвом і рештою протестантських течій. Тут збереглися священники, церковна ієрархія на чолі з архієпископом Кентерберійським, але порядок богослужіння був протестантським. Духівництво отримувало платню від держави, а сама церква була поставлена під державне управління. Таке становище влаштовувало не всіх: опозицію склали англійські кальвіністи — пуритани (від лат. «чистий»), які вимагали більш рішучого реформування церкви. Але з боку держави вони зазнавали переслідувань, багато з них мусили втікати до колоній у Північній Америці.
4. КОНТРРЕФОРМАЦІЯ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ
Католицька церква мусила оборонятися. Посилилась активність Святої інквізиції, був створений верховний інквізиційний трибунал у Римі. В 1553 р. був запроваджений «Індекс заборонених книг», до якого належали книги, заборонені для читання католиками. Посилилися репресії проти єретиків. Рух усередині католицької церкви за її зміцнення та боротьбу з протестантизмом отримав назву Контрреформація.

Діємо: практичні завдання
За допомогою QR-коду перегляньте відео від каналу «Нова школа» на тему «Реформація і Контрреформація. Крок 11. Орден єзуїтів». Скористайтеся набутими знаннями і за допомогою матеріалів параграфа доповніть інфографіку.

qr.orioncentr.com.ua/msQ1X

Боротьба з Реформацією потребувала певного реформування самої католицької церкви. У 1545 р. у місті Тренто був зібраний Тридентський Собор, який з перервами тривав до 1563 р.
Поміркуймо!
Чи можна назвати Контрреформацію «католицькою Реформацією»?

В результаті Реформації і Контрреформації церковна єдність Західної Європи була зруйнована. Атмосфера загального релігійного неспокою призвела до того, що будь-які політичні чи суспільні конфлікти XVI—XVII ст. мали релігійне забарвлення, а це їх додатково загострювало. Віра перестала бути традиційною, успадкованою від дідів та батьків, вона поступово ставала справою особистого вибору людини.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть поняття: «Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «лютеранство, «пуритани».
2. Заповніть таблицю у зошиті або нотатнику:
|
Поняття |
Представник |
Основні ідеї (вчення) |
|
Лютеранство |
Мартін Лютер |
|
|
Кальвінізм |
||
|
Селянська війна |
||
|
Пуритани |
3. За яких умов виникла англіканська церква? Чим вона відрізнялася від католицької? Хто її підтримував / не підтримував?
4. Коротко схарактеризуйте зміст і наслідки підписання Аугсбургського релігійного миру.
ІІ. Обговорюємо у групі
Об’єднайтеся в групи. Проведіть у класі дебати між представниками / представницями прихильників учення Мартіна Лютера та Томаса Мюнцера. Висловте аргументи «за» і «проти» реформування католицької церкви з позиції обох сторін.
ІІІ. Мислимо творчо
Уявіть себе хроністом / хроністкою короля Генріха VIII Тюдора. Напишіть коротку замітку у хроніку «Як з’явилася англіканська церква».
