Реформація і Контрреформація у Речі Посполитій. Становище православної церкви

§ 39. Реформація і Контрреформація у Речі Посполитій. Становище православної церкви

Пригадайте. Які верстви населення і з яких міркувань підтримали Реформацію в країнах Західної Європи? Які відмінності існували між православною та католицькою церквами?

Реформація швидко поширювалася країнами Європи. На землях Речі Посполитої вона мала свої особливості, спричинені, по-перше, особливостями самої держави, а по-друге, наявністю тут крім католиків і протестантів великої кількості православних, більшість з яких жила в українських землях.

1. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ В РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ

У 30-40-х рр. XVI ст. Реформація досягла теренів Речі Посполитої. Поширились вона тут у формі кальвінізму та його відгалужень (социніанства та аріанства). Протестантами ставали переважно представники шляхти і магнатських родів. Набагато обережніше до протестантизму ставились міщани, які боялися свавілля шляхти і були більш схильні до підтримки католицької держави. Зовсім не підтримали Реформацію селяни — для них протестантизм був чужою та незрозумілою «панською церквою». Серед української шляхти протестантів було небагато, але в дивний спосіб саме реформаційні ідеї вона використала як засіб оновлення православної церкви.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Сергій Плохій:

«Протягом XVI ст. в Західній і Центральній Європі релігія невпинно перетворювалась на потужну зброю боротьби аристократів проти наступу королівської влади на їхні права... в тандемі з реформаційними рухами, насамперед кальвінізмом. У руських землях польського королівства та Великого князівства Литовського магнатська опозиція збиралася, здебільшого, під стягом православ’я».

• Залучивши додаткові джерела інформації, з’ясуйте, у чому полягають причини такої відмінності. Чому протестантами ставали переважно представники шляхти і магнатських родів?

Окрім поширення книгодрукування і активізації православних братств, одним із проявів оновлення православної церкви став перший переклад Святого Письма народною староукраїнською мовою, здійснений в 1556-1561 рр. та відомий як Пересопницьке Євангеліє.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео від каналу BBC News Україна «Чому Пересопницьке Євангеліє таке цінне для українців?». Поясніть, чому переклад Пересопницького Євангелія можна вважати проявом впливу Реформації на українські землі?

qr.orioncentr.com.ua/PEhZE

Слідом за Реформацією на землі Королівства Польського та ВКЛ поширилася Контрреформація — реакція католицької церкви на загрозу, що виникла. Головними засобами боротьби з протестантизмом католики обрали освіту, церковну проповідь, поширення книжок. Орден єзуїтів після 1569 року почав відкривати в Речі Посполитій єзуїтські колегіуми. На українських землях були створені 13 таких колегіумів, зокрема у Львові, Луцьку, Перемишлі та Кам’янці.

Поміркуймо!

Подумайте, чи можна вважати поширення єзуїтських колегіумів складовою розвитку культури та освіти на українських землях. З якою метою їх створювали та яким був вплив єзуїтських шкіл на українське суспільство?

2. КРИЗА ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ в XVI ст.

Річ Посполита офіційно дотримувалась віротерпимості, проголошуючи рівність католиків і православних. Проте відносини між православними та католиками були непростими, адже католицька церква мала статус офіційної релігії — королем Речі Посполитої міг бути тільки католик. Іноді доходило до відкритих конфліктів, які загострилися після запровадження в 1582 р. Римським Папою Григорієм XIII нового календаря, що отримав назву григоріанського. До XVI ст. накопичилось відставання календарного часу від астрономічного на 10 днів (у XXI ст. різниця буде 13 днів). За григоріанським календарем ця різниця була усунута. Але православна церква його не визнала та продовжувала здійснювати релігійні відправи за старим, юліанським, календарем.

У православних Речі Посполитої посилювалось відчуття другорядного статусу своєї церкви в державі. І справа була не тільки в тиску з боку католицтва — православна церква мала суттєві внутрішні проблеми.

Право патронату

Низький освітній рівень духовенства

Представники шляхетського стану за власний кошт будували та утримували церкви

Частина священників були неписемними і не вміли навіть читати Святе письмо

Представники шляхетського стану володіли церковними та монастирськими угіддями

Православні священники не могли скласти конкуренцію освіченим католицьким богословам

Впливали на всі церковні справи аж до призначення на посади священників та єпископів

Порушення біблійних настанов та моральних норм, торгівля церковними посадами і жага до наживи

Перебуваючи у такому стані, православна церква все більше програвала змагання за статус в державі та вплив на вірян більш динамічному і гнучкому католицтву.

Свідчать документи

Гійом де Боплан «Опис України»: «Руська шляхта... дуже нечисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри».

• Про яку проблему православних у Речі Посполитій свідчить очевидець?

3. ПРАВОСЛАВНІ БРАТСТВА. КНИГОВИДАННЯ

Вплив Реформації привів до того, що православні міщани за зразком протестантських самоврядних громад почали створювати братства — етнічно-релігійні об’єднання міщан при православних церквах. Перше братство було створено в 1542 р. у Львові. Невдовзі братства були утворені і в інших містах. Зважаючи на те, що в більшості міст православні українці становили меншість населення, братства стали засобом протистояння католицьким та, меншою мірою, протестантським впливам.

Свідчать документи

Грамота патріарха Йоакима від 15 січня 1585 р.: «Хочуть... панове міщани львівські школу заснувати для навчання дітям християнським усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького і слов’янського, щоб не був їхній християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купити друкарню, потрібну для тієї школи».

• Як пояснює патріарх мету створення школи? З якою метою при школі заснували друкарню?

При братствах засновувались друкарні, найбільші з яких у Львові, Києві та Острозі. До Львова був запрошений друкар Іван Федорович, змушений тікати з Москви, де на той час книгодрукування сприймалося як єресь. В 1574 р. він видав коштом Львівського братства книгу «Апостол» накладом близько тисячі примірників та «Буквар» для братських шкіл. В 1591 р. братство видало «Адельфотес» — підручник грецької та церковнослов’янської мов.

Поміркуймо!

Як ви розумієте вислів історика Сергія Плохія: «Застосування друкарського верстата поглибило релігійну боротьбу в українських і білоруських землях»?

На гроші Львівського братства було збудовано Успенську церкву, до комплексу якої входили також каплиця Трьох святителів і вежа Корнякта.

Свідчать документи

Поміркуйте, про які цілі та можливості Львівського братства свідчило спорудження Успенської церкви. Залучивши додаткові джерела, дізнайтесь, які ще церкви були зведені на українських землях коштом православних братств?

qr.orioncentr.com.ua/0V8Nw

Самоврядні братства набули великої ваги, найбільші з них домоглися права ставропігії — прямого підпорядкування константинопольському патріарху. Таким способом вони стали не просто незалежними від місцевих єпископів і духівництва, а намагалися встановити свій контроль над церковними справами. Це спричинило загострення відносин між братствами та православними ієрархами.

Успенська церква, вежа Корнякта (сучасне фото)

4. КНЯЗЬ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ. ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ

Захисниками православної церкви виступали не тільки міщани, а й деякі представники аристократичних магнатських родів. Найяскравішою постаттю серед таких магнатів був князь Костянтин-Василь Острозький.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте портрет князя Василя-Костянтина Острозького та за допомогою QR-коду або покликання перегляньте сучасну анімацію про його діяльність. Які особисті якості князя хотів, на вашу думку, підкреслити художник? Яке враження про історичного діяча склалося у вас особисто?

qr.orioncentr.com.ua/K6nBo

В 1578 р. в Острозі князем була заснована Острозька академія, яка створила противагу єзуїтським колегіумам і протестантським школам. Тут вивчали «сім вільних мистецтв», латинську, грецьку і церковнослов’янську мови. Так було започатковано новий тип навчального закладу — слов’яно-греко-латинську школу.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталя Яковенко:

«Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції, вперше поєднавши на порубіжжі греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський Схід з латинським Заходом».

• Чим відрізнялась Острозька академія від європейських університетів? Чим ці відмінності були спричинені? Чому, на вашу думку, дослідниця вважає її створення революцією?

У тому ж 1578 р. на запорошення князя до Острога переїздить Іван Федорович, який у 1581 р. видає в Острозькій друкарні «Острозьку Біблію» — перше в світі друковане видання Святого Письма слов’янською мовою.

Діємо: практичні завдання

Поясніть, у чому полягало значення видання друкованої Біблії слов’янською мовою для православного населення українських земель.

qr.orioncentr.com.ua/9sIkk

Поміркуймо!

Аргументовано підтвердіть або спростуйте думку Сергія Плохія: «Як Кальвін обернув Женеву на протестантський Рим, Острозький намагався зробити з Острога православну Женеву».

Варто запам’ятати!

Православні братства — національно-релігійні об’єднання українських православних міщан в XVI—XVII ст.

Ставропігія — автономна православна організація, яка юридично підпорядковується безпосередньо патріарху і користується спеціальними правами.

Слов’яно-греко-латинська школа — освітній заклад, в якому викладаються «сім вільних мистецтв», латинська, грецька, церковнослов’янська мови.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю й систематизую нову інформацію

  • 1. Поясніть поняття: «социніанство», «ставропігія», «братства», «слов’яно-греко-латинська школа».
  • 2. Назвіть причини кризи православної церкви.
  • 3. Що таке Контрреформація? Якими були її прояви на українських землях?
  • 4. Який вплив мало поширення Контрреформації на культуру та освіту?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Порівняйте прояви Реформації та Контрреформації у Західній та Центральній Європі і в Східній Європі. В чому була особливість статусу православної та католицької церков на українських землях Речі Посполитої?

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе сучасним режисером / режисеркою художнього фільму про період Реформації / Контрреформації. Створіть постер до вашого фільму, який би відобразив сутність цього поняття.

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду