§ 48-49. Козацька революція 1648-1657 рр. в Україні

Пригадайте. Якими були причини козацьких повстань XVI — перш. пол. XVII ст.? Якими були умови «Ординації Війська Запорозького» 1638 року?

Навесні 1648 р. на Запорожжі почалося нове повстання, якому судилося докорінно змінити статус козацтва. На чолі повстання став чигиринський сотник Богдан Xмельницький. Представник покозаченого дрібного шляхетського роду, православний за вірою Хмельницький зміг перетворити козацьке повстання на Козацьку революцію.

На відміну від європейських революцій, провідною верствою тут була не буржуазія, а козаки. Козацьку революцію варто розглядати в контексті європейської кризи середини XVII ст.

1. ПЕРЕДУМОВИ І ПОЧАТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

У 1648 р. Річ Посполита була однією з найсильніших держав Європи. Її західні та північні сусіди — Швеція і німецькі князівства — були виснажені Тридцятирічною війною 1618-1648 рр. В Англії тривала революція, у Франції — Фронда, Московія загоювала рани Смутного часу, Османська імперія почала відчувати кризу. Річ Посполита була острівцем стабільності, заспокоєння українського козацтва Ординацією 1638 р. здавалося надійним і остаточним.

А втім, всі стани українського суспільства, окрім магнатів, були незадоволені своїм становищем. Спроби козацтва посісти поважне місце у соціальній структурі Речі Посполитої були невдалими. Дрібна шляхта, яка жила з військової служби, після припинення війни в Європі залишилася без джерел прибутку, поступово втрачаючи маєтки через тиск з боку великих землевласників. Загальне заспокоєння спричиняли відносини між православними, уніатами і католиками.

Поміркуймо!

Розгляньте інфографіку. Прокоментуйте передумови, які склалися в українському суспільстві напередодні революції. Поміркуйте, чому козацтво не змогло посісти поважне місце у соціальній структурі Речі Посполитої.

qr.orioncentr.com.ua/sKvVO

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку, подану на попередній сторінці. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, які особисті мотиви спонукали Богдана Хмельницького до повстання. Поясніть різницю між поняттями «причина» та «привід». Складіть коротку біографічну довідку про постать Богдана Хмельницького для української вікіпедії. За допомогою коду прослухайте народну пісню «Чи не той то Хміль». Які відомості про гетьмана вона надає?

Історичні подробиці

Венеційській посол Альберто Віміна, сучасник Богдана Хмельницького, описує у своїй книзі комету, яка з’явилася над Польщею 15 травня 1648 р. Він пише, що «це був могутній знак з небес про полум’я цієї війни, тож саме ім’я її вождя є символічним — Богдан, тобто Богом даний (Dio dato)».

З середини XVII ст. було створено багато портретів гетьмана — олійних і гравійованих. На них він виглядає по-різному. Найбільш вірогідною (за схожістю) вважають гравюру голландського гравера Вільгельма Гондіуса. Всього майстер створив три гравюри, одна з яких була сатиричною — гетьман зображений з вухами віслюка і козлячими рогами замість пір’я на шапці.

qr.orioncentr.com.ua/KMTz5

Портрет підписано латинською мовою: «Bohdan Chmielnicki Exercitus Zaporovien. Praefectus, Belli Servilis Autor Rebelliumq. Cosaccorum et Plebis Ukraynen Dux» («Богдан Хмельницький. Війська Запорозького Головнокомандувач, Війни Хлопської Зачинатель, Повсталого Козацтва і Народу Українського Князь»)

На початку лютого 1648 р. Хмельницький з невеликим загоном прибічників вирушив на Січ, де здобув підтримку запорожців і розбив залогу коронного війська. Була укладена угода про спільні дії з кримським ханом Ісламом-Ґераєм III (допомога кримської кінноти). У квітні — травні 1648 р. за підтримки кримців Хмельницькому вдалося двічі — під Жовтими Водами та Корсунем — розбити кварцяне військо Речі Посполитої та захопити у полон його керівників. Протягом літа 1648 р. до повстання долучилися селяни, і бойові дії поширилися на Правобережжя Дніпра.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео. Як відбувалася битва під Жовтими Водами? Що забезпечило Хмельницькому впевнену перемогу?

Битва під Жовтими Водами

qr.orioncentr.com.ua/esCTt

У вимогах Хмельницького до сейму влітку 1648 р. наголос робився на дотриманні майнових прав козацтва, звільненні від оподаткування та неприпустимості порушення станових привілеїв. Було згадано і поширення панських фільварків, заборону походів на море та податки з мисливських і рибальських промислів. Крім цього козаки вимагали збільшення реєстру з 6 до 12 тисяч, права обирати власну старшину, виплати заборгованої державою за 5 років платні реєстровцям та припинення утисків православної церкви.

2. РОЗВИТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталя Яковенко:

«Деколи можна натрапити на думку, нібито Хмельницький від перших днів війни мав усвідомлену “програму визволення українських земель з-під польського гніту’’. Поза сумнівом це перебільшення: гетьман ще довго відчував себе часткою Речі Посполитої, і його наміри не виходили за рамки “козацького автономізму”».

• Що, на думку історикині, було наміром Хмельницького під час революції? Чи згодні ви з цією думкою? Відповідь аргументуйте.

У вересні 1648 р. козацько-кримські війська фактично знищили 40-тисячне коронне військо під Пилявцями і рушили далі на Захід, оточивши Львів та Замостя. Військові дії проти козацького війська найбільш активно вела приватна армія князя руського походження Яреми Вишневецького, її каральний похід на козацькі землі зруйнував останні надії на залагодження конфлікту. Взаємна жорстокість і запеклість наростали.

Битва під Пилявцями, Збаразько-Зборівська кампанія. Історія України 8 клас. Козаки (11 серія)

qr.orioncentr.com.ua/esCTt

Свідчать документи

З листа Яреми Вишневецького: «Якщо Хмельницький і його гультяйство... доб’ється своїх вимог і лишиться при давніх вольностях — я в такій вітчизні волію не жити. Бо ж і справді нам краще вмерти, ніж над нами запанує поганство і гультяйство».

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталя Яковенко:

«Хроніка кривавих жнив червня — липня 1648 р. настільки обплутана перехресними гаслами помсти, що навряд в ній можна знайти правого і винуватого. Ураган сліпої ненависті темного простолюду впав на голови католицького духівництва, шляхти та євреїв-орендарів, а вихований у трьох європейських університетах зразковий лицар Ярема відповів на нього такими ж безтямними розправами. Водночас і поруч з ним... справляв криваву тризну “вождь шаленого плебсу" козацький полковник Максим Кривоніс».

• Які взаємини, на думку Наталі Яковенко, існували між козацькими ватажками та польськими шляхтичами і воєводами? Наскільки, на ваш погляд, взаємна помста могла впливати на перебіг подій революції?

У листопаді 1648 р. на престол Речі Посполитої замість померлого Владислава IV був обраний прийнятний для козаків кандидат — Ян Казимир Ваза. Хмельницький припинив наступ і, повернувшись у Наддніпрянщину, у січні 1649 р. урочисто вступив до давньої князівської столиці та центру православної митрополії — Києва.

Під час відновлених переговорів майже всі пункти козацьких вимог стосувалися тільки козаків. Йшлося про звільнення з-під будь-чиєї юрисдикції, крім королівської, та надання козацтву шляхетських прав, амністії повстанцям, відновлення самоврядування та встановлення 12-тисячного реєстру. Але вже на початку 1649 р. у Хмельницького виникла більш амбітна програма. Під гаслом боротьби за православну віру та «визволення народу руського» була висунута вимога утворення в рамках Речі Посполитої самоврядного «удільного князівства» у межах української етнічної території — аж по Львів, Холм і Галич. Гетьман назвав себе «єдиновладцем і самодержцем руським». Це була претензія на необмежену, освячену Богом владу на всю територію, яку захопили козаки. Водночас гетьманський план не розривав зв’язків з Річчю Посполитою — це була вимога іншого устрою держави, де Русь посіла б рівне місце з Польським королівством та Великим князівством Литовським.

Орієнтація не на станові права козацтва, а на визнання статусу козацької території як автономного утворення сповна проявилася після поновлення бойових дій та успішної для козаків Зборівської битви у серпні 1649 р. Тут Хмельницький майже переміг королівські війська під проводом самого короля. Лише тиск з боку кримського хана змусив гетьмана розпочати переговори.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте фрагмент художнього фільму «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006 р.) Якими ефектами режисер фільму передає настрій та хід бою? Пригадайте, які особливості мало бойове мистецтво українських козаків.

qr.orioncentr.com.ua/fvdeP

Зборівська угода могла бути тільки тимчасовим компромісом — кожна зі сторін залишалася незадоволеною і чекала нагоди змінити ситуацію на свою користь. Але угода стала важливою політичною перемогою козацтва — на її умови тепер весь час посилалися козацькі очільники.

Після Зборова на козаків чекали нові випробування. Наприкінці 1650 р. військові дії відновилися. Поразка Хмельницького у битві під Берестечком у червні — липні 1651 р., спричинена черговою зрадою кримського хана, призвела до підписання принизливої для козацтва Білоцерківської угоди у вересні 1651 р.

Отже, відновлення війни було лише справою часу. Варто зауважити, що раніше це була скоріше громадянська війна всередині Речі Посполитої — в її війську було чимало представників русинської православної шляхти, а тепер вона остаточно переросла в польсько-українську війну.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Олександра Єфименко:

«Довкола сторін, що домовлялися, вирувало таке море ненависті, озлоблення і недовіри, що безглуздо було б повірити у можливість приборкати цю дику стихію договором; ніхто і не вірив».

Реванш за Берестейську поразку козацьке військо взяло у травні 1652 р. у битві під Батогом. Оточене 30-тисячне коронне військо було вщент розгромлене. Ця перемога фактично означала скасування Білоцерківської угоди, яку і без того ніхто не виконував. Нову політичну ситуацію створила Жванецька облога вересня — грудня 1653 р. Під Жванцем знову вирішальну роль зіграв кримський хан — рятуючи коронне військо від очевидної поразки, він відмовився продовжувати воєнні дії і вступив у переговори з королем без участі козаків. Одним з результатів була домовленість про повернення до умов Зборівського миру, але це не задовольняло жодну зі сторін — уряд сприйняв це як приниження, а козацькі очільники вже прагнули значно більших прав, не тільки для козацького стану, а й для цілої козацької держави.

3. ДИПЛОМАТІЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКИЙ ДОГОВІР 1654 р.

Втрати від війни були страшними — тільки на Волині загинуло приблизно 100 тис. осіб. Люди тікали в Молдову, на Лівобережжя і далі — в московські землі, майбутню Слобожанщину. Занепало господарство, почалися голод та епідемії. Військові сили сторін були виснажені. Гетьман був змушений вирішувати скрутну ситуацію засобами дипломатії.

Для здобуття належного міжнародно-правового статусу козацькій державі не вистачало монарха — у XVII ст. саме монарх продовжував уособлювати державу у більшості країн. Вирішенню цього питання були присвячені Молдовські походи козацького війська. У 1650 р. гетьман зайняв Ясси і зажадав від молдовського господаря Василя Лупу укладення союзу та одруження доньки Лупу Розанди із сином Хмельницького Тимошем. Цей шлюб мав ввести Тимоша до монаршої родини, зробити наступником престолу та започаткувати династію Хмельницьких.

Поміркуймо!

Подумайте, чому в Молдавському князівстві Хмельницький вбачав можливого союзника. Що таке «шлюбна дипломатія»? Які переваги має така політика?

Єдиним можливим виходом для Хмельницького залишився протекторат Московського царства — з ним не було релігійного протистояння. Сприймала таку можливість і більшість козацької старшини.

На початку січня 1654 р. у Переяславі відбулася козацька рада за участі московських послів, яка ухвалила відповідне рішення. Протягом січня — лютого 1654 р. на вірність царю присягнули 17 полків, натомість 5 полків від присяги відмовилися, зволікала з нею і Запорозька Січ.

Історичні подробиці

Під час присяги гетьмана і старшини в Успенському соборі Переяслава стався скандал. На вимогу Хмельницького щодо взаємної присяги послів від імені царя вони рішуче відмовилися, заявивши, що «піддані повинні складати присягу своєму государю, а не він їм». Це обурило старшину — польські королі завжди присягали своїм підданим. Конфлікт залагодили, але він виразно свідчив про відмінність політичних традицій Московії та Гетьманщини.

Умови московського протекторату були визначені у березні 1654 р. під час візиту козацької делегації до Москви та зафіксовані у «Березневих статтях».

• Реєстр - 60 тисяч

• Підтвердження «прав і вольностей» козацького стану

• Визнання повноважень гетьмана, вільне його обрання Право на міжнародні відносини

• Козаки зобов'язувались зберігати вірність цареві та сплачувати певну суму податків

• Москва обіцяла надати військову допомогу Війську Запорозькому проти Речі Посполитої

Це була типова для тих часів угода про протекторат правителя сильнішої держави над слабшою.

Цар же трактував угоду як «вічне підданство» він вимагав від гетьманів присяги «на підданство і віру» та обмеження прав гетьмана у міжнародних відносинах.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталя Яковенко:

«Москва і Чигирин вкладали різний зміст у суть укладеного в Переяславі договору. Гетьман та його оточення вбачали у цьому акті вигідну політичну комбінацію, котра гарантувала оборону на тлі збереження внутрішнього миру. ...Натомість Москва... завжди розуміла протекторат як поглинання...».

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Микола Костомаров:

«Московська політика не допускала федеративного ідеалу, і приєднання України до Московської держави розуміла не інакше, як у значенні перетворення вільних козаків на царських холопів».

• Чи однаково розуміли протекторат козацтво і Московія? Чому їхні бачення цього союзу різнилися?

4. ЗАВЕРШЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Навесні 1654 р. почалася очікувана козацьким керівництвом московсько-польська війна. Головні сили московитів рушили на Білорусь, захопивши Полоцьк і Смоленськ. Разом з московським військом діяв козацький полк Івана Золотаренка. Тим часом уряду Речі Посполитої вдалося укласти союз із Кримським ханством — кримці були запеклими ворогами Москви. Наступ польсько-кримського війська на Україну спочатку був успішним, але у січні 1655 р. козацько-московські сили зупинили його у битві під Охматовом. А влітку 1655 р. до війни проти Речі Посполитої долучився вічний її конкурент — Шведське королівство.

Неподалік Охматова, що на Черкащині, з 29 січня до 1 лютого 1655 р. відбулася переможна для українців битва. У народі це місце, з огляду на кривавість і драматичність подій та жорстокі морози, що стояли під час битви, прозвали Дрижиполем.

Наступні події стали катастрофою для Речі Посполитої, названі в її історії «Потоп». Армія була знищена, шведські війська взяли Варшаву і Краків, Велике князівство Литовське визнало шведський протекторат. Долучилися і козаки — у вересні 1655 р. був взятий в облогу Львів, який не здобули тільки завдяки появі у тилу кримської кінноти. Козацьке військо рушило назустріч, після кількох зіткнень була поновлена мирна угода між Гетьманщиною та Кримом.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку. Чому козакам не вдалося розвинути успіх? Подумайте, чому під час перемовин між Московією та Річчю Посполитою не враховувалися інтереси козацтва?

Успіхи на литовсько-білоруському театрі сприяли просуванню головних українських сил і московських війську напрямку Львова.

19 вересня 1655 р. під містечком Городок союзники завдали нищівної поразки польському війську. Майже вся Галичина була зайнята українсько-московськими військами.

Розвинути успіх не вдалося!

• Шведський король Карл X захопив Варшаву та прагнув отримати польську корону — погрожував козакам війною

• Існували розбіжності між московською та українською сторонами

• Загрозу несла присутність на кордоні кримського війська

Ці чинники змусили гетьмана та воєвод відвести головні сили на Волинь і Поділля.

У травні 1656 р. московський уряд, занепокоєний успіхами свого старого ворога — Швеції, розпочав мирні переговори з Річчю Посполитою, навіть не попередивши про це Хмельницького. У жовтні 1656 р. між Московією та Річчю Посполитою було укладено Віленське перемир’я і домовлено про спільні воєнні дії проти Швеції. Укладання миру з ворогом України Хмельницький розцінив як розрив відносин протекторату між Гетьманщиною і Московським царством. Він розпочав шалену дипломатичну активність, укладаючи угоди зі Швецією, Волощиною, Молдовою та Кримом. Поновив також переговори з султаном та королем Яном Казимиром. Однак 6 серпня 1657 р. старий гетьман помер у Чигирині.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталя Яковенко:

«У час, коли смерть вибила кермо з владної руки Хмельницького, молоду козацьку державу зусібіч оточували вороги її незалежності. Проте ще більша небезпека — незгода — зачаїлася всередині, а хитроумний гетьман, плетучи мереживо союзницьких комбінацій, мимоволі сам закладав основу для неї, бо кожний з його дипломатичних ходів зрештою переріс у братовбивчу війну між прихильниками полярних зовнішньополітичних орієнтацій».

• Як оцінює історикиня внутрішню та зовнішню політичну обстановку після смерті Богдана Хмельницького? Чи згодні ви з її оцінкою?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття: «Потоп», «Козацька революція», «протекторат».
• 2. Які чинники свідчать, що розпочате козацтвом повстання переросло у Козацьку революцію?
• 3. Назвіть основні передумови Козацької революції 1648-1657 рр.

IІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел інформації заповніть таблицю у зошиті або нотатнику за зразком:

ІIІ. Мислимо творчо

Уявіть себе кінорежисером / кінорежисеркою. Придумайте короткий сценарій біографічного фільму про Богдана Хмельницького. Створіть до вашого фільму афішу-постер, який би відобразив ваш задум, як режисера / режисерки фільму. Прокоментуйте постер та озвучте ваш сценарій у класі.