§ 50. Військо Запорозьке — українська козацька держава

Пригадайте. Які ознаки має держава? Які типи держав вам відомі? Чим вони відрізняються одна від одної?

До літа 1648 р. на підконтрольних козакам українських землях було ліквідовано державний устрій і лад Речі Посполитої. Богдан Хмельницький створив нову політичну модель — козацьку державу.

1. ТЕРИТОРІЯ І МОДЕЛЬ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Офіційною назвою держави було Військо Запорозьке. Формально Військо Запорозьке було республікою, проте влада Хмельницького була фактично необмеженою.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео «Козацька звитяга. Випуск № 4. Історія. Землі вольностей Запорозьких». Що нового ви дізналися? Які привілеї та вольності мало козацтво на своїх землях? За допомогою матеріалів параграфа створіть власну інфографіку, яка б відображала модель козацької держави.

qr.orioncentr.com.ua/KCON5

Вищим органом козацької держави вважалася Генеральна (Повна, Загальна) рада — загальне зібрання всіх козаків для прямого волевиявлення з найважливіших питань. Її збирали переважно на свята (Покрову, Різдво, Великдень), а основні питання частіше вирішував представницький орган — старшинська рада у складі полковників та генеральної старшини.

Генеральна (Повна, Загальна, Чорна) рада — форма прямого волевиявлення членів козацької верстви як панівного стану суспільства. Вона виконувала роль головного розпорядчого органу держави

Процедура проведення ради була доволі простою і нагадувала січову. Збір відбувався за боєм литавр. Обговорення і голосування — через вигуки й підкидання шапок

2. КОЗАЦЬКА СТАРШИНА

Генеральна старшина була урядом козацької держави. Вона становила малу старшинську раду, а за участі полковників перетворювалась на велику старшинську раду.

Старшина — це представники козацтва, які обіймали посади в інститутах влади. У Війську Запорозькому старшина поділялася на генеральну, полкову та сотенну. Генеральну старшину обирали на радах, її посадовці були виконавцями рішень гетьмана і рад. Проте Богдан Хмельницький призначав старшину особисто, лише затверджував її через ради.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте колаж із зображеннями, які були згенеровані за допомогою ШІ. Визначте, яких представників козацької старшини зображено? Проаналізуйте зображення з точки зору історизму. Наскільки достовірними вони є?

Козацька старшина виразно поділялася на три групи. Першою з них була родова реєстрова старшина Війська Запорозького. Із цього середовища походив сам Хмельницький та його найближчі соратники — Іван Богун, Філон Джалалій, Мартин Пушкар, Данило Нечай та інші. Цим людям Хмельницький довіряв найбільше, вони були ядром його оточення. Другу групу становили шляхтичі, які долучилися до козацтва уже під час революції — завдяки військовому досвіду та освіченості вони швидко входили до старшинської верхівки. До них належали Генеральний писар Іван Виговський, Юрій Немирич, Станіслав Кричевський, Станіслав Мрозовицький (Морозенко) тощо. До третьої групи належали вихідці з козацької голоти, міщан, інколи навіть із селян — Яким Сомко, Василь Золотаренко, Мартин Небаба, Максим Кривоніс.

Ці групи мали досить розбіжні уявлення про мету війни. Родові козаки помірковано сприймали переговори і поступки — підсумком революції для них була козацька автономія під протекторатом байдуже кого з сусідніх володарів: московського царя, османського султана чи польського короля. Отже, після смерті Хмельницького саме вони почали обирати протилежні зовнішньополітичні орієнтації, розвалюючи козацьку державу. Покозачені шляхтичі від самого початку були налаштовані боротися до кінця, загинути або перемогти, але вони першими відчули небезпеку з боку деспотичної азійської Московської держави та почали спроби порозумітися з владою демократичної Речі Посполитої. Вихідці ж із простолюду, разом з запорожцями, з ненависті до шляхти пристали до орієнтації на Москву. Невдовзі після смерті Хмельницького ці розбіжності призвели до початку нового періоду в історії Гетьманщини, який історики назвали Руїною.

3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ

Законодавство Речі Посполитої втратило чинність у козацькій державі. Найперше це стосувалося власності на землю. Шляхта, яка не підтримала революцію, втратила своє майно. Також було скасовано залежність селян від землевласників. Провідним станом стало козацтво, тож воно і визначало земельні відносини та володіло більшістю земель. Велику земельну власність зберігала і православна церква.

Відсутність залежності селян та зміни у розподілі землі призвели до того, що у господарстві переважала наймана праця. У цьому сенсі Козацька революція була подібна до буржуазних революцій у Західній Європі.

Чимало уваги гетьман приділяв розвитку торгівлі. У державі вводилися пільги для іноземних купців. Великим успіхом стало підписання в 1650 р. з Османською імперією угоди про вільну торгівлю на її території та звільнення українських купців від сплати мит.

Постійні воєнні дії не дали часу та можливості створити розгалужену систему законів, правові відносини здебільшого регулювались гетьманськими універсалами.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Іван Лисяк-Рудницький:

«Чи простий народ Гетьманщини мав узагалі якусь користь з Хмельниччини? Революція XVII ст. не могла витворити демократичної соціальної системи, що включала б у себе принцип рівності всіх громадян перед законом. У тогочасній Європі цього принципу взагалі ще ніде не існувало. Але, незважаючи на... дедалі більшу нерівність, становище простого народу у козацькій Україні було кращим, ніж у сусідніх країнах — Польщі та Московщині... Все ж таки становище селянства у Гетьманщині було кращим, ніж у будь-якій іншій країні Східної Європи того часу, воно було особисто вільним і могло володіти землею».

• Як історик характеризує соціальні відносини у Війську Запорозькому?

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт: «Олівер Кромвель і Богдан Хмельницький — політичні реформатори чи модерні диктатори?».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття: «козацька держава», «Генеральна (Старшинська) рада», «козацька старшина».
• 2. Яким був адміністративний устрій Козацької держави?
• 3. Стисло схарактеризуйте соціально-економічні реформи часів Козацької революції.
• 4. Доповніть інфографіку (у зошиті або нотатнику):

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Підготуйте та проведіть у класі дискусію: «Військо Запорозьке — козацька демократія чи військова диктатура?».

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе екскурсоводом історичного музею. Проведіть уявну екскурсію залою «Історія Козацької революції». Детально опишіть устрій та особливості Війська Запорозького — козацької держави. Підготуйте до вашої екскурсії візуальний ряд, використавши додаткові джерела інформації та можливості генерування зображень за допомогою ШІ.