§ 51-52. Доба Руїни в українських землях

Пригадайте. За яких обставин почалася Козацька революція 1648-1657 рр.? Яким був міжнародний статус Гетьманщини в часи революції? Чим була спричинена потреба у зміні союзників?

1. ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО

Ще за життя Богдана Хмельницького постало питання щодо обрання його наступника. У квітні 1657 р. Старшинська рада згідно з бажанням хворого гетьмана ухвалила рішення про передачу влади його 16-річному синові Юрію. Проте 26 серпня 1657 р., зважаючи на неповноліття Юрія, рада обрала гетьманом генерального писаря Івана Виговського.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео. Підготуйте історичну довідку про життя та діяльність Івана Виговського.

qr.orioncentr.com.ua/HP58P

Новий гетьман продовжив курс Хмельницького на розбудову Гетьманщини та здобуття для неї союзників. Гетьман намагався одночасно налагодити зіпсовані відносини з Московією, домовитись про співпрацю зі Швецією та обговорювати умови замирення з Річчю Посполитою.

Збурювачем ситуації стала Запорозька Січ. Запорожці на чолі з кошовим отаманом Яковом Барабашом та полтавським полковником Мартином Пушкарем оголосили про невизнання Виговського. Пушкар і Барабаш звернулися до московського царя і отримали обіцянку військової допомоги. Це спонукало Виговського у травні 1658 р. почати похід для придушення супротиву. У червні 1658 р. повстання було вщент розгромлене, його керівників стратили. Втрати були жахливими — з обох боків загинуло близько 50 тис. козаків, а найбільша трагедія полягає в тому, що з цього почалася тривала війна між різними групами вже всередині козацтва.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду перегляньте відео «Як Виговський та Пушкар ділили булаву? Повстання Пушкаря та Барабаша». Складіть про ці події історичну довідку до української вікіпедії.

qr.orioncentr.com.ua/EIoO9

Придушення повстання остаточно зруйнувало надії на відновлення союзу з Московією. Українська сторона запропонувала укладення мирної угоди з польською стороною на умовах трансформації Речі Посполитої на федерацію трьох держав, де Україна буде однією з них.

16 вересня 1658 р. було підписано Гадяцьку угоду. Гетьман Іван Виговський сподівався, що її укладення остаточно врегулює відносини між Річчю Посполитою та Гетьманщиною. Однак на сеймі 1659 р. польські делегати звузили представлені домовленості, наполягаючи на зменшенні повноважень гетьмана та скороченні реєстру, що перетворювало угоду на повторення Зборівського договору і зводило її нанівець.

Діємо: практичні завдання

Прочитайте умови Гадяцької угоди 1658 р. Визначте її позитивні та негативні сторони. Поміркуйте, які б наслідки вона мала для Гетьманщини. Чому Річ Посполита не затвердила її пункти?

Гадяцька угода 1658 р.

Військо Запорозьке входить до складу Речі Посполитої як член федерації під назвою Велике князівство Руське	Києво-Могилянська академія визнається вищим навчальним закладом на рівні із іншими польськими
Збройні сили Великого князівства Руського становлять 30 тис. реєстровців і 10 тис. найманців	Митрополит і четверо єпископів отримують місця у сенаті триєдиної держави
Щороку 100 козаків мають право отримувати шляхетство. Гарантується амністія та збереження привілеїв	Надається дозвіл на відкриття другого вищого православного навчального закладу, школи, друкарні
Православні міщани урівнюються у правах із католиками	Шляхті надається дозвіл повернутися до своїх колишніх володінь в Україні

Законодавча влада — Національні збори депутатів. Виконавча влада — Гетьман, що обирався пожиттєво, власні скарби та скарбниця

У відповідь на Гадяцьку угоду московський цар видав грамоту, якою оголошував Виговського зрадником та закликав усунути його з посади гетьмана. На Лівобережжя рушила 100-тисячна московська армія князя Григорія Ромодановського, однак Івану Виговському вдалося залучити на свій бік 30 тис. татарської кінноти та нанести несподіваний удар. Вирішальна битва відбулася 8 липня 1659 р. під Конотопом. Вона завершилася перемогою українського козацтва та повним знищення московського війська, тільки загиблих московитів було більше 40 тис., а переляканий московський цар очікував наступу козаків на Москву.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео «Конотоп: одна з найбільших перемог України над Москвою. Нація героїв». За результатами перегляду створіть інфографіку або мапу думок.

qr.orioncentr.com.ua/1U2dQ

Однак головна небезпека була всередині України. Невдоволені Гадяцькою угодою лівобережні полки на чолі з полковником Тимішем Цицюрою знову підняли повстання проти гетьмана, а кошовий отаман Січі Іван Сірко почав похід на землі Кримського ханства, миттєво позбавивши Виговського важливого союзника. Повсталі знову запросили московські війська до України. 20 вересня 1659 р. «Чорна рада» за участі козацьких низів усунула Виговського від влади. Тим самим Гадяцька угода була остаточно перекреслена.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Микола Костомаров:

«Українці показали, що вони неспроможні зрозуміти і оцінити цей продукт голів, які стояли вище від рівня цілого народу».

• У чому, на вашу думку, причини політичної поразки Івана Виговського?

Діємо: практичні завдання

Скориставшись картою, поданою в е-додатку, та навчальним відео, відтворіть хід московсько-української війни 1658-1659 рр. Складіть скрайбінг — замальовку та презентуйте її у класі.

qr.orioncentr.com.ua/EdQsf

2. ПОЧАТОК РУЇНИ. ГЕТЬМАНУВАННЯ ЮРІЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. РОЗКОЛ ГЕТЬМАНЩИНИ

Криза 1650—1670-х років в історії України отримала назву «Руїна». Характерними рисами цього часу були часті зміни гетьманів, одночасне правління кількох ватажків, що ворогували між собою.

Варто запам’ятати!

Руїна — період історії України (кін. 1650 — поч. 1670-х років), що позначився внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням у її внутрішні справи сусідніх держав.

28 вересня 1659 р. Генеральна рада обрала новим гетьманом Юрія Хмельницького. В умовах вторгнення московських військ він був змушений 17 жовтня 1659 р. укласти Переяславські статті з Московським царством.

Юрій Хмельницький (автор невідомий, XVII ст.)

У 1660 р. розпочалася військова кампанія Московського царства на Волині й Галичині. Українці воювали по обидва боки фронту: на боці Московії виступали підрозділи Юрія Хмельницького й Тиміша Цицюри, а з боку Речі Посполитої — підрозділи Івана Виговського. Наслідком поразки українсько-московських військ під Чудновом стало підписання 17 жовтня 1660 р. Слободищенського трактату Юрія X мельницького з Річчю Посполитою. Він являв собою обмежений варіант Гадяцької угоди вже без згадки про Велике князівство Руське та анулював Переяславські статті 1659 р.

Проти Слободищенського трактату виступили лівобережні полковники Яким Сомко і Василь Золотаренко. Їх спротив підтримали і запорожці на чолі з Іваном Сірком. Спираючись на підтримку Московії, Сомко проголосив себе наказним гетьманом на Лівобережжі. Правобережні полки його влади не визнали. Юрій Хмельницький 1663 р. зрікся булави та постригся в ченці. Це заклало підвалини для поділу України та утвердження влади двох гетьманів.

3. ПРАВОБЕРЕЖНА І ЛІВОБЕРЕЖНА ГЕТЬМАНЩИНА в 1660—1680-х роках

Гетьмани Правобережної України

Павло Тетеря

(1663-1665)

Спирався на підтримку Речі Посполитої та Кримського ханства.

Мав намір розширити владу на Лівобережжі (здійснив невдалий похід на Лівобережну Україну 1663 р.).

На Правобережжі набрало розмаху антигетьманське та антипольське повстання. У липні 1665 р. П. Тетеря втік до Речі Посполитої.

Петро Дорошенко

(1665-1676)

Взяв курс на об’єднання Української козацької держави.

Схилявся до союзу з Османською імперією та Кримським ханством. Наприкінці 1666 р., уклавши союз із кримцями, вщент розгромив армію Речі Посполитої.

Остаточній перемозі завадили запорожці І. Сірка, почавши черговий похід на Крим та позбавивши гетьмана головного союзника.

Гетьмани Лівобережної України

Іван Брюховецький

(1663-1668)

Був обраний на козацькій раді в Ніжині (Чорна рада); спирався на підтримку козацької голоти та січовиків.

Здобув перемогу над полковником Я. Сомком.

Орієнтувався на підтримку Московського царства, фактично відмовившись від самостійності Гетьманщини.

Здійснив подорож до Москви, отримавши титул московського боярина.

Уклав із Московією Батуринські й Московські статті.

МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665 р.

• 1. Контроль московськими воєводами фінансів, господарства та військово-адміністративного життя на Лівобережжі.
• 2. Збирання податків на користь Москви.
• 3. Розширення переліку міст, де були розміщені московські залоги.
• 4. Утримання московських військ за рахунок українського населення.
• 5. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.

30 січня 1667 р. Московське царство та Річ Посполита уклали в с. Андрусів (поблизу Смоленська) перемир’я. Договір був укладений таємно, без погодження з українською стороною та перекреслював здобутки козацької революції:

1. Встановлювався мир на 13,5 року між Московським царством та Річчю Посполитою.

2. Запорозька Січ переходила під контроль обох держав:

• під владою Московського царства зберігалася Лівобережна Україна, передавалися землі Смоленщини, Сіверщини та на два роки Київ;
• Річ Посполита закріплювала землі Білорусі та Правобережної України.

Андрусівське перемир’я спричинило повстання на Лівобережжі проти московської влади, Брюховецький намагався його очолити, але був убитий.

Гетьмани Правобережної України

Петро Дорошенко

(1665-1676)

19 жовтня 1667 р. уклав українсько-польське Підгаєцьке перемир’я, за яким визнавалася влада короля, але польське військо не мало заходити на землі Гетьманщини.

В результаті поразки І. Брюховецького у 1668 р. був оголошений «гетьманом обох берегів Дніпра».

Був змушений залишити Лівобережжя для придушення заколоту запорожців.

1669 р. уклав Корсунську угоду з Османською імперією:

• 1. Право вільних виборів гетьмана; посада гетьмана пожиттєва.
• 2. Збір податків на користь козацької держави.
• 3. Татарам заборонялося брати ясир з українських земель.
• 4. Османська імперія і Кримське ханство гарантували не укладати угоди з Московським царством і Річчю Посполитою без згоди гетьмана.
• 5. Султанські грамоти щодо Української держави, мали укладатися двома мовами — українською та османською.

Наприкінці травня 1672 р. армія, очолювана султаном Мегмедом IV, рушила в похід на Брацлавщину, де був укладений Бучацький мирний договір.

1676 р. Дорошенко виїхав з Чигирина й зрікся булави.

БУЧАЦЬКИЙ ДОГОВІР 1672 р.

• 1. Річ Посполита передала Османській імперії Поділля з Кам’янцем.
• 2. Брацлавщина та Південна Київщина переходила під опіку П. Дорошенка.
• 3. Московське царство розглядало угоду як відмову Речі Посполитої від претензії на Правобережжя і наважилося на наступ.

Юрій Хмельницький

(1677-1685)

Внаслідок зречення Дорошенка призначений Османською імперією гетьманом Правобережжя.

Був «маріонетковим гетьманом» османів, який був їм потрібний, щоб перешкодити намірам І. Самойловича об’єднати під своєю булавою обидва береги Дніпра.

Упродовж 1677-1678 рр. брав участь у Першому та Другому Чигиринських походах.

За деякими відомостями, 1685 р. був страчений османами

Гетьмани Лівобережної України

Дем’ян Многогрішний

(1669-1672)

Був залишений на Лівобержжі П. Дорошенком як наказний гетьман.

Був обраний гетьманом 9 березня 1669 р. на Генеральній раді в Глухові під тиском Московії та в умовах московської окупації Лівобережжя.

Прагнув об’єднати українські землі під єдиною булавою гетьмана.

Зміцнював гетьманську владу, послаблюючи вплив козацької старшини. Створив наймане військо компанійців.

Уклав із Московським царством Глухівські статті. За доносом старшини був звинувачений московитами у зраді та підтримці Дорошенка, усунений від влади і засланий до Сибіру.

ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ 1669 р.

• 1. Московські воєводи розміщуються у 5 містах, позбавляючись права втручатися у справи місцевого врядування.
• 2. Встановлюється козацький реєстр 30 тис.
• 3. Діє заборона гетьманові вступати у зносини з іноземними державами.
• 4. Податки збирає лише старшина.Гетьмани Правобережної України

Іван Самойлович

(1672-1682)

16-17 червня 1672 р. обраний гетьманом на Генеральній військовій раді.

Уклав із Московським царством Конотопські статті.

1674 р. обраний гетьманом «обох сторін Дніпра».

1678 р. за наказом царя здійснив Великий згін, наказав зруйнувати міста Правобережжя, а їх мешканців зігнати на Лівобережжя.

1687 р. разом з московитами здійснив Кримський похід, був звинувачений в його провалі та за доносом старшини усунений від влади і засланий до Сибіру.

КОНОТОПСЬКІ СТАТТІ 1672 р.

• 1. Гетьману заборонялося мати компанійські полки.
• 2. Позбавлено права знімати старшину з посади без вироку чи згоди старшинської ради.
• 3. Заборонено вести самостійну зовнішню політику.

За підсумками Чигиринських походів, Османська імперія та Московське царство уклали в 1681 р. Бахчисарайський мир. Відповідно до нього Османська імперія контролювала південь Київщини та Поділля, а у володінні Московського царства залишалося Лівобережжя. Султан визнавав зверхність царя над Запорозькою Січчю. Було встановлено кордон по річці Дніпро. Османська імперія та Кримське ханство зобов’язувалися не вступати у союз із іншими державами проти Московського царства, а Московія мала сплачувати щорічну данину кримському хану.

У травні 1686 р. Московське царство й Річ Посполита уклали «Вічний мир». Договір фактично підтверджував умови Андрусівського перемир’я стосовно поділу кордонів по Дніпру. Лівобережжя разом із Києвом та Запорозькою Січчю залишалося в складі Московського царства. Південна Київщина й Брацлавщина ставали нейтральними землями.

Останнім актом у вирішенні долі українських земель стали рішення Карловицького конгресу 1699 р., за якими Османська імперія повернула Південну Київщину, Брацлавщину та Західне Поділля Речі Посполитій.

Діємо: практичні завдання

Скориставшись пропонованою картою, складіть розповідь про події Руїни на українських землях. Порівняйте умови укладених договорів. Визначте статус українських земель у геополітичних планах сусідніх держав.

qr.orioncentr.com.ua/LCeH7

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталя Яковенко:

«Так завершилась Руїна. Не тому, що брати вжахнулися, озирнувшись на ріки пролитої крові, а тому, що вбивати одне одного вже було нікому».

• Як ви можете схарактеризувати підсумки і наслідки Руїни?

4. ПРАВОБЕРЕЖЖЯ, СЛОБОЖАНЩИНА ТА ЗАПОРОЗЬКА СІЧ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

Події Руїни мали найстрашніші наслідки для земель Правобережної України — вона була спустошена. Для відбудови господарства та охорони кордону уряд Речі Посполитої вирішив відновити козацькі полки на Правобережжі. У 1684 р. король Ян Собеський дозволив козакам вільно оселятися на Південній Київщині та Східному Поділлі та повернути полковий устрій без обрання гетьмана. Однак після Карловицького миру 1699 р. османська загроза послабилась, і козаки стали непотрібними. Наступ на права козаків викликав козацьке повстання 1702-1704 рр., яке очолив полковник Семен Палій, воно увійшло в історію як «Паліївщина». Не в змозі самостійно придушити повстання, уряд Речі Посполитої звернувся по допомогу до Московії. Навесні 1704 р. повстання було придушено гетьманом Лівобережжя Іваном Мазепою.

Статус Запорозької Січі внаслідок Козацької революції 1648-1657 рр. та Руїни зазнав змін. Богданові Хмельницькому вдавалося тримати анархічну Січ під жорстким контролем, але після обрання гетьманом Івана Виговського цей контроль був практично втрачений.

З 1652 р. Січ розміщувалася на острові Чортомлик, доки у 1709 р. не була зруйнована за наказом московського царя Петра І. За місцевим козацтвом закріплювалася назва Низове Військо Запорозьке. Найвідомішим кошовим отаманом Чортомлицької Січі вважається Іван Сірко. За його керівництва було здійснено чимало вдалих походів проти Османської імперії та Кримського ханства. Водночас у подіях Руїни запорожці під проводом Сірка зіграли деструктивну роль. Саме вони розпочали збройні усобиці в країні, виступивши проти Виговського, двічі перешкоджали перемогам Дорошенка, підтримували промосковського Брюховецького і взагалі діяли на користь Московії. Козацька голота Січі не усвідомлювала необхідності збереження української держави.

Варто запам’ятати!

Слобідська Україна (Слобожанщина) — назва північно-східного регіону України в басейнах річок Сейм і Сіверський Донець. Назва регіону походить від слова «свобода» («слобода») — московська влада, заохочуючи переселенців з козацької України, дозволяла їм зберігати козацький устрій і вольності.

У другій половині XVII ст. активно продовжується заселення та розвиток Слобожанщини. Утворюються козацькі полки (Харківський, Сумський, Ізюмський, Охтирський та Острогозький) та виникають міста: Харків (1654 р.), Суми (1655 р.), Богодухів (1662 р.), Ізюм (1681 р.).

Полковий устрій істотно вплинув на розвиток Слобожанщини. Головну роль у вирішенні місцевих питань мали полкові канцелярії, очолювані полковниками. Примітною особливістю Слобожанщини було те, що місцеві полки не обирали гетьмана, а підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Козацтво набувало землю шляхом займанщини — зайняття вільних земель. Селянство було особисто вільним, а шляхта майже відсутня.

Діємо: практичні завдання

Перегляньте навчальне відео з книги-мандрівки Україною про Харків. Підготуйте віртуальну мандрівку містами Слобожанщини. Презентуйте її у класі.

qr.orioncentr.com.ua/fRTwv

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність: а) стисло опишіть подію або документ; б) визначте їх передумови та наслідки.

2. Установіть відповідність між гетьманом та берегом, де він тримав булаву. Назвіть договори, які підписували гетьмани Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Іван Самойлович.

Правобережна Україна

Лівобережна Україна

ІІ. Обговорюємо у групі

1. На думку українського історика Володимира Антоновича, «Петро Дорошенко, не зважаючи на помилки і неуспіх, є відрадною проявою. Не дрібний егоїзм, не бажання наживи або особистих користей керувало ним. Він щиро дбав про добро Батьківщини, серед найтяжчих обставин брався за це. Він пішов з гідністю та свідомістю виконаного обов’язку». Підтвердіть або спростуйте думку історика. Поміркуйте, за що Дорошенка назвали «Сонцем Руїни».

2. В часи Руїни змінювався статус Чортомлицької Січі. Поміркуйте, яким було становище запорожців за умовами Андрусівського та Бахчисарайського договорів, а також «Вічного миру».

ІІІ. Мислимо творчо

1. Уявіть себе сучасником / сучасницею подій Руїни. Скориставшись браузерною грою «Гетьманщина», пройдіть цей складний шлях від імені запорозьких козаків, гетьмана або місцевого населення.

2. Підготуйте за допомогою сервісу https://deepai.org короткий відеоролик про визначні події доби Руїни. Презентуйте його у класі.

Гра

qr.orioncentr.com.ua/aQTdG

Сервіс

qr.orioncentr.com.ua/gRQdN