§ 66. Криза Речі Посполитої у XVIII ст.

Пригадайте. Які обставини спричинили кризу в Речі Посполитій у ІІ пол. XVII ст.? Якому королю вдалося стабілізувати Річ Посполиту? Завдяки яким заходам?

1. ЗАГАЛЬНА КРИЗА ТА СИСТЕМА ВЛАДИ

У першій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала період важкої кризи. У 1696 р. помер король Ян Собеський і на престол знову обрали іноземного монарха. Ним став саксонський курфюрст із династії Веттінів — Август ІІ (1697-1733).

Поміркуймо!

Порівняйте переваги та недоліки обрання королем Речі Посполитої іноземця й поляка. Розгляньте діаграму. Вирахуйте відсоток ефективних сеймів.

Август II Сильний (Луї де Сильвестр, XVIII ст.)

Роль Сейму перебрали на себе Коронний трибунал і Головний трибунал Великого князівства Литовського. Багатьма рішеннями, які зазвичай ухвалював сейм, опікувалися сенатські ради.

Через слабкість королівської влади країною фактично правили магнати, які підпорядковували собі шляхту, формально рівну в політичних правах. Магнати володіли великими маєтками, власними військовими підрозділами, а їхні клієнти-шляхтичі голосували на сеймах за їхньою волею. Із другої половини XVII ст. з’явилася практика liberum veto — якщо депутат виголошував «вето», рішення сейму ставало недійсним. Часто, коли шляхта була незадоволена королем, вона створювала збройні союзи під назвою конфедерації для рокошу — легального спротиву шляхти королівській владі.

Варто запам’ятати!

Конфедерація — тимчасовий політичний союз шляхти, міщан, духовенства на території Речі Посполитої в XVI—XVIII ст.

Поміркуймо!

Чому відбулося зниження ефективності робити сеймів Речі Посполитої? Як можна було зробити сейми ефективними?

Сеймики управляли воєводствами, дбаючи лише про місцеві потреби шляхти і не цікавлячись справами всієї держави. Шляхта називала це «золотою свободою» і вважала, що Польща має найкращі закони. Панувало переконання, що слабка держава, яка не становить загрози для своїх сусідів, може захистити свою незалежність, не втручаючись у збройні конфлікти сусідів. Шляхта була впевнена, що державі ніщо не загрожує, окрім абсолютизму. Через такі думки та низькі податки країна мала слабку армію. Військова слабкість призвела до того, що через країну вільно проходили іноземні війська, які поводилися так, ніби вони були на завойованих землях.

Поміркуймо!

Чому шляхта вважала закони своєї країни найкращими? Які соціальні стани так не вважали? Проаналізуйте діаграму. У скільки разів армія Речі Посполитої кількісно поступалася сусідам? Передбачте наслідки того, що армія Речі Посполитої була слабкою.

2. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАНЕПАД І СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

У другій половині XVII ст. — на початку XVIII ст. Річ Посполита постійно руйнувалася ворожими арміями. Значна частина землі роками перебувала під паром, а селянським господарствам часто не вистачало худоби, необхідної для обробітку полів. Крім того, статки країни підривало падіння попиту на сільськогосподарську продукцію на європейських ринках. Осушені площі Нідерландів, Франції і Східної Англії сприяли виробництву власного хліба, збільшувалось постачання з колоній. Щоб зберегти прибутки, шляхта розширювала свої володіння завдяки землі селян і збільшувала панщину.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Сергій Громенко, український історик:

«Головна причина економічних проблем — тотальна війна 1648-1676 рр., яка точилася на всій території Польщі. Зокрема, «шведський потоп» призвів до окупації приблизно 90 % території держави. Втрати за цей період сягали 40 % населення та 50 % економіки».

• Чи згодні ви з думкою історика? Які події вчений називає «шведським потопом»? Чому розвиток технологій у Західній Європі сприяв посиленню кріпацтва у Речі Посполитій? Як Просвітництво впливало на розвиток маєтків магнатів Речі Посполитої? Чому ідеями Просвітництва не скористалися селяни?

Поміркуймо!

Проаналізуйте інфографіку. Які причини занепаду міст Речі Посполитої? Чому занепад міст впливав на зменшення прибутків та послаблення країни?

ЗАНЕПАД МІСТ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Як наслідок у значної частини міст населення скоротилося вдвічі, більшість із них була невеличкими адміністративними центрами з населенням близько 750 осіб, які жили переважно із сільського господарства.

Повсюдно будувалися нові костели та палаци.

У Варшаві з’явилися нові лікарні, оперний театр, перша публічна бібліотека і вища школа для шляхетської молоді — Collegium Nobilium. Світські та духовні магнати віддавалися нестримному споживанню. Шляхта навіть говорила: «За короля Саса їж, пий і попускай паса!»

qr.orioncentr.com.ua/ogXmv

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Норман Дейвіс, англійський історик:

«Коли над головами почали кружляти міжнародні шуліки, зубожіла Річ Посполита зрозуміла, що вона надто слабка, щоб боротися. У такому розумінні занепад торгівлі на Віслі й ослаблення економічного життя слід вважати за необхідну прелюдію до поділів Польщі».

Поміркуймо!

Поясни суть згаданого в тексті параграфа прислів’я польської шляхти. У чому історик вбачає причину майбутньої ліквідації Речі Посполитої?

3. ПОСИЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Вступ до Північної війни (1700-1721 рр.) на боці Московії було помилкою Августа II. Уже в 1702 р. шведські війська захопили Варшаву, а 1704 р. під тиском шведів новим королем обрали поляка Станіслава Лещинського. Річ Посполита опинилася під шведським впливом. Тільки за допомоги Петра І, після поразки шведсько-українських сил під Полтавою 1709 р., Август II повернув королівську корону, а Лещинський втік до Франції.

У 1716 р. відбувся одноденний «Німий сейм». Посли шляхти і король, оточені московськими військами, змушені були погодитися з умовами Петра І: виведення саксонських військ, розширення повноважень сейму і сенату, обмеження особистої влади короля. Спроби королів уніфікувати державу, запровадити рівність перед законом, створити професійну армію і стандартизовану освіту провалилися через опір шляхти, яка не хотіла втрачати свої привілеї і вплив.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Норман Дейвіс, англійський історик:

«Вороги Речі Посполитої раділи. Кожна сусідня держава утримувала магнатів, що за дукат могли зірвати сесію сейму... Зокрема, були дуже вдоволені росіяни. Від 1717 р. вони мали фактичний протекторат над Річчю Посполитою й охороняли свої західні кордони коштом кількох магнатських пенсій. Виставляючи себе як оборонців «золотої свободи» й «ліберум вето», вони могли упевнитися, що Річ Посполита буде нездатна організуватися і чинити опір російській політиці. Заполоняючи Варшаву російськими військами з кожної важливої нагоди, вони «захищали сейм від зовнішніх втручань».

• У чому вбачає історик вади «шляхетської демократії»? Чому деспотична російська держава вдавала із себе «охоронця» цієї демократії?

Історичні подробиці

Після смерті Августа II Сильного у 1733 р. в Речі Посполитій розпочалася боротьба за владу. Шляхта обрала королем Станіслава Лещинського, який раніше вже займав цей пост. Однак Росія та Австрія, побоюючись посилення впливу Франції, підтримали іншого кандидата — Августа III. Це призвело до війни за польську спадщину. Лещинський, не маючи достатньої підтримки, був змушений покинути країну.

Правління Августа III (1736-1763 рр.) призвело до майже постійного паралічу сейму: під час його правління відбувся лише один із 14 сеймів (сейм 1736 р.) через принцип liberum veto, який зазвичай використовувався магнатськими угрупованнями.

Саксонське панування, що тривало понад півстоліття, посилило кризу держави, яка зародилася в середині XVII ст. Магнатська олігархія перемогла, і Річ Посполита із сильної держави, яка прагнула стати регіональною потугою, перетворилася на країну з обмеженим суверенітетом, повністю залежну від своїх сусідів.

Поміркуймо!

Чому король на портреті, поданому на с. 401, зображений у польському вбранні? Поясни поняття «магнатська олігархія».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Назвіть причини та ознаки кризових явищ у системі влади Речі Посполитої.
• 2. Які причини та наслідки економічного занепаду Речі Посполитої?
• 3. Чому при саксонській династії влада короля ослабла?

ІІ. Обговорюємо у групі

• 1. Який вплив на кризу Речі Посполитої мали релігійний чинник, «шляхетська демократія» та зовнішня політика Російської імперії?
• 2. Чому демократія не зробила Річ Посполиту сильнішою?

ІІІ. Мислимо творчо

Розробіть проєкт реформ для Речі Посполитої в дусі «освіченого абсолютизму».