§ 67. Українські землі у складі Речі Посполитої у XVIII ст.

Пригадайте. Які наслідки для Правобережної України мали події часів Руїни? Як Речі Посполитій вдалося повернути собі Поділля?

1. ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА ПІСЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ КОЗАЦЬКОГО УСТРОЮ

Відновлення контролю Речі Посполитої над Правобережжям відбувалося в кілька етапів.

Поміркуймо!

Проаналізуйте схему. Поясніть, чому ліквідація козацтва розтяглася на 15 років.

ЛІКВІДАЦІЯ КОЗАЦЬКОЇ АВТОНОМІЇ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Поновлення контролю над Правобережною Україною означало відновлення шляхетського землеволодіння та системи панщини. Щоб сприяти заселенню знелюдненого краю на своїх землях, шляхтичі засновували слободи — поселення з тимчасовими податковими пільгами. Після закінчення цих пільг за проживання на шляхетських землях селяни мусили платити податки та відбувати панщину. Шляхта не лише зводила величні магнатські палаци, але й активно розвивала приватні міста та містечка. Для захисту володінь від зовнішніх нападів і внутрішніх заворушень шляхта створювала власні збройні загони, моделюючи їх за козацьким взірцем.

Шляхта у костюмах воєводств Речі Посполитої (XVIII ст.)

Поміркуймо!

Звідки на знелюднене Правобережжя могли переселятися селяни? Чому ліквідація козацької автономії не призвела до повного знищення козацтва на Правобережжі?

Відбулося загострення конфесійних протистоянь. Перехід Київської митрополії під контроль Москви сприяв недовірі до православних Речі Посполитої. Масове переведення православних єпархій в унію розпочалося з 1692 р., коли до унії доєдналася Перемишльська єпархія, а згодом Львівська та Луцька. Посилився процес латинізації та спольщення греко-католицької церкви.

qr.orioncentr.com.ua/vuidg

У середині XVIII ст. міжконфесійний конфлікт загострився. Під тиском влади всі православні парафії на Правобережжі були перетворені на унійні. Осередками традиційної віри залишилися всього кілька православних монастирів, які поступово занепадали.

Поміркуймо!

Що сприяло тому, що на початок XVII ст. у Речі Посполитій зникла релігійна толерантність? Чому православних у Речі Посполитій на межі XVII—XVIII ст. вважали політично неблагонадійними?

2. ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ. КОЛІЇВЩИНА

Відповіддю соціально-економічному і релігійному гніту були втечі селян та зародження гайдамацького руху. Вперше гайдамаки згадуються в польських історичних джерелах 1717 р. До гайдамацьких загонів долучалися українські селяни, найбідніші козаки, яких називали «сіромою» або «голотою», та міщани. Часто керівниками гайдамаків виступали запорозькі козаки. Основним осередком руху стала Брацлавщина. Об’єктом нападів гайдамаків були шляхтичі, орендарі-євреї та греко-католицькі священники.

Варто запам’ятати!

Гайдамаки (від тюрк. «гайде» — гнати, нападати, свавілля чинити) — учасники соціальних повстань XVIII ст., спрямованих проти соціальних і релігійних утисків українського населення Правобережжя, а також здобичники, які займалися грабунками.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Тадеуш Корзон, польський історик:

«У душі руського народу... нагромаджувалося почуття щораз більшої ненависті до «ляхів», головно в Україні, де зберігалися спомини про Хмельницького, обичаї та дух козаччини. Підсичували цю нехіть: терпкість повсякденних відносин, несправедливість судів... Гайдамацтво, або попросту розбої, вибрики свободи створювали дійсний хаос під кожним оглядом. Самі пани не мешкають в Україні із-за щоденного страху. Живеться тут як на вулкані в безупинній тривозі».

• Як історик пояснює появу гайдамацтва на Правобережжі? Яке ставлення до гайдамаків висловлює автор? Чому, на думку Т. Корзона, панам жилося «як на вулкані»? Який зв’язок проводить історик між Гайдамаччиною і часами Б. Хмельницького?

Найбільшим повстанням гайдамаків став виступ 1768 р., відомий як Коліївщина.

Історичні подробиці

Є кілька версій походження слова «коліївщина». За першою, воно походить від «колій» або «колоти», оскільки повсталі використовували довгі залізні списи. За другою, термін походить від польських слів kolej або sluzba kolejn, що означає «несення козацької служби при магнатських маєтках». Тобто Коліївщина — це повстання надвірних козаків.

Поміркуймо!

Розгляньте зображення. Подумайте, яке з них є найбільш достовірним. Аргументуйте свою думку.

Портрет Максима Залізняка (невідомий автор, кінець XVIII ст.)

Уманський сотник Іван Ґонта (А. Ждаха, 1884 р.)

Табір гайдамаків (Ю. Коссак, до 1899 р.)

Ще восени 1767 р. в монастирях Придніпров’я під виглядом послушників оселилась група запорозьких козаків. Вони агітували населення до повстання та поширювали чутки про його підтримку православною Росією. У травні 1768 р. з урочища Холодний Яр під Чигирином гайдамацький загін на чолі з Максимом Залізняком вирушив у похід. Повстанці здобули Жаботин, Смілу, Черкаси, Богуслав, Канів, Лисянку. Їхні сили швидко зростали. На початку червня 1768 р. повстанське військо наблизилося до Умані. На їхній бік перейшов полк надвірних козаків на чолі з уманським сотником Іваном Ґонтою.

Взяття гайдамаками Умані 9-10 червня 1768 р. сучасники та історики назвали «Уманською різаниною». У місті було вбито не лише військових, а й тисячі мирних жителів, серед яких були католики, юдеї та уніати, у тому числі учні василіанської унійної школи.

Поміркуймо!

З яких причин населення підтримало виступ запорожців 1768 р.? Чому підставою для вбивств під час «Уманської різанини» була релігійна належність? Які інші підстави, крім релігійних, впливали на агресивність повсталих?

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Семен Дубнов, єврейський історик:

«Коли гайдамаки увірвалися до міста, то перш за все накинулися на євреїв, які були страшенно нажахані: їх по-звірячому убивали, топтали кіньми, скидали з високих будинків; дітей підіймали на вістря, жінок мучили. Маса євреїв, близько трьох тисяч, заховалися у будівлі синагоги. Гайдамаки приставили до дверей синагоги гармату, двері синагоги були підірвані, розбійники потрапили всередину та перетворили її на бійню».

• Яке ставлення до гайдамаків демонструє історик? Яке ставлення до гайдамацького руху викликають події, описані в уривку?

Після здобуття Умані повстанські загони розташувались табором поблизу міста. Рада повстанців обрала М. Залізняка гетьманом і князем Смілянським, а І. Ґонту — полковником і князем Уманським. Гайдамацьке військо поділялося на 16 сотень на чолі із сотниками. У червні — липні 1768 р. на Правобережжі діяло близько 30 гайдамацьких загонів.

Історичні подробиці

Т. Шевченко відобразив Коліївщину в історико-героїчній поемі «Гайдамаки». Історик Олексій Сокирко вважає, що історію складно сприймати через літературу, оскільки: «Для Шевченка «Гайдамаки» — звернення до сучасників, до людей першої половини XIX століття: ось до чого нас довів період бездержавності».

Першодрук поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка (1841 р.)

Масштаби повстання налякали уряд Речі Посполитої, який знову звернувся по допомогу до Російської імперії. За наказом імператриці Катерини II імперські війська розпочали спільні дії з королівськими. М. Залізняка було передано російській владі та заслано до Сибіру, І. Гонту як підданого Речі Посполитої було страчено разом з багатьма учасниками повстання. До травня 1769 р. придушено дрібніші загони гайдамаків. Залучення Росії до придушення Коліївщини посилило її вплив на Правобережжі.

qr.orioncentr.com.ua/1TNob

Поміркуймо!

Яку мету могли ставити перед собою гайдамаки? Чому Російська імперія прийшла на допомогу Речі Посполитій? Чому гайдамацький рух суттєво вплинув на соціальну свідомість населення? Чому художній твір не є надійним історичним джерелом?

3. РУХ ОПРИШКІВ

Соціально-економічний та релігійний гніт у XVIII ст. Східної Галичини, Буковини та Закарпаття пожвавив рух, учасників яких називали опришками.

Варто запам’ятати!

Опришки — учасники українського повстанського антишляхетського руху в Галичині, на Закарпатті й Буковині наприкінці XV — у першій половині XIX ст.

У другій половині XVII — на початку XVIII ст. діяли кілька десятків загонів опришків. Вони діяли на прикордонних територіях, що давало їм змогу за потреби втікати від переслідувань у сусідню країну. Частина опришків приходила до Запоріжжя. У 1730-1740 рр. найактивніше діяв Олекса Довбуш, загони якого поширилися на Прикарпаття, Закарпаття та Поділля.

qr.orioncentr.com.ua/KF6NS

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або посилання перегляньте тизер-трейлер до художнього фільму «Довбуш» (реж. О. Санін, 2022 р.) За допомогою додаткових джерел інформації укладіть біографічну довідку про життя і діяльність О. Довбуша. Дізнайтеся, яку роль в історії руху опришків відіграв єврейський праведник Баал Шем Това (Бешта).

qr.orioncentr.com.ua/afWAd

Поміркуймо!

Що художник хотів розповісти про опришків у своїй картині?

Довбуш (Федір Кричевський, 1931 р.)

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або посилання перегляньте відео з циклу «Нація героїв» — «Народні месники чи карпатські головорізи: ким були опришки?». Проаналізуйте відео, спираючись на власні знання. Проведіть в класі дебати та займіть позицію.

qr.orioncentr.com.ua/mtS3T

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Чому ліквідація козацького устрою на Правобережжі призвела до загострення соціально-економічних та релігійних конфліктів?
• 2. Якими були причини, масштаби й наслідки виступів гайдамаків та опришків?
• 3. Перерахуйте основні факти та імена історичних осіб теми.

ІІ. Обговорюємо у групі

• 1. Чому українські селяни часто сприймали руську шляхту католицького віросповідання як поляків? Чи є ця думка правильною?
• 2. Чому в історичній пам’яті українців, євреїв і поляків події Коліївщини сприймаються по-різному?
• 3. Які спільні й відмінні риси руху опришків та гайдамаків?

ІІІ. Мислимо творчо

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео «Бандити чи герої?». Які нові факти про Гайдамаччину ви дізналися? На основі відео створіть мапу думок.

Відео «Бандити чи герої?»

qr.orioncentr.com.ua/tJoMo