§ 87. Узагальнення. Ранньомодерні Європа та Україна

Пригадайте. Які особливості мав період раннього Нового часу в Європі та Україні? Які основні зміни відбулися у Ранній Новий час порівнянно з періодом Середньовіччя?

Історія України XVI—XVIII ст. є складовою частиною історії Європи Раннього Нового часу. Вона тісно пов’язана з процесами в європейському суспільстві, зазнавала їх впливів та сама впливала на них.

1. Європейці за ранньомодерної доби відкрили нові континенти і значно розширили свої уявлення про світ.

2. Українські землі були фронтиром — порубіжжям та контактною зоною між осілими землеробами і кочовими скотарями, між християнством та ісламом, між Заходом і Сходом. Завдання охорони кордонів та просування землеробської цивілізації до Степу породили фронтирну спільноту — українське козацтво.

Процес формування козацтва прискорився після утворення в Центрально-Східній Європі нової держави — Речі Посполитої у 1569 р., саме вона об’єднала майже всі українські землі та була провідником колонізації на Південний Схід.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Дмитро Вирський:

«Із часів Русі вперше... майже всі українські землі опинилися в одній державі: відбулися зустріч Русі з Руссю — українсько-польської з українсько-литовською, прощання Русі з Руссю — через пришвидшення українсько-білоруського розмежування і конфліктну конкуренцію з Росією-Московією, загибель Русі молдовської і народження — відродження Русі-України козацької».

• Спираючись на думку історика та додаткові джерела інформації, схарактеризуйте процес утворення України та українського етносу.

3. Водночас військово-службовий стан — шляхта у всій Європі намагається пристосуватися до нових викликів.

4. Перші козацькі керівники — князь Дмитро Вишневецький, Остафій Дашкевич, Богдан Ружинський — сприяли створенню перших опорних баз козацтва за Дніпровськими порогами. Так виникло унікальне явище — Запорозька Січ, яка стала козацькою військовою спільнотою. Наявність фронтиру — Великого кордону — та недостатність фінансових ресурсів для утримання найманого війська змушували державу визнати принаймні частину козаків як «реєстрове козацтво» — саме його існування сприяло перетворенню козацтва на соціальний стан. За гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного воно стало силою, яка сприяла формуванню свідомості «народу руського», відстоювало права православних та водночас неодноразово рятувало Річ Посполиту у боротьбі з зовнішніми ворогами.

5. Реформація і Контрреформація в Європі призвели до утворення нової гілки християнства — протестантизму, змін у світогляді європейців та початку релігійного протистояння.

Реформація → Винайдення книгодрукування, яке дало людству механізм збереження та розповсюдження інформації

Ідейне протистояння → Загострило світоглядні та морально-етичні проблеми у суспільстві, сприяло перетворенням і поширенню ідей гуманізму та впливів Ренесансу на більш широкі верстви

В українському суспільстві → Вплив Реформації спричинив розкол православної церкви, Берестейську унію 1596 р. та утворення унійної (греко-католицької) церкви; водночас закріпився ще один фронтир — релігійний, між православними та католиками.

Петро Могила

Козацтво взяло на себе функції захисника православної церкви, а реформи П. Могили сприяли осучасненню українського православ'я та дали поштовх стрімкому розвитку української культури й освіти за європейськими стандартами.

6. Розвиток ринкового господарства в Європі призвів до появи мануфактур, які використовували найману працю. Новий спосіб організації виробництва, потреби ринку та зростання попиту на освічених людей зумовили появу нових верств населення — буржуазії, найманих працівників та інтелігенції. Залучення до виробництва досягнень науки і техніки підготували індустріальну революцію — заміну мануфактури фабрикою, а ручної праці механізованою.

Саме в цей час були закладені відмінності Східної Європи, зокрема і українських земель, від Заходу. Надлишок ресурсів зробив можливою орієнтацію саме на їх використання замість турботи про підвищення ефективності виробництва. Зернові культури, худоба, шкіри, мед, сіль, риба залишались основними джерелами прибутку, а головними фігурами економічного життя були землевласник і залежний від нього селянин. Так закладалося економічне відставання Східної Європи.

Соціальний та економічний розвиток відбувалися на тлі важливих політичних перетворень. Потреби економічного зростання та боротьба за ринки посилили конкуренцію між європейськими державами, а вона потребувала подальшої централізації — держави Західної Європи перетворюються на абсолютні монархії. Водночас вони зберігали європейські правові традиції та певний баланс між соціальними групами. Іншим шляхом пішли Московська держава та Османська імперія.

7. Відносний демократизм і толерантність Речі Посполитої сприяв зміцненню козацького стану та збільшенню його претензій на шляхетний статус. Небажання держави їх задовольнити призвело до низки козацьких повстань та до Козацької революції 1648 р. під проводом Богдана Хмельницького.

Козацька революція в Україні була частиною загального революційного процесу в світі — він був розпочатий революцією в Нідерландах, продовжений Англійською революцією, яка відбулася одночасно з Козацькою, а у XVIII ст. дістався Американського континенту і вилився в Американську революцію, що стала прологом до Великої Французької революції загальноєвропейського значення.

Ліквідація у XVII ст. особистої залежності селян, панщини, впровадження елементів ринкового виробництва і торгівлі, становлення виборчої системи — частково демократичної, частково олігархічної — було новим явищем для Центрально-Східної Європи та подібним до наслідків революцій у Західній Європі.

8. У XVII—XVIII ст. в Європі відбулася ще і військова революція — зміни в озброєнні війська, стратегії і тактики ведення війни, створення великих професійних найманих армій, запровадження військової освіти і постійного вишколу.

9. В Європі відбувалася ще одна революція — світоглядна. Релігія стала поступатися своїм значенням у житті суспільства, більше перетворюючись на приватну справу. В уявленні людей «віра» і «знання» стали відокремлюватись, зростало значення науки та освіти, світського характеру набувало мистецтво. З одного боку, релігійні напрямки (конфесії) стали сильніше закриватися від зовнішніх впливів та нарощувати свою войовничість, а з іншого — процес секуляризації позбавляв їх впливу на суспільство і держави. Наукові відкриття розширили картину світу та стали справляти безпосередній вплив на техніку й виробництво.

10. Доба Руїни, «Вічний мир» і Карловицька мирна угода розкололи українські землі та стали трагедією для українців, але водночас в історії Європи був закріплений факт існування Війська Запорозького. Українська Гетьманщина не отримала свого власного монарха та не завершила процес формування суверенної держави. Проте існування козацького державного утворення протягом майже 150 років мало величезний вплив на психологію українського народу. Участь українців у Битві народів під Віднем 1683 р., коли остаточно було покладено край наступу османів на Європу, засвідчила існування і значення України як європейської країни. Лівобережна Гетьманщина, Слобідські козацькі полки, Запорозька Січ, козацькі та гайдамацькі загони на Правобережжі, а пізніше Задунайська Січ мали спільний стрижень «українства».

Наприкінці XVIII ст. українські землі були поглинуті сильними та агресивними сусідами — Російською та Австрійською імперіями.