§ 84. Освіта і виховання у Ранньомодерній Україні

Пригадайте. Як розвивалася освіта в українських землях в період Середньовіччя? Які навчальні заклади кінця епохи Середніх віків на теренах України вам відомі?

Розгалужена система постійних, спеціально створених для навчання освітніх закладів на теренах України з’явилась у XVI — на початку XVII ст. Це були протестантські гімназії та єзуїтські колегіуми. Освіта розвивалася під впливом церков, а отже, мала чітку релігійну забарвленість. Усвідомлюючи вагу освіти та не бажаючи втрачати вірян, православні діячі, на противагу католикам і протестантам, заснували низку освітніх закладів.

1. ПЕРШІ ОСВІТНІ ЗАКЛАДИ

У 1576 р. завдяки зусиллям князя Василя-Костянтина Острозького в українських землях постала перша українська науково-освітня установа — слов’яно-греко-латинська школа в місті Острог. Як відомо, меценаткою при створенні цієї школи виступила племінниця князя — Гальшка Острозька. Після того, як Острозькі прийняли католицьку віру, у 1624 р. в Острозі відкрили єзуїтський колегіум. Єзуїтські колегіуми, як ланка у чіткій структурі ордену, були підпорядковані централізованому керівництву, а з 1600 р. — і єдиному статуту, працюючи за однаковими програмами і підручниками.

З появою православних братств почали відкривати школи для дітей всіх станів. Успенське братство заснувало школу у Львові в 1586 р., а згодом — в інших містах та великих селищах. У братських школах вивчали церковнослов’янську і грецьку мови, Закон Божий, вчилися читати церковні книжки, співати в церковному хорі. За взірцем єзуїтських колегіумів у 1631 р. митрополит Петро Могила заснував школу при Києво-Печерській лаврі. Школа була створена за європейським зразком і передбачала вивчення «семи вільних мистецтв». Це спричиняло занепокоєння членів Київського Богоявленського братства — вони побоювалися конкуренції від Лаврської школи для Київської братської школи. В 1632 р. було досягнуто згоди і за домовленістю дві школи об’єдналися в одну.

Історичні подробиці

У 1992 р. було випущено поштову марку із зображенням Києво-Могилянської академії. Старий академічний корпус академії зображено на українській купюрі 500 гривень, а також на логотипах Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Купюра номіналом 500 гривень

Поштова марка із зображенням Києво-Могилянської академії, 1992 р.

Королівський дозвіл викладати богослов’я давав навчальному закладові статус академії. Так, з Києво-Могилянського колегіуму постала перша в українських землях академія. Навчання передбачало вивчення мов, співи, малювання, елементи медицини й точних наук. За західним зразком відбувалися громадські диспути та обговорення.

Для того, щоб навчання могли здобувати не тільки діти знаті, але й бідніші учні, було побудовано спеціальний гуртожиток — бурсу. Київська академія мала філії — наприклад, у Вінниці або Кременці. У філіях викладання велося за програмою академії.

2. ЄЗУЇТСЬКІ КОЛЕГІУМИ ТА ПРОТЕСТАНТСЬКІ ШКОЛИ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Орден єзуїтів упродовж другої половини XVI ст. запровадив, по суті, нову систему освіти в українських землях. Оформився єдиний статут єзуїтських шкіл («Institutio studiorum Societatis Jesu»), виданий друком 1600 р., який регламентував структуру та навчальний процес у колегіумах.

Єзуїтські колегіуми

Генерал Ордену (стояв на чолі всієї освітньої мережі)

Провінціали — керівники регіональних відділень (українські землі, зокрема, належали до створеної 1575 р. Польської провінції)

Ректори (очолювали кожну колегію, призначалися провінціалами)

Префекти (відповідали за організацію навчального процесу у колегіях; контролювали професорів та учнів; приймали нових вихованців, влаштовували екзамени тощо)

Для більшості представників шляхетського та міського загалу переваги єзуїтської школи були очевидними: вона безкоштовно давала добру освіту, блискучі знання латини і навички пристойної поведінки. Кількість єзуїтських колегіумів до другої половини XVII ст. неухильно зростала. На початку XVII ст. найбільш відомими були єзуїтські колегіуми у Львові, Луцьку, Перемишлі, Кам’янець-Подільському, Вінниці тощо. Єзуїтський колегіум з 1640 р. існував і на Закарпатті — у місті Ужгороді.

Свідчать документи

Із записів анонімного волинського полеміста 1620-х рр.: «Аж ти дав синка свого до проклятої школи, а у владу до научання діавольского єзуїтов. Аж вони там твоего синка русинка, засмаковавши єму поганую діаволюю науку, ошукали... Аж юже й на віру свою святую правдивую, яко пес, щекаєт, й на тебе, отца, й на матерь свою, й на увесь род свой, й віри, й язика своєго многославного святого вирекаєтся руського».

У впливі на українське населення через освіту були зацікавлені і протестанти. Вони закликали до оновлення релігійного життя, спрощення церковної обрядовості, відмови від пишності та дороговартості церкви. Такі ідеї знайшли перші відгуки в західних землях України, в Галичині.

У місті Дубецько на річці Сян в 1559 р. почала діяти перша в українських землях кальвіністська школа, в якій навчалося 300 юнаків. Окрім предметів гуманістичного циклу викладалися елементи філософії і теології, а з 1608 р. при школі діяла друкарня.

Серед течій протестантизму найбільшої популярності в українських землях здобуло социніанство. Скрізь, де виникали социніанські громади, створювалися й школи, загальне число яких, імовірно, перевищувало кілька десятків. Матеріальне забезпечення та якість освіти таких навчальних закладів залежали від покровителів-магнатів. Коштами магнатів будувалися бурси і оплачувалася професура, яка запрошувалася для викладання.

Із середини XVI ст. модним для українських заможних родин стає навчання за кордоном. Популярними стали Лейденський та Кенігсберзький університети.

qr.orioncentr.com.ua/wdyqh

Свідчать документи

Зі звіту Папського нунція у Речі Посполитій Маріо Філонарді, 1639 р.: «Не тільки схизматики, а й католики мають свободу посилати своїх синів туди, куди їм подобається, в Польщі чи за кордоном, і на сьогодні цього не можна заборонити, не викликавши заворушень по всьому Королівству».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Увідповідніть дати і події.

1 1576 р.

2 1632 р.

3 1559 р.

4 1586 р.

А митрополит Петро Могила заснував Київський колегіум;

Б поява слов’яно-греко-латинської школи;

В Успенське братство заснувало школу у Львові;

Г перша в українських землях кальвіністська школа.

2. Якою була система освіти в єзуїтських колегіумах? Яку роль єзуїти відіграли у формуванні тогочасної української освіти?

3. Чому в українських землях поширилися протестантські школи? Поясніть поняття «социніанство».

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. За допомогою матеріалів підручника порівняйте освіту раннього Нового часу в українських землях та в Західній Європі. Результати роботи представте у вигляді мапи думок та обговоріть у класі.

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе засновником / засновницею школи у XVI—XVII ст. Якою була б ваша школа? Як, на вашу думку, було б необхідно побудувати навчальний процес? Створіть власний проєкт школи XVII ст. у вигляді інфографіки або презентацію.

§ 85. Практична робота № 6: «Повсякдення людини у Ранньомодерну добу»

qr.orioncentr.com.ua/hNDYz

§ 86. Узагальнення: «Повсякденне життя людей Ранньомодерної доби»

qr.orioncentr.com.ua/vtVDu