§ 6. Берестейська церковна унія 1596 року та її наслідки

• Пригадайте, яким було становище православної церкви на українських землях в умовах Реформації та Контрреформації? Чому, на вашу думку, православні братства прагнули досягти ставропігії?

Читаємо й розуміємо

Дослідіть за параграфом історію укладення Берестейської церковної унії, за ходом роботи заповніть таблицю.

БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 р.

1. Передумови укладення Берестейської церковної унії

У 90-ті роки XVI ст. ідея щодо церковної унії — об’єднання православної та католицької церков — дістала багато прибічників. Ієрархи православної церкви бачили в ній засіб вирішення низки завдань:

• посилення позицій православної церкви в державі й суспільстві за умов переважання католицької церкви;
• позбавлення залежності від світських володарів через зміцнення структури самої церкви;
• забезпечення для православних владик місця в сенаті нарівні з католицькими ієрархами.

Методом досягнення цих завдань було реформування церкви.

Папа Римський був зацікавлений в унії, адже прагнув поширити свій вплив на Схід і послабити протестантизм.

Підтримував ідею і король Речі Посполитої Сигізмунд III Ваза, ревний католик, у близькому оточенні якого переважали радикальні прибічники унії, зокрема єзуїт Петро Скарга. Занепокоєння викликали й претензії новопроголошеного Московського патріархату на зверхність над православними «всея Русі». До того ж церковне об’єднання вважалося важливим кроком до досягнення релігійної єдності, а отже, й до зміцнення держави.

Роботу з утілення унії в життя взяв на себе єпископ Іпатій Потій, якого часто називали «батьком унії».

Історичні подробиці

Іпатій Потій (портрет XVII ст.)

Іпатій Потій (1541-1613 рр.) — походив зі шляхетської родини. Товаришував з князем Василем-Костянтином Острозьким, викладав в Острозькій академії. Блискучий письменник-полеміст, доводив переваги унійної церкви в умовах наступу католицтва. Від 1599 р. і до смерті був Київським митрополитом унійної церкви. Заснував перші унійні школи й друкарні.

• Уявіть себе в ролі Іпатія Потія — складіть промову від імені діяча до вірян щодо доцільності церковної унії.

Після тривалої підготовки православні єпископи за участі Київського митрополита Михайла Рагози (Рогози) ухвалили в 1594 р. «Торчинські артикули» (від м. Торчин на Волині). Цей документ визначив зміст церковної унії. У документі йшлося про умови об’єднання церков, але жодним чином не про їхнє злиття:

• 1. Визначте, які з положень Торчинських артикулів свідчили про об’єднання православної та католицької церков.
• 2. Які з положень документа були вигідними для тих ієрархів, які були прибічниками унії?
• 3. Поміркуйте, якими могли бути наслідки унії для вірян православної церкви, зважаючи, що прибічниками унії була вища православна ієрархія в українських землях.

Думки істориків

Сергій Плохій, український та американський історик, про ставлення до унії єпископів

Умови унії мали на меті урівняти права православних із правами католиків і посилити владу єпископів... У статтях не було практично нічого про підвищення морального і освітнього рівня духівництва... Ієрархія, взявши курс на церковну унію з Римом, практично цілковито відкинула програму реформування православ’я зсередини, яку висунули та втілювали братства.

• Визначте, у чому історик вбачає поверховий характер задуму унії. Чому, на вашу думку, єпископи не поділяли ідей братств щодо реформування православної церкви?

Із проголошеними умовами згодні були не всі. Князі й шляхта не хотіли втрачати контроль над церквою, ставропігійні монастирі воліли зберегти свою незалежність, землі і власність, православні братства прагнули церковних реформ, а не посилення влади єпископів. Головним противником унії був князь В.-К. Острозький, який спершу був її палким прибічником. Однак він бачив унію як рівноправне об’єднання двох гілок християнства. Під його тиском львівський єпископ Гедеон Балабан і перемишльський єпископ Михайло Копистенський висловили протест проти унії. Князь звернувся по допомогу до протестантів і погрожував виставити 20-тисячне військо для захисту «грецької віри». Таким чином, серед православних стався розкол.

Водночас Іпатій Потій і Кирило Терлецький здійснили подорож до Риму, де в грудні 1595 р. отримали папську буллу про згоду на унію.

2. Церковні собори у Бересті в 1596 р.: розкол православної і утворення греко-католицької церкви

Церковний собор для проголошення унії був скликаний 8 жовтня 1596 р. у церкві Святого Миколая в Бересті (нині м. Брест, Білорусь). Саме на цьому соборі було ухвалено рішення про утворення унійної (греко-католицької) церкви. На боці прибічників унії були майже всі єпископи, підтримка короля і Папи Римського.

Противники унії на чолі з В.-К. Острозьким проголосили свій окремий православний собор. В.-К. Острозький залучив до участі в православному соборі представників східних патріархатів, православної шляхти і братств, а також більшість православних монастирів. Обидва собори проголосили взаємне відлучення своїх противників від церкви. Православний собор рішення про утворення унійної церкви не визнав.

Варто запам’ятати!

Унійна (греко-католицька) церква — церква, що дієу складі католицької церкви, зберігаючи спільну із православними церквами обрядність і звичаї.

3. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні

Унію визнали шість з восьми єпископів Київської митрополії, першим унійним митрополитом став Михайло Рагоза (Рогоза) (1596-1599 рр.). Проте 15 грудня 1596 р. король Сигізмунд III видав універсал про обов’язковість переходу до унії. Православна церква в Речі Посполитій опинилася поза законом. Замість того, щоб сприяти порозумінню і єдності християн, унія перетворилася на інструмент розколу суспільства. Форма впровадження унії викликала спротив через порушення свободи совісті, гарантованої Варшавською конфедерацією (1573 р.). На захист православної церкви стали також протестанти й католики. Вони прагнули уникнути релігійних війн, подібних до тих, що відбувалися в низці європейських країн.

Вітраж «Берестейська унія» (робота вітражиста Лео Мола в Митрополичому кафедральному храмі Святих Володимира й Ольги УГКЦ у м. Вінніпег, Канада)

Розгляньте уважно вітраж. Поясніть, як автор втілив ідею Берестейської церковної унії у своєму мистецькому творі?

Православні віряни на українських землях зміну церковної належності почали розглядати як зраду свого народу — нібито «руський народ» становили тільки православні.

Свідчать документи

Лев Сапіга, великий канцлер Великого князівства Литовського

Я католик, але не бажаю того вітчизні, аби тут у нас було б так, як у Франції. І припускаю, що багато є католиків, які того не лише не бажають, а й виступили б проти, якби до чогось такого мало дійти. Бо то вже була б остання згуба для нашої вітчизни.

• Визначте, як представлений діяч Речі Посполитої поставився до примусового переходу до уніатства? Чим зумовлена його позиція?

Таким чином, Берестейська унія стала відповіддю на кризу православної церкви та проявом Контрреформації в Речі Посполитій. Водночас вона поглибила розкол у суспільстві та загострила релігійні суперечності. Намагання створити єдину церкву замість двох призвели до виникнення третьої. Але завдяки релігійній полеміці викристалізувалася ідея «руського народу» як третього учасника федеративної Речі Посполитої.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про ставлення до Берестейської унії

Починалося велике протистояння..., що перетворило Берестейську унію, задуману як інструмент порозуміння, на символ розбрату, ворожнечі і насильства... Розмірковуючи над витоками цього феномена, мусимо визнати, що православний загал Русі-України на унії нічого не втрачав,... логіка владик-уніатів, які... шукали опіки могутнього Риму і тим самим зміцнювали позиції православних у католицькій державі, була... слушною... Тож в основі ворожого ставлення до унії лежав... опір новині, неприйняття всякого нововведення, яке сприймалося як замах на усталену, а відтак — справедливу і добру старовину.

• Про які наслідки Берестейської унії йдеться в цитаті історикині? Які причини опору унії вона називає? Чи погоджуєтесь ви з науковицею?

Діємо: практичні завдання

Розгляньте приклади пам’ятних знаків начесть Берестейської унії. Дізнайтеся, чи випускалися в Україні пам’ятні монети та поштові марки на честь цієї події. Поміркуйте, чи варто вшановувати пам’ять цієї історичної події. Свою думку обґрунтуйте.

Пам’ятний хрест з нагоди 400-ліття Берестейської унії в м. Чернівці (встановлено на подвір’ї собору Успіння Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви, 1996 р.)

Пам’ятна марка, випущена до 350-ї річниці Берестейської унії Українським Комітетом Допомоги Увігцям в Італії

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Берестейська церковна унія 1596 р. та її наслідки».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте та проведіть у класі дискусію на тему: «Берестейська унія 1596 р.: компроміс еліт чи зрада духівництва?». Для успішного проведення дискусії заздалегідь визначте ролі учасників і підготуйте аргументовані виступи.

МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Проаналізуйте створений за допомогою технологій штучного інтелекту (ШІ) проект пам’ятника Берестейській церковній унії. На вашу думку, чи вдалося ШІ точно відтворити задум унії в пам’ятнику? Які корективи до цього проекту ви запропонували б?