§ 7. Церковне життя в Україні першої половини XVII ст.

• Пригадайте, коли було укладено Берестейську церковну унію. Чи досягли прибічники унії мети об’єднати суспільство довкола єдиної церкви?

Поміркуймо!

Поміркуйте, як характеризує церковне життя в українських землях після Берестейської унії вислів: «На початку XVII ст. ієрархи залишилися без вірян, а віряни — без ієрархів». До якої церкви належали ієрархи, а до якої віряни? Уявіть себе релігійним/політичним діячем того часу — запропонуйте заходи для зміцнення унійної та православної церков. Зіставте свій план з інформацією в параграфі.

1. Боротьба за відновлення ієрархії православної церкви

Перші два десятиліття після укладення Берестейської унії були періодом гострої боротьби за відновлення прав православної церкви. Унія зблизила православних із протестантами. У 1599 р. між ними був укладений союз для спільних дій. Давній захисник церкви — шляхта — боролася за відновлення її статусу. Протести на сеймах підтримували і католицькі депутати. Королю вказували, що він порушив свою присягу, дану на коронації. Адже її частиною був пункт про релігійний мир, а рівні права православних і католиків були умовою Люблінської унії.

Король і частина прибічників унії були змушені йти на поступки. У 1603 р. Сигізмунд III дав дозвіл на обрання православного архімандрита Києво-Печерського монастиря. У 1607 р. сеймовою ухвалою була відновлена православна церква та поновлені всі її права. Однак це істотно не позначилося на становищі православних, адже король не бажав ані висвячення православних ієрархів, ані повернення їм відібраного на користь уніатів майна.

Ситуацію ускладнював брак православних ієрархів. Після смерті Гедеона Балабана (1607 р.) і Михайла Копистенського (1609 р.) залишився лише один православний єпископ Єремія Тиссаровський. На допомогу прийшли козаки. Змагаючись за власні права і привілеї, вони вбачали природного союзника у скривдженій православній церкві. У 1620 р. очільник козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний вступив до Київського Богоявленського братства «зо всім військом Запорозьким».

Йов Борецький (стінопис дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві; храм споруджений у 1108-1113 рр., відтворений у 1997-1998 рр.)

Того ж 1620 р., скориставшись проїздом через Україну єрусалимського патріарха Феофана, П. Сагайдачний організував висвячення на Київського митрополита Йова Борецького (1620-1631 рр.), а також чотирьох єпископів. Православну ієрархію було відновлено. Однак король висвячення не визнав.

Свідчать документи

З листа Йова Борецького

Упродовж останніх 25 літ нам не вдається забезпечити мир релігії нашій від тих великих насильств, утисків і правопорушень, які над нами чиняться. Що далі, то гірші й тяжчі переслідування, зловмисні звинувачення та обмови доводиться нам зносити від противників наших... Не є гріхом, не є зневажанням прав, не є образою королівської гідності..., не є бунтом, не є криміналом, не є шпигунством, ані зрадою, ані змовою з ворогами корони, що ми, за поміччю Духа Святого, маємо посвячених митрополита та єпископів.

• 1. Спираючись на документ, схарактеризуйте становище православної церкви в Речі Посполитій після Берестейської унії.
• 2. Подумайте, чому Й. Борецький зауважує, що спротив унії «не є образою королівської гідності».
• 3. Подумайте, чому Й. Борецького називали «козацьким митрополитом».

Тільки в 1632 р. після обрання нового короля Владислава IV були ухвалені «Пункти для заспокоєння народу руського», якими передбачалося: повернення всіх прав православній Київській митрополії; обрання владик православною паствою і потому затвердження їх королем; декларувалася свобода визнання для православних і уніатів; скасовувалися всі судові вироки щодо православних; церковні маєтки мали бути розділені між православними й уніатами.

Свідчать документи

«Пункти для заспокоєння народу руського»

1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,... ремонтувати свої церкви й будувати нові...

2. ...Церква Св. Софії Київської з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами й митрополитом... він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями...

• 1. Як назва документа визначає мету його створення?
• 2. Які права він надавав православним?

2. Становище унійної церкви в Україні

Після смерті Іпатія Потія унійним митрополитом став Йосиф Рутський (1613-1637 рр.). Він здійснив реорганізацію унійного чернецтва за зразком ордену єзуїтів. Об’єднав його у Василіянський орден, при монастирях якого також засновувалися школи. У 1621 р. Й. Рутський розпочав перемовини з вищими православними ієрархами про примирення «Русі з Руссю» — створення об’єднаного Київського патріархату, підпорядкованого Риму. Однак через супротив православної шляхти, козацтва та частини католицького духовенства домовитися про примирення не вдалося.

Йосиф Рутський

3. Реформи митрополита Петра Могили та зміцнення православної церкви

Після смерті Йова Борецького православним митрополитом Київським став нащадок молдовського аристократичного роду Петро Могила (1632-1647 рр.).

Діємо: практичні завдання

Ознайомтеся із добіркою ілюстрацій. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, які факти біографії П. Могили на них зображені. Зробіть висновок, у чому полягала багатогранність постаті діяча.

«Требник» П. Могили, 1646 р.

Софійський собор у Києві, XI ст. (сучасне фото)

Петро Могила у Хотинській битві (картина Ю. Косска, 1892 р.)

П. Могила був прихильником поліпшення взаємин з уніатами. Він особисто підтримував проект спільного патріархату та залагодження відносин між церквами. Але смерть митрополита в 1647 р. та початок Козацької революції 1648-1657 рр. зробили ці плани неможливими.

Діяльність Петра Могили

Таким чином, у першій половині XVII ст. православна й унійна церкви зробили вагомі кроки для подолання кризових явищ і зміцнення своїх позицій у суспільстві. Примирення «Русі з Руссю» — поєднання розколотого народу України здавалося цілком можливим. Утім, воно так і не відбулося, але не через церковно-релігійні, а через соціально-політичні причини.

Думки істориків

Сергій Плохій, український та американський історик, про значення діяльності Петра Могили

Москва надалі провадила політику самоізоляції, тоді як Константинополь зазнавав впливу протестантизму. Виклик прийняв найздібніший серед православних провідників того часу митрополит Петро Могила, який перетворив Київ на потужний інтелектуальний та церковний центр східного християнства.

• 1. У чому історик бачить значення діяльності Петра Могили? Наведіть аргументи, що підтверджують думку історика.
• 2. Як історик пояснює причини піднесення Києва як центру східного християнства?

Через слух люди впадають у високоум’я, пиху і порожню славу — особливо, коли прислухаються, що їх хтось хвалить.

Намагайтеся власні недоліки пізнавати, бо найбільше й найчастіше те людину зводить, коли вона того собі за гріх не кладе.

• Ознайомтеся з висловлюваннями П. Могили. Поміркуйте, у чому їх повчальний зміст. Чи актуальними вони є в наш час?

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Церковне життя в Україні першої половини XVII ст.».

2. За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації завершіть укладання запропонованої лінії часу.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Чи можна Берестейську унію вважати наслідком Люблінської унії?

4. Назвіть спільні й відмінні риси в становищі православної й унійної (греко-католицької) церков у першій половині XVII ст.

МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Подумайте, чому створення об’єднаного Київського патріархату, підпорядкованого Риму, могло стати примиренням «Русі з Руссю».

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1620 р. — «Феофанове свячення» — висвячення єрусалимським патріархом Феофаном ієрархів православної церкви в Україні

1632 р. — Видано «Пункти для заспокоєння народу руського»