§ 13. Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний

• Пригадайте, що вам відомо про військове мистецтво козаків. Що таке козацька чайка? Яку роль відігравало козацтво від часу свого виникнення?

1. Походи козаків першої чверті XVII ст.

Становище козацтва в Речі Посполитій було суперечливим. З одного боку, у мирний період на сеймах ухвалювалися суворі антикозацькі постанови. А з іншого, без цієї сили держава не могла обійтися під час тривалих і виснажливих воєн.

На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала серію війн, і козацтво було тією дешевою військовою силою, якої потребувала держава. У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем взяли участь у поході коронного війська до Молдови. У 1602 р. козаки під проводом Самійла Кішки воювали проти шведів у складі військ Речі Посполитої. Завдяки цим походам з козаків було знято заборони.

Військо Запорозьке, організовуючи воєнні морські експедиції в Чорне море, досягало аж до околиць столиці Османської імперії — Стамбула.

Захоплення козаками Кафи (гравюра з книжки «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича, 1622 р.)

Участь козаків у війнах приносила їм славу й воєнну здобич. Звільнені люди на знак подяки возвеличували їх у піснях.

Водночас напади козаків на узбережжя Османської імперії зривали мирні домовленості Речі Посполитої із султаном і провокували можливість війни із цим сильним суперником. А на кожну вдалу козацьку операцію татари відповідали спустошливими набігами.

Воєнні експедиції козаків у причорноморські володіння Османської імперії

Поміркуймо!

Уявіть себе правителями Речі Посполитої та Османської імперії. Як на відносини між вашими державами вплинули морські воєнні експедиції козаків першої чверті XVII ст.?

2. Петро Конашевич-Сагайдачний

Одним з успішних козацьких лідерів першої чверті XVII ст. був Петро Конашевич-Сагайдачний.

Історичні подробиці

Петро Конашевич народився приблизно 1582 р. у шляхетській родині. Освіту здобув в Острозькій академії.

Наприкінці 1590-х років П. Конашевич вступив до лав Війська Запорозького, де отримав прізвисько Сагайдачний. Під проводом Г Крутневича й С. Кішки взяв участь у походах на початку XVII ст. Також, вірогідно, він був залучений до переговорів з королівськими урядовцями щодо козацьких прав і свобод.

• Перегляньте відео та визначте головні етапи біографії П. Конашевича-Сагайдачного. Якими рисами наділяють гетьмана автори фільму?

Відео «Петро Конашевич-Сагайдачний» («Козацька звитяга», тривалість 06 хв 16 с)

https://qr.orioncentr.com.ua/GFZwv

Петро Конашевич-Сагайдачний (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, 2016 р.)

Як гетьман, П. Конашевич-Сагайдачний уперше відзначився в успішному поході 1616 р. на Кафу. Козацький флот під його орудою розгромив османську ескадру в Дніпровсько-Бузькому лимані. У Кафі було звільнено кілька тисяч бранців.

У другій половині 1618 р. запорожці на чолі з П. Сагайдачним виступили на допомогу війську королевича Речі Посполитої Владислава, який був претендентом на московський престол. Вони пройшли від Сіверщини до Москви. По дорозі було захоплено кілька міст і розгромлено московське військо, яке заступило шлях. Лише слабкість війська Речі Посполитої врятувала московську столицю від захоплення.

Хоча взяти Москву не вдалося, війна мала позитивні наслідки для українських земель — під владу Речі Посполитої перейшли Чернігівщина та Новгород-Сіверщина. До того ж у майбутнього короля Владислава сформувалося прихильне ставлення до козацтва і П. Сагайдачного.

Воєнним успіхам сприяли нововведення П. Сагайдачного в тактиці ведення бою, оновлення артилерії й озброєння козацької піхоти. Козацтво часто змушене було діяти нечисленними силами проти значно більших армій супротивників. За цих умов гетьман значну увагу приділяв тактиці маневрування невеликими групами. Під час засадних і зустрічних боїв нечисленні загони добре навчених козаків нападали на ворога, вносячи безлад і паніку в його лави. П. Конашевич-Сагайдачний прагнув зробити вирішальний удар миттєвим і в найслабкіше місце ворожих лав. У боротьбі проти турецько-татарських орд ефективними були удари по тилових комунікаціях нападників.

Дипломатична діяльність гетьмана мала на меті закріпити права козацтва, відновити православну ієрархію й роль Києва як духовного і політичного центру. Саме за П. Конашевича-Сагайдачного київське православне братство отримало підтримку козацтва та відбулося відновлення православної ієрархії в 1620 р.

3. Військо Запорозьке і Хотинська війна

Найбільшу славу П. Сагайдачний здобув під час Хотинської війни (1620-1621 рр.).

Історичні подробиці

Хотинська війна (1620-1621 рр.) — війна між Османською імперією і Річчю Посполитою. Головною причиною була боротьба за Молдову. Перемога Речі Посполитої у важкій війні стала можливою завдяки участі козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним на боці Речі Посполитої.

У 1620 р. султан і король відрядили свої війська до Молдови, аби підтримати на престолі кожен свого ставленика. 8-11 вересня відбулася битва біля с. Цецора (неподалік Ясс). Військо Речі Посполитої зазнало нищівної поразки.

Султан Осман II вирішив не зупинятися на прикордонному конфлікті, а завдати удару вглиб Речі Посполитої. У серпні 1621 р. Численне османське військо чисельністю 100 тис. осіб рушило через Молдову до Хотина, аби скористатися місцевою переправою через Дністер.

Війська Великого князівства Литовського на чолі з гетьманом Яном Ходкевичем і королевичем Владиславом у вересні підійшли до Хотина і заступили шлях противнику. Сюди ж прибували навербовані за кордоном роти, а також загони із числа мобілізованої шляхти. Проте цих сил було замало, і всі розуміли, що без допомоги козаків перемоги не буде.

Петро Сагайдачний (гравюра з твору Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», 1622 р.)

Очолюване П. Конашевичем-Сагайдачним козацтво виступило на підтримку військ Речі Посполитої. Козацьке військо здійснило швидкий похід від Дніпра до Дністра та вчасно приєдналося до королевича Владислава і Яна Ходкевича.

Османи атакували понад десять разів, причому здебільшого позиції козаків. Проте запорожці не лише вистояли, а й провели кілька вдалих контратак. Крім цього, козацький флот завдав потужних ударів по морських комунікаціях турків.

Фактично козаки врятували Річ Посполиту від поразки й захистили рідні землі. Проте чимало вояків загинуло чи померло від поранень. П. Конашевич-Сагайдачний також дістав тяжке поранення, унаслідок якого помер 20 квітня 1622 р. в Києві.

Думки істориків

Яків Собеський, польський історик, про П. Конашевича-Сагайдачного

Цей Петро Конашевич, муж рідкісної мужності та зрілості у судженнях, винахідливий у словах і вчинках, хоча за походженням, способом життя і звичками був простою людиною... Завжди доля особливо сприяла йому: він повсякчас повертався, вкритий славою... Це був чоловік сміливий розумом, який шукав небезпеки, легковажив життям, у наступі був перший, а при відступі останній. У таборі він був сторожкий, мало спав... Зважаючи на своє службове становище, був завжди відданий королю і Речі Посполитій.

Петро Кралюк, український філософ і письменник, про політичні цілі П. Конашевича-Сагайдачного

Потрапивши у коло запорозьких козаків, а потім ставши їх провідником, Сагайдачний прагнув їх «цивілізувати», зробити організованою силою. Він намагався не йти на конфлікт з державними структурами Речі Посполитої, а прагнув досягати компромісів, порозуміння із можновладцями цієї держави. За гетьманування Сагайдачного маємо співіснування і навіть взаємодоповнення світу Речі Посполитої й світу козацького.

• Ознайомтеся з думками істориків про постать П. Конашевича-Сагайдачного. Визначте, що в думках істориків є спільного. Доберіть із біографії гетьмана факти, що підтверджують названі в цитатах характеристики гетьмана.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Опрацюйте в групі судження і доберіть аргументи на користь думки: «Козацтво першої третини XVII ст. відігравало суперечливу роль. З одного боку, воно виступало захисником інтересів українського народу, здійснюючи боротьбу проти турків і виступивши на захист православ’я. З іншого боку, саме воєнна активність козаків у турецьких володіннях спричиняла загострення відносин між Османською імперією і Річчю Посполитою, що мало наслідком спустошливі для українських земель війни».

3. Прочитайте оцінку Хотинської війни, яку надав український історик Петро Сас. Поясніть, що він мав на увазі. «...На полях Хотинської війни вирішувалася не лише доля Речі Посполитої, а й значною мірою і доля християнської цивілізації».

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Об’єднайтеся в класі у творчі групи й узагальніть інформацію про життя і діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного у формі пригодницького коміксу або інсценізації. Простежте у своєму творі такі сюжетні лінії: «дитинство гетьмана», «походження прізвиська гетьмана», «видатний полководець», «гетьман і православ’я», «гетьман і уряд Речі Посполитої», «гетьман у Хотинській війні». Рекомендований ресурс для коміксу https://www.pixton.com.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1618 р. — Похід козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на м. Москву