§ 14. Козацькі повстання 20—30-х років XVII ст. «Ординація Війська Запорозького»

• Пригадайте, яку роль у політиці Речі Посполитої відігравало реєстрове козацтво? Що ускладнювало відносини козаків і уряду Речі Посполитої? Як воєнні походи козаків впливали на зовнішню політику Речі Посполитої?

Читаємо й розуміємо

Об’єднайтеся в дослідницькі групи, кожна з яких дослідить одне із козацьких повстань за планом:

• 1. Причини повстання.
• 2. Час і лідер повстання.
• 3. Результат.

Після представлення кожною з груп результатів дослідження визначте загальні причини цієї групи козацьких повстань.

1. Повстання 1625 р. під проводом Марка Жмайла

Заслуги козацтва в Хотинській війні давали запорожцям підстави очікувати розширення реального реєстру, а не лише декларованого відновлення прав православної церкви й отримання інших обіцяних пільг. Проте владні кола Речі Посполитої вирішили інакше.

За мирним договором з Османською імперією Річ Посполита гарантувала припинення козацьких походів і спалення запорозького флоту. Щодо реєстру — він мав обмежитися лише трьома тисячами осіб.

Розміщення ж на українських землях, особливо в зоні мешкання козаків кварцяного війська, ще більше посилювало невдоволення діями влади.

Аби змусити козаків погодитися на умови уряду, на Київщину було перекинуто кварцяне військо на чолі з новим коронним гетьманом Станіславом Конецпольським. Разом із ним прибули комісари, які мали вести переговори з козаками. Запорожці виступили на переговори військом на чолі Марком Жмайлом.

Проте С. Конецпольський атакував залоги козаків під м. Канів на Черкащині, унаслідок чого розпочалися збройні сутички.

Станіслав Конецпольський (портрет XVII ст.)

У битві біля Курукового озера 22 жовтня - 3 листопада 1625 р. жодній зі сторін не вдалося досягти вирішальної переваги, тому вони перейшли до переговорів. Обидві сторони погодилися на мирну угоду.

Куруківська угода

Значення угоди

• створена територіальна структура Війська Запорозького, яка дублювала структуру староств;
• це означає, що поруч із владою королівських намісників формувалася й козацька влада, яка поширювалася на певну територію.
• ці обставини пришвидшили появу в козацькому середовищі уявлення про територію Подніпров’я як про особливий козацький регіон у Речі Посполитій.

Хоча обидві сторони були незадоволені результатами угоди 1625 р., на деякий час конфлікт було припинено. Тим більше, що наступного року розпочалася війна Речі Посполитої зі Швецією, що потребувало збільшення козацького війська. У цей час королівська адміністрація воліла «дивитися крізь пальці» й на походи козаків проти османів.

Козацтво ж діяло як незалежна воєнно-політична сила. Ще до Куруківської угоди в 1624 р. козаки уклали угоду з Кримським ханством про взаємодопомогу. Коли у 1628 р. хан спробував здобути незалежність від Османської імперії, Військо Запорозьке на чолі з М. Дорошенком прийшло йому на допомогу.

Під час цієї кампанії козаки не лише врятували хана, а й дісталися Кафи, де захопили гармати, які у свій час османи відбили в поляків під Цецорою. Щоправда М. Дорошенко в цьому поході загинув. Кампанія закінчилася невдало через перехід командирів кримськотатарського війська на сторону нового хана, який проголосив вірність султану.

2. Повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила) та Івана Сулими

У березні 1630 р. спалахнуло чергове козацьке повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом). На цей час багато козаків повернулися зі шведського походу, знову посилилися суперечки щодо реєстру, а на Подніпров’ї вперше було розквартироване коронне військо, що додатково загострило ситуацію. Повстанці заклали табір під Переяславом. Військо значно збільшилося завдяки повсталим селянам. Саме тут у травні спалахнули жорстокі бої, в яких обидві сторони зазнавали значних втрат. Під час однієї з вилазок у табір коронного війська козаки знищили «золоту роту», яку становили представники кращих шляхетських родів. Ця перемога залишилася в пам’яті народу, обростала легендами. Великий Кобзар Тарас Шевченко присвятив їй свою поему «Тарасова ніч».

Затята оборона козаками свого табору, масштаби повстання та великі жертви змусили коронного гетьмана піти на перемовини. У компромісі була зацікавлена і частина козацької старшини.

У результаті була підтверджена Куруківська угода, а козацький реєстр збільшився до 7 тис. осіб. Утім С. Конецпольський назвав цю ухвалу «комедією». Адже козацькі походи до османського узбережжя Чорного моря не припинилися, а король на початку війни з Московією 1632 р. був змушений залучити до війська значно більше козаків, аніж передбачалося реєстром.

Після смерті короля Сигізмунда III (1632 р.) запорожці відправили своїх посланців на сейм, вимагаючи допустити їх до виборів нового володаря, збільшення реєстру та визнання православної ієрархії. Цей факт засвідчив усвідомлення козаками політичної сили своєї спільноти, рівного шляхті.

Тому козацькі заворушення не припинялися, хоч і мали менший розмах. Почастішали сутички між різними групами вояків.

Відповіддю на це стала пропозиція гетьмана С. Конецпольського на сеймі 1635 р. про спорудження навпроти Кодацького порога на р. Дніпро фортеці для контролю козацьких пересувань.

Пам’ятний знак Тарасові Федоровичу (Трясилу) у м. Переяслав на Київщині (робота скульптора Ігоря Зарічного, 1995 р.)

Історичні подробиці

Фортецю Кодак зводили під керівництвом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. На запрошення польського уряду протягом 16 чи 17 років він працював над спорудженням прикордонних фортець на теренах України. Підшукуючи зручні для укріплень місця, Боплан добре ознайомився з топографією, етнографією і розташуванням найближчих до України місцевостей. За дорученням короля Владислава IV й коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, Боплан складав докладну мапу України. Після повернення на батьківщину — у м. Руан (Франція) на основі зібраних матеріалів уклав працю «Description d’Ukrainie» («Опис України»), яка є цінним історичним джерелом з вивчення доби козацтва.

Гетьман Іван Сулима (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, серія «Герої козацької України», 2013 р.)

Реакція козаків не забарилася. У серпні 1635 р. запорожці на чолі з Іваном Сулимою влаштували нічну атаку й захопили фортецю. Гарнізон було знищено, а укріплення зруйновано.

Утім, спроба Сулими підняти повстання не вдалася. Частина реєстровців, які були в його загоні, видали козацьких ватажків. Їх привезли до Варшави, де Сулиму і ще двох його соратників жорстоко стратили, а четвертого, Павла Бута, помилували. За однією з версій, це сталося на прохання коронного канцлера Томаша Замойського. Показова розправа з козацькими ватажками геть ненадовго встановила мир у Подніпров’ї.

Цього разу, аби залякати козаків, І. Сулиму та більшість його оточення було страчено. Серед козацтва поширювалися антиурядові настрої.

3. Повстання 1637-1638 рр. та його наслідки

Повстання 1637-1638 рр., викликане спробами влади «очистити» реєстр від «бунтівників», своїм масштабом і гостротою перевершувало всі попередні. Гетьманом повстанці обрали Павла Бута (Павлюка), учасника попереднього повстання. Ходили чутки, що він називав себе королем, володарем Руської землі, та мав намір захопити Київ і всю Сіверську землю.

Проте у вирішальній битві під Кумейками на Черкащині 16 грудня 1637 р. повстанці зазнали нищівної поразки.

Історичні подробиці

Про масштаби козацького повстання 1637 р. свідчать відкриття археологічної експедиції Національного музею історії України 2024 р. Поле бою вчені окреслили простором між чотирма селами на Черкащині — Кумейками, Мошнами, Яснозір’ям та Софіївкою — загалом кілька сотень гектарів площі.

Археологічні свідчення битви під Кумейками: кулі, вогнепальна зброя та інше спорядження (знайдені експедицією 2024 р.)

Яків Іскра-Острянин (Остряниця) (портрет XVIII ст.)

Під час переговорів із коронним військом біля с. Боровиці (нині село в Черкаській області), попри гарантії безпеки, Павлюка та кількох старшин було ув’язнено. На сеймі в лютому 1638 р. ватажків повстання було визнано винними і незабаром страчено. Акт капітуляції козаків під Боровицею скріпив своїм підписом новообраний козацький писар Богдан Хмельницький.

Головною проблемою повстанців у цьому повстанні було те, що частина реєстровців зберігала нейтралітет чи навіть билася проти козаків у лавах коронного війська. Після страти П. Павлюка у січовому середовищі зрозуміли, що відтепер можна захистити себе лише зі зброєю в руках.

Новий лідер повстання Яків Іскра-Острянин (Остряниця) організував укріплений козацький табір у м. Голтва та спробував завдати поразки урядовим військам у битві під Лубнами. Проте безуспішно. Під час Жовнинської битви (кінець травня - червень 1638 р.) Я. Острянин із частиною війська відмовились від боротьби та евакуювалися через р. Дніпро на терени Слобідської України. Новий керівник повстання Дмитро Гуня відвів повстанців з-під Жовнина і організував козацьку оборону в урочищі Старець. Проте після тривалого героїчного протистояння через нестачу ресурсів частина старшини пішла на укладення угоди з поляками. Побоюючись зради, Гуня на чолі невеликого загону в ніч на 28 липня 1638 р. прорвався з оточеного табору на Запоріжжя. Поразка повстання створила в урядовців Речі Посполитої ілюзію остаточного упокорення козацтва, тому наступним рішенням було суттєве обмеження прав козаків. Козацтво деякий час не мало сил протистояти цим утискам.

4. «Ординація Війська Запорозького»

Поразки повстанців призвели до істотних обмежень козацьких прав. У грудні 1638 р. на Вальному сеймі було затверджено «Ординацію Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої».

Свідчать документи

• Прочитайте уривок з «Ординації Війська Запорозького» та визначте, які права козацтва були обмежені. Яку функцію мали виконувати козаки згідно з документом? Висловте припущення, як вплинув документ на настрої українського козацтва.

Із «Ординації Війська Запорозького реєстрового»

...На вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових установ, права, доходів і інших відзнак,... і бажаємо тих, кого живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів.

Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила на своїй службі тільки 6 тисяч і які смирилися перед нами і Річчю Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію, згідно з постановою цього сейму.

На місце старшого, який більше не буде [вибиратись] зсеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара...

Цьому комісарові мусять коритися осавули, полковники, сотники, як і все військо. Всі вони, також полковники з комісаром, мусять залежати від [коронного] гетьмана...

Полки з своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запорожжя для охорони тих місць і щоб перешкодити татарським переходам через Дніпро. Треба невпинно стежити, щоб козацька вольниця не ховалась по островах і звідти не чинила б походів на море...

Козаки реєстрові ніким не повинні бути обтяжені як щодо земель, так і особисто. Наші міщани, згідно з старовинними правами і заборонами, не повинні ні самі вступати в козаки, ні втягати в це своїх синів, ні навіть віддавати заміж за козаків своїх дочок під страхом кари з конфіскацією майна...

Унаслідок поразки козацьких повстань та обмеження прав запорожців за прийнятою «Ординацією» активність козацтва на деякий час зменшилася. Частина козаків перейшла на службу до московського царя. Їх поселяли навколо Курська, Воронежа, Білгорода, під Лиманом та Осколом, що заклало початок Слобідської України. Певна кількість козаків була завербована до участі в Тридцятилітній війні, воювали і в антикатолицькому, і в католицькому таборах. Проте сучасники розуміли, що «Золотий спокій», як називали період 1638-1648 рр. у Речі Посполитій, був хитким.

Варто запам’ятати!

Ординація Війська Запорозького реєстрового — законодавчий акт вального (загального) сейму Речі Посполитої, що суттєво звужував права реєстрового козацтва.

«Золотий спокій» — період відносного затишшя у відносинах козаків та уряду Речі Посполитої у період між придушенням козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст. та Козацькою революцією під проводом Б. Хмельницького.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Козацькі повстання 20-30-х рр. XVII ст.».

2. Покажіть на карті (с. 73) райони поширення і місця вирішальних битв під час козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.

3. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

Доберіть з додаткових джерел або підручника зі всесвітньої історії три-чотири події, які відбувалися в хронологічних межах цієї послідовності в Європі.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

4. Висловте припущення, чому повстання 20-30-х років XVII ст. дістали назву «козацькі».

5. Обговоріть і визначте, у чому полягає історичне значення козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.

МИСЛЮ ТВОРЧО

6. Напишіть історичне есе «Образ козацького лідера-борця за права козацтва».

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1620—1630-ті рр. — Козацькі повстання в Речі Посполитій

1638 р. — «Ординація Війська Запорозького»