§ 19. Події 1650-1651 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір. Іван Богун

• Пригадайте, якими були результати початкового етапу Козацької революції у 1648-1649 рр. Які завдання вирішував Б. Хмельницький як очільник боротьби?

1. Зовнішня політика Богдана Хмельницького. Початок молдовських походів

Читаємо й розуміємо

• 1. Продовжуйте роботу з укладання хронологічної таблиці «Події Козацької революції середини XVII ст.» (с. 107).
• 2. Започаткуйте дослідницький графічний проект «Дипломатична діяльність Б. Хмельницького». Відображайте цілі дипломатичної діяльності, очікування Б. Хмельницького від кожного з об’єктів діяльності, заходи, досягнення і труднощі та їхній вплив на перебіг подій Козацької революції.

У 1650 р. Б. Хмельницький продовжив налагоджувати дипломатичні контакти і шукати союзників. Українські посольства рушили в Османську імперію, Кримське ханство, Молдову, Трансильванію, Швецію, Московію та інші країни. Статус козацької держави й особисто Б. Хмельницького починали усвідомлювати при дворах Європи. Річ Посполита була могутнім ворогом, тому зовнішні союзи відігравали для України першорядну роль.

Важливим напрямом зовнішньої політики гетьмана протягом 1650-1653 рр. було Молдовське князівство. Завдяки своєму розташуванню воно могло зміцнити чи послабити південно-західні кордони Війська Запорозького. Мав Б. Хмельницький і династичні плани — одружити сина Тимоша з донькою молдавського господаря Василя Лупула, який водночас був тестем литовського гетьмана князя Януша Радзивила.

Василь Лупул (поштова марка Молдови, 1999 р.)

В. Лупул був неприхильним до повстанців, тому на початку вересня 1650 р. Б. Хмельницький направив до Молдови військо. Цей крок він пояснював своїми союзницькими зобов’язаннями перед кримським ханом, який прагнув помститися Молдові за напади. В. Лупул змушений був пообіцяти видати доньку Розанду за Тимофія Хмельницького, заплатити татарам великий викуп і найголовніше — розірвати відносини з Річчю Посполитою. Щоправда цієї обіцянки дотримувалися недовго.

Поміркуймо!

Чому укладення династичного шлюбу було важливим для Б. Хмельницького?

2. Битва під Берестечком 1651 р.

Річ Посполита, хоча й зазнала відчутних втрат, активно готувалася до війни з Військом Запорозьким. Оголошена була мобілізація; на цей раз передбачалася участь 30-тисячного війська Великого князівства Литовського. Козаки теж готувалися до війни, однак планували її на другу половину весни, на час прибуття татарських загонів. Однак у лютому 1651 р. 15-тисячне коронне військо під керівництвом Мартина Калиновського порушило Зборівський договір й атакувало Поділля. У боях за м. Красне загинув брацлавський полковник Данило Нечай. М. Калиновський твердив, що це була акція у відповідь на порушення умови козаками.

До літа Речі Посполитій вдалося зібрати значне військо. Командував цим військом особисто король Ян II Казимир.

Вирішальна битва між коронним військом і військами Б. Хмельницького та кримського хана Іслама III Ґерая відбулася у червні 1651 р. під Берестечком (нині Волинська область).

Головна битва 30 червня склалася не на користь козаків. Хан, втративши велику кількість своїх людей, полишив поле бою та прихопив із собою Богдана Хмельницького. Козацьке військо опинилося в облозі. Цілу ніч під дощем вони споруджували захист навколо табору — двометрові вали.

Поміркуймо!

В інтернет-додатку прочитайте уривок вірша Т. Шевченка. Якими художніми засобами автор передає події битви під Берестечком?

Пам’ятник полеглим козакам і селянам у Берестецькій битві (заповідник «Козацькі могили» в о. Пляшева на Рівненщині; робота скульптора Анатолія Куща, 1991 р.)

https://qr.orioncentr.com.ua/Gvxtz

Відсутність лідера негативно вплинула на боєздатність козацького війська. Командування взяла на себе старшина. Виходом із оточеного табору керував Іван Богун. Однак, коли козацьким полкам вдалося прорватися, селянські загони охопила паніка. Цим скористався противник, який увірвався в табір і влаштував різанину. Події під Берестечком практично були першою поразкою козацько-татарського війська. Вони вчергове показали ненадійність Кримського ханства як союзника.

Іван Богун (літографія Я. Мадеєвського, 1884 р.)

3. Білоцерківський договір 1651 р.

Одночасно з Берестецькою битвою литовський гетьман Януш Радзивил, розгромивши військо козаків М. Небаби під Лоєвом, рушив з походом на Київ. Козаки, аби уникнути руйнувань і жертв, здали місто на початку серпня без бою.

Б. Хмельницький, не отримавши достатньої допомоги від татар, звернувся до короля з пропозицією перемовин. Попри перевагу над козаками, очільники польсько-литовських військ бажали домовленостей, а не війни.

У результаті перемовин 28 вересня 1651 р. було укладено Білоцерківський договір.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 р.: основні положення

• Територія Української козацької держави зменшувалася до меж Київського воєводства.
• Гетьман Війська Запорозького мав бути підпорядкований польським гетьманам.
• Союз із Кримом у разі неможливості привернути хана на бік Речі Посполитої розривався.
• Козацький реєстр скорочувався до 20 тис. осіб.
• Шляхта мала право повернутись у свої володіння.
• Військо Запорозьке позбавлялося права на самостійні дипломатичні відносини.

Зіставте умови Білоцерківського і Зборівського договорів. Який із них був більш вигідний для Б. Хмельницького? Спрогнозуйте наслідки Білоцерківського договору.

Для Б. Хмельницького це був максимум у тих умовах, хоч це складно було пояснити козацькому загалові. Адже на Україну поверталося коронне військо та шляхта. Скорочення реєстру викликало спротив.

У Речі Посполитій теж були незадоволені таким поворотом подій і критикували гетьманів за поступливість. Сейм відмовився ратифікувати умови угоди.

Козацька революція (події 1650-1651 рр.)

• Покажіть на карті напрямки руху військ противників і місця вирішальних подій війни між військами Б. Хмельницького та Речі Посполитої в 1650—1651 рр. Визначте територію Війська Запорозького за Білоцерківським договором.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про долю Білоцерківського договору

Утім, цей мирний трактат лишився тільки паперовою пам’яткою перипетій війни. Долило масла у вогонь і те, що сейм, який зібрався навесні 1652 р., не затвердив Білоцерківської угоди, оскільки вперше в історії польського парламентаризму був зірваний одним із шляхтичів, котрий наклав своє вето на сеймові ухвали.

• 1. Якою, зі слів історикині, була доля Білоцерківської угоди?
• 2. Яка особливість політичного устрою Речі Посполитої знайшла відображення в історії несхвалення угоди сеймом?

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Події 1650-1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Спираючись на відомі вам історичні факти та додаткові джерела інформації, аргументовано підтвердьте або спростуйте точку зору дослідниці.

Наталя Яковенко, українська історикиня

Деколи можна почути думку, нібито Хмельницький з перших днів війни мав чітку програму «визволення українських земель з польського гніту». Поза сумнівом, це є спробою видати бажане за дійсне: гетьман ще довго відчував себе часткою Речі Посполитої, і його наміри не виходили за межі «козацького автономізму»...

МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Проаналізуйте твір, уміщений в інтернет-додатку. Чи відповідає текст думи історичним свідченням про І. Богуна?

Народна дума «Іван Богун»

https://qr.orioncentr.com.ua/AXSsP

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1650—1653 рр. — Молдовські походи

28 червня — 10 липня 1651 р. — Битва під Берестечком

28 вересня 1651 р. — Білоцерківський договір