§ 20. Битва під Батогом. Молдовські походи. Жванецька битва

• Пригадайте, яким був загальний підсумок воєнно-політичних подій Козацької революції в 1648-1651 рр. Яким було ставлення протиборних сторін до Білоцерківського договору?

1. Битва під Батогом 1652 р.

Читаємо й розуміємо

Працюючи з текстом параграфа, продовжуйте заповнювати таблицю на с. 107. Визначте, з якими труднощами зустрівся Б. Хмельницький у 1652-1653 рр. Поміркуйте, що було причинами складного становища Війська Запорозького. Уявіть себе учасниками наради в гетьмана — запропонуйте шляхи виходу зі скрутного становища.

Умовами Білоцерківського договору були невдоволені обидві протиборні сили. На першу половину 1652 р. загроза відновлення воєнних дій була високою. Ускладнилася і міжнародна ситуація держави Богдана Хмельницького. Молдовський володар В. Лупул відмовився від шлюбу доньки з Тимошем Хмельницьким, що означало руйнування союзу козаків із Молдовою.

Наприкінці травня 1652 р. Т. Хмельницький у супроводі кількох тисяч козаків рушив до Молдови. Його перепинило коронне військо на чолі з гетьманом М. Калиновським. На допомогу синові підійшов Б. Хмельницький з головними силами та кримцями.

Ювілейна монета «350-річчя битви під Батогом» (Національний банк України, 2002 р., реверс)

Цього разу гетьману вдалося досягти успіху. Козацтво здобуло перемогу над польським військом у битві під Батогом (нині Вінницька область) 1—2 червня 1652 р.

Б. Хмельницький швидко відновив владу над територіями в межах 1649 р. Але до остаточної перемоги було далеко.

2. Молдовські походи 1652-1653 рр.

Молдовські походи посідали важливе місце у подіях Козацької революції. Однак козакам доводилося діяти у відриві від власних баз ресурсів і комунікацій на чужій території. Ставлення місцевої знаті Молдови до союзу з Б. Хмельницьким постійно змінювалося від союзного до ворожого.

Т. Хмельницький 1 вересня 1652 р. уклав династичний шлюб з донькою молдовського господаря Василя Лупула. Згідно з угодою з В. Лупулом після його смерті Тиміш мав успадкувати владу і стати молдовським господарем. Таким чином, рід Б. Хмельницького міг перетворитися в монархічну династію.

Однак проти угоди виступили Волоське (Валахія) та Трансильванське князівства. Їх підтримали магнатські загони Речі Посполитої. Проти В. Лупула розпочалася війна, в якій молдовський правитель зазнав поразки та вже у квітні 1653 р. попросив про допомогу Б. Хмельницького. Прислане Б. Хмельницьким численне військо на чолі з Тимошем у битві під Яссами розбило війська противників.

Спочатку успіх був на боці військ молодого Хмельницького та молдовського господаря. Але згодом ситуація змінилася і вони відступили до міста Сучава. Героїчна оборона міста тривала кілька тижнів.

Під час одного з обстрілів було смертельно поранено Т. Хмельницького. 15 вересня 1653 р. помер, а згодом козаки зі зброєю в руках залишили місто та повернулися до України з тілом гетьманича.

Поразка під Сучавою і смерть Тимоша перекреслили династичні плани Б. Хмельницького. Молдову як союзника було втрачено.

Б. Хмельницький зустрічає обоз із тілом сина (картина художника Осипа Куриласа, початок XX ст.)

Розгляньте картину. Як зустріли загиблого гетьманича козаки? За допомогою яких художніх засобів автор передав цю подію?

• Як позначилася на політиці Б. Хмельницького втрата Молдови як союзника? Як, на вашу думку, розвивалися б події, якби Т. Хмельницький залишився живим?

3. Облога Жванця 1653 р.

Навесні 1653 р. в Україні поновилися воєнні дії. Козацьке військо збиралося повільно. Давалася взнаки втома від війни, яка точилася вже шостий рік. Кримський хан також не поспішав на допомогу.

Тим часом на Поділля йшло польське військо на чолі з королем Яном II Казимиром. Б. Хмельницький, вміло керуючи козацько-кримським військом, змусив поляків восени 1653 р. зупинитися і стати табором поблизу м. Жванець (нині Хмельницька область). Тут гетьман своїми полками оточив противника.

Від остаточної поразки коронне військо вкотре врятував кримський хан. Іслам III Ґерай і Ян II Казимир 16 грудня 1653 р. уклали Кам’янецьку угоду. Крім того, король зобов’язувався виплатити в ханську скарбницю 100 тис. злотих. Гетьман зняв облогу Жванця, при цьому заявивши, що Кам’янецької угоди не визнає.

Події кінця 1653 р. засвідчили, що жодна зі сторін (козацька держава і Річ Посполита) не могла досягти істотної переваги у війні. Це, а також непевна поведінка кримського хана як союзника, зміцнило переконання Б. Хмельницького шукати іншого союзника для продовження боротьби проти Речі Посполитої.

Козацька революція (події 1652-1654 рр.)

• 1. Покажіть на карті, як розгорталися події війни в 1652-1654 рр.
• 2. Поясніть, у результаті якої події Українська козацька держава набула позначених обрисів.
• 3. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, за яких обставин змінилося розташування Запорозької Січі.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Битва під Батогом. Молдовські походи. Жванецька битва».

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність історичних подій.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Проведіть у класі дискусію на тему: «Ідея Б. Хмельницького про спадкове гетьманство: прагнення до особистого панування чи політична необхідність?».

4. Виконайте завдання з альтернативної історії: придумайте, як могли б розвиватися події Козацької революції за умови успіху Молдовських походів.

МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Візьміть участь у дослідницькому проекті «Соратники Богдана Хмельницького»: виконайте творчий проект «Історичний календар», до якого запропонуйте сторінки-постери про сортників гетьмана. У роботі зверніть увагу на ролі діячів у подіях Козацької революції.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1—2 червня 1652 р. — Битва під Батогом

Жовтень-грудень 1653 р. — Облога Жванця