Вступ. Ранньомодерна доба в історії людства й України
Шановні друзі!
Вітаємо вас у новому навчальному році й запрошуємо продовжити дослідження історії України — цьогоріч вивчатимемо період ранньомодерної доби.
Історія — наш спільний скарб, який передається з покоління в покоління. Пізнання історії допоможе вам зрозуміти, ким ми є, яким був наш поступ у минулому й сьогоденні. Відповіді на ці та багато інших запитань ви знайдете в цьому підручнику. А досвід минулого вчитиме вас не повторювати помилки минулого.
У цій подорожі в часі ви ознайомитеся з подіями, які кардинально змінили хід нашої історії, з людьми, чиї вчинки назавжди ввійшли в літописи, та з культурою, яка формувалася століттями. Ви дізнаєтеся про козаків і шляхтичів, які боролися за волю України, про гетьманів, які очолювали державу, про звичайних людей, які творили історію, тогочасних героїв і антигероїв, про перемоги й поразки, які допомогли сформувати сучасну Україну.
Ці знання допоможуть вам розвинути власну думку про сучасну Україну та відігравати активну роль у її розвитку, краще зрозуміти себе і своє місце в історії нашої країни. Тож рушаймо й цікавої вам подорожі!
Як працювати з підручником
У підручнику ви побачите рубрики, відомі вам з минулого року. Обговоріть у класі запрошує вас до колективного обміну думками. Дослідіть пропонує попрацювати самостійно, в парах і групах та зробити власні висновки й маленькі відкриття. Поміркуйте містить запитання і завдання, які слід виконувати під час опрацювання тексту. Використовуй інструменти дослідження надає рекомендації для виконання завдань теми. Перевір себе покаже, як ви засвоїли новий матеріал. Запитання тут поділено на дві частини: спочатку подано простіші, а потім — складніші. А ще ти можеш містить завдання на вибір, які можна виконати вдома. Узагальнюємо і практикуємо запрошує до участі в навчальному проекті, що підсумовує розділ курсу.
Ви не пропустите важливих дат і понять. Адже їх у підручнику виділено жирним шрифтом, так само як і географічні назви, імена та прізвища людей. Нові терміни та визначення розміщено в рамках.
У кожному параграфі ви знайдете посилання на інтерактивний електронний додаток (далі — е-додаток), де містяться відео та інтерактивні завдання, які сприятимуть посиленню вашого інтересу до здобування знань і кращому засвоєнню навчального матеріалу.
§ 1. Вступ. Ранньомодерна доба в історії людства й України
1. ЩО НАЗИВАЄМО СЕРЕДНЬОВІЧНОЮ СПАДЩИНОЮ УКРАЇНИ
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
1. Який період в історії людства називають середніми віками? Який період йому передував? А який буде наступним? Які століття охоплює період середньовіччя?
2. З якими подіями і явищами середньовічної історії України пов’язані подані зображення?

3. Що ви знаєте про історичних діячів / діячок середньовічної України, чиї портрети вміщено далі? Розташуйте світлини у хронологічній послідовності, тобто за роками життя та діяльності кожної постаті. Діяльність якої з них ви вважаєте найбільш значущою для подальшого розвитку України? Обґрунтуйте свій вибір.

4. За ілюстраціями назвіть визначні здобутки української культури в IX—XV ст. та її внесок у загальноєвропейську спадщину.


2. ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В ПЕРІОД РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ
ПОМІРКУЙТЕ
Складіть 3-4 запитання за опрацьованим текстом. Запропонуйте відповісти на ці запитання одне одному (в парах), а найцікавіші — класові.
Періодизація історії — поділ її на окремі періоди, що відрізняються один від одного якісними особливостями соціально-економічного, політичного й духовно-культурного розвитку суспільства.
Історію України поділяють на історичні періоди її політичного, суспільного й культурного розвитку, які характеризуються визначними подіями, явищами, процесами тощо. У попередніх класах ви, відповідно до усталеної періодизації, вивчали давню й середньовічну історію України. Наступну добу історики назвали Новою історією (кінець XV — початок XX ст.), а її перший період — Ранньою новою історією, або історією Раннього нового часу (кінець XV — XVIII ст.). В історії України цю добу ще називають ранньомодерною. Цей термін походить від слів сучасна історія (англ. — modern history або укр. — модерна доба).
Цей період розпочався великими географічними відкриттями, як-от подорожі Колумба та Васко да Гами, що значно розширили уявлення людей про світ. Європа поступово переходила від феодалізму до капіталізму. Відбувалися важливі зміни — зростання міст і торгівлі, розвиток науки та мистецтва доби Відродження, поява нових релігійних течій і релігійні війни.
ДОСЛІДІТЬ
Цей період української історії, як і Ранній новий час у Європі, історики пов’язують зі значними суспільними трансформаціями1. Скористайтеся наведеною в таблиці інформацією і схарактеризуйте зміни, які відбулися в українських землях. Поясніть нові для вас терміни.
1 Термін трансформація щодо суспільства означає глибокі, фундаментальні зміни в його структурі, спільнотах, цінностях і способі життя людей.
|
Сфера суспільного життя |
Основні історичні явища, процеси і зміни, що відбувалися |
|
Політична |
Українські землі в Ранній новий період перебували під владою декількох держав, зокрема Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Кримського ханства, Московського царства та Османської імперії. Політична ситуація була нестабільною, що сприяло розвитку національно-визвольних рухів |
|
Національно-визвольні рухи |
Відбувалася боротьба українського народу за звільнення від іноземного панування. Кульмінацією цих рухів стала Українська козацька революція під проводом Богдана Хмельницького, яка спричинила створення Гетьманщини |
|
Соціальна |
Значущу роль у розвитку українських земель відіграло утворення козацтва. Важливим військово-політичним і культурним центром стала Запорозька Січ. Козаки відігравали важливу роль у війнах проти Османської імперії та Кримського ханства. На тлі кріпацтва й натурального господарства важливу роль почали відігравати українська шляхта, містяни та козацтво |
|
Економічна |
Відбувалися зміни в економічній структурі, зокрема в техніці землеробства, ремесел і торгівлі. Поступово зростала роль міст як центрів економічного життя |
|
Культурно-духовна |
Розвиток культури й освіти зазнавав впливу європейського Відродження і Реформації. Створювалися братства, які боронили православну віру та освіту. Розвивались освіта, наука, книгодрукування, формувався новий стиль у мистецтві. Відбувалися зрушення в церковному житті |
3. ЯКИМИ ДЖЕРЕЛАМИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ ПОСЛУГОВУЮТЬСЯ ІСТОРИКИ
ПОМІРКУЙТЕ
Чому історики завжди звертаються до кількох історичних джерел? Як різні типи джерел можуть допомогти вивчати одні й ті самі події, явища?
Кожний історичний період по-своєму особливий, і Українська ранньомодерна доба — не виняток. Досліджувати її науковцям допомагають історичні джерела. Перекази, прислів’я, звичаї, літописи, угоди, знаряддя праці та предмети побуту, архітектурні споруди — усе це необхідне для всебічного, об’єктивного вивчення і розуміння минулого.
ДОСЛІДІТЬ
Використовуючи ілюстрації на с. 10, пригадайте, що називають «історичними джерелами» і на які види їх поділяють.

Історичні джерела ранньомодерної доби в Україні більш різноманітні і краще збережені, ніж середньовічні, тому висвітлюють цей період ґрунтовніше. Найчисленніші серед них писемні. Зміни в економічному й соціальному житті ранньомодерного суспільства, прогрес виробництва, зростання торгівлі, розбудова козацької держави сприяли вдосконаленню ділових і державотворчих документів (законів, актів, угод тощо). Наприклад, важливим джерелом є так звані Литовські статути (1529, 1566, 1588 рр.) — збірники законів Великого князівства Литовського, до складу якого входила значна частина українських земель.
Цікавими є й «козацькі літописи», автори яких ґрунтовно описують події козацької доби. Серед найвідоміших — Літопис Самовидця (друга половина XVII ст.), Літопис Григорія Грабянки (початок XVIII ст.), Літопис Самійла Величка (початок XVIII ст.).
Підвищення рівня культури та розбудова освіти зумовили поширення мемуарів, щоденників, приватного листування, що дають змогу досліджувати всі аспекти дійсності, зокрема побут, звичаї, сімейні стосунки, світосприйняття людей епохи. Наприклад, «Щоденник» Пилипа Орлика, який був українським гетьманом в еміграції, містить важливі відомості про політичне й суспільне життя тогочасної України. А в подорожньому щоденнику Антиохійського патріарха Макарія III (Павла Алеппського) описано його мандри через Україну, землю козаків «за часів урядування христолюбивого й хороброго гетьмана Зиновія-Богдана Хмельницького».
У цей період завдяки великій кількості й повноті документального матеріалу постають перші історичні твори, у яких уже наявні елементи наукового дослідження. Найвідомішим серед них є «Історія русів» кінця XVIII століття, яка описує історію Русі-України з давніх часів до XVIII ст.
Важко переоцінити і значення зображувальних джерел (витворів мистецтва, ремесел), що свідчать про погляди й настрої людини того часу, її здібності, потреби, світогляд. Як і в дослідженні попередніх періодів, історики також спираються на речові й етнографічні джерела.
ДОСЛІДІТЬ
Уявіть себе вченим-істориком / вченою-історикинею. Уважно розгляньте світлини пам’яток, пов’язаних з епохою видатного діяча української історії ранньомодерної доби — гетьмана Богдана Хмельницького. Виберіть одну з них, розкажіть, до якого виду історичних джерел належить ця пам’ятка і про що вона може розповісти. Чому історики завжди звертаються до кількох історичних джерел? Як різні типи джерел можуть допомогти вивчати одну й ту саму подію, явище?

1 — гетьман України Богдан Хмельницький (за гравюрою В. Гондіуса);
2 — схема розташування січей у різні періоди;
3 — фотокопія звернення Б. Хмельницького до московського царя;
4 — перше зображення Січової Ради;
5 — нагай Б. Хмельницького, плетений з волової сириці (завдовжки понад 1 м, дерев’яне руків’я — майже 4 см в діаметрі);
6 — військовий прапор Хмельницького
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назви хронологічні межі ранньомодерної доби (Раннього нового часу).
2. Чому період Нової історії називають модерною добою?
3. Якими джерелами послуговуються історики, вивчаючи історію модерної доби України?
4. Що саме нині можна вважати спадщиною ранньомодерної доби української історії? У чому полягає її значення для сучасної людини? А для тебе особисто?
5. Які нові історичні джерела з історії України з’явились у Ранньому новому часі й чому це стало можливим?
6. Порівняй дані двох козацьких літописів щодо обрання Богдана Хмельницького гетьманом. Один з авторів літопису був свідком подій» інший — користувався розповідями людей та іншими джерелами. Як ти гадаєш, яка з наведених цитат належить свідкові подій? Чому ти так вважаєш? Знайди в інтернеті або в інших джерелах підтвердження своєї думки. На цьому прикладі поясни, чому для вчених важливо користуватися якомога більшою кількістю джерел.
З Літопису Самійла Величка
Для того по заході сонця, задавнім запорозьким звичаєм, ударили з трьох найбільших гармат, а, переночувавши, удосвіта знову стрілили із тих трьох гармат, подавши таким чином потрібне гасло. Коли ж розвиднілося і сонце розсипало по всій піднебесній своє вогненне, ясносяйне проміння, до Січі зібралася вже значна частина кінного війська. Числилося усього того війська, пішого й кінного, тридцять з лишком тисяч... Запорозьке військо одностайно й одноголосно назвало Хмельницького своїм гетьманом і 19 квітня постановило й обіцялося стояти за нього у війні з поляками, навіть якщо треба буде головами накласти. Після цієї постанови... до військової скарбниці вислано січового писаря з кількома курінними отаманами та іншим значним товариством, щоб вони... принесли на раду військові клейноди... і вручили їх зараз же Хмельницькому.
З Літопису Самовидця
До которого все войсько, зостаючеє на Запорожжу, пристало і Хмельницького собі за старшого приняли.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Пригадай середньовічну історію України й визнач, до складу яких держав і які українські землі входили наприкінці XV ст.
- A) Чернігово-Сіверщина
- Б) Крим і частина Північного Причорномор’я
- B) Північна Буковина
- Г) Закарпаття
- Д) Підляшшя, Волинь, Східне Поділля, Київщина
- Е) Галичина, Белзщина, Холмщина, Західне Поділля
- 1 Велике князівство Литовське
- 2 Королівство Польське
- 3 Угорське королівство
- 4 Молдовське князівство
- 5 Кримське ханство
- 6 Велике князівство Московське
Виконай завдання 1.1 в е-додатку.
