Розділ I. Українські землі в XVI — першій половині XVII ст.

§ 2. Українські землі у складі різних держав у першій половині XVI ст. Люблінська унія

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Розгляньте карту. Визначте, які українські території на початку XVI ст. опинилися у складі сусідніх держав і яких саме. Запишіть результати свого дослідження в таблицю й порівняйте з текстом параграфа.

Українські землі у середині XVI ст.

1. ЯКИМИ БУЛИ ОСОБЛИВОСТІ СТАТУСУ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ІНШИХ ДЕРЖАВ

ПОМІРКУЙТЕ

У чому виявлялись особливості становища окремих українських територій у першій половині XVI ст.?

На початку XVI ст. українські землі опинилися у складі шести сусідніх держав. Більшість територій, а саме: Підляшшя, Волинь, Східне Поділля (Брацлавщина) й Київщина, поступово, переважно дипломатичним шляхом, увійшли до складу Великого князівства Литовського. У цій поліетнічній державі різні етноси співіснували з гаслом «Ми старини не рушимо і новини не вводимо», зберігаючи власні органи влади та судочинства, мову, релігію, військову організацію, земельні володіння і князівські привілеї.

На початку XVI ст. Галичина, Белзщина, Холмщина й Західне Поділля належали Королівству Польському. Польські урядовці проводили політику полонізації місцевого населення, спрямовану на поширення польських звичаїв, мови, культури, католицької віри. Обмеження доступу руської верхівки до державних посад сприяло її ополяченню.

З XI до XIII ст. тривало загарбання Угорським королівством Закарпаття. На ці території поширювалась угорська система управління, адміністративна, військова та судова влада належала угорським чиновникам. Великими землевласниками були угорські магнати, а українську верхівку становили здебільшого дрібні землевласники, які часто переймали угорську мову і традиції. Після втрати Угорщиною незалежності на початку XVI ст. західна частина Закарпаття відійшла Австрії, а східна — Трансильванському князівству, залежному від турків-османів.

Після занепаду Волинсько-Галицької держави й утворення 1359 р. князівства Молдова землі Буковини і Бессарабії потрапили під владу молдовських господарів, які поділили територію Північної Буковини на кілька волостей (повітів). Волості очолювали старости, які часто належали до місцевого українського боярства. У 1538 р. князівство Молдова, а разом із ним і українські землі, потрапило у васальну залежність від Османської імперії.

Крим і частина Північного Причорномор’я із середини XV ст. підпорядковувалися Кримському ханству, яке в 1478 р. визнало васальну залежність від Османської імперії. Західна ж частина Північного Причорномор’я (нині Одеська, Миколаївська, Херсонська області України) перебувала під одноосібним контролем турецького султана.

У XIV ст. Московське князівство проголосило курс на «збирання руських земель» (тобто територій, які раніше входили до Русі-України) й у затяжній війні з Великим князівством Литовським завоювало Чернігово-Сіверщину.

ДОСЛІДІТЬ

Поверніться до карти й таблиці, складеної на початку уроку. Чи всі території ви визначили правильно? Зробіть припущення, як експансія² з боку сусідніх держав могла вплинути на розвиток українських земель.

2. ЧОМУ БУЛО ПІДПИСАНО ЛЮБЛІНСЬКУ УНІЮ

ПОМІРКУЙТЕ

Якими були причини підписання унії? Чому довкола її змісту розгорнулася боротьба? Чому українська верхівка підтримала унію? Які положення закріплював документ?

Невідомий художник. Сигізмунд II Август

Під тиском зовнішніх воєнних загроз знать Польщі та Литви прагнула до більш тісного міждержавного об’єднання.

На початку XVI ст. у війнах із Московією Литва втратила майже третину своєї території. Щоб уникнути повного завоювання Московією, вона мусила знайти надійного союзника.

З Королівством Польським її пов’язував спільний монарх — польський король і великий князь литовський.

Окрім того, Польща й Литва мали схожий державний устрій. За польськими зразками литовці вже створили воєводства, місцеві органи управління (повітові шляхетські сеймики), нові судові органи. Правове становище шляхти було урівнено з магнатами. Важливу роль в укладенні унії відіграло й те, що її прихильником виявився польський король і великий князь литовський Сигізмунд II Август.

Обговорення умов унії розпочали на Люблінському сеймі 1568 р. Воно супроводжувалося гострим протистоянням прихильників різних шляхів державного об’єднання, які обстоювали насамперед власні інтереси. Польська сторона мала намір приєднати територію Великого князівства Литовського.

ДОСЛІДІТЬ

Як історик оцінює мотиви польської знаті щодо приєднання українських земель?

Із праці польського історика Оскара Халецького

...братія шляхетська, побачивши перед собою родючі українські простори, подумала передовсім... про нову здобич польського плуга.

² Експансія — прагнення держави до захоплення нових територій.

Литовські магнати наполягали на створенні федеративної держави, щоб зберегти частину самостійної влади у Литві, тоді як дрібна шляхта сподівалася на покращення свого становища.

Українська середня і дрібна шляхта очікувала від унії набуття рівності у правах із магнатами за польським зразком. Окрім того, представники української аристократії сподівалися, що новостворена держава захистить українські південні землі від татарських набігів і сприятиме налагодженню торговельних відносин із країнами Західної Європи, шляхи до яких пролягали Польщею.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Якими були інтереси сторін Люблінської унії, хто і чому її підтримував, а хто заперечував і чому? Чому серед польської шляхти не було противників унії?

Люблінський сейм розпочався 10 січня 1569 р. Обговорення унії відбувалося складно, бо частина литовської шляхти, а також українські представники на чолі із князем Василем-Костянтином Острозьким виступали проти об’єднання.

Дискусії тривали кілька місяців, і лише на початку липня 1569 р. унію затвердив король.

ДОСЛІДІТЬ

1. Якою була головна ідея унії? Чи можна було, на вашу думку, реалізувати її? Чому?

З тексту Люблінської унії

Корона Польська та Велике князівство Литовське є одне нероздільне [...] тіло, а також не окрема, а одна Річ Посполита, яка з двох держав і народів в один народ злилася і з’єдналася. А тому обом народам буде на вічні часи одна голова, один государ і один король.

2. Розгляньте на с. 18 картину «Люблінська унія» польського художника Яна Матейка. Яка, на вашу думку, головна її ідея? Який настрій учасників події вона засвідчує? Чому ви так думаєте? Під час міркувань зверніться до опису сюжету картини в робочому аркуші (е-додаток, §2.5).

Ян Матейко. Люблінська унія. 1869 р.

3. ЯКІ ЗМІНИ В ЖИТТІ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ВІДБУЛИСЯ ВНАСЛІДОК УНІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Як розвивались окремі воєводства у складі Речі Посполитої? Якими були наслідки унії для різних верств населення?

Федерація (від лат. foederatio — союз, об’єднання) — форма державного устрою, де кілька держав добровільно утворюють єдину союзну державу, водночас зберігаючи певну політичну самостійність.

Згідно з Люблінською унією, Королівство Польське та Велике князівство Литовське об’єдналися в одну федеративну державу — Річ Посполиту, назва якої означає «спільна справа».

Київське, Волинське й Брацлавське воєводства приєднувалися до Королівства Польського не разом, а в певній послідовності й вносили до Люблінських привілеїв ті пункти, які були принципово важливими для існування їхніх спільнот. Наприклад, волиняни визначили для себе пріоритетними непорушність кордонів і надання королем адміністративних посад у воєводстві лише місцевій шляхті. Окрім того, йшлося й про збереження деяких законів від попередніх часів та можливість вносити до них зміни лише з ініціативи місцевої громади. Вони домоглися використання староукраїнської мови у веденні судових справ та діяльності місцевої адміністрації. Вимоги воєводств затверджувалися на сеймах і регулювали життя місцевих громад, підтверджуючи їхню суб’єктність.

ДОСЛІДІТЬ

За інфографікою поясніть державний устрій Речі Посполитої. Визначте, які питання відповідно до установлень Люблінського сейму виносили на загальне обговорення і спільне вирішення в новоствореній державі, а які питання залишалися в окремому підпорядкуванні Польщі та Литви.

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ

• Більшість українських земель було об’єднано у складі Польщі.
• Руські землі, поділені на воєводства, зберігали певні привілеї, закони і звичаї.
• Зберігалися місцеві культурні традиції, які відрізнялися від польських чи литовських.
• Місцеве населення говорило переважно руською мовою і сповідувало православ’я.

Сучасник тих подій Сигізмунд III Ваза, майбутній король Речі Посполитої, зауважував: «Що не воєводство, то окрема республіка». Суб’єктність українських земель на території Польської корони підтверджувалася в Люблінських привілеях, які вважалися непорушними, оскільки гарантією була королівська присяга. Зокрема, у цьому документі наголошувалося, що, крім місцевої шляхти, ані король, ані сейм не могли внести нічого нового до права новоприєднаних воєводств.

ДОСЛІДІТЬ

1. У чому історики вбачають ознаки суб’єктності українських воєводств у Речі Посполитій?

Сучасні українські історики В’ячеслав Потоцький і Валерій Семененко про становище українських воєводств у межах Речі Посполитої

Польський король гарантував українським послам цілісність кордонів їхніх земель, а також залишив незмінними всі органи суду та шляхетського самоврядування. Крім того, православні нарівні з католиками отримали всі обіцяні привілеї, а ще й змогли зберегти свої князівські титули... Було зафіксовано неприпустимість обіймання офіційних посад у воєводстві вихідцями з інших регіонів.

Посилився переселенський рух: Волинь і Київщина приваблювали галицьку шляхту можливістю служити при княжих дворах. Селянство опановувало незаселені простори Брацлавщини й Київщини, що сприяло їх господарському освоєнню. Невпинно зростала кількість міст і містечок, значна частина яких здобули магдебурзьке право, що допомагало пожвавленню ремесел і торгівлі. Закладення нових міст на південно-східному прикордонні супроводжувало будівництво оборонних замків, які захищали від нападів із Криму.

2. З’ясуйте, чи були наслідки унії однозначними для різних верств українського населення. Які з них ви назвали б позитивними, а які — негативними?

НАСЛІДКИ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ

• Активне залучення української шляхти до політичного життя Речі Посполитої через її представництво на сеймах та участь у вирішенні важливих державних справ на місцевих сеймиках.
• Зближення культури українських земель із західноєвропейськими: ідеї Відродження, Реформації й Контрреформації, потрапляючи на українське підґрунтя, збагачували вітчизняну культуру.
• Поширення західноєвропейської системи освіти (українці навчалися в європейських університетах).
• Збереження українцями власної самобутності у сфері культури.
• Колонізація шляхтою українських земель Речі Посполитої, що призвело до загострення соціальних суперечностей у центральних регіонах України.
• Полонізація (ополячення) української знаті.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Схарактеризуй особливості політичного становища українських земель на початку XVI ст.

2. Назви причини прийняття Люблінської унії.

3. Якою була позиція української шляхти щодо прийняття унії і чому?

4. Коли було прийнято Люблінську унію і що проголошував документ?

5. Знайди на карті (с. 14) польські воєводства в українських землях та їхні центри.

6. Поясни, на чому ґрунтувався компроміс протиборчих сторін у прийнятті унії.

7. Схарактеризуй зміни в державному та адміністративному устрої українських земель у новоствореній Речі Посполитій порівняно з попереднім періодом.

8. Чи поділяєш ти думку американського історика? Чому?

Сучасний американський історик Тімоті Снайдер про значення Люблінської унії для України

Люблінська унія вперше в історії розмежувала землі, що є територіями сучасної Білорусі та сучасної України. Українська територія стала територією Польської Корони, а решта — територією Великого князівства Литовського. І саме в часи Речі Посполитої українська історія була найбільш європейською.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Дай власну оцінку Люблінській унії. Для цього скористайся формулою методу ПРЕС: «Я вважаю, що... Тому що... Наприклад, це призвело до... Отже...». Свою оцінку запиши в зошит у вигляді короткого есе.

2. Знайди на карті (с. 14) українські землі, представники яких підтримали прийняття унії та територіальні зміни, які відбулися в українських землях унаслідок Люблінської унії.

Виконай завдання завдання 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 і 2.5 в е-додатку.