§ 12. Козацтво як окремий стан українського суспільства. Козацькі повстання кінця XVI ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Знайдіть на карті (с. 99) географічні назви й відповідні території, пов’язані з формуванням козацтва. Які незнайомі вам терміни та імена діячів з’явилися на карті? Знайдіть відповідну інформацію під час опрацювання параграфа.

1. ЯК КОЗАЦТВО ПЕРЕТВОРИЛОСЯ НА ОКРЕМИЙ СТАН СУСПІЛЬСТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Чому і з яких верств населення формувався козацький стан? Складіть і стисло запишіть ознаки козацтва як окремого стану суспільства.

Із середини XVI ст. кількість козаків зростає. Козацтво поповнюється дрібними шляхтичами, містянами, невдоволеними свавіллям власників міст і старост, і навіть збіднілими вихідцями із православного духівництва. Із середини 90-х рр. XVI ст. розпочинається масове «покозачення» селян Київщини, і вже в 1616 р. частка козаків серед них становила понад 70 %.

Отже, у XVI ст. на землях Центральної України козацтво швидко самоорганізовувалося як особлива група — стан населення. Це була окрема верства, що несла військову повинність, але не мала визнаних державою прав і привілеїв. Для більшості козаків потрапити до складу шляхетського стану було неможливо. Тож вони почали обстоювати права козацтва як окремого стану, який за своїм положенням дорівнював би шляхті, а єдиним суспільним обов’язком його була військова служба.

Козацтво спромоглося виробити кодекс своїх «прав і вольностей» — неписаних норм, які визначали його соціальний статус у суспільстві.

Серед них були:

• вільний вступ до козацького стану будь-кого незалежно від станової чи національної приналежності;
• ліквідація залежності від землевласників і станової нерівноправності;
• можливість займатися промислами й торгівлею;
• право участі в органах козацького самоврядування.

Українське козацтво в XVI ст.

Проте життєва реальність не завжди збігалася з неписаними нормами козацької поведінки. Інколи вояки вчиняли розбійні дії проти місцевого українського населення. Вільні козаки, які жили в пониззі Дніпра, за порогами, називалися запорозькими козаками, тобто Військом Запорозьким Низовим. Однак до середини XVI ст. називали себе запорозькими й козаки, які жили вище порогів, тобто у містах та селах — так звані городові козаки. Поступово вони відокремилися від Війська Запорозького Низового, осіли в українських містах і селах, відтак не мали жодної підстави називатися запорожцями. Тому в офіційних документах вони довго зазначалися як Військо Запорозьке Городове. Низові ж козаки відділилися від городових, по праву іменувалися запорожцями та січовиками й чітко відрізняли себе від городових козаків.

Військова вправність козаків зростала, зокрема й завдяки постійній участі у воєнних діях. Наприклад, українські козаки разом із польськими військами брали участь у Лівонській війні проти Московії, ходили походами до Молдови. Козаки майстерно володіли зброєю — рушницею, списом і шаблею, мали власну артилерію, а морем пересувалися за допомогою легких маневрених суден — чайок.

ДОСЛІДІТЬ

Які ознаки козацького стану відобразили художники?

1 — Йозеф фон Брандт (Польща). Запорожці (живопис, перша половина XIX ст.);

2 — частина діорами «Військова рада на Січі» (Музей історії запорозького козацтва на Хортиці, XXI ст.);

3 — Фотій Красицький. Гість із Запоріжжя (живопис, 1901 р.)

2. ЯКЕ КОЗАЦТВО НАЗИВАЛИ РЕЄСТРОВИМ

ПОМІРКУЙТЕ

Як і чому було створено реєстрове козацтво? Як це вплинуло на формування козацького стану?

У 1572 р. польський король Сигізмунд II Август видав універсал, за яким на службу до Речі Посполитої було взято 300 козаків. Прийнятих на державну службу вносили до реєстру, звідки вони й дістали назву «реєстрових козаків». Відтоді влада офіційно визнавала козаками тільки тих, кого було внесено до реєстру. Усі інші, тобто основна частина козаків, залишалися за межами стану. Важливо, що надання реєстровим козакам певних прав і привілеїв означало визнання польською владою українського козацтва як стану. З іншого боку, не вписаних до реєстру козаків влада оголошувала бунтівниками й вела проти них боротьбу.

Реєстрові козаки (реєстровці) — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої й записана в окремий список — реєстр.

Нереєстрові козаки — частина українського козацтва, яка не потрапила до реєстру, й тому не отримала привілеїв, визнаних за козацтвом урядом Речі Посполитої.

Чисельний склад реєстрового війська не був сталим. Новий король Речі Посполитої Стефан Баторій у 1578 р. вибрав на службу з-поміж козаків 600 осіб. Залучення запорожців на державну службу передбачало встановлення над ними контролю, який обмежував вплив козацтва на українське суспільство й давав змогу уникнути загострення відносин Речі Посполитої з Османською імперією та Кримським ханством. Реєстрові козаки були зобов’язані охороняти південні кордони та брати участь у походах польських військ.

За службу реєстрові козаки отримували платню від королівської казни. Їм було віддано місто Чигирин під резиденцію й місто Трахтемирів із Зарубським монастирем — під шпиталь для старих і покалічених. Реєстрове військо отримало офіційну назву «Запорозьке». На відміну від попередніх наборів, усім реєстровим козакам, окрім грошової винагороди, надавалися спеціальні суспільні права і привілеї. Вони підпорядковувалися власній старшині, звільнялися від сплати податків, вилучалися з підпорядкування місцевої адміністрації. За ними було також закріплено право на землеволодіння.

ДОСЛІДІТЬ

Які обов’язки мали на державній службі реєстрові козаки? Які положення свідчать, що влада Речі Посполитої намагалася використати реєстровців проти низових козаків Запорозької Січі?

З «Постанови щодо низовців», затвердженої королем Стефаном Баторієм 16 вересня 1578 р.

Перед паном старостою мають скласти присягу на вірність і йому послушними бути... не воювати землі Волоської, не чинити в ній жодних шкод і розрух, а якщо хтось би це чинив, мали б бити як нашого коронного неприятеля. Так само мають триматися щодо Білгорода, Очакова, Тягині, сіл і степів їхніх, аби там шкод жодних не чинили, ані не позволяли чинити цареві кримському, його землям, людям, улусам... однак мають давати нам знати про царських людей; взагалі будуть поступати відповідно до наших наказів.

Отже, наприкінці XVI ст. козацтво існувало як окремий стан українського населення, об’єднаний способом життя та інтересами. Цей процес завершився з появою реєстрового козацтва, хоча офіційно уряд Речі Посполитої не визнавав за козаками такого статусу.

3. ЧОМУ І ЯК ВІДБУВАЛИСЯ КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ КІНЦЯ XVI СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Які протиріччя між польською владою й козаками спричинили повстання Криштофа Косинського та Северина Наливайка? Як вони відбувалися? Чому завершилися поразкою?

Наприкінці 70-х, а також у 80-ті роки XVI ст. козацькі загони здійснювали збройні напади на Молдову, на степові дороги Лівобережжя, на кримські улуси й навіть морем — на Гезлеве (сучасне м. Євпаторія). Як піддані короля Речі Посполитої такими діями вони сприяли конфліктам між турецьким султаном і королем. Влада Речі Посполитої намагалася приборкати козаччину заборонами на суходільні й морські походи. Унаслідок цього сейм ухвалив «Порядок щодо низовиків і України».

ДОСЛІДІТЬ

Які вимоги до козацтва містив документ? Як ви думаєте, чи були ним задоволені козаки? Чому?

З «Порядку щодо низовиків і України»

Стосовно людей, які перебувають на Низу в Запорожжі: нехай коронний гетьман, зібравши... відомості про військо у тих місцях, так упорядкує територію, на якій мешкають ці люди, щоб вони... підлягали владі призначеного їм начальника із числа шляхти. Усі повинні скласти присягу нам і Речі Посполитій, обіцяючи, що вони: ніколи поза волею гетьмана та його уповноважених не переходитимуть кордонів Корони ні водою, ні сушею з метою грабунку і війни із сусідніми державами...

Причинами невдоволення козацтва були не лише обмеження традиційних козацьких прав, а й поширення на Київщину і Східне Поділля (Брацлавщину) магнатського землеволодіння. Головними противниками козацтва виступали князі Острозькі — великі землевласники, у чиїх руках перебували уряди (посади) київського й волинського воєвод. Відтак серед козацтва наростало невдоволення, і в 1591 р. через приватний конфлікт за землю представника старшини Криштофа Косинського та білоцерківського старости князя Януша Острозького розпочалося перше масштабне козацьке повстання. Косинський захопив Білу Церкву, й повстання поширилося на інші міста. У шляхетських маєтках, насамперед в Острозьких, повсталі забирали документи, зброю, коней, продовольство. Криштоф Косинський вимагав від населення присягати йому як козацькому гетьману. Таку присягу склали жителі Білої Церкви, Переяслава, Богуслава й Корсуня.

На початку лютого 1593 р. під містечком П’ятка (нині Житомирська область) відбулася битва, у якій Криштоф Косинський зазнав поразки і втратив гетьманство, а у травні 1593 р. — загинув.

Однак це не спинило козацьке повстання. Козаки фактично відновили свій вплив на Придніпров’ї, після чого майже повністю зосередилися на боротьбі проти турків і татар.

ДОСЛІДІТЬ

На основі карти (с. 99), тексту й ілюстрації розкажіть про повстання під проводом Криштофа Косинського. Поясніть, чому козакам вдавалося так довго й успішно протистояти польській владі.

Петро Андрусів. Атака козаків, 1976 р.

Протягом 1594 — першої половини 1595 рр. козаки, домагаючись розширення прав і вольностей, здійснювали походи проти турків і татар на територію Молдови. Уряд Речі Посполитої, не бажаючи загострення відносин з Османською імперією, заборонив самостійні походи козаків на молдовську територію. Таке рішення уряду козаки сприйняли як обмеження своїх прав і відповіли новим повстанням, яке очолив Семерій (Северин) Наливайко.

ДОСЛІДІТЬ

Образ Северина Наливайка надихає багатьох сучасних митців. Яким вони бачать цього історичного діяча? Порівняйте його образ у мистецтві з фактами його біографії. А як би ви зобразили С. Наливайка?

1 — Борис Карабулін. Взяття Луцького замку Северином Наливайком (живопис, 1968 р.);

2 — пам’ятник Северину Наливайку в селищі Гусятин Тернопольської області на вулиці, яку названо його ім’ям

Кілька фактів про людину

Семерій (Северин) Наливайко. Дата і місце народження достеменно невідомі. В юнацькі роки козакував на Запорожжі. Пізніше служив сотником війська князя В.-К. Острозького.

У квітні 1594 р. на Поділлі зібрав двохтисячний загін для оборони від татар. Протягом літа з козаками захопив турецькі фортеці Паркани й Бендери в Придністров’ї, спустошив у Теребовлі й Гусятині маєтки магната М. Калиновського, винуватого в смерті його батька. Восени 1594 — навесні 1595 р. брав участь у походах об’єднаного козацького війська в Молдову і Придністров’я, а восени здійснив рейд білоруськими землями за маршрутом Луцьк — Слуцьк — Бобруйськ — Могильов — Річиця. У лютому 1596 р. С. Наливайко встановив контроль над більшою частиною Волині. Незабаром лави його загонів зросли до 4 тисяч осіб. Відтоді Наливайко вийшов на чільне місце серед старшин, перетворившись завдяки організаторським і воєнним здібностям на найвпливові- шого керівника повстання, яке поширилося на Поділля, Волинь, Київщину й Білорусь.

У квітні 1596 р. після битви під Білою Церквою Северина Наливайка на короткий час обрали гетьманом. Після поразки козаків від польського коронного війська на річці Солониця його було полонено й страчено у Варшаві. Сучасники відзначали яскраву зовнішність і благородство Наливайка. Описуючи його страту, хроніст Йоахим Бєльський зазначив: «Була то особа красна, до того ж і воїн не останній...» Життя і смерть С. Наливайка породили численні народні легенди.

У 1594-1595 роках С. Наливайко на чолі козацького загону разом із гетьманом Григорієм Лободою здійснив кілька успішних походів до Молдови та проти турків. Восени 1595 р. після походу на Угорщину С. Наливайко почав організовувати визвольне повстання проти Речі Посполитої.

Спочатку козацьким військом було захоплено Волинь, а потім бойові дії перейшли на терени Білорусі. У цей час С. Наливайко вів листування з польським королем, уперше висунувши й обґрунтувавши доцільність створення в межиріччі Дністра та Бугу козацької території на чолі з виборним гетьманом, яка б мала служити плацдармом для боротьби з татарсько-турецькою агресією.

На початку 1596 р. С. Наливайко об’єднав свої сили із загонами запорожців Григорія Лободи і Матвія Шаули. Присутність козаків спричинила стрімке покозачення населення. У містах і селах вводився козацький суд і стягувалися податки на користь Війська Запорозького. Водночас провідники козацтва не мали чітко сформульованої мети, вони розглядали свої дії як підготовку до нових походів проти турків.

24 березня 1596 р. під Білою Церквою козаки завдали поразки ворожому авангарду в бою біля урочища Гострий Камінь, водночас обидві сторони зазнали великих втрат. Кілька місяців Северин Наливайко утримував під козацьким контролем значну частину України й Білорусі, не дозволяючи шляхті користуватися своїми колишніми правами.

Довідавшись про наближення головних сил ворога, 12 тисяч козаків і членів їхніх сімей почали відступати на схід. В урочищі Солониця біля Лубен їх було оточено армією С. Жолкевського, а через два тижні вони капітулювали. Ватажків повстання було страчено того ж літа у Львові, а Наливайка після тривалого слідства показово скарали на смерть у Варшаві,

Так завершилося повстання 1594-1596 рр., або, як пише історикиня

Наталя Яковенко, «перша справжня війна Корони Польської з козаками».

ДОСЛІДІТЬ

1. За картою (с. 99) простежте, де і як відбувалися події повстання 1594-1596 рр.

2. Нижче вміщено перелік причин поразки козацьких повстань кінця XVI ст. Чи погоджуєтесь ви з наведеними причинами? Уявіть себе радниками / радницями ватажка тогочасного повстання. Складіть кілька порад для старшини, який керує військовими діями.

ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ КІНЦЯ XVI ст.

• Козаки-повстанці не мали чіткої програми дій.
• Серед повстанців не було згуртованості та єдності, протягом тривалого часу вони діяли розрізнено на різних територіях.
• У повстанському середовищі відбувалися внутрішні чвари.
• Низька маневреність повстанського війська.
• Повстання не переросло в загальнонародну національно-визвольну боротьбу, бо повсталі боролися не за свободу українського народу, а за власні станові інтереси.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли і з кого формувався окремий стан суспільства — козацтво?

2. Коли з’явилося реєстрове козацтво?

3. Коли і як відбувалося повстання під проводом К. Косинського?

4. Які основні події повстання С. Наливайка?

5. Що, на твою думку, було головною причиною поразки обох повстань?

6. Які наслідки для подальшої історії козацтва мали козацькі війни кінця XVI ст.?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Визнач пункти, за якими можна порівняти козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка. Склади на їх основі таблицю, висновком до якої буде визначення спільних і відмінних рис.

Виконай завдання 12.1, 12.2 і 12.3 в е-додатку.