§ 13-14. Походи козаків на Туреччину і Крим у XVI — першій половині XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Хотинська війна

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що ви знаєте про те, як воювали козаки? Чому їх уважали вправними вояками? Про які риси козаків пише Дмитро Яворницький? Як ці риси допомагали їм у військових діях? Порівняйте ваші припущення з інформацією параграфа.

Із книжки відомого історика Дмитра Яворницького «Історія запорозьких козаків»

...Про хоробрість запорозьких козаків турецький султан висловився так: «Коли навколишні народи на мене повстають, я й уві сні про козаків мушу одним вухом слухати»... Вони вояки великі були. Бувало, батько мій як почне розповідати про те молодецтво запорожців та про баталії їхні з турками, татарами й поляками, то страшно слухати його... На війні запорожці мало дорожили життям і вмирали в боях, як справжні лицарі.

1. ЯК ВІДБУВАЛИСЯ СУХОДІЛЬНІ ПОХОДИ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

ПОМІРКУЙТЕ

Навіщо козаки здійснювали суходільні походи? Як вони відбувалися і чому зазвичай були успішними?

Протягом усього XVI ст. відбувалося протистояння козаків татарам, туркам і московитам. Запорожці здійснювали суходільні походи з різними цілями: аби відволікти сили й увагу супротивника під час війн, які вела Річ Посполита проти сусідніх держав, упередити ворожі напади на українські території, помститися за набіги татар і визволити бранців, захопити військові трофеї та іншу здобич. Постійними були походи козаків у Крим за сіллю, видобуток і безмитне вивезення якої здійснювалося під прикриттям військових загонів.

Бойові дії точилися незалежно від пори року. Найважче було боронити українські землі взимку, коли замерзав Дніпро та його притоки, і навала ворожих військ не мала перешкод. Саме тоді активізувалися нападники, найнебезпечнішими серед яких були кримські татари. Аби протистояти їм, козаки створили добре налагоджену «прикордонну службу». На межі запорозьких земель і вздовж русла Дніпра діяла мережа сторожових козацьких постів.

ДОСЛІДІТЬ

На основі тексту й ілюстрації визначте, що таке «фігури», навіщо вони були потрібні і як козаки передавали сигнали про небезпеку від одного сторожового поста до іншого.

Йозеф фон Брандт. Варта над Дніпром (живопис, 1870-ті роки)

Фольклорист Микола Зінчук про козацьку сторожу

Від ріки Орелі аж по ріку Кінську козаки побудували... фігури. Це були хитромудро збудовані маяки. За їх допомогою можна було швидко оповістити увесь край про ворожий набіг.

Кожна фігура складалася з двадцятьох смоляних бочок. В основу ставили шість бочок сторч. Їх обв’язували смоляним канатом. Усередині залишали порожнє місце. На них ставили п’ять бочок, а там — чотири, останні ж дві — одна на одну. Верхня бочка була без дна. Усередині її було вставлено залізний прут. До прута прив’язували довгий мотузок. Один кінець мотузка звисав аж до самої землі. Біля другого кінця прив’язували здоровенний пук вивареного в селітрі лика.

Удень і вночі біля кожної вартові. Як вгледять татар, то й запалюють фігуру. Інші побачать і собі запалюють. Так в одну годину козаки увесь край оповістять, щоб люди рятувалися.

Поступово воєнна сила й майстерність козацтва міцніли. На відміну від урядового війська, орієнтованого на стратегічну оборону, козаки, за прикладом степовиків, спрямовували зусилля на швидкий стратегічний наступ. Вони не чекали, коли прийде орда, а шукали ворога й діяли на випередження. Вони зупиняли ординців у зручних для себе місцях і вступали в бій. Так, у 1527 р. козаки, об’єднавши свої загони, вирушили в похід на перехоплення між Каневом і Черкасами 25-тисячного татарського війська, що поверталося після вторгнення та пограбування території Польщі, й урятували близько 40 тисяч співвітчизників, яких гнали в неволю до Криму.

Козаки також застосовували засідки й нічні рейди. Удень вони відволікали ворога малими боями, а вночі зненацька атакувати його. Козаки часто користувалися розвідувальними даними, вміли несподівано заскочити в гарнізони фортець.

ДОСЛІДІТЬ

На основі творів живопису розкажіть про озброєння, військові вміння, тактику та бойовий дух козаків. Як ви вважаєте, яку роль у перемогах козаків відігравав цей бойовий дух? Свою думку поясніть.

1 — Юзеф Брандт. Стрільба з лука (живопис XIX ст.);

2 — Іван Чіріта. Козак (сучасний живопис);

3 — Віктор Полтавець. На поєдинок! (сучасний живопис);

4 — Іван Іжакевич. Нічна переправа (сучасний живопис);

5 — Сергій Васильківський. Сторожа запорозьких вольностей (живопис XIX ст.)

2. ЯКИЙ ЧАС НАЗИВАЮТЬ «ДОБОЮ ГЕРОЇЧНИХ ПОХОДІВ» КОЗАЦТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Як козаки організовували і здійснювали морські походи? Що забезпечувало високу ефективність таких походів?

Першу чверть XVI ст. вважають добою героїчних морських походів українського козацтва. Ці походи було викликано низкою причин.

Для походів потрібні були човни — невеликі й легкі для маскування у плавнях та вузьких річкових протоках. Так з’явився човен, який увійшов в історію українського судноплавства під назвою «чайка».

У морський похід збиралося 80-100 козацьких суден, екіпаж кожного становив 50-70 чоловіків і укомплектовувався 4-6 дрібнокаліберними гарматами (фальконетами). На особистому озброєнні учасники походу мали по кілька рушниць та пістолів із набоями до них, шаблю, кинджал. Така ескадра вважалася грізною силою, адже козаки зазвичай нападали раптово, не даючи супротивникові можливості зосередити свої сили.

ДОСЛІДІТЬ

Як будували чайку? Як саме човен сприяв досягненню цілей козаків?

Козацька чайка XVI—XVIІ ст.

1 — дно човна мало бути пласким, видовбаним із товстого стовбура верби або липи — для зручності перетягування чайки суходолом;

2 — борти чайки зашивалися міцними дошками, щілини конопатили, а потім смолили;

3 — до бортів кріпили зв’язки очерету, які підтримували судно на поверхні води і збільшували його плавучість; харчові запаси зберігалися в бочках;

4 — на чайках установлювали артилерію; уздовж кожного борту сиділо 10-15 веслярів, а при попутному вітрі ставили вітрило

Перші писемні згадки про дії козацького флоту сягають 1492 року, коли кримський хан обурювався, що кияни й черкасці розбили татарський корабель. Наступного року вже турецький султан скаржився Польщі, що козаки зруйнували турецьку фортецю Очаків. А перше десятиліття XVII ст. увійшло в історію як «доба героїчних морських походів козаків».

МОРСЬКІ ПОХОДИ КОЗАКІВ ПОЧАТКУ XVII СТ.

• 1602 р. — розгром османського флоту під Кілією
• 1606 р. — штурм Кілії, Варни
• 1608 р. — взяття козаками Перекопа
• 1609 р. — здобуття козаками Кілії, Ізмаїла, Аккермана
• 1614 р. — захоплення козаками міста Трапезунд, облога Синопа
• 1616 р. — взяття козаками Кафи

Унаслідок тогочасних морських походів козацтва загальмувалася турецько-татарська агресія вглиб українських земель. Військові сили Туреччини й Криму послабилися, і з турецько-татарської неволі було визволено велику кількість людей.

ДОСЛІДІТЬ

1. Про які воєнні хитрощі козаків розповідає Гійом де Боплан? Які якості козаків підкреслює Наїм?

Із книжки Гійома де Боплана «Опис України», 1660 р.

А коли вони натраплять на турецькі галери чи інші судна, то нападають на них і беруть штурмом. Ось як це відбувається: їхні судна виступають з води не більше як на 2,5 стопи, тому вони помічають судно або галеру раніше, ніж можуть бути помічені самі. Далі вони опускають на своєму човні щоглу і визначають напрямок вітру, намагаючись плисти так, щоб сонце до вечора було у них за спиною. За годину перед заходом сонця вони із силою гребуть до судна чи галери, доки не опиняться на відстані... і звідти стережуть їх. Потім десь близько півночі (подавши сигнал), вони щосили веслують до судна, половина команди готова до бою, тільки й чекає, коли судно настільки наблизиться, щоб стрибнути на нього. Ті, що на судні, дуже дивуються, побачивши, що на них напало 80 чи 100 човнів, з яких сиплються люди, одразу ж захоплюючи корабель.

З турецького літопису Наїма

Можна впевнено сказати, що в усьому світі не знайти людей більш відважних, аніж запорозькі козаки. Вони своїм хистом і хоробрістю в морських битвах перевершують усі інші народи.

2. На основі карти визначте, які українські землі входили до складу Речі Посполитої в першій половині XVII ст. і якими територіями володіли Османська імперія та її васали. Знайдіть на карті маршрути морських походів, перелік яких наведено на с. 111.

Суходільні та морські походи запорожців

3. Розгляньте ілюстрації. Які епізоди походу відображено на гравюрі й сучасній реконструкції події?

1 — гравюра із книжки Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» (XVII ст.);

2 — Артур Орльонов. Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу (2010 р.)

Звістки про козацькі успіхи поширювалися в Європі завдяки європейським дипломатам, що перебували в Стамбулі. Перемоги козацького війська описували як тріумф християнського духу над начебто непереможною мусульманською імперією. Щодо українських земель, то на них завдяки рішучості й звитязі запорожців стали поширюватися перекази, головним персонажем яких був героїчний лицар-козак.

3. ЧИМ УСЛАВИВСЯ ГЕТЬМАН ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ

ПОМІРКУЙТЕ

Чому Петра Конашевича-Сагайдачного вважають видатним діячем української історії?

Із середини першого десятиліття XVII ст. значну кількість великих морських та суходільних походів козаків очолював Петро Конашевич- Сагайдачний.

ДОСЛІДІТЬ

Які припущення щодо діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного ви можете зробити на основі пам’ятки, зображеної на с. 114? Порівняйте їх із поданим далі текстом. Які нові для вас факти з біографії Сагайдачного він містить?

Меч, подарований П. Сагайдачному польським королем (нині артефакт зберігається у Вавелівському королівському замку в Кракові, Польща)

Кілька фактів про людину

Гаврило Васько. Петро Конашевич-Сагайдачний. Портрет, 1840-1860 рр.

Петро Конашевич-Сагайдачний (бл. 1582-1622 рр.) народився у с. Кульчиці неподалік Львівській області у шляхетній родині, яка мала власний герб.

Навчався в Острозькій академії. Наприкінці XVI ст. вирушив із Самбора на Запорожжя, де брав участь у численних походах козаків. Там він отримав прізвисько Сагайдачний за вміння влучно стріляти з лука («сагайдак» означає «шкіряна торба або дерев’яний футляр для стріл»).

Петро швидко здобув авторитет на Січі, став обозним і керував артилерією, згодом був обраний кошовим отаманом, очолив січове товариство, а потім його двічі обирали гетьманом Війська Запорозького. За свого гетьманування П. Сагайдачний реформував Військо Запорозьке. Воно було структуровано на полки й сотні на чолі з полковниками та сотниками. Гетьман розробив властиву саме козакам тактику бою, яка давала змогу воювати з переважаючою кількістю турецького війська.

Відзначався П. Сагайдачний і дипломатичним хистом. За його гетьманування Військо Запорозьке ввійшло до Європейської ліги боротьби проти Османської імперії. Задля створення могутньої анти- турецької коаліції, провідна роль у якій мала належати козацькій республіці, П. Сагайдачний установив дипломатичні зв’язки з Московською державою, Грузією, Іраном.

Гетьман прославився й діяльністю із захисту православ’я. Він разом із Військом Запорозьким був записаний до Київського братства, з яким підтримував тісні стосунки й надавав матеріальну допомогу. Гетьман загинув унаслідок поранення в битві під Хотином, його поховано в Києво-Братському монастирі. Перед смертю П. Сагайдачний заповів своє майно на освітні, благодійні й релігійні потреби, зокрема Київському братству і Львівській братській школі.

Зі зростанням сили й авторитету козаків Річ Посполита вже не могла відмовитися від потужного, добре озброєного козацького війська. У 1617— 1618 рр. король польський і великий князь литовський Владислав IV Ваза, який претендував на московський престол, звернувся по допомогу до Петра Сагайдачного. Згоду на участь у поході до Московського царства гетьман обумовив вимогою збільшити козацький реєстр. У поході були зацікавлені й козаки, адже вони зазвичай не відмовлялися від можливості захопити військову здобич.

Додалася, на думку деяких істориків, ще й неприязнь багатьох козаків до московського царя Михайла Романовича. Його дипломати підбурювали Османську імперію та Кримське ханство до нападів на Річ Посполиту з півдня, що загрожувало насамперед Україні.

Навесні 1618 р. П. Сагайдачний із двадцятитисячним військом почав успішний похід проти Московського царства. У листах до королевича він зазначав: «Козаки багато міст, містечок, замків знесли, де Москва військо збирала, почувши, розгромили й майже всі їхні сили рязанські, яких велику кількість звідти до столиці сподівалися, скупчуватися не допускали...» Козацькі загони блокували шляхи, що поєднували столицю з південними територіями держави.

Петро Сагайдачний майже без перешкод наблизився до царської столиці й розпочав її облогу. Проте з невідомих причин наступ не відбувся. На думку деяких істориків, про час штурму стало відомо московському командуванню, що змусило козаків змінити свої плани. Сагайдачний відійшов від Москви, однак продовжував успішні воєнні дії.

Унаслідок військових невдач московський уряд погодився на Деулінське перемир’я (1618 р.), укладене на 14 з половиною років. Король Владислав відмовлявся від своїх прав на московський престол, натомість Річ Посполита отримала Смоленщину й Чернігово-Сіверщину. На цих землях було створено Чернігівське воєводство. Козаки після завершення походу повернулися в Україну.

Важливим був внесок Петра Сагайдачного у відновлення авторитету православної церкви. На той час становище українського православ’я було загрозливим через відсутність єпископів унаслідок утисків із боку польської влади. У 1620 р. все Військо Запорозьке разом зі своїм очільником Сагайдачним вступило до Київського Богоявленського братства. У тому ж 1620 р. єрусалимський патріарх Теофан, завдяки козакам і особисто гетьману Петру Сагайдачному, висвятив на митрополита Іова Борецького та чотирьох єпископів. Так відбулося відновлення православної ієрархії в Києві, яка з 1596 року вважалася неіснуючою.

4. ЯКУ РОЛЬ ВІДІГРАЛИ КОЗАКИ В ХОТИНСЬКІЙ ВІЙНІ

ПОМІРКУЙТЕ

Завдяки чому козакам вдалося здобути перемогу під Хотином?

На початку XVII ст. загострився конфлікт між Османською імперією і Річчю Посполитою. Турки прагнули захопити частину польських та українських земель, аби покласти край козацьким походам. Відіграли свою роль і наміри Османської імперії посилити свої позиції у боротьбі проти Габсбургів. Навесні 1621 р. султан Осман II, зібравши 150-тисячну армію з 60 гарматами й 4 бойовими слонами, рушив на Молдову. До турецького війська приєдналася 60-тисячна кримська орда. Опинившись у катастрофічному становищі, польський уряд звернувся по допомогу до козаків, обіцяючи їм розширити їхні права й привілеї. Козацька рада ухвалила виступити спільно з поляками за умови виконання коронним урядом низки вимог: визнання прав козацтва, розширення реєстру, дотримання релігійної рівноправності, підтримка православної церкви.

Козацтво відразу долучилося до активних бойових дій проти турків. Навесні 1621 р. на Чорному морі запорозький флот напав на турецькі кораблі й потопив кілька десятків суден. Дії козаків значно ускладнили становище сухопутних османських сил. Війна на суходолі розпочалася із просування військ Речі Посполитої Лівобережною Наддністрянщиною, де вони зазнавали нападів татарських загонів. Оскільки основні події розгорталися поблизу міста Хотин (у вересні 1621 р.), то ця війна відома в історії як Хотинська.

Наприкінці серпня під Хотином турки зустрілися із тридцятип’ятитисячною королівською армією, до якої в останню мить приєдналися близько сорока тисяч козаків на чолі з Петром Сагайдачним. Виснажливі бої, основний удар яких прийняли на себе козацькі формування, тривали протягом усього вересня. Під керівництвом Сагайдачного козаки відбили дев’ять штурмів і здійснили серію успішних нічних атак. Козацька тактика суттєво відрізнялася від військ Речі Посполитої, які переважно оборонялися. Козаки ж під Хотином прагнули діяти наступально, саме тому основний тягар війни припав на них. Більшість турецьких атак було спрямовано проти козацького табору, а знищення війська козаків султан уважав найголовнішим своїм завданням.

Утративши майже 80 тис. вояків, Осман II уклав з Річчю Посполитою мирний договір, який поклав край Хотинській війні. Перемога союзних військ ліквідувала загрозу турецького поневолення українського, білоруського, польського й литовського народів та зупинила агресію Османської імперії у Східну Європу. Вирішальну роль у перемозі посполитих військ відіграло українське козацтво, очолюване Петром Конашевичем- Сагайдачним. Під час Хотинської війни 1621 р. гетьман отримав поранення, від якого невдовзі помер.

ДОСЛІДІТЬ

За текстом та ілюстраціями (с. 117) розкажіть про хід і наслідки Хотинської війни.

1 — Юліуш Коссак. Хотинська битва 1621 р. (живопис, 1892 р.);

2 — битва під Хотином 2-28 вересня 1621 р.

5. ЯКИМИ БУЛИ ВЗАЄМИНИ КОЗАКІВ, КРИМСЬКИХ ТАТАР І ТУРКІВ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Що нового з’явилось у взаєминах козацтва із сусідніми державами?

Кримське ханство й Україна не лише воювали між собою. Між ними існували й добросусідські стосунки та взаємовиручка. Перші відомі союзницькі контакти кримськотатарської держави й українського козацтва припадають уже на 20-ті роки XVI століття.

ДОСЛІДІТЬ

Про які події йдеться у джерелі? Як характеризує автор Євстафія Дашкевича, черкаського і канівського старосту, який очолював козацькі загони під час походу? Як він описує політику козаків стосовно татар і московитів?

Із книжки німецького дипломата й мандрівника Сигізмунда Герберштейна «Записки про московитські справи», 1549 р.

Євстафій Дашкевич (який... виступав до Московії разом із ханом Мехмедом Гіреєм), чоловік доволі досвідчений у військовій справі і видатний хитрістю. Хоча він мав неодноразові зносини з татарами, проте ще частіше розбивав їх; мало того, він часто наражав на значні небезпеки і самого государя московського, у якого був колись бранцем. Того року, коли ми були в Москві, він розбив московитів...

Ще одним ворогом, проти якого судилося пліч-о-пліч битися козакам і кримським татарам уже в першій чверті XVII століття, стали турки- османи. Хани з династії Гіреїв опиралися спробам османів втручатися у справи наслідування престолу й нав’язувати своїх ставлеників.

У 1624 р. османський султан Мурад IV спробував усунути від влади кримського хана Мехмеда III Гірея й замінити його на зручного для себе хана. Сил завадити цьому у Кримського ханства не вистачало.

Проблему вдалося залагодити завдяки українським козакам. Татари вирішили використати досвідчених у військовій справі козаків-бранців, захоплених навесні того ж року. Запорожцям пообіцяли звільнення, якщо ті погодяться битися проти османських військ, і козаки дали згоду. Тож до війська кримського хана долучився загін козацьких стрільців і, головне, гармашів²⁵, які не поступалися вміннями османським пушкарям.

У вирішальному бою османці розгубилися, коли загін козаків зустрів їх рушничним і гарматним вогнем, до того ж їх атакувала кіннота кримських татар, ногайців, черкесів, кумиків. Турецьке військо зазнало поразки й відступило. За спогадами османського воїна, учасника походу на Бахчисарай: «Солдати побігли, один обганяючи іншого; гармати з возами були покинуті. Татари, прискакавши, захопили вози, наповнені майном та запасами; забрали гармати, перетоптали кіньми піших яничарів, латників та гарнізонців».

Залишки османського війська повернулися до Стамбула, а турецький султан видав наказ, яким підтверджував закріплення за Мехмедом Гіреєм титулу кримського хана.

²⁵ Гармаші — в українському козацькому війську спеціально підготовлені козаки, які опанували артилерійську справу і стріляли з гармат.

ДОСЛІДІТЬ

Чи є щось спільне у вигляді й озброєнні турецьких вояків і козаків? Яку роль відіграли козаки в розгромі османів?

1 — зовнішній вигляд і зброя турків; турецькі вояки вважалися настільки сильними і впевненими, що йшли в бій без обладунків;

2 — зовнішній вигляд і зброя козаків

Кримсько-козацький союз невдовзі отримав продовження — уже через кілька місяців, 24 грудня 1624 року, між запорожцями й кримськими татарами було укладено перший повноцінний союзницький договір. Згідно з договором обидві сторони зобов’язувалися не завдавати одна одній ніяких «кривд», «шкод» і «зла», а в разі збройного нападу на одного з учасників договору, інший повинен був надати йому військову допомогу всіма наявними силами.

ДОСЛІДІТЬ

Якими були умови договору? Чому його підписання було урочистим? У чому, на вашу думку, його значення?

З договору 1624 р.

Я, Шагін Гірей, кримський цар, даємо цей наш присяжний лист запорозьким козакам, насамперед пану гетьману, осавулам, отаманам і всьому Війську. Засвідчуємо цим нашим листом і присягами, що від мене і всіх наших людей не діятиметься жодної кривди і шкоди... І від них (козаків) вимагаємо того, аби так робилося... і на те даємо наш широкий присяжний лист Богу і Пророку...

З опису церемонії укладення угоди посла Речі Посполитої у Криму Кшиштофа Краушевського

12 тисяч татар на Запорожжя прийшли, переправилося до них козаків 8 тисяч, частувалися спільно. Там таки Шагін Гірей наказав ці упоминки давати, а сам кожному зосібна зі своєї руки чарку горілки давав. Козаки під добру думку почали стріляти, а татари страху наїлися.

Договір знаменував якісно новий момент у дипломатичній практиці запорожців. Він визначав визнання Війська Запорозького субъектом міжнародних відносин. Цей договір засвідчив намагання запорожців вибороти політичну автономію від метрополії — Речі Посполитої.

У 1625-1629 рр. Військо Запорозьке в інтересах своїх і союзників організувало низку морських походів під Трапезунд, Стамбул, Азов, Білгород. При цьому козакам дозволили поповнювати в Криму запаси харчів і води, а також надавали можливість перепочинку після морських операцій. Крім того, Шагін Гірей узимку 1625-1626 р. залучав українських козаків до походу на гірських черкесів.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Як були озброєні козаки під час суходільних походів і яку тактику вони застосовували?

2. Які морські походи здійснювали козаки на початку XVII ст.?

3. Що допомагало козакам перемагати регулярні війська інших держав?

4. Чим уславився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний?

5. У чому полягало значення московського походу козаків?

6. Як розгорталися події Хотинської війни?

7. Коли і на яких умовах було укладено перший договір між козаками і Кримом?

8. Наведи приклади козацької мужності і звитяги.

9. Чого вчить тебе доба героїчних походів українського козацтва?

10. Які якості козаків ти хотів би / хотіла б виховати в собі, а які вважаєш неприйнятними?

11. Яку роль відіграв Петро Конашевич-Сагайдачний в історії українського козацтва першої чверті XVII ст.?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Систематизуй отриману під час уроків інформацію на одну з тем.

1. Героїчні походи запорозьких козаків.

2. Історичні місця України, пов’язані з перемогами козаків доби героїчних походів.

3. Гетьман П. Сагайдачний — видатний політик і полководець.

Розкрий своє бачення теми за допомогою презентації, буктрейлера до уявної книжки, фейсбук-сторінки, короткого відеоролика тощо.

Виконай завдання 13-14.1, 13-14.3 і 13-14.4. в е-додатку.