§ 15. Козацькі повстання 20—30-х рр. XVII ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що таке покозачення? Чому воно відбувалося? Чим відрізнялося реєстрове козацтво від нереєстрового? Якими були вимоги козаків як окремого стану суспільства?

Яку нову інформацію щодо козацтва містить джерело? Як дії козаків відображалися на відносинах із владою? Зробіть припущення, як будуть розвиватися ці відносини в першій половині XVII ст.

З «Інструкції короля Речі Посполитої для місцевих сеймиків», 1625 р.

Сваволя бере гору, і так завзялася, що й самим нам тяжко й з усіма сусідами розсварює; забувши зовсім віру й підданство, вони (козаки) урядили собі удільну державу... .Україна вся в послушності їм. Шляхтич у домі своїм не вільний. По містах і містечках королівських уся управа, вся влада в козаків; вони захоплюють суди, закони видають... Рік тому зважилися вони від власного імені укладати перемир’я із султаном-калгою, трактати постановляти, приймати обов’язки служби супроти нього. Сього року обмінювалися посольствами й дарунками з Москвою. На свій розсуд розв’язують питання згоди і війни; порушують укладені Річчю Посполитою перемир’я. Цього року, знехтувавши королівською забороною, три рази ходили на море, і хоч отримали рішучу відсіч від турецького флоту, однак вчинили великі шкоди в далеких сторонах Турецької держави.

1. ЧОМУ І ЯК РОЗГОРТАЛИСЯ КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ 20-30-Х РОКІВ XVII СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Що спільного було у причинах, перебігу та результатах повстань?

На початку 1620-х рр. учергове загострилися відносини козацтва з урядом Речі Посполитої, адже за умовами мирного договору 1621 р., укладеного після Хотинської битви, козакам було заборонено судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Окрім того, польський уряд не виплатив запорожцям грошей за службу, ще й скоротив реєстр. У відповідь козацтво продовжило походи на володіння кримського хана й османського султана, порушуючи умови мирного договору. А коли королівський посол на Запорожжі дорікнув козакам, вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!»

Для приборкання січовиків Річ Посполита направила 8-тисячне військо, назустріч якому із Запорожжя рушило козацтво під керівництвом гетьмана Марка Жмайла. Вирішальна битва відбулася в 1625 р. біля Курукового озера. Штурм козацького табору не мав успіху, тож обидві сторони погодилися на переговори.

Поміркована старшина домоглася усунення Марка Жмайла від гетьманства, і булаву було передано Михайлу Дорошенку, який підписав зі Станіславом Конецпольським мирну Куруківську угоду.

ДОСЛІДІТЬ

Які з умов укладеної угоди, на вашу думку, задовольнили козаків, а які — ні? Чому? Якими могли бути майбутні стосунки козаків із Королівством Польським?

УМОВИ КУРУКІВСЬКОЇ УГОДИ 1625 р.

• Козацький реєстр установлювався в 6 тисяч.
• Реєстровим козакам установлено річну плату за службу 60 тисяч злотих (окрім додаткової плати старшині).
• Ті, хто не ввійшов до списку, мусили повернутися до маєтків своїх власників.
• Січовики зобов’язувалися припинити морські походи, не підтримувати відносин з іноземними державами й не втручатися в релігійні справи.
• Одна тисяча козаків мала стояти на Запорожжі, щоб перешкоджати втечам селян.
• Створювалися шість полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський, по тисячі вояків у кожному.

У березні 1630 р. козаки, обравши ватажком Тараса Федоровича (Трясила), вирушили із Січі.

²⁶ Випищиками називали тих, хто не потрапив до реєстру.

ДОСЛІДІТЬ

Зіставте дані таблиці з поданими далі джерелами: 1) простежте хід повстання на карті; 2) за картиною В. Шаталіна на с. 124 опишіть тактику козаків під Переяславом; 3) визначте, які події описує Тарас Шевченко та як він до них ставиться.

Невідомий художник. Офіційний постер до фільму «Тарас Трясило», 1926 р.

Козацьке повстання під проводом Т. Трясила та І. Сулими

«Тарасовою ніччю» назвали найкровопролитніший бій повсталих 15 травня 1630 р., коли козаки вщент розгромили добірне шляхетське військо Станіслава Конецпольського.

Фрагмент поеми Тараса Шевченка «Тарасова ніч»

Лягло сонце за горою,

Зірки засіяли,

А козаки, як та хмара,

Ляхів обступали.

Як став місяць серед неба,

Ревнула гармата,

Прокинулись ляшки-панки —

Нікуди втікати!

Прокинулись ляшки-панки

Та й не повставали.

Зійшло сонце — ляшки-панки

Покотом лежали.

Віктор Шаталін. Битва під Переяславом 1630 р. (живопис, 1970-ті рр., відтворено один із бойових прийомів — бій «галасом», коли козацьке військо змішувалося під час бою з ворожим)

Проте дотримання Переяславської угоди тривало недовго. Козаки й далі здійснювали походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства. Річ Посполита після закінчення нової війни з Московією, де залучалося козацьке військо, знову посилила тиск на права козаків. Було також споруджено фортецю над першим — Кодацьким — порогом (біля сучасного м. Дніпро). Це мало б перепиняти втікачів на Січ та обмежувати вихід козаків із Січі в Подніпров’я, блокуючи можливості їхньої боротьби з Річчю Посполитою. Руйнування цієї фортеці пов’язують із новим повстанням.

ДОСЛІДІТЬ

Зіставте дані таблиці з наведеними джерелами: 1) простежте хід повстання на карті (с. 123); 2) схарактеризуйте місце розташування, особливості побудови та призначення фортеці Кодак; 3) проаналізуйте текст Думи й визначте, про які події вона розповідає і про що, на вашу думку, свідчить факт руйнування фортеці.

Невідомий автор. Гетьман І. Сулима (фрагмент ікони «Покрова», 1740 р.)

1 — фортеця Кодак на старовинному плані;

2 — О. Харлан. Сучасна графічна реконструкція фортеці Кодак

З української народної думи

Не схотіли пани-ляхи

Попустити й трохи,

Щоб їздили в Січ бурлаки

Та й через пороги.

Спорудили над Кодаком

Город-кріпосницю

Ще й прислали

в Кодак військо,

Чужу-чужаницю.

Іде бурлак чи комашник

Порогом-водою,

Його лове чуже військо

Й оддає в неволю.

Зажурились запорожці,

Що нема їм волі

Ні на Дніпрі,

Ні на Росі,

Ні в чистому полі.

Обізвався серед Січі

Курінний Сулима:

«Гей, давайте, хлопці, зварим

Вражим ляхам пива!»

Добре Павлюк та Сулима

Ляхів частували —

Військо вибили дощенту,

Кодак зруйнували.

ДОСЛІДІТЬ

На основі опису повстання, наведеного далі, складіть таблицю за зразком попередніх.

Прагнучи придушити козацький рух, уряд Речі Посполитої вирішив вилучити з реєстру Війська Запорозького всіх неблагонадійних. Це стало приводом до нового козацького повстання 1637-1638 рр., яке очолили Павло Бут (Павлюк), Дмитро Гуня та Яків Остряниця (Яків Острянин, Іскра Яцко).

На початковому етапі лідером повстання став гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут, який зібрав під свої знамена майже 10 тисяч осіб. Повстання вплинуло на все Подніпров’я. Наприкінці 1637 р. під с. Кумейки поблизу Черкас відбулася вирішальна битва. Козацьке військо зазнало поразки, а невдовзі після невдалого бою біля Боровиці гетьману Миколі Потоцькому було видано Павла Бута та інших ватажків.

1 — невідомий художник. Портрет Павла Бута, XIX ст.;

2 — невідомий художник. Портрет Якова Остряниці, XVIII ст.

Однак поразка не зупинила повстанців, і вже навесні 1638 р. козаки знову виступили проти польських військ. Спочатку повстання очолив Яків Остряниця, потім — Дмитро Гуня. Та сили були нерівними. Після поразки в бою під с. Жовнин (нині Черкаська обл.) повстанці капітулювали. Яків Остряниця із залишками свого війська перейшов до Слобідської України.

Повстання 1620-1630-х років сприяли становленню козацтва як окремої суспільної верстви й усвідомленню ними своїх прав та привілеїв. Повстання також надавали козакам військового і дипломатичного досвіду.

2. ЩО ТАКЕ «ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО»

ПОМІРКУЙТЕ

Чому польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького»? Що вона передбачала?

Влада Речі Посполитої добре усвідомлювала, що впорядкувати відносини між державою і козацтвом угодами не вдасться. Прагнучи убезпечити себе від виступів січовиків, урядовці Речі Посполитої підготували постанову «Ординація Війська Запорозького»²⁷, схвалену сеймом 1638 р. Підписати цей документ змушена була й козацька старшина.

ДОСЛІДІТЬ

На основі положень документа доведіть, що «Ординація» радикально змінювала устрій та військово-організаційні принципи Війська Запорозького. Як ви гадаєте, як реагували козаки?

²⁷ Ординація (від лат. ordinatus — упорядкований) — зібрання особливих правових норм і правил, які видавала влада Речі Посполитої.

З «Ординації Війська Запорозького», заведеної польським урядом

На вічні часи позбавляємо козаків права, доходів та інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків... Бажаємо тих, кого живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів. Реєстровим же козакам... 6 тисяч... ми встановлюємо таку військову організацію... На місце старшого, який більше не буде [вибиратись] серед козаків, ми будемо ставити старшого комісара... людину, яка була б народжена в шляхетському стані, підтримувала б у війську лад, запобігала б усяким бунтам...

Цьому комісарові мусить коритися все військо... і осавулами мусять бути шляхтичі... Сотники й отамани можуть обиратися із самих козаків... Полковники мусять перебувати кожний при своєму полку, причому не відлучатися зі своїх місць... Полки зі своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запорожжя для охорони тих місць і щоб перешкодити татарським переходам через Дніпро.

Треба невпинно стежити, щоб козацька вольниця не ховалась по островах і звідти не чинила б походів на море... Наші міщани не повинні ні самі вступати в козаки, ні втягати в це своїх синів, ні навіть віддавати заміж за козаків своїх дочок під страхом кари з конфіскацією майна.

За «Ординацією» козацька артилерія та клейноди передавалися комісару. Для утвердження королівської влади в регіоні було відновлено Кодак. У фортеці розмістилася залога із 700 вояків, які перекривали дорогу на Запорожжя. На самій Січі почергово ніс службу кожен полк. Реформована Січ зобов’язувалася не допускати морських походів запорожців проти Туреччини.

Отже, реєстровики опинилися під повним контролем королівської влади, а нереєстрове козацтво, яке було непримиренно налаштованим до влади Речі Посполитої, — поза законом. Такі заходи поглибили соціальні протиріччя в українському суспільстві.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Якими були причини козацьких повстань 20-30-х рр. XVII ст.?

2. Назви дати й очільників повстань.

3. Чому козацькі повстання зазнавали поразок?

4. Які події призвели до прийняття «Ординації Війська Запорозького»?

5. Чому поляки то збільшували, то скорочували реєстр?

6. Чому зросли суперечності між реєстровим і нереєстровим козацтвом?

7. У чому ти вбачаєш значення повстань 20-30-х рр. XVII ст.?

8. Чому, на твою думку, «Ординація» не змогла розв’язати наявних протиріч між владою Речі Посполитої та козацтвом?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Проаналізуй джерело й дай відповіді на запитання.

Яким подіям присвячено думу? Про які суперечності між козацькою старшиною й «голотою бурлацькою» йдеться в думі?

З народної думи

То не хмари з буйним вітром

З Дніпра налягають —

То Павлюк та Остряниця

Ляхів обступають.

Силу ж панів перебила

Голота бурлацька,

Та не хтіла в одно стати

Старшина козацька.

Звеселився пан Потоцький

Про таку нагоду,

Під Кумейками в неділю

Напав на голоту.

Ой превражі пани-ляхи,

Що ж ви наробили?

Скільки ж бідних запорожців

Ви з світу згубили!

2. Польська влада вважала, що після «Ординації» в країні запанує «золотий спокій». Проте, за словами сучасного польського дослідника В. Серчика, з плином часу «золотий спокій дедалі більше нагадував життя біля діжки з порохом. Вистачило б тільки іскри...». Чи погоджуєшся ти з такою думкою? Чому?

Виконай завдання 15.1, 15.3 і 15.4 в е-додатку