Розділ III. Українська козацька революція та боротьба за суверенітет козацької держави (XVII ст.)

§ 16. Передумови і причини української козацької революції. Події 1648—1649 рр.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

1. Пригадайте, яким було становище українського населення у складі Речі Посполитої на початку XVII ст. Подумайте, які причини спонукали його до виступів проти королівської влади. Складіть перелік цих причин.

2. Проаналізуйте документ і за необхідності доповніть складений вами перелік. Поміркуйте, як причини невдоволення українського населення могли вплинути на події революції.

З «Пунктів козацьких вимог до короля Яна Казимира та польського уряду» 24 лютого 1649 р.

Насамперед просимо, щоб неволя, гірше турецької, якої зазнав наш руський народ, що додержується старовинної грецької віри, від унії була скасована, тобто щоб як з давніх часів, так і тепер вся старовинна Русь додержувалася грецького закону. Щоб при руському народові скрізь у Короні і Литві залишалися владицтва і всі церкви. Назви унії щоб не було, а тільки римський і грецький закони, так як з’єдналася Русь з Польщею... Коли залишаться лише два закони, римський і грецький, як було раніше, тоді унія не турбуватиме наш християнський народ, братів наших, і без неї ми справді у згоді житимемо... Просимо, щоб київський воєвода був з руського народу і додержувався грецького закону... щоб наш київський митрополит мав місце в сенаті його милості короля, щоб ми, Русь, мали щонайменше трьох сенаторів, серед світських — воєводу і київського каштеляна, які б у сенаті захищали нашу віру і права руського народу.

1. ЯКИМИ БУЛИ ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте й поясніть передумови та причини початку революції. Перевірте попередньо висловлені вами припущення.

Центральною подією історії України ранньомодерної доби стала Українська козацька революція середини XVII ст. Її початком було народне повстання, яке охопило більшу частину території і населення України в 1648 р. Це повстання зумовило докорінні зміни в суспільному розвитку й поступово переросло в козацьку революцію, яка характеризувалась переплетінням національно-визвольних і соціальних мотивів. Значну роль відігравало й релігійне протистояння між католицизмом і православ’ям. Роль лідера революції виконувало козацтво, під керівництвом якого згуртувалися селянство, міщанство й духівництво.

У середині XVII ст. на українських територіях, що входили до складу Речі Посполитої, суттєво ускладнилася соціально-економічна ситуація і зросла соціальна напруга.

Українська козацька революція — складний історичний процес (1648-1649 рр.), що охопив значну частину українських земель, поєднав усі верстви суспільства під гаслами національного визволення та захисту православ’я, прав і свобод Війська Запорозького та руського народу і супроводжувався кардинальними змінами всіх сфер життєдіяльності суспільства.

ДОСЛІДІТЬ

Про які причини масового невдоволення українського населення свідчать документи? Інтереси яких верств населення порушувалися?

Із записок польського публіциста середини XVII ст.

Мусимо визнати, що ненависть поширюють великі податки, роботи... оренди та інші подібні тягарі, що вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів...

З листа Богдана Хмельницького до польського короля, 1647 р.

Пани, державці та старости нестерпно кривдять нас, позбавляючи не тільки майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, поля, ставки, млини, бджоляні десятини... І що тільки комусь із них у козаків сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, б’ють, до в’язниць кидають, багато кого з нашого товариства поранено й знівечено.

Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645-1646 рр.

Таких утисків не терплять і в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі, заборонено провадження відправ, православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах.

Нехтування урядовців правами місцевого населення викликало наростання спротиву в українському суспільстві й назрівання передумов національно- визвольної війни.

Передумова — попередня умова існування, виникнення чого-небудь.

Причина — явище, яке зумовлює або породжує інше явище.

ДОСЛІДІТЬ

Порівняйте перелік причин революції, складений вами на початку уроку. Спираючись на схему, поясніть на прикладах кожну передумову і причину революції.

ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ПЕРЕДУМОВИ

• Перебування українських земель під владою Речі Посполитої.
• Відсутність власної державності в українців.
• Зростання невдоволення українського населення діями польської влади.
• Перетворення козацтва на окремий стан і провідну політичну силу суспільства.

ПРИЧИНИ

• Нехтування польською владою інтересами козацтва.
• Погіршення матеріального стану дрібних шляхтичів, наступ на їхні права з боку українських і польських магнатів.
• Посилення соціальних та економічних утисків селян і містян.
• Наступ на православну церкву і православних вірян.
• Полонізація та покатоличення української шляхти.

2. ЯК РОЗГОРТАЛИСЯ ПОДІЇ В 1648-1649 рр.

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть хронологічну таблицю подій 1648-1649 рр. — початкового етапу національної революції. Якими були успіхи козацького війська? У чому їх значення?

У середині XVII ст. напруга в українському суспільстві настільки зросла, що будь-яка подія могла стати приводом для повстання. Такою подією багато істориків уважають місцевий конфлікт чигиринського сотника Богдана Хмельницького з тамтешнім підстаростою Данилом Чаплинським. Відомо, що 1647 р. Чаплинський захопив хутір Суботів, який належав родині Б. Хмельницького, та ще й побив його малолітнього сина, який невдовзі помер. Коли ж Хмельницький пішов шукати правди в короля, той, як стверджують перекази, відповів: «Хіба в тебе, дурню, немає шаблі?». Тоді, наприкінці грудня 1647 р., разом із товаришами Хмельницький вирушив із Чигирина на Запорожжя. Там же 1648 р. козаки обрали Богдана Хмельницького гетьманом Війська Запорозького.

ДОСЛІДІТЬ

Яким побачила Богдана Хмельницького сучасна українська художниця Наталія Павлусенко? Які риси характеру, на вашу думку, були йому притаманні? Як освіта й життєвий шлях Хмельницького відобразилися на його ролі у визвольній війні та українській історії загалом? Порівняйте свої думки з фактами, поданими далі.

Кілька фактів про людину

Наталія Павлусенко. Богдан Хмельницький (живопис, 2016 р.)

Народився Богдан (Зиновій) Хмельницький у 1595 р. в Суботові неподалік Чигирина (нині село в Черкаській області) в родині дрібного українського шляхтича. Освіту здобув, імовірно, в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії. Володів кількома мовами, знався на історії, юриспруденції, військовій справі.

З юнацьких років Хмельницький перебував на службі в реєстровому козацькому війську. Брав участь у Цецорській битві, у якій загинув його батько, а сам Богдан потрапив у полон до османів, де зміг вивчити турецьку мову. З полону його було викуплено, ймовірно, матір’ю або козаками, після цього він продовжив службу в Чигиринському полку. Брав участь у козацьких повстаннях під керівництвом Т. Федоровича (Трясила), П. Павлюка, Я. Острянина.

Залучався до численних посольств від Війська Запорозького, які вели переговори з польськими і французькими урядовцями. У 1646 р. мав зустріч із королем Владиславом IV, під час якої козакам обіцяли збільшити реєстр до 12 тисяч осіб і відновити їх давні права й вольності. Невиконання обіцянок коронною владою і свавілля місцевих управителів, які відібрали у Хмельницького батьківський хутір Суботів, підштовхнули його до підготовки антипольського повстання. Але за доносом чигиринського осавула Хмельницького було заарештовано. З допомогою друзів йому вдалося звільнитися і втекти на Запорожжя, де з обранням його гетьманом розпочалася підготовка до боротьби з Річчю Посполитою, що згодом переросла в національну революцію.

Особливу увагу гетьман приділяв створенню українського війська і забезпеченню його боєздатності, зокрема, він розробив і запровадив статут «Про устрій війська Запорозького». Опікувався Хмельницький і питаннями державотворення.

Новий гетьман посилено готувався до боїв. Богдан Хмельницький розсилав по Україні універсали із закликом до захисту православної віри від ворожих зазіхань і через довірених осіб закуповував зброю. Заручившись підтримкою Османської імперії, у лютому-березні 1648 р. в Бахчисараї козаки домовилися із кримським ханом Іслам-Гіреєм III про надання військової допомоги в боротьбі проти Речі Посполитої. Така угода була важливою, оскільки козакам бракувало власної кінноти, до того ж це убезпечувало тил від раптового нападу.

ДОСЛІДІТЬ

На яких умовах було укладено угоду? Як поляки ставилися до союзу козаків із кримським ханом?

Із книжки Вячеслава Потоцького, Валерія Семененка «Шляхта. Честь та гонор: факти, міфи, коментарі»

Згідно з попередніми домовленостями, що існували між кримським ханом Іслам-Гіреєм і козацьким гетьманом Богданом Хмельницьким, усі полонені із числа шляхти та польського війська, як і інші трофеї, вважалися здобиччю татарських вояків. При цьому було оговорено, що в майбутній військовій кампанії потрібно «...воювати спільно, аби захоплювати польські міста й нищити поляків» ...а з православними «не воювати». Кримський господар, не дуже вірячи в успіх Хмельницького, спочатку обмежив допомогу лише 4-тисячним загоном перекопського мурзи Тугай-бея. Більшість поляків вважали, що вони воюють із татарами, а «зрадники» козаки лише допомагають цим загарбникам.

Водночас Хмельницький розпочав листування з коронним гетьманом²⁸ Миколою Потоцьким, завдяки чому повстанці затягували час і відволікали увагу.

Наприкінці квітня 1648 р., дочекавшись татарської кінноти на чолі з Тугай-беєм, Богдан вивів до 8 тисяч козацького війська із Січі. Назустріч повстанцям вирушило польське військо на чолі з Миколою Потоцьким. 5-6 травня 1648 р. відбулася перша переможна для козаків битва в урочищі Жовті Води (нині Дніпропетровська обл.).

²⁸ Коронний гетьман — керівник регулярного війська під час походів у Польщі та Литві з другої половини XV ст.

Наприкінці квітня передові польські загони, не стаючи до бою, укріпилися табором і тримали облогу. Реєстровці прийняли сторону Хмельницького. Дізнавшись про це, поляки розпочали штурм козацького табору, однак у ніч на 16 травня козаки оточили й розгромили їх.

ДОСЛІДІТЬ

На основі тексту та карти розкажіть про битву під Жовтими Водами.

Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького

Знищивши польські загони, Хмельницький рушив до ставки коронного гетьмана поблизу Корсуня. Скруту польського війська посилив вихід у його тили козацького загону на чолі з полковником Максимом Кривоносом і татарської кінноти Тугай-бея.

Іван Гайдук. Полковник Максим Кривоніс (сучасний живопис)

Загін Кривоноса влаштував засідку на Богуславському шляху неподалік Корсуня. Розрахунок козаків цілком справдився: польське військо зазнало повної поразки. Тож урядовці розпочали переговори з повстанцями. Вимоги Хмельницького були традиційними: удвоє збільшити реєстр (до 12 тисяч), відновити козацьке самоврядування, припинити протистояння уніатів і православних у боротьбі за храми.

Та все ж, попри постійні переговори, обидві сторони нарощували сили. Вирішальний бій відбувся у вересні 1648 р. біля с. Пилявці (нині Хмельниччина). Військо Хмельницького пішло в наступ. Увечері частина шляхетських загонів разом із командувачами таємно залишили поле битви, спричинивши паніку серед польського війська.

Трофеями повстанців стали понад 90 гармат та інша зброя, запаси пороху, коні тощо. Перемога війська Хмельницького відкрила йому шлях на Захід у напрямку Львова, і вже на початку жовтня козаки атакували його передмістя.

Ян Матейко «Богдан Хмельницький з Тугай-беєм під Львовом», 1885 р.

Оцінивши співвідношення сил, польське командування відвело свої війська до краще укріпленого Замостя. Натомість Львова Хмельницький вирішив не чіпати: чи не бажав руйнувати міста своєї юності, чи прагматично вирішив не витрачати сил. На перемовинах із міською делегацією він зажадав викуп у 200 тисяч дукатів. Насправді було отримано значно менше, проте Хмельницький відступив від Львова і рушив на Замостя.

ДОСЛІДІТЬ

1. В основі картини Яна Матейка (с. 136) лежить легендарний сюжет, пов’язаний з облогою Львова 1648 року козацькими й татарськими військами. Розповідали, нібито під час спроби штурму над містом з’явилася фігура ченця: стояв він навколішки, зі зведеними догори руками. Побачивши таємничу постать, Хмельницький начебто віддав військам сигнал зупинитися й відступити від міських мурів.

2. Висловіть припущення, що насправді, на вашу думку, могло стримати Хмельницького від облоги Львова. Знайдіть у відкритих джерелах додаткову інформацію щодо цієї події, порівняйте її з текстом підручника.

Проте спроби штурму фортеці Замости виявилися невдалими. Становище козацької армії ускладнилося: боєздатного війська налічувалося не більш як 30 тисяч, гостро відчувалася нестача боєприпасів і харчів, давалася взнаки втома, дошкуляв холод. До того ж спалахнула епідемія чуми. Татарське військо повернулося до Криму. За цих умов Богдан Хмельницький розпочав переговори з польським урядом і уклав перемир’я. Від місцевої влади Хмельницький отримав викуп і зняв облогу Замостя. Унаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя на початку листопада майже всі українські землі було визволено від польського панування.

ДОСЛІДІТЬ

Покажіть на карті три основні місця подій, які описано в тексті. Простежте шлях війська Хмельницького протягом 1648 р.

Наприкінці грудня 1648 р. Богдан Хмельницький тріумфально в’їхав до Києва. Місто вітало гетьмана церковними дзвонами, салютом із гармат, його зустрічали святково одягнені митрополит і містяни, а студенти Київської академії виголосили свої декламації, у яких Хмельницький проголошувався «спасителем Мойсеєм».

Перебуваючи в Києві, Хмельницький почав усвідомлювати себе не лише очільником козацького війська, а й правителем України. Цьому сприяли численні посольства, які прибували до Києва. На початку 1649 р. Богдан Хмельницький під час переговорів із королівськими послами в Переяславі окреслив свої плани у війні проти Речі Посполитої. Перед польською депутацією Хмельницький постав не прохачем, а господарем, який відправив свої посольства до Туреччини, Трансильванії, Кримського ханства, Московського царства.

Змінився характер війни: коронній владі протистояло не лише козацтво, а й усе українське суспільство. Промову гетьмана у відповідь на запропоновані поляками умови перемир’я історики називають програмою розбудови української державності, оскільки тут гетьман захищав право українців на створення власної держави в межах території етнічного проживання, вважав козацьку Україну спадкоємицею Русі-України.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривок із промови Б. Хмельницького. Які слова вказують на зміну політичних планів гетьмана?

Із промови Богдана Хмельницького, виголошеної під час переговорів із королівськими послами в Переяславі, 1649 р.

Правда то є, що я — лихий і малий чоловік, але мені то Бог дав, що я є єдиновладцем і самодержцем руським [Русі-України]... Я вже доказав, про що ніколи не мислив, докажу й далі, що задумав: виб’ю з лядської неволі народ весь руський [український]. А що до цього за шкоду і кривду свою воював, тепер воювати буду за віру православну нашу... Тепер досить достатку в землі і князівстві своїм по Львів, Холм і Галич.

2. Як оцінює значення подій 1648 р. в Україні сучасний історик Валерій Смолій? Чи погоджуєтеся ви з ним?

Із праці історика Валерія Смолія та інших. «Дипломатія українського Гетьманату»

Унаслідок концентрації національно-визвольного та соціального струменів до листопада 1648 р. українські землі, що перебували у складі Речі Посполитої, були звільнені від польського панування. Уперше після тривалої перерви ставала реальністю їх інтеграція у межах самодостатнього державного організму, процес утвердження якого (за величезного особистого внеску Б. Хмельницького) відбувався в умовах руйнації державних інститутів Речі Посполитої.

3. КОЛИ Й ЧОМУ БУЛО УКЛАДЕНО ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР

ПОМІРКУЙТЕ

Чому ворогуючі сторони погодилися на укладення договору?

Ані козаки, ані поляки не дотримувалися умов перемир’я і навесні 1649 р. відновили воєнні дії. Війська Хмельницького оточили містечко Зборів. Оскільки козаки мали значні переваги, поляки провели таємні переговори із кримським ханом і щедрими обіцянками спонукали його натиснути на гетьмана щодо укладання мирного договору.

Намагаючись не залишитись осторонь від перемовин, услід за татарськими послами до табору Яна Казимира вирушило й козацьке посольство. Королівська влада, перебуваючи в безвихідній військовій ситуації, погодилася з вимогами козаків.

ДОСЛІДІТЬ

Якими були умови Зборівського договору? Передбачте його наслідки.

УМОВИ ЗБОРІВСЬКОГО ДОГОВОРУ 1649 р.

• Визнання королем самоврядності Гетьманщини у складі Чернігівського, Київського і Брацлавського воєводств із забороною розміщення польських військ у цих воєводствах.
• Збереження вольностей козацтва і збільшення реєстру до 40 тисяч козаків.
• Відновлення прав православної Київської митрополії і православної шляхти.
• Повернення польської шляхти до своїх маєтків, а селян і нереєстрових козаків до колишніх панів.

19 серпня 1649 р. Богдан Хмельницький присягнув на дотримання Зборівської мирної угоди.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Що стало передумовами, а що — причинами національної революції? Чому?

2. Що таке національна революція? Чому події 1648-1649 рр. можна вважати початковим етапом такої революції?

3. Розкажи про битви 1648-1649 рр. та знайди їх на карті (с. 137).

4. Коли й на яких умовах було укладено Зборівський договір?

5. Як ти вважаєш, чому козакам удалося здобути такі блискучі перемоги?

6. Чому Богдан Хмельницький не скористався перемогами, щоб остаточно примусити Річ Посполиту до рівноправної угоди?

7. Що свідчить про те, що Б. Хмельницький поступово почав усвідомлювати себе очільником загальнонаціонального руху?

8. Чи міг, на твою думку, Зборівський договір забезпечити сталий мир? Чому?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Познач на контурній карті, кому відійшли українські території за умовами Зборівського договору. Поміркуй, чому Річ Посполита не визнавала влади гетьмана в усіх українських землях.

2. Накресли схему або створи постер, що ілюструватиме найважливіші події 1648-1649 рр.

Виконай завдання 16.1, 16.2 і 16.3 в е-додатку.