§ 17. Воєнно-політичні події 1650—1653 рр.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Яким договором завершився перший етап Національно-визвольної війни? Як ставилися до цього договору обидві сторони? Чи міг він, на вашу думку, стати основою для встановлення міцного миру? Чому?

Проаналізуйте документ і поміркуйте, у чому автор намагається переконати своїх співвітчизників. Чи підтверджує трактат ваші думки? У чому?

Із трактату польського вельможі 1672 р.

Там жодної панщини ніколи не буде, бо й тепер її там немає, і так кажуть: «Раз її нам господар наш великий, Хмельницький, батько наш, викоренив, то і до судного дня її не буде, бо він нас із неволі фараонової вивів»... Поборів, подимних і такого роду податків і не згадуй!.. Якщо ж буде збережено Українську державу хоч на невеликій частині українських земель, то навколо неї буде пустеля Аравійська, коли наосліп туди всі люди ринуть згідно з вищезгаданими міркуваннями.

1. ЯКІ ПОДІЇ ВІЙНИ ВІДБУЛИСЯ В 1650-1651 рр.

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте основні події названих років. Чим завершився цей етап війни для козацької держави? Чому обидві сторони були невдоволені його підсумками?

Річ Посполита намагалася укласти військовий союз із молдовським господарем Василем Лупулом. Тому восени 1650 р. Хмельницький здійснив успішний похід у Молдову, внаслідок чого було встановлено військово-політичний союз двох держав. За традиціями того часу його мали скріпити шлюбом сина Богдана Хмельницького Тимоша та доньки молдовського господаря — Розанди. Під тиском Туреччини союз із Богданом Хмельницьким знову уклав і кримський хан.

Галина Черкаська. Тимош і його Розанда вдень вінчання (сучасний малюнок)

Такі кроки Хмельницького і його активність у розбудові українського війська збентежили владу Речі Посполитої. Обидві сторони активно готувалися до нових бойових дій. Напередодні боїв чисельність коронних і козацьких сил була майже однаковою. Зіткнення військ відбулося поблизу міста Берестечка (нині місто на Волині). Коронне військо отаборилося на правому березі річки Стир. Хмельницький із татарами під проводом хана Іслам-Гірея III став навпроти, маючи 100 тисяч вояків та 120 гармат.

Битва почалася 28 червня 1651 р. атаками українсько-татарського війська, але завдати ворогові значних втрат удалося лише наступного дня.

Польська артилерія зосередила вогонь на татарах, змусивши їх відступити. Сам кримський хан і його воєначальники дістали поранення, і татари вдалися до втечі. Хмельницький із кількома старшинами кинувся навперейми, аби завернути їх. Під Берестечко він уже не повернувся. За однією з версій, хан, відступаючи, силоміць вивів із собою гетьмана, за іншою — Хмельницький вирішив збирати сили для подальшої боротьби, бо битву вочевидь було програно.

Зазнавши невдачі, козацьке військо відступило. Козаки укріпили земляними валами свій табір, успішно відбивали штурми і здійснювали сміливі вилазки. Вимогу короля капітулювати вони відхилили.

Урешті-решт оборонці під командуванням полковника Івана Богуна вирішили вночі вирватися з оточення. Було зведено переправу, вимощену возами, наметами, кожухами. Богун спершу вивів козацьку кінноту, аби нею прикрити прорив. Однак піхотинці, які здебільшого поповнювалися селянами та містянами й не мали належного бойового вишколу, побачивши цей рух, вирішили, що їх залишають у таборі відволікати противника. Саме вони й зчинили паніку, кинувшись до переправи, топлячи одне одного.

Останнього дня битви (10 липня 1651 р.) в боях загинуло до 8 тисяч козаків. Коронне військо захопило 18 гармат, 7 бочок пороху, 20 козацьких корогв, гетьманську булаву й печатку, документи канцелярії Богдана Хмельницького. Богуну вдалося вивести лише 20 тисяч кінноти й урятувати частину артилерії.

ДОСЛІДІТЬ

1. Спираючись на картосхеми і текст, відтворіть події битви під Берестечком.

Етапи битви під Берестечком: перший охоплює бої 28-29 червня, другий — 30 червня, третій — 1-10 липня.

2. Про що свідчить документ? Чи можемо ми довіряти йому? Чому?

Епізод із битви під Берестечком. Зі щоденника польського шляхтича Станіслава Освенціма

Одна ватага козацька... зробивши засіку на острівці, ставила опір так відважно, що їм обіцяли життя, коли піддадуться. Але не схотіли і так почали відбиватися від наших, що піхота мусила на них гуртом наступати. І хоча прорвала їх укріплення і витіснила з острова з великими власними втратами, вони відступили на болота, не піддаючись, так що кожного доводилось добивати.

3. Опишіть озброєння і військових, які брали участь у битві під Берестечком. Як зображують битву художники? На яких деталях вони акцентують увагу глядачів? Які, на вашу думку, епізоди битви зображено?

1 — польські крилаті гусари (кіннота) XVII ст. (сучасна реконструкція, проект Warspot);

2 — козацька піхота (сучасна реконструкція Сергія Шаменкова);

3 — легка кіннота татар (сучасна реконструкція Сергія Шаменкова);

4 — Артур Орльонов. Битва під Берестечком. 1651 р. (живопис, 1999 р.);

5 — Микола Івасюк. Богун на переправі (живопис, 1900 р.);

6 — Андрій Серебряков. Берестечко. Останній бій (живопис, 2008 р.)

Поразка під Берестечком стала тяжким ударом для національно- визвольного руху. Проте й коронне військо, просуваючись углиб української території, опинилося в скрутному становищі. Воно стикалося з постійними партизанськими діями місцевого населення, йому бракувало харчів, а невдовзі сталася епідемія і розпочалося масове дезертирство. Польський король змушений був піти на переговори й 18 вересня 1651 р. укласти новий Білоцерківський договір.

ДОСЛІДІТЬ

Якими були умови Білоцерківського договору? Чим вони відрізнялися від умов Зборівського договору? До яких наслідків могла призвести їх реалізація?

УМОВИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДОГОВОРУ

• Територія автономії обмежувалася лише Київським воєводством.
• Козацький реєстр скорочувався із 40 до 20 тисяч осіб. Усі нереєстрові козаки зобов’язувалися повернутися до попереднього соціального стану.
• Шляхті надавався дозвіл повернутися до своїх маєтків, навіть до тих, що розташовувалися на козацьких територіях.
• Гетьман підпорядковувався польському королю й позбавлявся права закордонних відносин.

2. ЧИМ ЗАВЕРШИЛАСЯ БИТВА ПІД БАТОГОМ

ПОМІРКУЙТЕ

Які наслідки мала перемога під Батогом? Коли і з якою метою було здійснено молдовські походи?

Мирний перепочинок тривав недовго. У квітні 1652 р. Богдан Хмельницький універсалом оповістив козацьку старшину про підготовку до нових боїв.

Коронне військо стало табором між горою Батіг над річкою Бугом і містечком Ладижин (нині районний центр Вінницької обл.). Поляки почувалися в безпеці, не розраховуючи на швидкий напад козаків, і тому не укріпили свої позиції.

У травні 1652 р., поки основні сили Богдана Хмельницького рухалися до Умані, поповнюючись місцевим козацтвом, гетьман відправив свого сина Тимоша зав’язати бої з коронним військом. Тимошу вдалося заманити частину королівської кінноти в засідку й розгромити її.

Згодом, підійшовши з основними силами, Хмельницький атакував ворожий табір. Козаки вогнем знищили залишки укріплень поляків і зламали їхній опір. Загинула майже вся піхота, було знищено половину гусарів Речі Посполитої. Такого розгрому коронне військо ще не знало. Сучасники порівнювали цю перемогу Богдана Хмельницького з успіхом карфагенського полководця Ганнібала над римлянами в битві під Каннами. Битва під Батогом перекреслила Білоцерківський договір і заохотила українців до подальшої боротьби за незалежність козацької держави.

ДОСЛІДІТЬ

Розкажіть про битву під Батогом, спираючись на схему та зображення. У чому було значення цієї перемоги?

1 — схематична карта «Битва під Батогом» 1-2 червня 1652 р.;

2 — Андрій Серебряков. «Битва під Батогом» (живопис, 2010 р.)

Просування української армії у травні-червні 1652 р. змушувало молдовського господаря Василя Лупула виконати свої попередні зобов’язання щодо одруження гетьманича Тимоша із княжною Розандою. Але 1653 р. під час чергового походу козацького війська Тимоша Хмельницького було тяжко поранено й невдовзі він помер.

ДОСЛІДІТЬ

Покажіть на карті (с. 135) молдовські походи козаків 1652-1653 рр. Опишіть перебіг подій та підсумки походів.

3. ЧОМУ ПРИПИНИЛИСЯ ВІЙСЬКОВІ ДІЇ ВОСЕНИ 1653 р.

ПОМІРКУЙТЕ

Яким було становище козацької держави після облоги Жванця?

У 1653 р. Річ Посполита знову почала збирати військо для продовження боротьби з козацтвом. Спроби Богдана Хмельницького розпочати переговори з королем щодо врегулювання відносин було відкинуто.

Коронне військо в кількості 40 тисяч розташувалося під містечком Жванець над річкою Дністер (навпроти Хотина). Приблизно стільки ж вояків було і в Богдана, який разом із татарами в жовтні 1653 р. заблокував королівське військо. Почалася тривала облога, за якої обидві сторони під холодними осінніми дощами виснажувалися хворобами, нестачею харчів і фуражу.

ДОСЛІДІТЬ

Чому, на думку історика, Богдан Хмельницький відмовився від битви?

Із книжки українського історика Ярослава Дзира «Гетьмани України», 1991 р.

До початку грудня від голоду і хвороб померло щонайменше 10 тисяч жовнірів, а з 20 тисяч німецьких рейтарів (найманців- кіннотників) живими залишилося ледве 5 тисяч. Б. Хмельницький був упевнений, що за таких обставин король буде змушений капітулювати. Тому він відмовився від генеральної битви, покладаючись на облогу.

Насправді сил для вирішальної битви не вистачало в жодної зі сторін. І тоді кримський хан, не зацікавлений у зміцненні ані козацької держави, ані Речі Посполитої, розпочав таємні переговори з обложеними. Він уклав із королем сепаратне (окреме) перемир’я і згорнув воєнні дії. Воєначальники Речі Посполитої сприйняли перемир’я як чергову змогу посилити своє військо.

Оскільки Богдан Хмельницький не брав участі в обговоренні угоди, він заявив, що цей договір його ні до чого не зобов’язує. Однак після того, як татарські загони залишили табір під Жванцем, козакам довелося зняти облогу королівського війська, бо утримувати її самотужки стало неможливо.

Від того часу козацька держава, втративши надію на врегулювання відносин з Річчю Посполитою, розпочала налагоджувати відносини з Московією.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви дати й опиши основні битви Національно-визвольної війни 1651-1653 рр.

2. Покажи на карті (с. 137) три основні напрямки походів і битви Національно- визвольної війни 1651-1653 рр.

3. Розкажи про молдовські походи Богдана Хмельницького.

4. Схарактеризуй зміст Білоцерківського договору.

5. Чому битву під Батогом (1652 р.) порівнюють із перемогою Ганнібала під Каннами (216 р. до н. е.)?

6. Чому в 1653 р. ускладнилося внутрішньо- та зовнішньополітичне становище козацької держави?

7. Чому виникла антиукраїнська коаліція? Що ставили за мету її учасники?

8. Як ти оцінюєш діяльність Богдана Хмельницького на цьому етапі війни?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Вибери одного зі сподвижників Богдана Хмельницького і, спираючись на інформацію з підручника та з інших джерел, коротко опиши його роль у Національно-визвольній війні.

2. Схарактеризуй причини успіхів та невдач козацької армії в 1652-1653 рр.

Виконай завдання 17.1, 17.2, 17.3, 17.4 і 17.5 в е-додатку.