§ 27-28. Лівобережна і Слобідська Україна в другій половині XVIII ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Яку політику проводила Російська імперія щодо українських земель у першій третині XVIII ст.? Які спроби відновлення державності здійснювала козацька старшина в 20-30-х роках XVIII ст.?

У поданому далі документі російська цариця ставить перед своїм чиновником вищого рангу завдання щодо України. Про які завдання йдеться? Про які наміри імперії свідчить документ? Які зміни в статусі козацької державності передбачаються?

З настанови Катерини II князю О. Вяземському з нагоди вступу його на посаду генерал-прокурора сенату (1764 р.)

Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі дарованих їм привілеїв; порушити ж їх, раптом відмовившись од них, було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними й поводитися з ними на такій самій основі було б більше ніж помилкою, можна сказати певно — безглуздям.

Ці провінції, а також Смоленську треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли й перестали б дивитися, неначе вовки на ліс. Домогтися цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли.

1. ЯКИМ БУЛО УРЯДУВАННЯ ОСТАННЬОГО ГЕТЬМАНА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО

ПОМІРКУЙТЕ

Схарактеризуйте діяльність Кирила Розумовського як гетьмана України. Якими були наслідки його правління для козацької держави?

Після смерті Д. Апостола 1734 р. вибори нового гетьмана не відбулися. Право здійснювати владу в Гетьманщині імперський уряд надав спеціальній установі — Правлінню гетьманського уряду. Вона складалася із шести осіб — трьох українців і трьох росіян, однак реальна влада належала російському князеві О. Шаховському. Ця установа, за царським указом, мала діяти до обрання нового гетьмана, керуючись «Рішительними пунктами». Щоправда, коли саме мали відбутися вибори гетьмана, в документі не вказувалося.

Лише в 1750-х роках нова російська імператриця Єлизавета І несподівано вирішила відновити інститут гетьманів. Адже саме Українська козацька держава могла надійно закрити кордон з боку Кримського ханства, Османської імперії та Речі Посполитої. У 1750 р. новим гетьманом було призначено 22-річного імператорського придворного Кирила Розумовського.

ДОСЛІДІТЬ

Яку роль відіграли родинні зв’язки у відновленні гетьманства і «виборах» Кирила Розумовського? Чи було міцним, на вашу думку, становище нового гетьмана?

Українська історикиня Наталя Яковенко про обставини відновлення гетьманства

На цей раз причиною став не великодержавний розрахунок, а романтична пригода і сентимент нової імператриці Єлизавети Петрівни, таємно одруженої із простим козаком із с. Лемеші на Чернігівщині Олексієм Розумовським. За красивий голос і гарну поставу Олексій серед інших парубчаків був узятий до придворної капели (впродовж XVIII ст. мода на українських музик у Петербурзі не переводилася), і там зійшовся з Єлизаветою, тоді ще царівною. У 1744 р. імператриця здійснила подорож на батьківщину графа Розумовського (графський титул родині Розумовських був пожалуваний 1744 р.), вклонилася київським святиням і вельми прихильно сприйняла висловлені їй у Глухові прохання старшини відновити давні вольності, у тому числі й гетьманство.

Кілька фактів про людину

Луї Токе. Кирило Розумовський. 1758 р.

Кирило Григорович Розумовський — останній гетьман України (1750-1764 рр.). Народився в козацькій сім’ї Розумів. Потрапив до царського палацу завдяки братові Олексію, який дбав про його освіту.

У 16-річному віці отримав титул графа і згодом вирушив в освітню подорож до Німеччини, Франції та Італії. Навчався в Німеччині в Геттінгенському університеті, володів кількома іноземними мовами. Був призначений президентом Імператорської Академії наук. У 1750 р. проголошений гетьманом України. Намагався бути самостійним у питаннях внутрішньої політики. Після ліквідації гетьманства засідав у складі Державної ради, згодом залишив чиновницьку службу. Помер у 1803 р. в Батурині.

Політика Кирила Розумовського

Як і його попередники, Розумовський підтримував старшину. Він пороздавав старшині чимало сіл і містечок, а в 1760-1761 рр. заборонив вільним селянам переходи з одного володіння до іншого без письмової згоди пана. Водночас ініціював імператорський указ про заборону перетворювати козаків на хлопів.

За часів Кирила Розумовського почалося відновлення Батурина, який знову став гетьманською резиденцією. У Глухові з’явилися італійська опера, кав’ярні. Місто прикрашалося новими будівлями, серед яких вирізнялася величезна споруда Генеральної канцелярії. У Глухові та Батурині було збудовано цегельні заводи, у Почепі — парусну фабрику, в Нових Млинах і Батурині — суконні фабрики, миловарню та дзеркальну фабрику. Продаж продукції цих підприємств давав гетьману прибуток понад 100 тисяч рублів на рік.

ДОСЛІДІТЬ

1. У яких кордонах існувала Гетьманщина за часів Розумовського? (карта с. 240)

2. Історик Орест Субтельний зауважив, що «за Розумовського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії». Як ви розумієте цей вислів?

3. Про що свідчать, на вашу думку, наведені ілюстрації?

1 — палац Розумовського в Батурині;

2 — інтер’єр палацу;

3 — Воскресенська церква — місце поховання Розумовського

Незважаючи на впливовість гетьмана і його брата при петербурзькому дворі, активність Розумовського занепокоїла російську верхівку. Імперська влада ухвалила низку указів, що обмежували владу гетьмана. Він утратив право призначати полковників, зобов’язувався звітувати про власні прибутки й видатки, мав ліквідувати митні кордони між Україною і Росією та скасувати мито на ввезення російських товарів. У відповідь на клопотання відновити самостійні зовнішньополітичні відносини Гетьманщини Розумовський отримав відмову.

Прихід до влади російської імператриці Катерини II був останнім ударом по Українській козацькій державі. Кирила Розумовського було викликано до столиці й змушено підписати добровільне зречення від гетьманства. У 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні.

ДОСЛІДІТЬ

Чи збігаються характеристики істориків щодо діяльності останнього гетьмана України Кирила Розумовського? Яку із цих точок зору поділяєте ви? Чому? Якщо ви маєте власну думку, аргументуйте її.

Історик Михайло Грушевський про гетьмана

Новий гетьман був чужим для України. Він виріс у Петербурзі, мав зв’язки з петербурзьким панством. В Україні Розумовський нудився, держав себе не як товариш старшини, а ніби володар. Завів у своїй глухівській резиденції двір на взірець петербурзького. У справи українські не дуже мішався, і Україною правила старшина, зносячись безпосередньо з російським правительством...

Історик Іван Крип’якевич про гетьмана

Він був з козачого роду, але хлопцем дістався на царський двір до Петербурга, вчився у вищих школах, їздив по чужих краях. Розумовський відрізнявся від давніх гетьманів. Закинув українське вбрання, носив одежу на французький лад. Але в його грудях билося українське серце. Гетьман займався справами України, завів нові порядки в судах і у війську, пильнував добробут краю, прикрашав Україну новими будовами. Думав зробити гетьманство спадщинним у своєму роді і тим укріпити самостійність Української держави.

2. ЯК РОСІЯ ЛІКВІДУВАЛА ЗАПОРОЗЬКУ СІЧ

ПОМІРКУЙТЕ

Якими були причини та наслідки ліквідації Запорозької Січі?

Продовженням імперської політики, спрямованої на знищення української козацької державності, стала ліквідація її останнього осередку — Запорозької Січі.

Після завершення російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Росія здобула вихід до Чорного моря, добилася розриву союзу татар з Османською імперією та захопила південні українські землі. Тож для Росії Запорожжя втратило значення стратегічного форпосту в порубіжних землях.

Скориставшись раптовістю та вибравши момент, коли більшість січовиків ще не повернулася з російсько-турецької війни, стотисячне царське військо рушило на землі запорожців. У 1775 р. командувач російського війська, що поверталося з турецького фронту, генерал Петро Текелій вступив на Січ. Він зайняв усі паланки і слободи та зажадав від січовиків капітуляції. Ті ж скликали раду й після бурхливих дискусій вирішили, зваживши на сили сторін — три тисячі козаків проти десяти тисяч російських вояків, скласти зброю.

Наступного дня нападники вивезли із Січі козацькі клейноди, архів, артилерію, боєприпаси та матеріальні цінності. У Січі й паланкових укріпленнях розмістилися царські залоги. Кошового отамана Петра Калнишевського й козацьку старшину звинуватили у зраді та засудили до каторги. Усю територію Вольностей Війська Запорозького низового було поділено між створеними Новоросійською та Азовською губерніями.

Того ж 1775 р. імператриця Катерина II видала маніфест, сповістивши про ліквідацію Січі. У цьому документі Січ зображувалася як «кубло розбишак», які жили в неуцтві й заважали Російській імперії вести торговельні та культурні зв’язки із сусідами.

ДОСЛІДІТЬ

1. Який момент відобразив художник? Які настрої панували серед козаків?

Віктор Ковальов. Остання Рада на Січі, середина XIX ст.

2. Як Катерина II пояснює своє рішення щодо Січі? Які причини, на вашу думку, не називає цариця в цьому документі?

З маніфесту Катерини II від 3 серпня 1775 р.

Ми захотіли оголосити вірнопідданим нашої імперії, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь... Унаслідок цього 4 червня гене рал-поручиком Текелієм з нашими військами зайнята Запорізька Січ без опору козаків через те, що вони побачили наближення війська, коли вже з усіх боків були оточені.

3. Порівняйте ваші думки з наведеним переліком. Поясніть кожну з названих причин.

ПРИЧИНИ ЛІКВІДАЦІЇ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

• Протиріччя між демократичними традиціями Січі з її прагненням до незалежності та державним устроєм Російської імперії.
• Надання допомоги і притулку втікачам від панського гніту.
• Втрата Запорожжям своєї найважливішої функції для Російської імперії — захист її кордонів.
• Побоювання російського уряду щодо можливого союзу козацтва із Кримським ханством, спрямованого проти Росії.

3. ЯК РОСІЙСЬКА ВЛАДА ЗНИЩИЛА ПОЛІТИЧНУ ТА АДМІНІСТРАТИВНУ АВТОНОМІЮ ГЕТЬМАНЩИНИ І СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ

ПОМІРКУЙТЕ

Яку діяльність проводив в Україні Петро Рум’янцев? Якими були її наслідки? Які заходи було здійснено царизмом для ліквідації залишків гетьманського устрою в Україні?

Після ліквідації гетьманства управління перейшло до новоствореної Другої Малоросійської колегії, що діяла в 1764-1786 рр. До складу Колегії увійшло четверо вищих російських офіцерів і четверо представників генеральної старшини, а її президентом і одночасно генерал-губернатором краю³⁶ було призначено графа Петра Румянцева. У таємній настанові щодо управління краєм Катерина II радила йому знищувати залишки української автономії, закріпачувати селян, здійснювати нагляд за розвитком економіки, збільшувати збір податків.

³⁶ Генерал-губернатор краю — керівник, призначений урядом або монархом для управління територією.

ДОСЛІДІТЬ

Як у документі Катерина II пояснює основну мету проведення ревізії господарського життя Гетьманщини в 1765-1767 рр.?

З таємної настанови Катерини II Петру Рум’янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором у 1764 р.

Поряд з іншими виправленнями необхідно... поширити на тамтешній народ і одержувати від нього в казну нашу, за обов’язком і справедливістю, та й за самими умовними пунктами гетьмана Богдана Хмельницького, нам беззаперечно належні прибутки.

Із цього всього ви самі можете зробити висновок, як потрібна для цього і цілком певна відомість про кількість малоросійського населення...

А також про їхні права і про справжні, а не самовільно присвоєні собі привілеї... В однаковій мірі вам слід прагнути розібратися в заплутаному і перемішаному там військовому та цивільному правлінні...

Для виконання цих наказів генерал-губернатору рекомендували діяти обережно, «щоб не викликати ненависті до росіян», «уміло вивертатися» та водночас «мати і вовчі зуби, і лисячий хвіст». Пропонували переконувати українських селян у тому, що погіршення їхнього становища є наслідком відсталості «малоросійських звичаїв». Щодо козацької старшини Рум’янцеву радили використовувати метод «батога і пряника» — карати за прагнення до автономії і водночас пропонувати урядові посади. Так Друга Малоросійська колегія послідовно згортала українську автономію.

ОСНОВНІ ЗАХОДИ ДРУГОЇ МАЛОРОСІЙСЬКОЇ КОЛЕГІЇ

• Ліквідовано органи гетьманського управління — Генеральну військову канцелярію, Генеральний військовий суд.
• Ліквідовано козацькі суди. Судочинство перейшло до застосування норми російського законодавства.
• Ліквідовано виборність нижчої козацької старшини.
• Гетьманські клейноди відправлено до Петербурга.
• Збільшено кількість козацького війська (козакам заборонили ставати селянами чи містянами).
• Проведено перепис населення і господарств.
• Замінено натуральні повинності селян грошовим податком.
• Введено подушне оподаткування.
• Обмежено селянські переходи (унаслідок російська скарбниця збирала втроє більше грошей).

Улітку 1765 р. Катерина II підписала маніфест про скасування козацького устрою у Слобідській Україні. Відтак Слобожанщина перетворилася на Слобідсько-Українську губернію з адміністративним центром у Харкові. Її територія поділялася на п’ять провінцій: Ізюмську, Охтирську, Острогозьку, Сумську та Харківську. Головним органом управління стала Губернська канцелярія. Козацькі полки стали гусарськими. Старшини отримали російські військові чини, а козаки перетворилися на «військових обивателів».

Ліквідувавши Запорозьку Січ, російська влада послідовно згортала територіальну автономію Гетьманщини та скасовувала полкову адміністративну й військову систему. У 1781 р. в Лівобережній Україні сформовано три намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом об’єднані в Малоросійське генерал-губернаторство). Намісництва ділилися на повіти. У губернських центрах і повітових містах створювалися російські адміністративні та судові установи.

У 1783 р. Катерина II своїм указом заборонила переходи селян у Лівобережжі та Слобожанщині, остаточно їх закріпачивши. Крім того, на селян Лівобережжя і Слобожанщини поширювалися загальноросійські закони.

ДОСЛІДІТЬ

Як у документі Катерина II пояснює необхідність закріпачення селян? Чи згодні ви з її твердженням? Як ви ставитеся до кріпацтва як явища?

З указу Катерини II про остаточне закріпачення селян у Лівобережній та Слобідській Україні

Для повного одержання казенних прибутків у намісництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському, щоб запобігти втечам й обтяженню поміщиків та інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний останньою ревізією. На випадок же втеч діяти за державними постановами.

Ми визнали за необхідне вчинити однакове розпорядження і щодо тих повітів, з яких складалася колишня Слобідська Українська губернія і які тепер увійшли до складу Харківського і частково Курського та Воронезького намісництва.

Сталися зміни і в українській армії: замість козацьких і компанійських полків формувалися кінні полки на кшталт російських. Строк служби в них становив шість років. Козацька старшина одержувала офіцерські звання, а козаки перетворювалися на державних селян.

У 1785 р. вийшла «Жалувана грамота дворянству», підписана Катериною II, згідно з якою українську знать за умови підтвердження походження було звільнено від військової служби й урівняно у правах із російським дворянством.

ДОСЛІДІТЬ

Як змінилася соціальна структура українського суспільства у другій половині XVIII ст. порівняно з періодом Гетьманщини? Чому? Якими були наслідки політики Катерини II для України?

Соціальна структура Лівобережної України (1795 р.)

4. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ В НАСТРОЯХ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ

ПОМІРКУЙТЕ

Як на поглядах і політичній культурі козацької еліти відобразилося поступове знищення автономії Гетьманщини?

Поступове поглинання Гетьманщини Російською імперією передбачало утвердження централізованої імперії, поділеної на рівноправні адміністративні одиниці, що не мають ніяких особливих прав та привілеїв. Більшість козацької старшини усвідомлювали цей процес і шукали можливість реалізуватися в нових умовах. Маючи добру освіту, військовий вишкіл і управлінський досвід, представники української козацької еліти подалися до російської столиці найматися на службу та шукати державних посад.

Зі свого боку, російська влада була зацікавлена в отриманні українського інтелектуального ресурсу й підтримувала такий рух української еліти. Водночас вона проводила політику зросійщення українських територій, переселяючи на ці землі вихідців з Російської імперії та заохочуючи місцеву козацьку верхівку до шлюбів з росіянами.

Чимало козацьких старшин і представників української еліти не протестували проти запровадження кріпацтва, маючи зиск із підневільної праці. Заради власного збагачення та отримання грошовитих посад в імперських структурах вони демонстрували політичну лояльність до російської влади.

ДОСЛІДІТЬ

Які явища описує історик? Що стало їхніми причинами? До яких наслідків для тогочасної і майбутньої України це призводило?

Із праці сучасного історика Сергія Плохія «Брама Європи»

Представники української еліти проводили більшу частину свого життя в Санкт-Петербурзі, де розвивали не тільки українську, а й російську літературу та культуру. Якщо в петровські часи до Росії їхали переважно українські священнослужителі, які посіли впливові позиції в імперській церкві, то за Катерини II Санкт-Петербург приваблював синів козацьких старшин і випускників Київської академії... Лише в 1754-1768 рр. понад 300 випускників академії вибрали імперську службу або переїхали до Росії. Кількість українських лікарів в імперії вдвічі перевищувала російських, а понад третину студентів учительської семінарії у Санкт-Петербурзі в останні два десятиліття XVIII ст. становили вихідці з Гетьманщини.

Але серед української еліти були й ті, хто не бажав інтегруватися в російську імперську систему. На таких позиціях стояли українські автономісти, що дотримувалися ідеї відновлення Гетьманщини. 1787 року ними було підготовлено проект відновлення козацьких формувань в Україні («Положение, на каком может быть набрано и содержано войско охочих Козаков»), який царський уряд відхилив. У квітні 1791 р. автономісти відправили в Берлін з таємною місією українського поета, драматурга і громадсько-політичного діяча, нащадка старшинського козацького роду з Полтавщини Василя Капніста. Він мав з’ясувати, чи можна розраховувати на допомогу Прусського королівства в разі виступу проти російського імперського режиму. Але міністр закордонних справ Пруссії не дав однозначної відповіді Капністу. Водночас він проінформував свого короля Фрідріха Вільгельма II: «До мене таємно прибув дворянин з Малоросії... Він твердить, що [його] відправили мешканці цієї країни, доведені до відчаю тиранією, яку російський уряд здійснює над ними». Хоча ця місія не мала наслідків, проте демонструвала незгоду частини українців з ліквідацією Гетьманщини й бажання боротися за відновлення державності.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли було відновлено гетьманство в Україні? Хто був останнім гетьманом?

2. Коли і як було ліквідовано Запорозьку Січ?

3. Хто очолював Другу Малоросійську колегію? Які заходи нею було здійснено?

4. Коли було ліквідовано автономний статус Слобожанщини?

5. Як ти вважаєш, чи могла Україна вибороти незалежність за правління Кирила Розумовського?

6. Чим обернулася для українського народу ліквідація автономії Гетьманщини і Слобожанщини?

7. У чому полягає значення Гетьманщини для історії України?

8. Запорозька Січ неодноразово зазнавала руйнувань. Чому після подій 1775 р. вона вже не змогла відновитися в українських землях?

9. Визнач, які події чи постаті з історії Запорозької Січі є важливими для тебе особисто.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Розглянь сучасний малюнок, присвячений Кирилу Розумовському. Чи відображає він, на твою думку, його діяльність? Чому? Що ще можна додати до зображення?

2. Чи відображає суть політики Катерини II її вислів: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб стерти з пам’яті їх та їхню добу»? Виклади свою позицію, скориставшись методом ПРЕС.

Виконай завдання 27-28.1, 27-28.3 в е-додатку