§ 26. Гетьманщина в першій половині XVIII ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що стало причиною конфлікту Петра І та Івана Мазепи? Якою була реакція російського царя на спробу Мазепи здобути незалежність від нього?

Проаналізуйте грамоту до гетьмана Івана Скоропадського, обраного гетьманом Лівобережної України за наказом царя після переходу Івана Мазепи на бік шведів. З’ясуйте, який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ. Про які прагнення царя і його наміри він свідчив? Які наслідки, на вашу думку, це мало?

Із грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715 р.)

Відомо Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд... наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину та сотників самим не обирати і не затверджувати.

Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний того уряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, вірність... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати та призначити інших, вірних і гідних людей.

1. ЧОМУ ЗДІЙСНЮВАЛИСЯ СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ ГЕТЬМАНЩИНИ

ПОМІРКУЙТЕ

У чому полягали особливі умови, у яких гетьманував Іван Скоропадський? Чого прагнув Петро І?

Наталя Павлусенко. Іван Скоропадський, 2013 р.

В умовах втручання російської влади у внутрішні справи України козацька старшина обстоювала рештки суверенітету Гетьманщини. Зокрема, гетьман Іван Скоропадський (1708-1722 рр.) звертався до царя, щоб той підтвердив права й вольності Гетьманщини. Однак Петро І відмовився затверджувати пропоновані гетьманом пункти нової угоди і надав так звані Решетилівські статті, які посилювали залежність України від Москви.

РЕШЕТИЛІВСЬКІ СТАТТІ

• Без дозволу царя гетьманові заборонялося змінювати старшину, надавати та відбирати маєтності.
• Установлювався московський контроль за збиранням податків та витратами на утримання козацького війська тощо.
• Українське військо мало перебувати під командуванням московських генералів, а гармати, забрані царськими воєводами в Батурині, залишалися в них як військовий трофей.
• При гетьмані вводилася посада міністра-резидента, який мав спостерігати за діяльністю гетьмана і його уряду та своєчасно надавати інформацію Петру І.

Водночас цар призначив свого наглядача — міністра Андрія Ізмайлова, наділеного повноваженнями втручатися в майнові та управлінські справи Гетьманщини. Резиденцію гетьмана було перенесено з Батурина до Глухова, ближче до кордону з Московією. Тут розташувалися два московські полки, підпорядковані царському міністру.

ДОСЛІДІТЬ

1. Яку політику передбачалося проводити щодо гетьмана? Чому? До яких наслідків це призводило?

З переписки царського чиновника князя Михайла Голіцина

Задля нашої безпеки на Україні треба посіяти незгоду між полковниками та гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої влади, як Мазепа, то буде приходити з доносами... Треба, щоб у полках були полковники, незгодні з гетьманом; якщо між гетьманом і полковниками не буде згоди, то всі справи їх будуть нам відкриті.

2. Які заходи і з якою метою здійснив царизм в Україні в 20-х роках XVIII ст.? До яких наслідків це мало призвести?

Діяльність Івана Скоропадського в умовах тиску Москви була обережною. Він намагався засвідчувати свою вірність цареві й утриматися на посаді гетьмана. Водночас, прагнучи захистити українську автономію, Скоропадський звертався до Петра І з проханнями полегшити обмеження для Гетьманщини.

Відчутним ударом для Івана Скоропадського стало заснування в 1722 р. Першої Малоросійської колегії — нового органу влади, який мав контролювати діяльність гетьмана та Генеральної старшини.

ДОСЛІДІТЬ

Як Петро І пояснював необхідність створення Малоросійської колегії? Якими були її повноваження? Які наслідки мала діяльність такої колегії для України?

Історик Михайло Грушевський про створення Малоросійської колегії

При гетьмані поставлена була так звана «малоросійська колегія» із шести великоросійських старших офіцерів. Колегія мала приймати скарги на суди та уряди українські. Мала наглядати, щоб від старшини не було кривди козакам і посполитим. Мала стежити за гетьманською канцелярією. Мала пильнувати доходів українських, приймати їх від урядників і видавати на військові та інші потреби. А про непорядки мала доносити сенатові.

Колегія розпочала роботу зі звернення до населення подавати їй скарги на зловживання козацької старшини. Втручаючись у фінансові, судові, військові справи Гетьманщини, Малоросійська колегія перебирала на себе адміністративне управління в Лівобережній Україні. Іван Скоропадський їздив протестувати до Санкт-Петербурга, але марно. У 1722 р. гетьман помер.

Новим очільником козацької держави було призначено наказного гетьмана Павла Полуботка (1722-1724 рр.), який теж здійснював реформування Гетьманщини, щоб убезпечити її автономію від посягань царської влади.

Ольга Мордвинова. Павло Полуботок. 1920-ті роки

Пріоритетом у діяльності Павла Полуботка стало відновлення козацьких порядків, здійснення судової реформи, боротьба з хабарництвом чиновників. Особливу увагу Полуботок приділяв питанням проведення гетьманських виборів і скасування підпорядкування українських земель Малоросійській колегії, без дозволу якої не набирав чинності жоден важливий універсал. Від неї залежали і гетьманська адміністрація, і суд, і Генеральна канцелярія. Однак наміри старшини домогтися відновлення автономії Гетьманщини було придушено, а Павла Полуботка разом з найближчими товаришами ув’язнено в Петропавлівській фортеці. Там у 1724 р. й завершилося життя наказного гетьмана.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте уривок із промови Павла Полуботка й визначте, наскільки правдиво вона відображала тогочасне становище в Україні. Як ви думаєте, чому Полуботок і старшина домагалися обрання нового гетьмана в Україні? Що ця промова розповідає нам про особистість П. Полуботка?

Промова Павла Полуботка до Петра І за свідченням французького історика Жана-Бенуа Шерера в книжці «Літопис Малоросії, або Історія запорозьких і українських козаків», 1788 р.

Знаю і бачу, царю, що ви хочете згубити мою Батьківщину... Ви ставите себе понад усіма законами й хочете знищити всі привілеї, урочисто стверджені вашими попередниками і вашою величністю; ви хочете покласти свавільні податки на народ, котрого свободу самі визнали; ви, не вагаючись, посилаєте на важкі та принизливі роботи козаків, приневолюючи їх, неначе рабів, копати канали у ваших володіннях; а що для нас найобразливіше — позбавляєте нас нашого права обирати вольними голосами гетьманів та інших старшин; ви настановили нам суддями великоросів, які не знають або вдають, що не знають, наших прав і привілеїв та повсюдно всіма способами нас неволять і ображають.

2. ЯК ГЕТЬМАНУВАВ ДАНИЛО АПОСТОЛ

ПОМІРКУЙТЕ

Які фактори зовнішньої і внутрішньої політики дали змогу Данилові Апостолу стабілізувати ситуацію в Гетьманщині?

Свою діяльність Малоросійська колегія припинила лише в 1727 р., коли наближення російсько-турецької війни змусило імперську владу змінити політику щодо українських земель. Новим гетьманом було обрано Данила Апостола (1727-1734 рр.). Він звернувся до російського імператора з петицією про повернення Україні колишніх прав і вольностей згідно з угодою 1654 р. Натомість одержав « Рішительні пункти ».

Ольга Мордвинова. Данило Апостол, 1920-ті роки

ДОСЛІДІТЬ

1. Чи можна вважати «Рішительні пункти» кроком уперед у боротьбі за автономію Гетьманщини? Чому?

ЗІ ЗМІСТУ УМОВ, ВИКЛАДЕНИХ У «РІШИТЕЛЬНИХ ПУНКТАХ»

• Гетьман не мав права на дипломатичні переговори, окрім питань кордонів з Польщею і Кримом.
• Генеральній (Військовій) Раді дозволялось «обирати» затвердженого імператором гетьмана. Генеральну старшину та полковників затверджував імператор, лише нижню — гетьман.
• Українське військо обмежувалося трьома полками (крім реєстрових козаків) і підпорядковувалося російським воєначальникам.
• Вищим судом ставав Генеральний Суд, до складу якого входило троє українців і троє росіян.
• Контроль за фінансами доручався двом підскарбіям — росіянину та українцю.
• Усувалися обмеження в торгівлі з іноземними купцями, але мито за імпортовані товари йшло до російської скарбниці.
• Росіянам дозволялося купувати землі, але заборонялося привозити російських кріпаків.

2. Зважаючи на реальні обставини, Данило Апостол узявся за здійснення реформ, спрямованих на впорядкування внутрішнього життя Гетьманщини. На основі схеми визначте, які реформи запровадив Данило Апостол, і поясніть, який вплив на життя України мала кожна з них.

Данилу Апостолу вдалося на певний час загальмувати російський наступ на суверенітет Гетьманщини. Помер гетьман на 80-му році життя, поховано його в Сорочинцях.

3. КОЛИ І ЧОМУ БУЛО УТВОРЕНО НОВУ (ПІДПІЛЬНЕНСЬКУ) СІЧ

ПОМІРКУЙТЕ

У чому полягали особливості розвитку останньої Запорозької Січі?

Здобутком козацької держави за гетьманування Д. Апостола стало погодження з російськими урядовцями питання щодо повернення під гетьманську владу запорожців, які врятувалися від царської розправи в 1709 р. й перебралися на територію, підпорядковану татарам. Спочатку ханські урядовці погодилися, щоб козаки займалися господарською діяльністю по всій території Кримського ханату й навіть дозволили заснувати Олешківську Січ (біля сучасного міста Олешки Херсонської області). Але згодом ханат обмежив права та вольності козацтва, почав обкладати його повинностями і примушувати до спільних воєнних походів, зокрема й проти Росії.

Урешті проросійськи налаштована частина запорожців домоглася від імперської влади дозволу на повернення. Так з’явилася Нова (Підпільненська) Січ (1734-1775 рр.). Фортифікаційні споруди зводили на півострові, який з півдня і заходу омивався рукавом Дніпра та річкою Підпільна, а з півночі і сходу межував зі степом.

ДОСЛІДІТЬ

Знайдіть на картосхемі (с. 222) і на карті (с. 240) розташування останніх трьох Січей. Опишіть, як запорожці розбудували Нову Січ. Що в її облаштуванні було традиційним, а що — ні? (Порівняйте реконструкцію на с. 222 з ілюстрацією на с. 93.)

Основні обов’язки запорожців

Захист українських земель та російських кордонів від татарських і ногайських орд зі степів.

Польова сторожа (створення розгалуженої мережі постів)

Картосхема розташування Січей

Місцерозташування Олешківської Січі на сучасній супутниковій карті

Нова Січ (реконструкція В. Ленченка)

До складу запорозьких козаків, як і раніше, приймали охочих заробляти на життя військовою справою. Були серед них і втікачі від панщини та інших соціальних проблем.

Водночас Січ стала осередком торгової, господарської і виробничої діяльності запорожців із численними ринковими будівлями, майстернями-зброярнями, кузнями та козацькими дворами. Землю вважали загальновійськовою власністю. Кожен козак, який мав майно і був спроможний вести власне господарство, міг отримати її від коша у власність і засновувати власний зимівник (хутір). Козацька старшина швидко перетворювалася на заможних землевласників. Основою їхньої діяльності ставав розвиток господарства, а не військові походи.

ДОСЛІДІТЬ

1. Чим характеризувався спосіб життя козацтва Нової Січі згідно з джерелами?

Із записів сучасника тієї доби Герарда-Фрідріха Міллера

Життя на Запорожжі струменить «з великою проти давніх звичаїв зміною, тому що мешканці хоча вважаються запорозькими козаками, живуть із дружинами й дітьми та займаються землеробством» .

З Опису невідомого сучасника Запорозької Січі (1740 р.)

Я. Чижевський. Чумацький шлях

При Запорозькій Січі є майстри: слюсарі, ковалі, шевці, кравці та інші. Усі виконують свої роботи завжди за гроші, без грошей вони нікому не повинні робити.

Їхнє військо за способом життя поділяється на різні частини. Одні з них живуть у військових куренях... Інші в селах зі своїми господарствами і ведуть промисел: варять мед, пиво, брагу. Там живуть і майстри, і шинкарі, і крамарі... А ще живуть у зимівниках біля своїх коней, займаються рибальством, скотарством.

Історик Михайло Слабченко про зміни в житті Січі

Містечка переорганізовувалися на новий кшталт, хоча зовнішній вигляд наче мало змінився: у них ще вешталися запорожці, але вже не гриміли постріли, не ляскали шаблі. Чути було рипіння торговельних ваг, ніби хустками махали вітряки та брязкали гроші.

2. Яку господарську діяльність вело населення на землях Січі? У чиїх інтересах її здійснювали? Поясніть свою думку.

Історик В. Ленченко про господарське життя на землях Нової Січі

М. Каразін. Чумаки в дорозі

Військо Запорозьке низове досягло значного розвитку хліборобства, скотарства, рибальства, соледобування, торгівлі. Всупереч заборонам російських властей, до Січі періодично приходили торгові кораблі з Криму, Туреччини, Греції. Звідси східні тканини, вина, рис, прянощі, коштовно прикрашена холодна та вогнепальна зброя розходилися по ринках Гетьманщини, Слобідської України, Великоросії.

Російський уряд намагався контролювати січовиків, тому поблизу Нової Січі було споруджено укріплення, де розташувалися російські військовики.

Наталя Павлусенко. Кошовий отаман Петро Калнишевський

Прагнучи не допустити поповнення запорожців утікачами з інших регіонів України, російська імперська влада запровадила реєстрацію козаків і паспортизацію населення краю та поступово обмежувала територію Січі. Запорожжя послідовно оточували військові поселення та осередки іноземних переселенців. На північно-західному краї запорозьких земель було утворено провінцію Ново-Сербія (1751 р.) із центром у Єлисаветграді (сучасний Кропивницький), де осідали сербські колоністи. На східному краї Запорожжя засновано Слов’яно-Сербію (1753 р.) із центром у Бахмуті. Унаслідок цього виникли конфлікти з розподілу земель між запорожцями і сербськими колоністами. Керівництво Січі на чолі з кошовим отаманом Петром Калнишевським (1765-1775 рр.) докладало значних зусиль, щоб зберегти її землі та устрій. Захищаючи права та вольності січовиків, П. Калнишевський брав участь у запорозьких депутаціях до Санкт-Петербурга, опікувався заселенням запорозьких земель, сприяв переселенню туди селян з різних куточків України. Попри вимоги поміщиків, не видавав з володінь Січі втікачів. Підтримував створення хуторів і зимівників, вважаючи їх засобом стримування наступу царизму на землі Січі.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які заходи здійснив Іван Скоропадський на посаді гетьмана?

2. Коли й навіщо було створено Малоросійську колегію?

3. Якою була основна мета Павла Полуботка як наказного гетьмана?

4. Які реформи здійснив Данило Апостол?

5. Коли й під якою назвою було створено останню Запорозьку Січ?

6. Схарактеризуй політику Петра І щодо України після Північної війни.

7. Чи згоден / згодна ти з думкою, що Малоросійська колегія започаткувала реальний процес ліквідації української державності? Свою відповідь аргументуй.

8. Порівняй політику І. Скоропадського, П. Полуботка і Д. Апостола.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Схарактеризуй політику російського уряду щодо України 3-4 словами. Обґрунтуй свою оцінку фактами у вигляді невеликого есе.

2. Знайди на карті (с. 240) зміни, що відбулися в устрої українських земель.

Виконай завдання 26.1, 26.3 і 26.4 в е-додатку.