§ 30. Протестні рухи на Правобережжі та в західноукраїнських землях в 20—60-х рр. XVIII ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Пригадайте, які наслідки для Правобережної України мали події часів Руїни. Які заходи вживав польський уряд для налагодження мирного життя в регіоні? Коли і за яких обставин у регіоні було ліквідоване козацтво?

Ознайомтеся з картою. Які протестні рухи виникають у Правобережній Україні та західноукраїнських землях у XVIII ст.? Яким був масштаб цих рухів? Як ви думаєте, що стало їхніми причинами? Хто брав у них участь? Перевірте ваші припущення протягом уроку.

1. ЧОМУ І ЯК РОЗГОРТАВСЯ РУХ ГАЙДАМАКІВ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ

У XVIII ст. Правобережна Україна перебувала у складі Речі Посполитої і поділялася на Брацлавське, Волинське, Київське і Подільське воєводства.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Якими були особливості соціально-політичного й економічного життя в Правобережній Україні? Чому виник і поширився гайдамацький рух?

2. Як магнати розв’язували проблему нестачі робочих рук у господарствах? Чому відбулося повторне закріпачення селянства? Які повинності були в селян?

Історик Олександр Бойко про особливості земельних відносин на Правобережжі

Магнати створювали на своїх землях слободи, поселяючись у яких селяни звільнялися від повинностей залежно від договору на 15-30 років. Такі пільгові умови господарювання викликали масовий селянський переселенський рух з Галичини, Волині, Полісся, де вже було кріпацтво. Ця народна колонізація сприяла господарському відродженню краю, пожвавленню його економічного розвитку. У цей час господарство функціонувало на основі фільварково-панщинної системи, яка в середині XVIII ст. набула поширення у Правобережжі. Характерною рисою аграрних відносин стало повторне закріпачення селян, яких після закінчення пільгових років змушували виконувати грошову та відробіткову ренти.

Посилювався наступ на права православних і греко-католиків. Православні церкви закривалися або силоміць перетворювали на уніатські, у яких насаджувалися римо-католицькі обряди та польська мова.

Більшість міст, які не мали магдебурзького права, залежали від магнатів і потерпали від їхнього свавілля.

ДОСЛІДІТЬ

Яким було становище українських міст? Чому?

Із книги «Україна. Історія» канадського історика українського походження Ореста Субтельного (1993 р.)

...Розвиток міст підривала шляхта. Сидячи по своїх сільських маєтках, що постачали їй усе необхідне, шляхта заважала розвиткові міст: ремісники, що працювали в її маєтках, конкурували з міськими ремісниками; містянам заборонялося займатися вигідними промислами... багато міст були такими лише за назвою, бо становили приватну власність магнатів, причому до 80 % їхніх мешканців становили селяни, які обробляли навколишні землі.

Гайдамаки (від турец. гайде — гнати, нападати) — самоназва народних повстанців у Правобережній Україні, що до кінця XVIII ст. залишалася під владою Речі Посполитої. Уперше слово гайдамаки згадано в писемних джерелах від 1714 р.

Погіршення становища населення призвело до розгортання стихійної боротьби з поляками. Оскільки після ліквідації козацтва в Правобережній Україні не було сили, здатної вести боротьбу за поновлення прав і вольностей, борцями проти соціально-економічних та релігійних утисків стали гайдамаки.

Гайдамацький рух виник у першій половині XVIII ст. на Волині та Західному

Поділлі, але незабаром поширився на Київщину та Брацлавщину. Соціальну основу руху становило селянство. Участь у гайдамаччині брали і представники інших верств та прошарків — ремісники, містяни, козаки, дрібна шляхта. Гайдамаки не мали у своїй діяльності чіткої мети й далекосяжних планів. Відбираючи власність у магнатів і шляхти, вони керувалися прагненням помститися за гноблення простих людей.

2. ЯКІ ПОДІЇ НАЗИВАЮТЬ КОЛІЇВЩИНОЮ

ПОМІРКУЙТЕ

Чи можна вважати, що Коліївщина була якісно новим етапом гайдамацького руху? Чому?

Найбільшим виступом гайдамаків стала Коліївщина³⁷ 1768-1769 рр. Саме в цей період на Київщині закінчувалися терміни пільгових умов для жителів слобод, і селяни повинні були відбувати повинності. Крім цього, приводом до розгортання конфлікту став активний наступ уніатів на права православних. У відповідь православні, очолювані ігуменом Мотронинського монастиря Матвієм (Мельхіседеком) Значко-Яворським, звернулися по допомогу до Росії. У 1768 р. польський король Станіслав Понятовський, обраний на престол завдяки підтримці Катерини II, підписав трактат про формальне зрівняння у правах вірян православної і протестантської церков з католиками. Це спричинило вибух шляхетського невдоволення. Відтак виникли збройні союзи — конфедерації, які проголосили «хрестовий похід» під гаслом захисту католицизму і звільнення Речі Посполитої з-під російського впливу. Особливо жорстоко діяли учасники конфедерації з міста Бар, що на Поділлі. Вони вбивали православних, руйнували храми на Київщині, Поділлі та Волині. Окрім того, конфедерати свавільно запроваджували вищі податки та збільшували повинності на свою користь.

³⁷ Точне походження назви руху невідоме. Вважається, що вона походить від слова колій або колоти, оскільки основною зброєю повсталих були довгі залізні списи, якими вони кололи ворогів.

Невідомий художник. Максим Залізняк (кінець XVIII ст.)

Навесні 1768 р. запорожець Максим Залізняк сформував під Чигирином повстанський загін, до якого входили запорожці та місцеве селянство. До них приєднався уманський сотник Іван Гонта зі своїми козаками. Протягом короткого часу повсталі здобули Жаботин, Смілу, Корсунь, Канів і Богуслав. Тривожним сигналом для уряду стало захоплення міцної фортеці Умань. У місті загинуло багато військових і мирних жителів, серед яких були й учні василіянської унійної школи.

Зростала ймовірність поширення селянських виступів на Лівобережжя. Переслідуючи шляхту і євреїв, гайдамаки перейшли кордон Османської імперії. Налякані повстанням, панівні верхівки Росії і Польщі об’єднали свої зусилля. У другій половині червня 1768 р. російське військо провело каральні акції проти учасників Коліївщини. Івана Гонту схопили і стратили, а Максима Залізняка заслали на каторгу в Сибір. Навесні 1769 р. Коліївщину було остаточно придушено.

Іван Гонта. Малюнок із часопису «Київська старовина», 1882 р.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на карту на початку параграфа, документ та ілюстрації на с. 244, розкажіть про основні події Коліївщини. Що стало, на вашу думку, причинами її поразки?

З доповідної записки Київської губернської канцелярії

Головний цих розбійників начальник Максим Залізняк... Народився він у польському містечку Медведівка, з мужиків, де і жив, а потім пішов у Запорозьку Січ, був там козаком років з п’ятнадцять, а із Січі Запорозької прийшов у Мотронинський монастир, який розташований у Польщі, на послушания. Нинішнього року у квітні місяці... разом із 70 людьми-втікачами, запорозькими козаками для викорінення у Польщі конфедератів поляків... пішов із цього монастиря на містечко Жаботин, під яким розгромили конфедератів п’ятдесят чоловік... а потім пішли далі... до містечка Умані...

З містечка Умані сотник Іван Гонта, прибувши до Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот, і так... в те містечко Умань спільно ввійшли вже другого дня зранку... А при цій зграї, яка зібралася, визнався Залізняк полковником, у яке звання він тими запорозькими козаками... вибраний був ще при виступі його з Мотронинського монастиря.

1 —Тарас Шевченко. Мотронинський монастир (малюнок, 1845 р.);

2 — Володимир Куткін. А тим часом гайдамаки ножі освятили (за легендою, ритуал освячення ножів відбувся в Мотронинському монастирі на початку повстання), 1963 р.;

3 — взяття Умані (сучасний живопис)

3. ЧОМУ ВИНИКАЛИ ПРОТЕСТНІ РУХИ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

ПОМІРКУЙТЕ

Як були пов’язані умови життя населення і виникнення руху опришків? Поясніть свою думку на фактах.

Українці Буковини, Східної Галичини та Закарпаття потерпали не лише від соціальних і релігійних утисків, а й від постійних воєн. Селяни були обтяжені податками, відпрацьовували панщину та піддавалися свавіллю з боку панів. Ще в кінці XVII — на початку XVIII століття русини Закарпаття, яке входило тоді до складу Угорського королівства, долучалися до повстань куруців³⁸. Цей рух об’єднував угорців, словаків, русинів та інші етнічні групи, які боролися проти Габсбурзької монархії в Угорщині.

³⁸ Куруци (від лат. слова «crux» — хрест) — учасники антигабсбурзьких повстань у Королівстві Угорщина в 1671-1711 рр.

У XVI ст. невдоволення населення цих земель переростало у виступи, учасників яких називали опришками.

Рятуючись від економічного визиску угорської, молдовської, польської шляхти, селяни та розорені містяни втікали в Карпати, де формували загони, які займалися грабунком. Історики по-різному оцінюють діяльність опришків: дехто вважає їх розбійниками, інші — учасниками соціального та визвольного рухів.

Опришки — учасники українського селянського руху в Галичині, на Буковині й Закарпатті в XVI—XIX ст. Назва руху «опришки» походить, можливо, від українського опріч (окремо, осторонь). Деякі ДОСЛІДНИКИ пов’язують її з латинським словом oprressor — порушник, пригноблювач.

ПОМІРКУЙТЕ

На основі тексту документа з’ясуйте, як діяли опришки. Чим їхня тактика відрізнялася від гайдамаків?

Олександр Гаврош про тактику опришків

Для нападів опришки вибирали зручну для засідки місцевість, де проходила дорога, і робили засіки. Дозорні слідкували за дорогою, а побачивши ціль (панів, магнатів, провладні загони, які боролися проти опришків), оцінювали сили ворога, і якщо вважали, що в них достатньо сил для знищення противника, несподівано відкривали вогонь з вогнепальної зброї, луків та арбалетів.

Обстрілявши ворога, опришки йшли у ближній бій. Головною зброєю тут була бартка³⁹, без якої гуцул у гори не йде. Власне, саме сокира робить українське опришківство унікальним з-поміж інших повстанських рухів, де переважали шаблі, ножі, вогнепальна зброя. Після бою опришки відходили на деяку відстань і дожидалися ночі, а вночі вирушали ще далі від місця бою. Також була і тактика несподіваних нападів на маєтки.

Найвідомішим ватажком руху опришків став Олекса Довбуш, загін якого діяв на Прикарпатті протягом 1738-1745 рр. Своїми успіхами Довбуш завдячував передусім умілій організації загонів і міцному зв’язку з місцевими мешканцями. Про силу його руху свідчить промовистий факт: «Великий коронний гетьман Юзеф Потоцький вирушив особисто на Гуцульщину на чолі двох з половиною тисяч вояків на придушення повстанського руху». Тож урядове військо протистояло кільком десяткам наймитів, пастухів і зубожілих селян.

³⁹ Бартка — гуцульська сокира.

Олекса Довбуш загинув у 1745 р. від кулі найманця, який спокусився обіцянками шляхти про звільнення від повинностей і володіння землею на правах власника. Після загибелі ватажка опришківський рух не припинився. Відомо, що загони очолювали Василь Баюрак, Іван Бойчук та інші. Проте «героїчна доба» в історії опришківства із часом стала згасати, а сам рух переродився з форми соціального протесту на звичайне розбійництво.

Ярема Оленюк. Довбуш із побратимами, 2008 р.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Якими були особливості економічного та соціального життя Правобережної України в 20-60-х рр. XVIII ст.? Як Росія втручалася у внутрішні справи Речі Посполитої?

2. Хто такі гайдамаки? Які їх виступи тобі відомі?

3. Де й коли розгорнулася Коліївщина?

4. Хто такі куруци й опришки? Де діяли повстанці?

5. Як були пов’язані особливості становища населення Правобережної України та виникнення масових протестних рухів у 1740-1760 рр.?

6. Характер гайдамацького руху є предметом дискусії серед істориків: чи був це рух відчаю знедолених селян, які перетворилися на розбійників, чи національно-визвольна боротьба. Якою є твоя думка?

7. Чи погоджуєшся ти з думкою О. Субтельного, який гайдамаків і опришків називає «соціальними розбійниками»?

8. Які спільні та відмінні риси мав гайдамацький і опришківський рух?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Підготуй стислу біографічну довідку про Максима Залізняка, Івана Гонту або Олексу Довбуша.

2. Прокоментуй враження, яке справляє на тебе живопис, присвячений цим подіям.

Олег Шупляк. Коліївщина

Виконай завдання 30.1, 30.2, 30.4 і 30.5 в е-додатку.